Україна
Донецький окружний адміністративний суд
22 липня 2013 р. Справа №805/9859/13-а
приміщення суду за адресою: 83052, м.Донецьк, вул. 50-ої Гвардійської дивізії, 17
час прийняття постанови: 12 год. 05 хв.
Донецький окружний адміністративний суд у складі:
головуючий суддя: Куденков К.О.
при секретарі: Афоніній Г.Р.
за участю:
представника позивача: Горбунова О.О.
представника відповідача: не з'явився
розглянувши у відкритому судовому засіданні позовну заяву Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про визнання протиправною бездіяльності,-
Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки (надалі - позивач, УПФУ в Центрально-Міському районі м. Горлівки) звернулось до суду із адміністративним позовом до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції (надалі - відповідач, Центрально-Міській ВДВС Горлівського МУЮ) про зобов'язання усунути допущені порушення та виконати дії, передбачені ст.11 Закону України «Про виконавче провадження».
Заявою від 18.07.2013р. (вх.№21222/13) позивач змінив позовні вимоги та просив визнати протиправною бездіяльність щодо стягнення боргу з Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 згідно вимоги від 06.12.2012р. №Ф-1223у.
Позов мотивовано бездіяльністю відповідача щодо фактичного виконання вимоги позивача від 06.12.2012р. №Ф-1223у.
Представник позивача у судовому засіданні від 22.07.2013р. адміністративний позов, з урахуванням заяви про зміну позовних вимог, підтримала та просила його задовольнити у повному обсязі.
Відповідач письмових заперечень на позовну заяву не надав.
Представник відповідача у судове засідання від 22.07.2013р. не з'явився, про час та місце судового розгляду повідомлений, не повідомив суд про причини неявки у судове засідання.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи і обговоривши доводи адміністративного позову, дійшов наступних висновків.
Позивач звернувся до відповідача із заявою від 09.01.2013р. №1613/02 щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу від 06.12.2012р. №Ф-1223у відносно Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2 у розмірі 3 840,30 грн.
14 січня 2013 року відповідач прийняв постанову від 14.01.2013р. про відкриття виконавчого провадження №36182920 з примусового виконання вимоги про сплату боргу від 06.12.2012р. №Ф-1223у, боржник - ОСОБА_2.
За наслідками ознайомлення зі станом реалізації виконавчого провадження у Центрально-Міському ВДВС Горлівського МУЮ позивачем складено протокол від 27.06.2013р.
Із наведеного протоколу вбачається, що відповідачем 14.01.2013р. прийнято постанову про відкриття виконавчого провадження за вимогою від 06.12.2012р. №Ф-1223у. Також, встановлено, що 14.01.2013р. відповідачем прийнята постанова про відкриття виконавчого провадження за рішенням від 19.11.2012р. №2721.
Інші відомості щодо вжиття заходів по стягненню заборгованості з боржника - ОСОБА_2 в протоколі відсутні.
При цьому, суд звертає увагу на те, що вказаний протокол не підписаний державним виконавцем.
У матеріалах справи наявна копія рішення позивача від 19.11.2012р. №2721/НОМЕР_1, яким до ОСОБА_2 застосовано штрафні санкції у розмірі 170,00 грн., а також копія постанови від 14.01.2013р. про відкриття виконавчого провадження №36177763 з примусового виконання рішення від 19.11.2012р. №2721/НОМЕР_1.
Суд зазначає, що доказів вчинення заходів примусового характеру відповідачем до суду не надано. На виконання вимог ухвали Донецького окружного адміністративного суду від 10.07.2013р. у справі № 805/9859/13-а про закінчення підготовчого провадження та призначення справи до судового розгляду, відповідачем не надані до суду матеріали виконавчого провадження №36177763 та матеріали виконавчого провадження №36182920.
Згідно ч.1 ст.4 України «Про виконавче провадження», з метою забезпечення електронного документообігу в органах державної виконавчої служби, ведення обліку виконавчих проваджень, контролю за дотриманням державними виконавцями вимог законодавства під час здійснення виконавчих дій, надання оперативного доступу сторонам виконавчого провадження до його матеріалів Міністерство юстиції України забезпечує функціонування Єдиного державного реєстру виконавчих проваджень. Порядок ведення такого реєстру, умови доступу до нього та отримання інформації встановлюються Міністерством юстиції України.
Відповідно до п.1.12 «Інструкції з організації примусового виконання рішень», затвердженої наказом Міністерства юстиції України 02.04.2012 № 512/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції України 02.04.2012 р. за № 489/20802, основною інформаційною базою про здійснені виконавчі дії є Єдиний державний реєстр виконавчих проваджень (далі - Єдиний реєстр).
За приписами пп.1.12.1 п.1.12 зазначеної Інструкції, відомості вносяться до Єдиного реєстру державним виконавцем одночасно з виготовленням документа, на підставі якого вчиняється виконавча дія.
Станом на 22.07.2013р. в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень крім постанови про відкриття виконавчого провадження відсутня інша інформація про виконавче провадження №36182920. Також, станом на 22.07.2013р. в Єдиному державному реєстрі виконавчих проваджень крім постанови про відкриття виконавчого провадження відсутня інша інформація про виконавче провадження №36177763.
Частиною 3 ст.181 Кодексу адміністративного судочинства встановлено, що відповідачем у справах з приводу рішень, дій або бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби є відповідний орган державної виконавчої служби.
Відповідно до ч.1 ст.82 Закону України від 21 квітня 1999 року №606-XIV «Про виконавче провадження», рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби можуть бути оскаржені стягувачем та іншими учасниками виконавчого провадження (крім боржника) до начальника відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, або до керівника відповідного органу державної виконавчої служби вищого рівня чи до суду.
Статтею першою Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження та примусове виконання рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій органів і посадових осіб, визначених у цьому Законі, що спрямовані на примусове виконання рішень судів та інших органів (посадових осіб), які провадяться на підставах, в межах повноважень та у спосіб, визначених цим Законом, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону та інших законів, а також рішеннями, що відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню (далі - рішення).
Таким чином, виконавче провадження направлено на фактичну реалізацію рішення уповноваженого органу шляхом вчинення заходів примусового характеру передбачених вказаним Законом.
Відповідно до ст.6 Закону України «Про виконавче провадження», державний виконавець зобов'язаний використовувати надані йому права відповідно до закону і не допускати у своїй діяльності порушення прав та законних інтересів фізичних і юридичних осіб.
Частиною першою ст.11 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний вживати передбачених цим Законом заходів примусового виконання рішень, неупереджено, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.
Згідно частини другої зазначеної статті, державний виконавець здійснює заходи, необхідні для своєчасного і в повному обсязі виконання рішення, зазначеного в документі на примусове виконання рішення (далі - виконавчий документ), у спосіб та в порядку, встановленому виконавчим документом і цим Законом.
У відповідності до частини третьої зазначеної статті, державний виконавець у процесі здійснення виконавчого провадження має право у тому числі: проводити перевірку виконання боржниками рішень, що підлягають виконанню відповідно до цього Закону; з метою захисту інтересів стягувача одержувати безоплатно від органів, установ, організацій, посадових осіб, сторін та учасників виконавчого провадження необхідні для проведення виконавчих дій пояснення, довідки та іншу інформацію, у тому числі конфіденційну; безперешкодно входити до приміщень і сховищ, що належать боржникам або зайняті ними, проводити огляд зазначених приміщень і сховищ, у разі необхідності примусово відкривати та опечатувати такі приміщення і сховища; накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; накладати арешт на кошти та інші цінності боржника, зокрема на кошти, які перебувають на рахунках і вкладах у банках, інших фінансових установах, на рахунки в цінних паперах, а також опечатувати каси, приміщення і місця зберігання грошей; звертатися до суду з поданням про розшук боржника - фізичної особи або дитини чи про постановлення вмотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника - фізичної або іншої особи, в якої перебуває майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, або дитина, стосовно якої складено виконавчий документ про її відібрання; викликати фізичних осіб, посадових осіб з приводу виконавчих документів, що знаходяться у виконавчому провадженні, а в разі неявки боржника без поважних причин виносити постанову про його привід через органи внутрішніх справ; у процесі виконання рішень за наявності вмотивованого рішення суду про примусове проникнення до житла чи іншого володіння фізичної особи безперешкодно входити на земельні ділянки, до житлових та інших приміщень боржника - фізичної особи, особи, у якої знаходиться майно боржника чи майно та кошти, належні боржникові від інших осіб, проводити в них огляд, у разі необхідності примусово відкривати їх в установленому порядку із залученням працівників органів внутрішніх справ, опечатувати такі приміщення, арештовувати, опечатувати та вилучати належне боржникові майно, яке там перебуває та на яке за законом можливо звернути стягнення; з метою профілактичного впливу повідомляти органам державної влади, громадським об'єднанням, трудовим колективам і громадськості за місцем проживання або роботи особи про факти порушення нею вимог законодавства про виконавче провадження; у разі ухилення боржника від виконання зобов'язань, покладених на нього рішенням, звертатися до суду за встановленням тимчасового обмеження у праві виїзду боржника - фізичної особи або керівника боржника - юридичної особи за межі України - до виконання зобов'язань за рішенням; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом та іншими законами.
Таким чином, наведені права, що надані державному виконавцю, повинні використовуватися ним для своєчасного і в повному обсязі вчинення виконавчих дій з примусового виконання рішень.
Відповідно до ч.1 ст.27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
За приписами частини другої ст.30 Закону України «Про виконавче провадження» встановлено, що державний виконавець зобов'язаний провести виконавчі дії з виконання рішення протягом шести місяців з дня винесення постанови про відкриття виконавчого провадження, а з виконання рішення немайнового характеру - у двомісячний строк.
Про відкладення провадження виконавчих дій, об'єднання виконавчих проваджень, зупинення виконавчого провадження або перебування виконавчого документа на виконанні в адміністрації підприємства, установи чи організації, фізичної особи, фізичної особи - підприємця, які здійснюють відрахування із заробітної плати (заробітку), пенсії та інших доходів боржника відповідачем позивача та суд не повідомлялось.
Таким чином, відповідачем порушено шестимісячний строк здійснення виконавчого провадження щодо виконання вимоги про сплату боргу від 06.12.2012р. №Ф-1223у відносно боржника - Фізичної особи-підприємця ОСОБА_2
Згідно частини першої статті 27 Закону України «Про виконавче провадження», у разі ненадання боржником у строки, встановлені частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення, документального підтвердження повного виконання рішення державний виконавець на наступний день після закінчення відповідних строків розпочинає примусове виконання рішення.
Статтею 32 зазначеного Закону встановлено, що заходами примусового виконання рішень є: 1) звернення стягнення на кошти та інше майно (майнові права) боржника, у тому числі якщо вони перебувають в інших осіб або належать боржникові від інших осіб; 2) звернення стягнення на заробітну плату (заробіток), доходи, пенсію, стипендію боржника; 3) вилучення в боржника і передача стягувачу певних предметів, зазначених у рішенні; 4) інші заходи, передбачені рішенням.
Доказів вжиття вказаних заходів до суду не надано.
На підставі наведеного, враховуючи порушення строку здійснення виконавчого провадження та відсутність доказів вжиття дієвих заходів з виконання вимоги про сплату боргу від 06.12.2012р. №Ф-1223у, суд вбачає наявність підстав для визнання протиправною бездіяльність відповідача щодо примусового виконання вимоги про сплату боргу від 06.12.2012р. №Ф-1223у.
Пунктом першим частини другої статті 162 Кодексу адміністративного судочинства України передбачено, що у разі задоволення адміністративного позову суд може прийняти постанову про: визнання протиправними рішення суб'єкта владних повноважень чи окремих його положень, дій чи бездіяльності і про скасування або визнання нечинним рішення чи окремих його положень, про поворот виконання цього рішення чи окремих його положень із зазначенням способу його здійснення.
Таким чином, позовні вимоги підлягають задоволенню у повному обсязі.
Керуючись ст. ст. 2, 11, 17, 69-72, 86, 87, 94, 158-163, 167, 181, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд,
Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки до Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції про визнання протиправною бездіяльності - задовольнити повністю.
Визнати протиправною бездіяльність Центрально-Міського відділу державної виконавчої служби Горлівського міського управління юстиції щодо примусового виконання вимоги Управління Пенсійного фонду України в Центрально-Міському районі м. Горлівки від 06 грудня 2012 року №Ф-1223у.
Постанова прийнята у нарадчій кімнаті, вступна та резолютивна частини проголошені у судовому засіданні 22 липня 2013 року, складання постанови у повному обсязі - 24 липня 2013 року.
Постанова суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Донецький окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 Кодексу адміністративного судочинства України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Куденков К.О.