Справа № 344/5343/13-ц
Провадження № 2/344/3370/13
30 травня 2013 року м.Івано-Франківськ
Івано-Франківський міський суд Івано-Франківської області в складі:
головуючої - судді Ковалюк І.П.
секретаря Гречун Т.Б.
за участю представника позивача ОСОБА_1, представника відповідача ОСОБА_7
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Івано-Франківську цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Івано-Франківської міської ради про визнання права власності на спадкове майно, суд-
Позивач звернулася в суд із позовом до відповідача про визнання права власності на спадкове майно. Позов мотивований тим, що 27.07.1993року на підставі рішення Івано-Франківського МВК від 14.07.1993року позивачем, її чоловіком ОСОБА_4 та її матір'ю ОСОБА_5 було приватизовано квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1. ІНФОРМАЦІЯ_1 померла її мати, і частка у спільному майні, яка їй належала, залишилася не переоформленою, оскільки на той час було інше законодавство.
В судовому засіданні представник позивача позов підтримав із мотивів, наведених в ньому, просить позов задоволити.
Представник відповідача позову не визнала, просить в позові відмовити, оскільки суду не надано документального підтвердження ведення спільного господарства позивачем разом із померлою ОСОБА_5, а також підтвердження того, що позивач фактично вступила в управління чи володіння спадковим майном.
Суд, дослідивши матеріали справи, оцінивши та надавши належну оцінку зібраним по справі доказам, вважає, що позов підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що 27 липня 1993 року на підставі рішення Івано-Франківського МВК від 14.07.1993 року № 280, позивачем, ОСОБА_3, її чоловіком - ОСОБА_4 та її матір'ю - ОСОБА_5, було приватизовано квартиру, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_5, що підтверджується Витягом із Державного реєстру актів цивільного стану громадян про смерть № 00011677109 від 26.01.2013 року.
Після смерті ОСОБА_6 залишилося спадкове майно, а саме, частка у спільній власності на вищезазначену квартиру. Позивач залишилася єдиним спадкоємцем та почала здійснювати фактичне володіння та управління спадковим майном, що підтверджується її показаннями та поданими до суду квитанціями про сплату комунальних послуг.
На час відкриття спадщини позивач постійно проживала разом зі спадкодавцем, але у визначений законом строк не звернулася до державної нотаріальної контори за видачею свідоцтва про право на спадщину.
Згідно вимог п. 1 Постанови Пленуму ВСУ № 7 від 30.05.2008 року у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року застосовується чинне на той час законодавство, зокрема, відповідні правила Цивільного кодексу Української PCP, у тому числі щодо прийняття спадщини, кола спадкоємців за законом.
За змістом статей 525, 526 Цивільного кодексу УРСР в редакції 1963 року, чинного на час відкриття спадщини після смерті матері, часом відкриття спадщини визнається день смерті спадкодавця. Місцем відкриття спадщини визнається останнє постійне місце проживання спадкодавця.
Згідно положень ст. 529 зазначеного Кодексу спадкоємцями за законом першої черги є, в рівних частках, діти (у тому числі усиновлені), дружина і батьки (усиновителі) померлого. Таким чином на час відкриття спадщини після смерті ОСОБА_6 З за законом єдиним спадкоємцем залишилася позивач.
Суду подано свідоцтво про смерть ОСОБА_4, чоловіка позивача, який помер ІНФОРМАЦІЯ_2
Відповідно до ст. 549 ЦК України (ред 1963року), спадкоємець вважається таким, що прийняв спадщину у випадку, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном протягом шести місяців із дня відкриття спадщини.
Згідно п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України "Про практику розгляду судами України справ про спадкування" від 24.06.1983 року передбачений ст. 549 ЦК України шестимісячний строк для прийняття спадщини може бути продовжений судом за заявою заінтересованої особи при доведеності поважності причин його пропуску. Якщо у вказаний строк позивач вступив в управління або володіння спадковим майном або його частиною, суд з цих підстав вирішує питання про визнання права на спадкове майно, а не про продовження пропущеного строку.
На підставі викладеного, ст.ст.355,368,370, 392, 1216, 1223, 1226,1268 ЦК України, керуючись ст.ст. 213-215, 224-226 ЦПК України , суд,-
Позов ОСОБА_3 до Івано-Франківської міської ради про визнання права власності на спадкове майно - задоволити.
Визнати за ОСОБА_3 (ІНФОРМАЦІЯ_3., паспорт серії № НОМЕР_2, ідентифікаційний номер - НОМЕР_1, жителька АДРЕСА_1) право власності на спадкове майно, а саме на частку в праві спільної власності на квартиру, що знаходиться за адресою АДРЕСА_1, що належала її матері - ОСОБА_5, що померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Апеляційна скарга, подана після закінчення строків, установлених статтею 294 ЦПК України, залишається без розгляду, якщо апеляційний суд за заявою особи, яка її подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.
Суддя І.П. Ковалюк