2/754/3216/13
Справа № 754/7689/13-ц
19.07.2013 року Деснянський районний суд м. Києва в складі:
головуючого - судді - Сенюти В.О.
при секретарі - Буцко М.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 од ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, -
Позивачка ОСОБА_1 звернулась до суду із позовом до відповідача ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини. Позовні вимоги обґрунтовує тим, що позивачка та відповідач перебували у шлюбі з 1994 року по 2005 рік. У період шлюбу народився син - ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1. Рішенням Харківського районного суду м. Києва від 01.10.1999 року, відповідача було зобов'язано сплачувати аліменти на утримання дитини у розмірі ? частини від усіх видів заробітку до досягнення дитиною повноліття. ОСОБА_3 є повнолітнім та навчається на 2 курсі денної форми відділення Київського медичного коледжу № 3. Позивачка не має достатньо матеріальної можливості самостійно утримувати повнолітнього сина, який навчається, а тому вимушена звернутися до суду із позовом до відповідача. На підставі викладеного позивачка просить стягнути із відповідача аліменти на утримання повнолітнього сина у розмірі ? частини від усіх видів заробітку щомісячно, починаючи з 30.04.2013 року на період його навчання до досягнення ним 23 років.
В судовому засіданні позивачка уточнила позовні вимоги в частині розміру аліментів, відповідно до уточнень, просила стягнути із відповідача на її користь аліменти на утримання повнолітнього сина у розмірі 500 грн.
Відповідач в судовому засіданні проти задоволення позову з урахування уточнень не заперечував, пояснив, що він працює, має сім'ю, а на його утриманні перебуває ще двоє малолітніх дітей, однак аліменти у розмірі 500 грн. він має можливість сплачувати.
Вислухавши пояснення сторін, вивчивши письмові матеріали справи, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч. 4 ст. 174 ЦПК України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст. 198 Сімейного Кодексу України батьки зобовязані утримувати своїх повнолітніх непрацездатних дочку, сина, які потребують матеріальної допомоги, якщо вони можуть таку матеріальну допомогу надавати.
В судовому засіданні встановлено, що позивачка та відповідач перебували у зареєстрованому шлюбі з 24.09.1994 року по 16.06.2005 року (а.с.7,8).
У період шлюбу народився син ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.9), який на момент розгляду справи є студентом ІІ курсу Київського медичного коледжу № 3, денної форми навчання, строк навчання з 01 вересня 2012 року до 25 січня 2015 року (а.с.12).
Згідно ч. 1 ст. 199 Сімейного Кодексу України якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
Відповідно до ч. 1 ст. 200 Сімейного Кодексу країни суд визначає розмір аліментів на повнолітніх дочку, сина у твердій грошовій сумі і (або) у частці від заробітку (доходу) платника аліментів з урахуванням обставин, зазначених у ст. 182 цього Кодексу.
Згідно ч.1 ст. 182 Сімейного Кодексу України при визначенні розміру аліментів суд враховує:
1) стан здоровя та матеріальне становище дитини;
2) стан здоровя та матеріальне становище платника аліментів;
3) наявність у платника аліментів інших дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, дочки, сина;
4) інші обставини, що мають істотне значення.
Так, в судовому засіданні встановлений та доведений доказами той факт, що повнолітня дитина знаходиться на утриманні своєї матері (а.с.10), яка працює, однак її матеріальний стан не дає можливість самостійно утримувати повнолітнього сина, який продовжує навчання, та відповідно до довідки від 15.07.2013 року стипендію не отримує з 01.07.2013 року по 31.12.2013 року. Батько повнолітнього сина, працює, отримує заробітну плату, має на утриманні двох малолітніх дітей (а.с. 30-32).
Відповідач у своїй письмовій заяві вказав про те, що не заперечує проти стягнення з нього аліментів на утримання повнолітнього сина у розмірі 500 грн.
Вирішуючи питання про розмір аліментів, суд відповідно до положення ч. 4 ст. 174 ЦПК України приходить до висновку про доцільність стягнення з відповідача аліментів в твердій грошовій сумі, а саме в розмірі 500 грн. щомісячно.
Згідно ч. 1 ст. 191 Сімейного кодексу України аліменти на дитину присуджуються за рішенням суду від дня пред'явлення позову.
Позовна вимога про стягнення аліментів із відповідача, починаючи з 30.04.2013 року задоволенню не підлягає, оскільки позивачка позовну заяву подала 15.05.2013 року, а всупереч ч. 1 ст. 60 ЦПК України не надала суду доказів вжиття нею заходів щодо одержання аліментів з відповідача з 30.04.2013 року в силу положення ч. 2 ст. 191 Сімейного Кодексу України.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь держави підлягають стягненню судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.
Керуючись ст.ст. 10,15,60, 88, 174, 212-215 ЦПК України, ст.ст. 182, 191, 198-200 Сімейного Кодексу України, -
Позовні вимоги ОСОБА_1 од ОСОБА_2 про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини - задовольнити частково.
Стягнути з ОСОБА_2, (ІПН НОМЕР_1), аліменти на користь ОСОБА_1 на утримання повнолітнього сина ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, в розмірі 500 грн. щомісячно, на період навчання, але не довше, ніж до досягнення ОСОБА_3 двадцяти трьох років або припинення навчання, починаючи з 15.05.2013 року.
Стягнути з ОСОБА_2, (ІПН НОМЕР_1), на користь держави судовий збір в сумі 229 грн. 40 коп.
В іншій частині позовних вимог - відмовити.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду м. Києва через Деснянський районний суд м. Києва протягом 10 днів з дня проголошення рішення.
Головуючий: