Яготинський районний суд Київської області
Справа № 382/1071/13-ц
Іменем України
/заочне/
08.07.2013 року Яготинський районний суд Київської області у складі:
головуючого судді Литвин Л.І.
при секретарі Ковряк О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Яготин справу за позовом ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Черняхівське", с. Черняхівка Яготинського району Київської області про визнання права власності на будинок,
Позивачка звернулася до Яготинського районного суду з позовною заявою до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Черняхівське", про визнання права власності на будинок, в котрій зазначено, що вона, починаючи з 1991 року і по даний час, тобто понад 10 років, з дозволу відповідача, вселилась разом зі своїми батьками та відкрито володіє житловим будинком АДРЕСА_2. Вона відкрито та добросовісно володіла будинком, зокрема дана обставина була очевидна для третіх осіб, які мали можливість це бачити, та не перешкоджала стороннім особам отримати будь-яку інформацію про її володіння будинком, крім того, вона володіла будинком, як своєю особистою власністю, оскільки за власний рахунок проводила поточні ремонти та несла інші витрати по його утриманню. Відповідач протягом всього безперервного строку володіння нею будинком, (з 1991 року по даний час) не пред'являв ні до її батька - ОСОБА_2, який помер ІНФОРМАЦІЯ_1, ні до неї позову про його повернення, вона була впевнена в тому, що на займаний нею будинок не претендують сторонні особи, та обставини, у зв'язку з якими виникло її право на володіння, не давали їй сумніву щодо правомірності набуття нею будинку, тому вона не вважала своїм обов'язком повертати його. Відповідно, оскільки власник будинку понад десять років погоджувався з його втратою, у неї є всі підстави вважати, що будинок, розташований в АДРЕСА_2 повинен бути визнаний за нею - фактичним добросовісним володільцем.
В судовому засіданні представник позивачки підтримав позовні вимоги.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про день та час розгляду справи повідомлений належним чином.
Перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивачки, дослідивши докази, враховуючи, що в справі є достатньо доказів для її заочного розгляду, суд вважає, що позов підлягає до задоволення.
Статтею 344 Цивільного кодексу України визначено, що особа, яка добросовісно заволоділа чужим майном і продовжує відкрито, безперервно володіти нерухомим майном протягом десяти років набуває право власності на це майно (набувальна давність), якщо інше не встановлено цим Кодексом…Особа, яка заявляє про давність володіння, може приєднати до часу свого володіння увесь час, протягом якого цим майном володіла особа, чиїм спадкоємцем вона є.
Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ в судових рішеннях по справам даної категорії сформулював правову позицію, з якої вбачається, що "у випадку, якщо є всі підстави вважати, що власник майна тривалий час не виявляє наміру визнати певну річ своєю, він погодився з її втратою - вона може бути визнана власністю фактичного добросовісного володільця. Інститут набувальної давності є одним із первинних способів виникнення права власності, тобто такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ - не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а базується на сукупності обставин, зазначених у частині першій статті 344 ЦК України, а саме: тривалого, добросовісного, відкритого та безперервного володіння майном як своїм власним».(Ухвала ВСС України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 26 вересня 2012 року).
Як зазначено в роз'ясненнях, даних Міністерством юстиції України в 2011 році «Деякі аспекти набуття права власності на об'єкти безхазяйного нерухомого майна» «Інститут набувальної давності є одним з первинних способів виникнення права власності, тобто такий спосіб, відповідно до якого право власності на річ виникає вперше або незалежно від права попереднього власника на цю річ - не базується на попередній власності та відносинах правонаступництва, а базується на сукупності обставин, зазначених у частині першій ст. 344 Цивільного кодексу України», а саме: тривалого, добросовісного, відкритого та безперервного володіння майном як своїм власним.
Добросовісне володіння означає, що особа не знала і не повинна була знати, що володіє річчю незаконно. Тому встановлення добросовісності залежить від підстав набуття майна. Відкритість та безперервність володіння теж є необхідними умовами для набуття права власності за набувальною давністю і означають, що володілець володіє річчю відкрито, без таємниць, а також те, що протягом означеного в законі строку володілець не вчиняв дій, що свідчили б про визнання ним обов'язку повернути річ власнику, а також йому не пред'являвся правомочною особою позов про повернення майна."
Як зазначено в Ухвалі колегії суддів Судової палати у цивільних справах Верховного Суду України від 20 лютого 2008 року " …пунктом 8 Прикінцевих та перехідних положень ЦК України встановлено, що правила ст. 344 ЦК України про набувальну давність поширюються також на випадки, коли володіння майном почалося за три роки до набрання чинності цим Кодексом.
Оскільки ЦК України набрав чинності з 1 січня 2004 року, норми ст. 344 ЦК України поширюються на правовідносини, що виникли з 1 січня 2001 року, а отже визнати право власності за набувальною давністю суд може не раніше 01 січня 2001 року."
Аналогічної правової позиції дотримується і Вищий спеціалізований суд України з розгляду цивільних і кримінальних справ, викладеній в Ухвалі від 22 лютого 2012 року.
Пунктом 2 постанови Кабінету Міністрів від 5 вересня 1996 року № 1060» Про поетапну передачу у комунальну власність об'єктів соціальної сфери, житлового фонду сільськогосподарських, переробних та обслуговуючих підприємств, установ і організацій агропромислового комплексу, заснованих на колективній та інших формах недержавної власності» було встановлено, що передачі у комунальну власність підлягає житловий фонд (крім гуртожитків).
Пунктом 17 Порядку розподілу та використання майна реорганізованих колективних сільськогосподарських підприємств, затвердженого наказом Міністерства аграрної політики України № 62 від 14 березня 2001 року, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 4 квітня 2001 року за № 305/5496 , було передбачено, що підприємства- правонаступники здійснюють заходи щодо передачі майна соціальної інфраструктури на баланс органів місцевого самоврядування.
З технічного паспорту на житловий будинок (а.с.5-7) вбачається, що ОСОБА_1, яка проживає за адресою: АДРЕСА_2 є замовником технічної інвентаризації на житловий будинок за АДРЕСА_2 загальною площею 74, 50 кв.м. З технічної характеристики будинку видно, що жилий будинок з господарськими спорудами та будівлями побудований за період з 1987 по 1991 рік, а лист Державного комітету будівництва, архітектури та житлової політики України № 12/5-126 від 23 березня 1999 року містить роз'яснення, що по об'єктах збудованих до 5 серпня 1992 року, тобто до прийняття урядом України документу, (Постанови Кабінету Міністрів України від 5 серпня 1992 року № 499»Про затвердження Положення про порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів державного замовлення», яким встановлено порядок прийняття в експлуатацію закінчених будівництвом об'єктів, при їх реєстрації для оформлення права власності одним з документів є висновок про технічний стан будинку.
З договору про надання послуг з газопостачання о/р НОМЕР_2 (а.с.8) вбачається, що 1 вересня 2008 року між Яготинською філією по експлуатації газового господарства ВАТ "Київоблгаз" та ОСОБА_3, матір'ю позивачки, укладений договір про надання послуг з газопостачання.
З довідок Черняхівської сільської ради Яготинського району Київської області № 135 та № 145 від 04.03.2013 року (а.с.11-12) вбачається, що згідно по господарської книги № 3, особовий рахунок НОМЕР_1 в житловому будинку за АДРЕСА_2 який перебуває на балансі СТОВ "Черняхівське" з 1988 року проживають ОСОБА_3 та ОСОБА_1
З копії паспорта (а.с.13), з довідки Черняхівської сільської ради від 15 червня 2009 року (а.30 с.2-314/09) вбачається, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_2 в с. Б.Рудня Ємільчинського району Житомирської області та зареєстрована за адресою: АДРЕСА_1 14 березня 2000 року за місцем проживання її батька.
З договору № 76 від 2 березня 2013 року (а.с.19) вбачається, що КП КОР "Яготинське бюро технічної інвентаризації" та ОСОБА_1 уклали договір про проведення інвентаризації житлового будинку за адресою: АДРЕСА_2
З довідки СТОВ «Черняхівське від 18.05.2009 року (а.24 с. №2-314/09) видно, що у 1991 році ОСОБА_2 був виділений будинок АДРЕСА_2 який знаходиться на балансі СТОВ «Черняхівське».
З протоколу загальних зборів членів колгоспу від 6 січня 1989 року (а.24 с.2-314/09) видно, що зборами вирішено надати в користування ОСОБА_2 присадибну земельну ділянку розміром 0,35 га біля новозбудованого будинку
З договору про користування електричною енергією від 23 січня 2002 року (а.52. с.2-314/09) видно,що вказаний договір був укладений із матірс.2-314/09) видно,що вказаний договір був укладений із матір'ю позивачки.
З довідок СТОВ «Черняхівське» від 1 липня 2009 року (а.60,64 с.2-315/09) вбачається, що господарством був збудований будинок для ОСОБА_2 і січня 1991 року був поставлений на баланс господарства. На час будівництва будинку ОСОБА_1 виконалось 9 років. КСП «Мрія» є правонаступником колгоспу «Заповіт Леніна», СТОВ «Черняхівське» є правонаступником КСП «Мрія» 9 лютого 2000 року.
Таким чином, в судовому засіданні встановлено, що позивачка, починаючи з 1991 року та по даний час з дозволу відповідача вселилась разом зі своїми батьками та відкрито володіє житловим будинком АДРЕСА_2, який був наданий її батьку як працівнику господарства та перебуває на балансі товариства. ОСОБА_1 та її сім'я за власний рахунок проводила поточні ремонти в будинку та несла інші витрати по його утриманню. КСП «Мрія», ТОВ "Черняхівське" з 1991 року і по даний час ні до позивачки, ні до її померлого батька не пред'являв позову про повернення будинку. Після реорганізації КСП його правонаступник ТОВ «Черняхівське» не вжило будь - яких заходів до передачі житлового фонду підприємства до комунальної власності. Враховуючи вищевикладене, суд вважає, що для задоволення позову є всі підстави.
Керуючись ст.10, 60, 209,213-215, 218, 224,226 ЦПК України, ст. 344 ЦК України, суд
Позов ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю "Черняхівське", с. Черняхівка Яготинського району Київської області про визнання права власності на будинок, задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності за набувальною давністю на будинок АДРЕСА_2
Заочне рішення може бути переглянуто судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, котра може бути подана протягом 10 днів з дня отримання його копії.
Рішення може бути оскаржено позивачкою до Апеляційного суду Київської області через Яготинський районний суд шляхом подання до суду апеляційної скарги протягом 10 днів з дня його проголошення.
Суддя Литвин Л.І
.