24 липня 2013 року м. Чернівці
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Чернівецької області у складі:
головуючого-судді Кулянди М. І.
суддів: Одинака О.О., Яремка В.В.
секретар Тодоряк Г.Д.
за участю: позивача ОСОБА_1, представника позивача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 червня 2013 року,-
У квітні 2013 року ОСОБА_1 звернулася до суду із зазначеним позовом.
Просила стягнути з ОСОБА_3 аліменти на утримання малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 до досягнення ним повноліття, у твердій грошовій сумі у розмірі 1000 гривень на місяць.
Посилалася на те, що 10 листопада 2002 року сторони зареєстрували шлюб. У спільному шлюбі у них народився син ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
18 жовтня 2011 року шлюб між сторонами розірвано.
Відповідач добровільно матеріальної допомоги на утримання сина ОСОБА_4 не надає.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 червня 2013 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 аліменти на утримання сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі в розмірі 500 гривень щомісячно, починаючи з 23 квітня 2013 року до досягнення дитиною повноліття.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить рішення суду першої
№22ц-1070/2013 р. Головуючий у І інстанції Данилюк М.І.
Категорія 48 Доповідач Кулянда М.І.
інстанції скасувати та ухвалити нове рішення, яким визначити розмір аліментів в розмірі 1000 гривень.
Посилається на те, що суд першої інстанції допустив порушення норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідача, пояснення осіб, які беруть участь у розгляді справи, обговоривши доводи скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку, що апеляційну скаргу слід відхилити з таких підстав.
Ухвалюючи рішення суд першої інстанції правильно виходив з того, що відповідач є батьком ОСОБА_4, не надає позивачці матеріальну допомогу на утримання сина.
Визнаючи розмір аліментів суд врахував матеріальне становище платника аліментів, те що він на даний час не працює, має нерегулярний мінливий дохід.
Так, в ст. 180 СК України зазначається, що батьки зобов'язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Згідно ч. 4 ст. 181 СК України за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька і (або) у твердій грошовій сумі.
Статтею 182 СК України передбачено, що при визначенні розміру аліментів суд враховує:
- стан здоров'я та матеріальне становище дитини;
- стан здоров'я та матеріальне становище платника аліментів;
- наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
- інші обставини, що мають істотне значення.
Мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Згідно частини 1 статті 184 СК України якщо платник аліментів має нерегулярний, мінливий дохід, частину доходу одержує в натурі, а також за наявності інших обставин, що мають істотне значення, суд за заявою платника або одержувача може визначити розмір аліментів у твердій грошовій сумі.
У пункті 17 Постанови Пленуму Верховного суду України «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» від 15 травня 2006 року №3 зазначено, що за відсутності домовленості між батьками про сплату аліментів на дитину той із них, з ким вона проживає, вправі звернутися до суду з відповідним позовом.
Вирішуючи питання щодо розміру аліментів, суд повинен ураховувати: стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів; наявність в останнього інших неповнолітніх дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, повнолітніх дочки, сина; інші обставини, що мають істотне значення.
Згідно частини 1 статті 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини на які вона посилається як на підставу своїх вимог.
Як вбачається з матеріалів справи ОСОБА_3 та ОСОБА_1 10 листопада2002 року зареєстрували шлюб.
ІНФОРМАЦІЯ_1 у сторін народився син ОСОБА_4
Рішенням Шевченківського районного суду м. Чернівці від 18 жовтня 2011 року шлюб між сторонами розірвано (а.с.4).
ОСОБА_3. матеріальної допомоги позивачці в добровільну порядку на утримання сина не надає. Відповідач має нерегулярний дохід. Відповідно до статті 180 СК України ОСОБА_3 зобов'язаний утримувати свого малолітнього сина. Між сторонами відсутня домовленість про сплату аліментів.
Визначаючи розмір аліментів суд правильно врахував обставини зазначені в ст. 182 СК України.
Враховуючи зазначені вище обставини колегія суддів вважає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а тому його слід залишити без змін.
Доводи апелянта про те, що при визначенні розміру аліментів суд першої інстанції не врахував витрати на навчання сина в гімназії та на репетитора є помилковими, оскільки дані вимоги можуть бути підставою для стягнення з відповідача додаткових витрат на дитину згідно ст. 185 СК України, які позивачкою в даній справі не заявлялися.
Твердження апелянта про те, що доходи відповідача за місяць по декларації складали 15 000 грн. не заслуговують на увагу, оскільки остання в судовому засіданні апеляційної інстанції пояснила, що дохід відповідача по декларації, за час перебування сторін у шлюбі складав 15 000 грн., а на даний час він декларує відсутність доходів.
Таким чином,позивачка не посилалася на докази майнового стану відповідача, який би давав підстави для стягнення аліментів у розмірі 1000 гривень щомісячно. Будь-яких доказів про стан здоров'я, матеріальне становище дитини і платника аліментів, наявність інших обставин, що мають значення для суду, вона не надала.
Посилання апелянта на те, що суд першої інстанції неправильно визначив розмір аліментів на утримання дитини є безпідставним та спростовується ч.2 ст. 182 СК України, в якій передбачено, що мінімальний розмір аліментів на одну дитину не може бути меншим, ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, за винятком випадків, передбачених ст.184 цього Кодексу.
Судом першої інстанції визначений розмір аліментів в сумі 500 грн., що є більшим ніж 30 % прожиткового мінімуму для дитини віком від 6 до 18 років, що складає 363 грн. Крім того, розмір аліментів, визначений судом першої інстанції в твердій грошовій сумі, а відповідно до ч.3 ст.184 СК України, якщо розмір аліментів, визначений судом у твердій грошовій сумі, менше мінімального розміру, передбаченого ч.2 ст.182 СК України, то дитині призначається відповідно до закону державна допомога в розмірі різниці між визначеним розміром аліментів і 30 % прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
Керуючись ст.ст. 307, 308 ЦПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Чернівці від 19 червня 2013 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення.
На ухвалу може бути подана касаційна скарга до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з моменту її вступу в законну силу.
Головуючий /підпис/
Судді: /підписи/
З оригіналом згідно: