Україна
Донецький окружний адміністративний суд
17 липня 2013 р. Справа №805/9017/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 13 год. 22 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя: Куденков К.О.
при секретарі: Окрибелашвілі В.О.
за участю:
позивача: ОСОБА_1
представника відповідача-1: Меньшикова І.В.
представника відповідача-2: Єгоров В.О.
представника відповідача-3: Лавриненко Г.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби, Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області, Прокуратури м. Краматорська Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди, -
ОСОБА_1 (надалі - позивач, ОСОБА_1) звернулась до суду з адміністративним позовом до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби (надалі - відповідач-1), Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області (надалі - відповідач-2), Прокуратури м. Краматорська Донецької області (надалі - відповідач-3) про зобов'язання відповідача-2 надати оформлену за законом довідку для закінчення процедури закриття підприємницької діяльності; повернення утриманих з пенсії коштів; стягнення завданої діями відповідача-1, відповідача-2 та відповідача-3 моральної шкоди.
Згідно обґрунтування моральної шкоди від 12.06.2013р., розмір моральної шкоди позивач оцінює у 300 000,00 грн., яку просить стягнути з кожного відповідача у відповідності до ступеня його вини на розсуд суду.
В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що у 2008 році вона подала до відповідача-1 заяву про припинення підприємницької діяльності, довідку форми 22ОПП отримала у березні 2012 року. Позивач вважає, що відповідач-1 порушив її права внаслідок того, що процедура закриття її підприємницької діяльності тримала 3 роки 6 місяців.
Позивач зазначає, що відповідач-2 утримує з її пенсії грошові кошти у зв'язку із тим, що вона є працюючим пенсіонером. Позивач зазначає, що відповідач-2 не врахував строк позовної давності. Також, зазначає, що відповідач-2 не надає їй довідку про відсутність заборгованості, яка потрібна для припинення підприємницької діяльності мотивуючи це неподанням звітності за 2006-2011 року та несплатою штрафних санкцій. При цьому позивач зазначає, що положення законодавства, на які посилається відповідач-2 втратили чинність.
Крім того, позивач зазначає, що відповідач-3 порушив ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру» оскільки відмовив їй у юридичній допомозі та представництві у суді для захисту інтересів позивача від неправомірних дій відповідача-1 та відповідача-2.
Позивач вважає, що діями відповідачів їй завдано матеріальну, фізичну та моральну шкоду. Зазначає, що стан її здоров'я різко погіршився, а відповідачі діють не на захист її інтересів, а проти позивача.
Позивач у судовому засіданні від 17.07.2013р. адміністративний позов підтримала та просила позовні вимоги задовольнити у повному обсязі.
Відповідач-1 надав письмові заперечення на адміністративний позов, за змістом яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач-1 зазначає, що позивачем не були надані до перевірки необхідні документи - виписки з банку про рух коштів. Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 29.07.2010р. задоволено адміністративний позов Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області щодо припинення підприємницької діяльності фізичної особи-підприємця ОСОБА_1. Перевірка позивача була здійснена після отримання довідки про об'єм та рух грошових коштів по рахункам позивача за наслідками чого позивачу видана довідка форми №22-ОПП.
Представник відповідача-1 у судовому засіданні від 17.07.2013р. адміністративний позов не визнала та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач-2 надав письмові заперечення на адміністративний позов, за змістом яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач-2 зазначає, що позивачем не надані звіти за період з 2006р. по теперішній час, що позбавляє можливості підписати довідку про відсутність заборгованості.
Зазначає, що з 12.01.2005р. позивача переведено на пенсію по інвалідності у розмірі пенсії за віком. Станом на 21.06.2005р. позивач не досягла пенсійного віку та не повідомила що з 21.06.2005р. є фізичною особою-підприємцем, у зв'язку із чим виникла переплата у розмірі 1 741,92 грн. Відповідач-2 вказує, що наведена переплата утримується з пенсії відповідача відповідно ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування». Крім того, зазначає, що матеріальна та моральна шкода стягуються за рахунок Держави чи органів місцевого самоврядування.
Представник відповідача-2 у судовому засіданні від 17.07.2013р. адміністративний позов не визнав та просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Відповідач-3 надав письмові заперечення на адміністративний позов, за змістом яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог. Відповідач-3 зазначає, що за результатами проведеної перевірки порушень вимог Закону України «Про державну податкову службу» та Наказу Державної податкової адміністрації України «Про затвердження Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)» не виявлено, підстав для внесення документів прокурорського реагування, у тому числі представницького характеру, не встановлено. Крім того, постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.04.2013р., яка за наслідками апеляційного оскарження залишена без змін, відмовлено ОСОБА_1 у задоволені позовних вимог до Прокуратури міста Краматорська про зобов'язання вчинити дії. Також, відповідач-3 зазначає, що позивачем не надано належних та допустимих доказів в обґрунтування наявності та розміру моральної шкоди.
Представник відповідача-3 у судовому засіданні від 17.07.2013р. адміністративний позов не визнала та просила відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, заслухавши позивача, представників відповідачів, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.
ОСОБА_1, громадянка України ІНФОРМАЦІЯ_1, що підтверджується паспортом громадянина України серії НОМЕР_2.
Відповідно до довідки МСЕК серії ДОН-05 №039681 від 22.05.07р. позивачу встановлено ІІ групу інвалідності.
09.06.2005 року ОСОБА_1 зареєстрована у якості суб'єкта підприємницької діяльності Виконавчим комітетом Краматорської міської ради та знаходиться на обліку ДПІ м. Краматорська з 16.06.2005 року.
Вказана обставина встановлена постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.04.2013р. у справі №805/1129/13-а, яка залишена без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 28.05.2013р.
Відповідно до повідомлення про взяття на облік платника єдиного внеску від 30.08.2011р. №2017/5 позивач перебуває на обліку у відповідача-2 у якості платника єдиного внеску.
За протоколом від 12.05.1999р. позивачу призначено пенсію по інвалідності як непрацюючій особі, друга група інвалідності.
Згідно розпорядження від 19.08.2005р. №163912 позивачу призначено пенсію по інвалідності в розмірі пенсії за віком як непрацюючій особі, друга група інвалідності. Розпорядженням від 11.11.2011р. №163912 позивачу призначено пенсію по інвалідності та здійснено перерахунок пенсії як працюючій особі.
Позивачем подана до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області заява про припинення платника податків за формою №8-ОПП від 09.09.2008р. №740 у зв'язку з проведенням процедури припинення за власним бажанням.
Після отримання вказаної заяви та доданих до неї документів Державна податкова інспекція у м. Краматорську Донецької області з вернулась до позивача із вимогою надати інформацію про рух коштів на рахунках, відкритих у КБ «Приватбанк».
Згідно пояснень позивача, вказану інформацію вона не надала у зв'язку із відсутність у неї коштів на оплату банківських послуг з надання виписки по рахунку.
Згідно запиту №626 від 26.10.2009р. у Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області була наявна інформація щодо закриття рахунків у КБ «Приватбанк» 25.11.2008р.
У матеріалах справи наявні копії актів обстеження, за якими на момент обстеження позивач за адресою проживання не знаходилась.
Також, відповідачем-1 надані матеріали листування між Державною податковою інспекцією у м. Краматорську Донецької області та КБ «Приватбанк» щодо отримання інформацію про рух коштів на рахунках позивача, відкритих у КБ «Приватбанк».
Супровідним листом від 24.01.2012р. №30.1.0.0/2-20120119/2222 КБ «Приватбанк» надані до відповідача-1 довідки по рахункам позивача на виконання рішення Краматорського міського суду Донецької області від 29.09.2010р. №2о-343/2010 за заявою Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області про розкриття Краматорською філією Публічного акціонерного товариства комерційного банку «Приватбанк» інформації, що містить банківську таємницю, відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
До суду також надана копія ухвали Краматорського міського суду Донецької області від 24.11.2011р. щодо виправлення описки у зазначеному рішення від 29.09.2010р. в частині виправленні ІПН Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1.
Також, 29.07.2010р. Донецьким окружним адміністративним судом прийнята постанова у справі №2а-17995/10/0570 за позовом Державної податкової інспекції у м. Краматорську до Фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про припинення підприємницької діяльності Фізичної особи-підприємця, якою позовні вимоги задоволені у повному обсязі, припинено підприємницьку діяльність Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1).
Згідно пояснень позивача та представника відповідача-1 вказана постанова сторонами не була оскаржена.
З 22.03.2012р. по 23.02.2012р. відповідачем-1 проведена документальна позапланова невиїзна перевірка позивача з питань дотримання вимог податкового, валютного та іншого законодавства за період з 01.01.2008р. по 01.03.2012р., за наслідками якої складена відповідна довідка від 26.03.2012р. №220-17-1-НОМЕР_1.
У вказаній довідці зазначено, що у період з 01.01.2008р. по 01.03.2012р. позивач перебувала на загальній системі оподаткування, господарську діяльність не здійснювала, доходи не отримувала.
26 лютого 2012 року відповідачем-1 видана позивачу довідка про відсутність заборгованості зі сплати податків, зборів форми №22-ОПП від 26.03.2012р. №740/10/18-314-15.
З метою зняття з обліку у відповідача-2 позивач отримала не підписаний бланк довідки від 26.03.2012р. №6727, який не був підписаний у зв'язку із відмовою позивача подати до відповідача-2 звітність за 2006-2011 роки.
Позивачем до матеріалів справи наданий лист відповідача-2 від 02.04.2012р. №31336/07, яким позивача повідомлено, що позивач не надав до Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області звіти за 2006-2011р. та довідка про відсутність заборгованості буде підписана після усунення порушень.
Також, 24.11.2011р. відповідачем-2 прийнято рішення №956 про утримання переплаченої суми пенсії у розмірі 1 741,92 грн. з 01.12.2011р.
Зазначене рішення обґрунтоване тим, що у зв'язку з неповідомленням про працевлаштування позивач, якій було проведено індексацію пенсії як непрацюючому пенсіонеру, незаконно за період з 21.06.2006р. по 30.11.2011р. отримала 1 741,92 грн.
Відповідно до довідки про розмір фактично утриманої суми коштів з пенсії позивача станом на 16.06.2013р. вбачається, що сума утриманих з пенсії коштів за рішенням від 24.11.2011р. №956 становить 904,76 грн., сума боргу - 837,16 грн.
Також, згідно вказаної довідки, з пенсії позивача утримуються грошові кошти на підставі постанови Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції від 02.04.2012р. про звернення стягнення на доходи боржника.
У матеріалах справи наявні скарги позивача до Прокуратури м. Краматорська Донецької області на відповідача-1 та відповідача-2 від 18.05.2012р., від 03.03.2012р., від 23.03.2012р., а також заяви позивача до відповідача-3 від 23.07.2012р. та від 11.12.2012р., якими позивач просила призначити представника прокуратури для захисту інтересів позивача в суді згідно ст.36-1 Закону України «Про прокуратуру».
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 11.04.2013р. у справі №805/1129/13-а встановлені наступні обставини.
26.01.2012 року Листом №35/к-08-01-14 Управління Пенсійного фонду України у м. Краматорську Донецької області повідомило ОСОБА_1, що утримання з її пенсії здійснюються оскільки 12.01.2005 року позивач була переведена з пенсії по інвалідності на пенсії по інвалідності в розмірі пенсії за віком, проте ОСОБА_1 усупереч власноруч підписаної заяви, в якій остання зобов'язувалась повідомляти відділ соціального забезпечення про працевлаштування, звільнення, або інші зміни в сімейному стані, не повідомила, про те, що вона з 21.05.2005 року зареєстрована як фізична особа-підприємець.
23.07.2012 року ОСОБА_1 звернулась до прокуратури м. Краматорська із заявою, в якій просила призначити працівника прокуратури м. Краматорська для підготовки позовної заяви та представлення її інтересів в суді у зв'язку із порушеннями відносно неї з боку ПФУ м. Краматорська та ДПІ м. Краматорська, оскільки вона є інвалідом ІІ групи. Зазначена заява отримана відповідачем 23.07.2012 року.
Рішенням прокуратури м. Краматорська від 25.12.12р. №62-1694-12 ОСОБА_1 відмовлено в представництві її інтересів у суді.
Мотивами відмови позивачу у представництві її інтересів у суді стало, те що, відповідно до проведеної перевірки, ОСОБА_1 не подавала звітність до ПФУ м. Краматорська за період з 2006 року по 2011 рік та цим саме порушила п.5 ч.9 ст.106 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», а тому на думку прокуратури м. Краматорську, УПФУ м. Краматорська правомірно відмовило у наданні та підписанні довідки про відсутність заборгованості. Стосовно відмови у представництві інтересів ОСОБА_1 у суді відносно порушень ДПІ м. Краматорська норм законодавства прокуратура м. Краматорська мотивувала тим, що законом встановлений порядок оскарження неправомірних дій контролюючих органів, а саме у разі незгоди платника податку з рішенням контролюючого органу він має право звернутись із скаргою про перегляд цього рішення до контролюючого органу вищого рівня або до суду.
25.03.2013 року листом №6409/07 Управління Пенсійного фонду у м. Краматорську Донецької області повідомило суд, що оскільки 04.09.2008 року лише внесено запис про прийняття фізичною особою-підприємцем рішення про припинення підприємницької діяльності, а процедура припинення не була закінчена, УПФУ м. Краматорська вважає, що правомірно не підписує довідку ОСОБА_1 про відсутність заборгованості. Крім того зазначив, що 26.03.2012 року ОСОБА_1 отримала довідку про відсутність заборгованості в органах ПФУ №6727 від підпис в «Журналі видачі довідок про відсутність заборгованості», яку потрібно підписати керівниками структурних підрозділів та начальником управління та надати державному реєстратору для закінчення процедури припинення підприємства. Зазначило, що рішення щодо наявності або відсутності заборгованості неможливо прийняти, тому що відсутня довідка Державної податкової інспекції, яка підтверджує наявність або відсутність підприємницької діяльності обраної системи оподаткування.
У справі №805/1129/13-а суд дійшов до висновку про законність та обґрунтованість рішення Прокурати м. Краматорська Донецької області.
Відповідно до п.8.8 «Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)», затвердженого наказом Державної податкової адміністрації України від 19 лютого 1998р. N 80 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 14 грудня 1998р. за N 791/3231, який діяв до 14.01.2011р. встановлено, що зняття з обліку фізичної особи - підприємця як платника податків здійснюється в порядку, відповідному для платників податків - юридичних осіб. На фізичних осіб - підприємців поширюється дія пунктів 8.1 - 8.8 цього Порядку.
Згідно п.8.1 вказаного Порядку, з метою оподаткування ліквідацією платника податків або його філії, відділення чи іншого відокремленого підрозділу є ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення реєстрації фізичної особи як підприємця, а також ліквідація філії, відділення, відокремленого підрозділу платника податків, унаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата статусу як платника податків відповідно до законодавства.
Пунктом 8.2 вказаного Порядку встановлено, що у зв'язку з проведенням реорганізації чи ліквідації юридичної особи органом державної податкової служби приймається рішення про проведення позапланової виїзної перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі, у разі одержання хоча б одного з таких документів (відомостей): заяви за формою N 8-ОПП (додаток 8) від платника податків; відомостей державного реєстратора про внесення до Єдиного державного реєстру запису про рішення засновників (учасників) юридичної особи, уповноваженого ними органу про реорганізацію чи ліквідацію юридичної особи; відомостей з Єдиного державного реєстру чи ЄДРПОУ, повідомлення органу державної реєстрації про закриття відокремленого підрозділу; судових рішень або відомостей з Єдиного державного реєстру, іншої інформації щодо прийняття судом рішень про порушення провадження у справі про банкрутство чи визнання банкрутом платника податків, порушення справи або прийняття рішення судом про припинення юридичної особи, визнання недійсною державної реєстрації чи установчих документів платника податків, зміну мети установи, реорганізацію платника податків.
Призначається перевірка, яку відповідні підрозділи розпочинають протягом місяця після одержання того документа, що надійшов до органу державної податкової служби першим.
Відповідно до пп. 8.2.2 п.8.2 вказаного Порядку, за рішенням керівника органу державної податкової служби перевірка не проводиться, якщо за відсутності податкового боргу платник податків не подає податкових декларацій (розрахунків, звітів) протягом 1095 календарних днів, що передують даті одержання органом державної податкової служби документів (відомостей), зазначених у цьому пункті, та стосовно нього використана інформація від фінансових установ, митних органів та інших контролюючих органів, яка підтверджує відсутність здійснення господарської діяльності з моменту подання останньої звітності, та платник податків не знаходиться за зареєстрованим місцезнаходженням (місцем проживання) і неможливість встановлення фактичного місцезнаходження платника податків підтверджена підрозділами податкової міліції. Таке рішення приймається керівником органу державної податкової служби на підставі відповідної доповідної записки. Доповідна записка з резолюцією керівника передається до підрозділу реєстрації та обліку платників податків і зберігається в реєстраційній частині облікової справи платника податків.
Пунктом 8.3 «Порядку обліку платників податків, зборів (обов'язкових платежів)» передбачено, що у разі отримання органом державної податкової служби документів (відомостей), визначених пунктом 8.2 цього Порядку, підрозділи з обліку платників податків протягом двох робочих днів після їх отримання формують по кожному платнику податків обхідний лист та інформують про це відповідні структурні підрозділи такого органу державної податкової служби та органи державної податкової служби, у яких платник перебуває на обліку як платник окремих податків або в яких перебувають на обліку його відокремлені підрозділи. Відповідно до своїх повноважень такі підрозділи (органи) проводять відповідні заходи у зв'язку з припиненням платника податків. За результатами таких заходів після проведення документальної перевірки та спливу законодавчо встановлених строків сплати узгоджених податкових зобов'язань такого платника податків відповідальні працівники таких підрозділів (органів) підписують обхідний лист або готують відповідний висновок.
Відповідно до пп.8.3.1 п.8.3 вказаного Порядку, якщо платником податків подавалась заява за формою N 8-ОПП, то після проведеної перевірки платника податків та його відокремлених підрозділів та спливу законодавчо встановлених строків сплати узгоджених податкових зобов'язань такого платника податків та його відокремлених підрозділів у разі встановлення факту відсутності заборгованості платника податків та його відокремлених підрозділів перед Державним бюджетом України та місцевими бюджетами з податків, зборів (обов'язкових платежів), які контролюються органами державної податкової служби, підрозділ обліку та звітності органу державної податкової служби складає довідку про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах) за формою N 22-ОПП (додаток 16) та передає її до підрозділу обліку платників податків для направлення відповідальній особі платника податків за умови виконання таких вимог: наявності повідомлень від фінансових установ про закриття всіх рахунків такого платника податків, у тому числі відкритих через відокремлені підрозділи. У разі припинення платника податків, поточний рахунок якого відкритий у банку, який ліквідується, і за яким не задоволені кредиторські вимоги, платник податків надає довідку про суму визнаних ліквідатором банку кредиторських вимог та черговість їх задоволення; повернення до органу державної податкової служби оригіналів документів, що видані платнику податків та його відокремленим підрозділам (свідоцтва, патенти, довідки за формою N 4-ОПП, інші довідки тощо) і підлягають поверненню відповідно до законодавства, а також засвідчені копії цих документів, якщо такі видавались та підлягають поверненню до органу державної податкової служби; надання до органу державної податкової служби копії ліквідаційного балансу, передавального акта або розподільчого балансу, складеного комісією з припинення (ліквідаційною комісією, ліквідатором) платника податків.
Згідно п.8.6 вказаного Порядку, якщо платник податків не має заборгованості перед бюджетом, та у разі неподання протягом одного року в органи державної податкової служби податкових декларацій, документів податкової звітності то керівник органу державної податкової служби приймає рішення у вигляді розпорядження відносно платника податків - про звернення до суду або господарського суду із заявою (позовною заявою) про скасування державної реєстрації суб'єкта підприємницької діяльності, постановлення судового рішення про припинення юридичної особи чи підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, скасування державної реєстрації змін до установчих документів юридичної особи, визнання повністю або частково недійсними установчих документів чи змін до них.
Відповідно до п.5 ч.1 ст.11 Закону України від 4 грудня 1990 року N 509-XII «Про державну податкову службу в Україні», який діяв на момент звернення позивача до податкового органу з заявою Форми №8-ОПП, було передбачено, що органи державної податкової служби у випадках, в межах компетенції та у порядку, встановлених законами України, мають право одержувати безоплатно від платників податків, а також від установ Національного банку України та комерційних банків у порядку, встановленому Законом України "Про банки і банківську діяльність", довідки та/або копії документів про наявність банківських рахунків, а на підставі рішення суду - про обсяг та обіг коштів на рахунках, у тому числі про ненадходження у встановлені терміни валютної виручки від суб'єктів підприємницької діяльності.
Тобто, вказана інформація може бути витребувана як від банківських установ так і від платників податків.
Підпунктом 78.1.7 п.78.1 ст.78 Податкового кодексу України передбачено, що документальна позапланова перевірка здійснюється, якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків.
Відповідно до п.11.1 та п.11.3 «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. N 1588 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 29 грудня 2011р. за N 1562/20300, встановлено, що з метою оподаткування під ліквідацією платника податків розуміється ліквідація платника податків як юридичної особи або зупинення державної реєстрації фізичної особи - підприємця, внаслідок якої відбувається закриття їх рахунків та/або втрата їх статусу як платника податків відповідно до законодавства.
У разі отримання документів згідно з пунктом 11.2 цього розділу та/або якщо розпочато процедуру реорганізації юридичної особи (крім перетворення), припинення юридичної особи або підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця, порушено провадження у справі про визнання банкрутом платника податків або подано заяву про зняття з обліку платника податків, органом державної податкової служби приймається рішення про проведення (не проведення за підставами, встановленими підпунктами 11.3.2 та 11.3.3 цього пункту) документальної позапланової перевірки платника податків, який перебуває на обліку в такому органі.
Призначається та розпочинається перевірка у такі строки:протягом десяти робочих днів з дати публікації повідомлення про рішення засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу щодо припинення юридичної особи, у разі ліквідації юридичної особи за рішенням засновників (учасників) юридичної особи або уповноваженого ними органу; протягом місяця після одержання того документа, що надійшов до органу державної податкової служби першим, в інших випадках.
Згідно п.11.6 зазначеного Порядку, після закінчення процедур припинення, визначених цим Порядком, для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу орган державної податкової служби видає: довідку про відсутність заборгованості із сплати податків, зборів за ф. N 22-ОПП, якщо після проведення документальної позапланової перевірки та спливу законодавчо визначених строків сплати узгоджених грошових зобов'язань встановлено відсутність грошових зобов'язань та/або податкового боргу; документ (рішення) про узгодження плану реорганізації з органом державної податкової служби (за наявності податкового боргу).
Таким чином, тривалість зняття з податкового обліку позивача була обумовлена ненаданням позивачем витребуваної документальної інформації, яка була необхідна для проведення перевірки, та наданням такої інформації КБ «Приватбанк» лише у 2012 році не з вини відповідача-2.
Також, суд звертає увагу на те, що за приписами пп.11.7.3 п.11.7 «Порядку обліку платників податків і зборів», затвердженого Наказом Міністерства фінансів України від 09.12.2011р. N 1588, встановлено, що довідки за ф. N 22-ОПП та за ф. N 12-ОПП є дійсними протягом двох місяців від дня їх реєстрації в органі державної податкової служби.
Відповідно до абзацу першого п.3 Розділу VIII Закону України від 08 липня 2010 року N 2464-VI «Про збір та облік єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування» встановлено, що з дня набрання чинності цим Законом платники страхових внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, загальнообов'язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття, загальнообов'язкове державне соціальне страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності та витратами, зумовленими похованням, загальнообов'язкове державне соціальне страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання, які спричинили втрату працездатності, вважаються платниками єдиного внеску.
Згідно абзаців другого та третього п.5.2 «Порядку взяття на облік та зняття з обліку в органах Пенсійного фонду України платників єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 27.09.2010р. N 21-6 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 27 жовтня 2010р. за N 995/18290, встановлено, що фізичні особи - підприємці, які не мають найманих працівників, подають до органу Пенсійного фонду звіт про нараховані суми єдиного внеску за період роботи у звітному році та копію акта перевірки органу державної податкової служби і здійснюють остаточні розрахунки.
Після проведення позапланової перевірки фізичної особи - підприємця, яка має найманих працівників, звірення розрахунків з платником єдиного внеску, проведення ним остаточного розрахунку та на підставі довідок про відсутність заборгованості із сплати страхових коштів, наданих фондами соціального страхування за формою згідно з додатком 8 до цього Порядку, орган Пенсійного фонду України складає довідку про відсутність заборгованості.
Суд звертає увагу на те, що за приписами п.5.4 вказаного Порядку, причинами заперечень органу Пенсійного фонду України щодо здійснення державної реєстрації припинення юридичної особи шляхом її ліквідації чи державної реєстрації припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця можуть бути, у тому числі: - неможливість проведення перевірки із зазначенням обґрунтованих обставин, які підтверджують неможливість її проведення (неможливо здійснити перевірку платника у зв'язку з відсутністю його за місцезнаходженням, ненаданням бухгалтерських документів тощо); інші заперечення в межах повноважень органів Пенсійного фонду України.
Відповідно до п.2.13 «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованого єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування», затвердженого Постановою правління Пенсійного фонду України від 08.10.2010р. N 22-2 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 01 листопада 2010р. за N 1014/18309, в редакції чинній до 10.12.2012р., встановлено, що випадку зняття з обліку в органах Пенсійного фонду страхувальник зобов'язаний подати звіт за звітний період до дати зняття з обліку та звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались.
За приписами пунктів 2.11 та 2.14 вказаного Порядку, в редакції чинній з 10.12.2012р. встановлено, що у випадку припинення без правонаступника або зняття з обліку в органах Пенсійного фонду страхувальник зобов'язаний подати звіт за останній звітний період до дати зняття з обліку та звіти за попередні звітні періоди, якщо вони не подавались.
ФО - підприємці зобов'язані подавати звіт незалежно від того, чи ведуть вони підприємницьку діяльність, крім фізичних осіб - підприємців, зазначених в пункті 3.3 розділу III цього Порядку.
На підставі наведеного, суд вважає обґрунтованою вимогу відповідача-2 подати звітність за періоди до дати зняття з обліку.
Крім того, суд звертає увагу на те, що відповідно до п.2.2 та п.2.12 «Порядку формування та подання страхувальниками звіту щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування органам Пенсійного фонду України», затвердженого постановою правління Пенсійного фонду України від 05 листопада 2009р. N 26-1 та зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 24 листопада 2009р. за N 1136/17152, який діяв до 01.01.2011р. ФО - СПД, у тому числі ті, які обрали ОСО, самі за себе і за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності; особи, які забезпечують себе роботою самостійно - займаються адвокатською, нотаріальною, творчою та іншою діяльністю, пов'язаною з отриманням доходу безпосередньо від цієї діяльності, самі за себе формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт один раз на рік до 1 квітня року, наступного за звітним періодом. Базовим звітним періодом для них є календарний рік. Звіт подається за формою згідно з додатком 5 до цього Порядку.
ФО - СПД, які нараховують страхові внески на суми доходу (прибутку) від підприємницької діяльності, що підлягає оподаткуванню податком на доходи фізичних осіб, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт згідно з таблицею 1 додатка 5 до цього Порядку за себе та членів сім'ї і таблицею 4 додатка 5 до цього Порядку за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності.
ФО - СПД, які обрали ОСО, формують та подають до органів Пенсійного фонду звіт згідно з таблицею 2 додатка 5 до цього Порядку за себе та членів сім'ї і таблицею 5 додатка 5 до цього Порядку за членів сім'ї, які беруть участь у провадженні підприємницької діяльності.
Тобто, подання звітності щодо сум нарахованих внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування було передбачено як для фізичних осіб-підприємців, які знаходились на загальній системі оподаткування, так і для фізичних осіб-підприємців, які знаходились на спрощеній системі оподаткування.
На підставі наведеного, суд вважає, що, оскільки позивачем не було виконано правомірні вимоги відповідача-2 щодо надання звітності, вимога позивача по зобов'язання надати довідку для закінчення процедури закриття підприємницької діяльності (довідку про відсутність заборгованості із сплати єдиного внеску на загальнообов'язкове державне соціальне страхування та страхових коштів до Пенсійного фонду України і фондів соціального страхування) - є необґрунтованою та передчасною.
Щодо посилання позивача на нарахування штрафів за ненадання звітності суд зазначає, що на момент розгляду цієї справи відповідачем-2 не приймались рішення про застосування до позивача штрафних санкцій за не подачу звітності або інші штрафні санкції, що підтверджується поясненнями представника відповідача-2 та відсутність нарахованих штрафних санкції у картці особового рахунку - позивача.
Відповідно до ст.33 Закону України від 09 липня 2003 року N 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в редакції чинній до 01.10.2011р., встановлено, що Пенсія по інвалідності залежно від групи інвалідності призначається в таких розмірах: інвалідам I групи - 100 відсотків пенсії за віком; інвалідам II групи - 90 відсотків пенсії за віком; інвалідам III групи - 50 відсотків пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
За наявності у непрацюючих інвалідів II і III груп - у чоловіків 25, а у жінок - 20 років страхового стажу за їх вибором пенсія по інвалідності призначається в розмірі пенсії за віком, обчисленої відповідно до статей 27 і 28 цього Закону.
Таким чином, інвалідам ІІ групи пенсія по інвалідності в розмірі пенсії за віком призначалась тільки якщо вони не працювали.
Відповідно до пп. «б» п.3 ст.1 Закону України від 01 березня 1991 року №803-XII «Про зайнятість населення», який діяв до 01.01.2013р., встановлено, що в Україні до зайнятого населення належать громадяни, що проживають на території держави на законних підставах, у тому числі, громадяни, які самостійно забезпечують себе роботою, включаючи підприємців.
Згідно ч.3 ст.46 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб - підприємців» передбачено, що фізична особа позбавляється статусу підприємця з дати внесення до Єдиного державного реєстру запису про державну реєстрацію припинення підприємницької діяльності фізичної особи - підприємця.
Таким чином, позивач у періоді з 21.06.2005р. по 31.11.2011р. відносилась до зайнятого населення.
На підставі наведеного суд вважає, що відповідач-2 мав достатні підстави для прийняття рішення від 24.11.2011р. №956 про утримання переплаченої суми пенсії
Відповідно до ч.3 ст.68 Закону України від 21 квітня 1999 року N 606-XIV «Про виконавче провадження» встановлено, що про звернення стягнення на заробітну плату, пенсію, стипендію та інші доходи боржника державний виконавець виносить постанову, яка надсилається для виконання підприємству, установі, організації, фізичній особі, фізичній особі - підприємцю за місцем отримання боржником відповідних доходів.
Згідно ч.1 ст.69 вказаного Закону, підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці здійснюють відрахування із заробітної плати, пенсії, стипендії та інших доходів боржника і перераховують кошти стягувачу у строк, встановлений для здійснення зазначених виплат боржнику, а якщо такий строк не встановлено - до десятого числа кожного місяця, наступного за звітним. Такі підприємства, установи, організації, фізичні особи, фізичні особи - підприємці кожні шість місяців надсилають державному виконавцю звіт про здійснені відрахування та виплати за формою, встановленою Міністерством юстиції України.
Статтею 50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» встановлено, що суми пенсій, виплачені надміру внаслідок зловживань з боку пенсіонера або подання страхувальником недостовірних даних, можуть бути повернуті пенсіонером добровільно або стягуються на підставі рішень територіальних органів Пенсійного фонду чи в судовому порядку.
Відрахування з пенсії провадяться в установленому законом порядку на підставі судових рішень, ухвал, постанов і вироків (щодо майнових стягнень), виконавчих написів нотаріусів та інших рішень і постанов, виконання яких відповідно до закону провадиться в порядку, встановленому для виконання судових рішень.
Розмір відрахування з пенсії обчислюється з суми, що належить пенсіонерові до виплати.
З пенсії може бути відраховано не більш як 50 відсотків її розміру: на утримання членів сім'ї (аліменти), на відшкодування збитків від розкрадання майна підприємств і організацій, на відшкодування пенсіонером шкоди, заподіяної каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, а також у зв'язку зі смертю потерпілого, на повернення переплачених сум заробітної плати в передбачених законом випадках.
З усіх інших видів стягнень може бути відраховано не більш як 20 відсотків пенсії.
Таким чином, відповідач-2 правомірно утримував з пенсії позивача грошові кошти за постановою Відділу державної виконавчої служби Краматорського міського управління юстиції від 02.04.2012р. про звернення стягнення на доходи боржника та за рішенням відповідача-2 від 24.11.2011р. №956 про утримання переплаченої суми пенсії, які є чинними.
Суд вважає безпідставним посилання позивача незастосування відповідачем-2 позовної давності, оскільки позовна давність застосовується у разі звернення до суду, а відрахування з пенсії позивача переплати у розмірі 1 741,92 грн. здійснюється на підставі власного рішення відповідача-2, прийнятого згідно ст.50 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», в якій не передбачено граничних строків стягнення переплати по пенсії.
На підставі наведеного. суд вбачає відсутність підстав для задоволення позовних вимог в частині повернення утриманих з пенсії коштів.
Статтею 19 Закону України від 05 листопада 1991 року N 1789-XII «Про прокуратуру» встановлено, що предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є:
1) відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам;
2) додержання законів про недоторканність особи, соціально-економічні, політичні, особисті права і свободи громадян, захист їх честі і гідності, якщо законом не передбачений інший порядок захисту цих прав;
3) додержання законів, що стосуються економічних, міжнаціональних відносин, охорони навколишнього середовища, митниці та зовнішньоекономічної діяльності.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Згідно з ч. 1 ст. 36-1 Закону України «Про прокуратуру» представництво прокуратурою інтересів громадянина або держави в суді полягає у здійсненні прокурорами від імені держави процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина або держави у випадках, передбачених законом.
Відповідно до пункту 2 Наказу Генеральної Прокуратури України від 29 листопада 2006 року № 6гн «Про організацію представництва прокурором в суді інтересів громадянина або держави та їх захисту при виконанні судових рішень», який діяв до 28.11.2012р., визначено, що основними завданнями представництва в суді вважається реальний захист прав і законних інтересів осіб, які не спроможні з будь-яких причин самостійно захистити свої права або реалізувати процесуальні повноваження, невизначеного кола осіб, права яких одночасно порушуються, а також захист інтересів держави, що порушуються чи можуть бути порушені внаслідок протиправних діянь фізичних або юридичних осіб.
Згідно п.2 Наказу Генеральної Прокуратури України від 28 листопада 2012 року N 6гн «Про організацію роботи органів прокуратури щодо представництва інтересів громадянина або держави в суді та їх захисту при виконанні судових рішень» визначено, що основними завданнями представництва в суді вважати реальний захист та поновлення прав і законних інтересів громадян, які неспроможні через фізичний чи матеріальний стан, недосягнення повноліття, похилий вік, недієздатність або обмежену дієздатність самостійно захистити свої права або реалізувати процесуальні повноваження, а також захист інтересів держави, що порушуються або можуть бути порушені внаслідок протиправних діянь фізичних і юридичних осіб, фактичне усунення порушень закону.
З урахуванням викладеного та зі змісту статті 20 Закону України «Про прокуратуру» вбачається, що прокуратура діє в межах наданих їй повноважень і має право у випадках, визначених законом, звертатися до суду за захистом прав громадян, а також законних інтересів держави, її органів, державних підприємств та організацій, а також застосовувати заходи впливу тільки у разі встановлення прокурором наявності відповідних порушень.
Сама по собі заява особи з вимогою забезпечення представництва прокуратурою її інтересів в суді та з вимогою здійснити заходи впливу не зобов'язує прокурора вживати такі заходи якщо він не вбачає відповідних підстав.
Із пояснень представника відповідача-3 вбачається, що за наслідками перевірки відповідача-1 та відповідача-2 прокуратурою не було встановлено підстав для вжиття заходів впливу, процесуальних та інших дій, спрямованих на захист у суді інтересів громадянина
На підставі наведеного, суд вбачає відсутність неправомірних дій або бездіяльності відповідача-3 у спірних правовідносинах.
Також, перевіривши наведені у позовній заяві обставини, із якими позивач пов'язує завдання йому моральної шкоди, суд вважає за необхідне зазначити наступне.
Згідно частини другої ст. 23 Цивільного кодексу України встановлено, що моральна шкода полягає: у фізичному болю та стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку з протиправною поведінкою щодо неї самої, членів її сім'ї чи близьких родичів; у душевних стражданнях, яких фізична особа зазнала у зв'язку із знищенням чи пошкодженням її майна; у приниженні честі та гідності фізичної особи, а також ділової репутації фізичної або юридичної особи.
У відповідності до п.3 Постанови Верховного Суду України № 4 від 31.03.1995 року «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди», під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань, або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.
Відповідно до чинного законодавства моральна шкода може полягати, зокрема: у приниженні честі, гідності, престижу або ділової репутації, моральних переживаннях у зв'язку з ушкодженням здоров'я, у порушенні права власності (в тому числі інтелектуальної), прав, наданих споживачам, інших цивільних прав, у зв'язку з незаконним перебуванням під слідством і судом, у порушенні нормальних життєвих зв'язків через неможливість продовження активного громадського життя, порушенні стосунків з оточуючими людьми, при настанні інших негативних наслідків
Згідно п.5 зазначеної Постанови, відповідно до загальних підстав цивільно-правової відповідальності обов'язковому з'ясуванню при вирішенні спору про відшкодування моральної (немайнової) шкоди підлягають: наявність такої шкоди, протиправність діяння її заподіювача, наявність причинного зв'язку між шкодою і протиправним діянням заподіювача та вини останнього в її заподіянні. Суд, зокрема, повинен з'ясувати, чим підтверджується факт заподіяння позивачеві моральних чи фізичних страждань або втрат немайнового характеру, за яких обставин чи якими діями (бездіяльністю) вони заподіяні, в якій грошовій сумі чи в якій матеріальній формі позивач оцінює заподіяну йому шкоду та з чого він при цьому виходить, а також інші обставини, що мають значення для вирішення спору.
На момент розгляду цієї справи процедура припинення підприємницької діяльності не завершена у зв'язку із ненаданням позивачем витребуваних документів. Позивачем не надано доказів, які б підтверджували причинний зв'язок викладених позивачем в обґрунтуванні моральної шкоди обставин із діяльністю відповідачів.
Приймаючи до уваги наведене, суд не встановив обставин, що підтверджують спричинення відповідачами позивачу моральної шкоди.
З урахуванням викладеного, суд вбачає відсутність підстав для задоволення позовних вимог.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
1. У задоволені адміністративного позову ОСОБА_1 до Державної податкової інспекції у м. Краматорську Донецької області Державної податкової служби, Управління Пенсійного Фонду України у м. Краматорську Донецької області, Прокуратури м. Краматорська Донецької області про зобов'язання вчинити певні дії, відшкодування моральної шкоди - відмовити повністю.
2. Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошено у судовому засіданні 17 липня 2013 року, складання постанови у повному обсязі - 22 липня 2013 року.
3. Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
4. Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Куденков К.О.