Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/2402/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Хрусталенко І.П.
Спори про спадкове право Доповідач Черненко В. В.
Іменем України
23.07.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого судді: Черненко В.В.
суддів: Потапенко В.І, Чорнобривець О.С.
при секретарі: Донець А.Ю.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12.06.2013 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_3 до Володимиро - Іллінської сільської ради, треті особи на стороні відповідача які не заявляють самостійні вимоги - відділ Держземагенства у Бобринецьму районі Кіровоградської області , Бобринецька районна державна адміністрація Кіровоградської області , про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом,-
ОСОБА_3 звернулась у суд з позовом до Володимиро - Іллінської сільської ради, треті особи на стороні відповідача які не заявляють самостійні вимоги - відділ Держземагентства у Бобринецьму районі Кіровоградської області , Бобринецька районна державна адміністрація Кіровоградської області , про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом. На обґрунтування позовних вимог позивач зазначила, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер її колишній чоловік, ОСОБА_4, після його смерті відкрилася спадщина, яка складається з земельної ділянки площею 8,66 га № 99, розташована на території Володимиро-Іллінської сільської ради Бобринецького району Кіровоградської області та належна спадкодавцю на підставі державного акта на право приватної власності на землю серія IV-КР № 041082, зареєстрованого у Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю за № 8-87 ч, виданого 16.02.2001 року Володимиро-Іллінською сільською радою Бобринецького району Кіровоградської області. Зазначала , що на час відкриття спадщини позивачка була його дружиною, прізвище «ОСОБА_3» присвоєне позивачці у грудні 2008 року при вступі у шлюб з гр. ОСОБА_5 Оскільки останнім місцем реєстрації та проживання ОСОБА_4 була адреса АДРЕСА_1 для прийняття спадщини позивачка у березні 2013 року звернулася до Єланецької державної нотаріальної контори Миколаївської області, однак письмовим повідомленням від 04.04.2013 р. № 204/01-16 нотаріусом позивачці відмовлено у заведенні спадкової справи та у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом у зв'язку з відсутністю у позивачки правовстановлюючого документа на спадкове майно. У зв'язку з зазначеним, позивачка просить визнати право власності на земельну ділянку в порядку спадкування за законом.
Рішенням Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12 червня 2013 року у задоволенні позовних вимог відмовлено.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права,зокрема зазначається , що суд не повно та не всебічно з'ясував обставини в цивільній справі , підтверджені доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції відповідно ст.303 ЦПК України, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційна скарга підлягає відхиленню з наступних підстав.
Відмовляючи в задоволенні позову, судом першої інстанції встановлено, що ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_4, про що свідчить Свідоцтво про смерть НОМЕР_1 від 15.12.2006 року, видане Верхньошибрийською сільською радою Уваровського району Тамбовської області РФ. (а.с.9).
Згідно Свідоцтва про одруження НОМЕР_2, 27.10.1998 року позивачка перебувала у шлюбі з ОСОБА_4 (а.с. 8)
Згідно довідки виконкому Володимиро-Іллінської сільської ради № 64 від 02.04.2013 р. ОСОБА_4 був зареєстрований та проживав в с. Володимиро-Іллінка Бобринецького району Кіровоградської області з 11.01.1995 р. по 08.12.1998 р., заповіти від імені ОСОБА_4 сільською радою не посвідчувалися (а.с. 16).
Відповідно до довідки Єланецької селищної ради Миколаївської області від 24.06.2009 р. № 607/2-16 позивачка на зазначену дату була зареєстрована за адресою АДРЕСА_1, а з 25.03.2005 р., також, з нею був зареєстрований за вказаною адресою з 25.03.2005 р. гр. ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с. 12).
Згідно довідки про реєстрацію місця проживання/перебування особи від 05.03.2013 р. № 236, виданої Єланецьким РС УДМС України в Миколаївській області ОСОБА_4 був зареєстрований у селищі Єланець Миколаївської області з 25.03.2005 р. по 16.10.2008 р. за адресою АДРЕСА_1 (а.с. 13).
Згідно довідки виконкому Володимиро-Іллінської сільської ради № 20 від 04.03.2013 р. ОСОБА_4 має на території Володимиро-Іллінської сільської ради власну земельну ділянку площею 8,66 га за НОМЕР_3 (а.с. 11).
04 квітня 2013 року Єланецькою державною нотаріальною конторою Миколаївської області надано відповідь на усне звернення позивачки щодо оформлення спадщини після смерті ОСОБА_4 з якої вбачається , що завести спадкову справу без встановлення місця відкриття спадщини та видати Свідоцтво про право на спадщину за законом на земельну ділянку без Державного акту є неможливим (а.с. 18)
Згідно відповіді Бобринецької державної нотаріальної контори Кіровоградської області від 16.05.2013 р. № 496/01-16 спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася, що підтверджується, також, інформаційними довідками з Спадкового реєстру (а.с. 44, 47,48).
Згідно відповіді Єланецької державної нотаріальної контори Миколаївської області від 20.05.2013 р. № 302/01-16 спадкова справа після смерті ОСОБА_4 не заводилася, спадкоємці із заявами про прийняття або про відмову від спадщини на дату надання інформації не зверталися (а.с. 69, 70, 71).
Суд першої інстанції зазначив, що право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі, якщо таке право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності (ст. 392 ЦК).
Суд першої інстанції дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки позивачкою не доведено, що нею вжиті усі передбачені законодавством заходи направлені на реалізацію її спадкового права на земельну ділянку, а саме, не надано суду доказів звернення до нотаріуса з заявою про прийняття спадщини в порядку ст. 1269 ЦК України, не надано обґрунтованої постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, зокрема, відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
Колегія суддів приймаючи до уваги встановлені обставини дійшла висновку, що підстави для задоволення апеляційної скарги у апеляційного суду відсутні , справа була розглянута судом першої інстанції відповідно до вимог викладених в статті 11 ЦПК України в межах заявлених вимог та на підставі доказів сторін .
Обставини на які посилається скаржник в апеляційній скарзі не спростовують висновків суду першої інстанції , оскільки відповідно до ст..60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.. 61 цього Кодексу.
Відповідно до ст.. ст.. 10 , 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб в межах заявлених вимог та на підставі наданих доказів.
З матеріалів справи вбачається, що предметом спору є вимоги про визнання права власності на майно в порядку спадкування оскільки відсутній право установчий документ на земельну ділянку, яка є предметом спадкування.
Право власності спадкоємця на спадкове майно підлягає захисту в судовому порядку шляхом його визнання у разі якщо таке право оспорюється., або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності(стаття 392 ЦК України).
З матеріалів справи вбачається , що позивач є спадкоємцем майна, яке залишилось після смерті ОСОБА_4, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1.
Листом від 04.04.2013 року завідувачем Єланецької державної нотаріальної контори, на усне звернення позивача, роз'яснено порядок заведення спадкової справи і видачі свідоцтва про спадщину.
З позовної заяви вбачається, що позивач вважає , що лист від 04.04.2013 року підписаний завідувачем Єланецької державної нотаріальної контори є відмова у здійснені нотаріальних дій , а саме відмова у оформлені спадщини.
Відповідно до статті 67 Закону України «Про нотаріат», свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою всіх спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, встановленому цивільним законодавством.
Якщо нотаріусом обґрунтовано відмовлено у видачі свідоцтва про право на спадщину, виникає цивільно - правовий спір, що підлягає розгляду у позовному порядку.
З матеріалів справи вбачається, що позивач не зверталась до нотаріальної контори з заявою про прийняття та видачі свідоцтва про спадщину. До суду також не надано обґрунтованої постанови про відмову нотаріуса у вчинені нотаріальних дій, зокрема відмови у видачі свідоцтва про право на спадщину.
У разі якщо відсутність умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину не підтверджена належними доказами, а саме відмовою нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину , це є підставою для відмови у позові.
Посилання позивача на відповідь нотаріуса , як на обґрунтовану постанову про відмову нотаріуса у вчинені нотаріальних дій, зокрема відмову у видачі свідоцтва про право на спадщину, що дає йому право звертатись у суд з позовом є помилковим.
Колегія суддів виходячи із встановлених обставин дійшла висновку , що суд першої інстанції правильно вирішив спір по суті.
Доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції.
Підстави для зміни або скасуванню рішення суду першої інстанції відсутні.
Керуючись ст.ст. 303, 304, 308, 313- 315, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 - відхилити.
Рішення Бобринецького районного суду Кіровоградської області від 12.06.2013 року - залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили.
Головуючий суддя:
Судді: