Провадження № 22-ц/774/7193/13 Головуючий у 1 Інстанції Литвинчук В.П.
Категорія 48 Доповідач Колодяжна Н. Є.
24 липня 2013 року Апеляційний суд Дніпропетровської області в складі:
головуючого - судді - Колодяжної Н. Є.
суддів - Осіяна О. М., Глущенко Н. Г.
при секретарі - Надтока А. А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Дніпропетровську цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання неповнолітньої дитини ,-
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 16.04.2013 року, яким відмовлено у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин справи.
ОСОБА_1 у позові до ОСОБА_2 просила стягнути з відповідача аліменти на утримання неповнолітньої доньки за минулий час, з листопада 2011 року у твердій грошовій сумі.
Рішенням районного суду позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з відповідача аліменти у розмірі ? частина всіх видів його заробітку, але не менше ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, починаючи з 27 грудня 2012 року, в решті позовних вимог відмовлено.
Апеляційний суд вважає, що рішення є законним, таким, що повинне бути залишене без змін, виходячи із слідуючого.
Статтею 180 СК України передбачено, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
З матеріалів справи вбачається, що відповідач пред'явлений позов визнав частково та не заперечував проти стягнення з нього аліментів у розмірі ? частина з усіх видів його заробітку на утримання неповнолітньої доньки.
Згідно ст. 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що має істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
Виходячи із наданих позивачкою доказів про регулярний заробіток та щорічний дохід відповідача 36 000, 0 грн. (а.с. 24), встановлених обставин та вимог закону, суд 1-ї інстанції дійшов обґрунтованого висновку про стягнення з відповідача ? частини, оскільки сума в 3000, 0 грн., заявлена позивачкою, є завищеною та стягнення цієї суми буде порушувати інтереси відповідача.
Доводи про те, що суд безпідставно відмовив позивачці в стягненні аліментів за минулий час , а саме з листопада 2011 року, апеляційний суд вважає необґрунтованими, оскільки нею не доведений факт ухилення відповідача від сплати аліментів після її письмових вимог і до пред'явлення позову.
Таким чином, встановлено, що рішення суду першої інстанції ухвалено з додержанням норм процесуального права та у відповідності з нормами матеріального права, а наведені доводи апеляційної скарги висновків місцевого суду не спростовують.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, апеляційний суд,-
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити.
Рішення Баглійського районного суду м. Дніпродзержинська від 16 квітня 2013 року - залишити без змін.
Ухвала чинна з моменту проголошення, може бути оскаржена у 20-денний строк у касаційному порядку.