Постанова від 16.07.2013 по справі 805/6551/13-а

Україна

Донецький окружний адміністративний суд

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16 липня 2013 р. Справа №805/6551/13-а

приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17

час прийняття постанови:

Донецький окружний адміністративний суд в складі:

головуючого судді - Ушенка С.В.,

при секретарі - Ростові Я.С.,

за участю

позивача - ОСОБА_1 (особисто),

представника відповідача - Радиша Ю.І. (за довіреністю),

розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського міського відділу (з обслуговуванням м.Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання дій незаконними, -

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до Донецького окружного адміністративного суду з позовом до Костянтинівського міського відділу (з обслуговуванням м. Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання дій незаконними.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що він, керуючись Законом України «Про доступ до публічної інформації», звернувся до відповідача з інформаційним запитом від 15.02.2013 року, в якому просив надати інформацію щодо відвідування 21.07.2011 року Костянтинівського МВ ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і належним чином засвідчені копії з журналу обліку відвідувачів за 21.07.2011 року. Зазначений запит отриманий відповідачем, проте відповідь на нього була надана за рішенням Донецького окружного адміністративного суду 05.04.2013р. Так, у відповіді на вищенаведений запит позивача від 15.02.2013р. відповідач зазначив, що Журнал обліку відвідувачів та запрошених знищений, про що складено відповідний акт. На підставі зазначеного просив визнати незаконними дії Костянтинівського міського відділу (з обслуговуванням м. Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області щодо навмисного знищення Журнал обліку доставлених, відвідувачів та запрошених з інформацією за 21.07.2011р.

Позивач в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, надав пояснення, аналогічні викладеному у позові, і докази в їх підтвердження та просить задовольнити їх у повному обсязі.

Представник відповідача проти позову заперечував з підстав його необгрунтованості, просить у його задоволенні відмовити.

Заслухавши пояснення осіб, які брали участь у справі, розглянувши подані сторонами документи та матеріали, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, дослідивши докази наявні в матеріалах справи, суд встановив наступне.

15.02.2013 року ОСОБА_1, керуючись приписами Закону України «Про доступ до публічної інформації», звернувся до Костянтинівського міського відділу (з обслуговуванням м. Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з інформаційним запитом, в якому просив надати інформацію щодо відвідування 21.07.2011 року Костянтинівського міського відділу (з обслуговуванням м. Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області громадянами ОСОБА_3 та ОСОБА_4 і належним чином засвідчені копії з журналу обліку відвідувачів за 21.07.2011 року.

Правовідносини, що виникли між сторонами регулюються нормами Законів України «Про інформацію» від 02.10.1992 № 2657-XII та «Про доступ до публічної інформації» від 13.01.2011р. № 2939-VI.

Статтею 1 Закону України «Про інформацію» визначено, що інформація це - будь-які відомості та/або дані, які можуть бути збережені на матеріальних носіях або відображені в електронному вигляді.

Відповідно до частини 1 статті 5 Закону України «Про інформацію» кожен має право на інформацію, що передбачає можливість вільного одержання, використання, поширення, зберігання та захисту інформації, необхідної для реалізації своїх прав, свобод і законних інтересів.

За правилами частини 2 статті 6 Закону України «Про інформацію» право на інформацію може бути обмежене законом в інтересах національної безпеки, територіальної цілісності або громадського порядку, з метою запобігання заворушенням чи злочинам, для охорони здоров'я населення, для захисту репутації або прав інших людей, для запобігання розголошенню інформації, одержаної конфіденційно, або для підтримання авторитету і неупередженості правосуддя.

Порядок здійснення та забезпечення права кожного на доступ до інформації, що знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації та інформації, що становить суспільний інтерес, визначено спеціальним Законом України «Про доступ до публічної інформації» (далі за текстом - Закон).

У відповідності до ч. 1 ст. 1 Закону публічна інформація - це відображена та задокументована будь-якими засобами та на будь-яких носіях інформація, що була отримана або створена в процесі виконання суб'єктами владних повноважень своїх обов'язків, передбачених чинним законодавством, або яка знаходиться у володінні суб'єктів владних повноважень, інших розпорядників публічної інформації, визначених цим Законом.

Право на доступ до публічної інформації гарантується: обов'язком розпорядників інформації надавати та оприлюднювати інформацію, крім випадків, передбачених законом. Доступ до інформації забезпечується шляхом: надання інформації за запитами на інформацію (пункт 1 частини 1 статті 3, пункт 2 частини 1 статті 5 Закону).

Розпорядник інформації має надати відповідь на запит на інформацію не пізніше п'яти робочих днів з дня отримання запиту (частина 1 статті 20 Закону).

Відповідно до ст. 12 Закону суб'єктами відносин у сфері доступу до публічної інформації є: 1) запитувачі інформації - фізичні, юридичні особи, об'єднання громадян без статусу юридичної особи, крім суб'єктів владних повноважень; 2) розпорядники інформації - суб'єкти, визначені у статті 13 цього Закону.

Згідно із ч. 1 ст. 14 Закону розпорядники інформації зобов'язані надавати достовірну, точну та повну інформацію, а також у разі потреби перевіряти правильність та об'єктивність наданої інформації.

Оскільки відповідь на запит позивача від 15.02.2013р. у встановлений законом строк не була надана, позивач звернувся до суду з відповідним позовом.

Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 01 квітня 2013 року по справі № 805/3791/13-а за позовом ОСОБА_1 до Костянтинівського міського відділу (з обслуговуванням м. Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання незаконною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії позовні вимоги задоволені в повному обсязі. Визнано протиправною бездіяльність Костянтинівського міського відділу (з обслуговуванням м. Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області щодо ненадання відповіді на запит ОСОБА_1 від 15.02.2013р. та зобов'язано Костянтинівський міський відділ (з обслуговуванням м. Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області не пізніше п'яти робочих днів з дня набрання судовим рішенням у справі законної сили надати ОСОБА_1 відповідь на запит від 15.02.2013 року. Вказана постанова Донецького окружного адміністративного суду набрала законної сили.

05.04.2013 року на виконання зазначеного рішення суду відповідачем на адресу ОСОБА_1 спрямовано відповідь за підписом начальника Костянтинівського міського відділу (з обслуговуванням м. Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області на запит від 15.02.2013 року, в якій відповідач зазначив, що Журнал обліку відвідувачів та запрошених, в якому знаходилась інформація про зареєстрованих відвідувачів в період до вересня 2011 року, знищено, у зв'язку з чим запитувана інформація не може бути надана. Зазначив про складення відповідного акту від 17.01.2013 року № 1/1224.

15.04.2013 року позивачем на адресу відповідача та Головного управління внутрішніх справ України в Донецькій області надіслано запити щодо надання інформації стосовно строків зберігання (з моменту закінчення) Журналу обліку відвідувачів та запрошених з вказівкою на номер наказу, яким це регламентовано, пункт, частину та статтю зазначеного наказу.

Згідно наданої т.в.о. начальника Головного управління внутрішніх справ України в Донецькій області І.В. Сакун відповіді на запит позивача від 15.04.2013 року, ведення Журналу обліку відвідувачів та запрошених передбачено Інструкцією з організації діяльності чергових частин органів і підрозділів внутрішніх справ України, направленої на захист інтересів суспільства і держави від протиправних посягань, затвердженою наказом МВС України від 28.04.2009 року № 181.

Так, згідно п. 10.1 зазначеної Інструкції організація та забезпечення пропускного режиму до адміністративного будинку покладаються на начальника органу внутрішніх справ (ОВС), а контроль за здійсненням пропускного режиму - на чергову частину. З метою контролю черговий зобов'язаний:

- провести інструктаж працівника міліції, який здійснює допуск до адміністративного будинку ОВС, перевірити знання службових обов'язків, наявність журналу обліку відвідувачів та запрошених до ОВС;

- здійснювати контроль за несенням служби і веденням журналу обліку відвідувачів та запрошених до ОВС.

Також в своїй відповіді І.В. Сакун посилається на ст. 50, п. 2.5, розділу 2 Переліку документів, що утворюються в процесі діяльності органів внутрішніх справ, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій системи МВС України, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом МВС України від 04.06.2002р. № 519, згідно якого термін зберігання робочих книг чергової частини складає 3 роки.

В судовому засіданні представник відповідача зазначив, що відповідач при знищенні Журналу обліку відвідувачів та запрошених керувався пп. 54 п. 2.5 розділу 2 Переліку документів, що утворюються в процесі діяльності органів внутрішніх справ, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій системи МВС України, із зазначенням строків зберігання документів, затвердженого наказом МВС України від 04.06.2002р. № 519, згідно якого термін зберігання добових оперативних зведень про кримінальні прояви та пригоди на території органу внутрішніх справ складає 1 рік.

Проте суд не приймає до уваги зазначені посилання представника відповідача, оскільки це спростовується насамперед назвою облікового документу - добові оперативні зведення про кримінальні прояви та пригоди на території органу внутрішніх справ, що по суті не є тотожнім документом Журналу обліку відвідувачів та запрошених.

Відповідно до ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Частиною 1 ст. 9 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що суд при вирішенні справи керується принципом законності, відповідно до якого органи державної влади, органи місцевого самоврядування, їхні посадові і службові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

При цьому суд, оцінюючи спірні дії відповідача, виходить з критеріїв оцінки рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, встановлених частиною 3 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України, до яких, зокрема, відносяться вчинення дій на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України, з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано, обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для вчинення дії.

Згідно з ч. 1 ст. 71 КАС України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Беручи до уваги вищенаведене в сукупності, проаналізувавши матеріали справи та надані сторонами докази, суд дійшов висновку, що дії відповідача щодо знищення Журналу обліку відвідувачів та запрошених з інформацією за період часу з 30 квітня 2011 року по 22 вересня 2011 року в порушення строків зберігання є протиправними, оскільки порушують право позивача на отримання публічної інформації, надане йому Законом України «Про доступ до публічної інформації», а тому вважає, що позовні вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог в частині визнання протиправними дій відповідача саме щодо навмисного вчинення дій по знищенню Журналу обліку відвідувачів та запрошених не підлягають задоволенню, оскільки нормами КАС України не передбачений спосіб захисту прав, який полягає у встановленні наявності чи відсутності умислу в діях чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень в процесі здійснення ним владних управлінських функцій.

Відповідно до ст.94 КАСУ якщо судове рішення ухвалене на користь сторони, яка не є суб'єктом владних повноважень, суд присуджує всі здійснені нею документально підтверджені судові витрати з Державного бюджету України.

Керуючись ст. ст. 2-14, 17, 18, 24, 71, 72, 86, 94, 158-163, 167, 185, 186, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Костянтинівського міського відділу (з обслуговуванням м.Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області про визнання дій незаконними - задовольнити частково.

Визнати протиправними дії Костянтинівського міського відділу (з обслуговуванням м.Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області щодо знищення Журналу обліку відвідувачів та запрошених до Костянтинівського міського відділу (з обслуговуванням м.Костянтинівка та Костянтинівського району) Головного управління Міністерства внутрішніх справ України в Донецькій області з інформацією за період часу з 30 квітня 2011 року по 22 вересня 2011 року в порушення строків зберігання, встановлених Переліком документів, що утворюються в процесі діяльності органів внутрішніх справ, навчальних закладів, підприємств, установ, організацій системи МВС України, із зазначенням строків зберігання документів, затверджених наказом Міністерства внутрішніх справ України від 04.06.2002р. № 519.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Присудити з Державного бюджету України на користь ОСОБА_1 здійснені витрати по сплаті судового збору у розмірі 18 (вісімнадцять) грн. 00 коп.

У судовому засіданні 16 липня 2013 року проголошена вступна та резолютивна частина постанови. Постанова виготовлена в повному обсязі 22 липня 2013 року.

Постанова може бути оскаржена в апеляційному порядку до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення постанови апеляційної скарги. У разі застосування судом частини третьої ст.160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У випадку подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

Суддя Ушенко С. В.

Попередній документ
32625984
Наступний документ
32625987
Інформація про рішення:
№ рішення: 32625985
№ справи: 805/6551/13-а
Дата рішення: 16.07.2013
Дата публікації: 29.07.2013
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Донецький окружний адміністративний суд
Категорія справи: Адміністративні справи (до 01.01.2019); Справи зі спорів з приводу забезпечення реалізації конституційних прав особи, а також реалізації статусу депутата представницького органу влади, організації діяльності цих органів, зокрема зі спорів щодо: