справа № 762/801/13-ц
провадження 2/762/856/13
« 27» травня 2013 року м. Севастополь
Балаклавський районний суд міста Севастополя
у складі: головуючого, судді - Дибець О.М.,
при секретарі - Перчук Я.О.,
за участю:
прокурора - Марчук О.С.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Балаклавського районного суду міста Севастополя без здійснення фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу цивільну справу за позовною заявою Прокурора Балаклавського району міста Севастополя в інтересах держави в особі позивача Севастопольської міської ради до ОСОБА_3, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Усадьба», Севастопольської міської державної адміністрації, за участю Головного управління Держземагенства у м. Севастополі, - про визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування її з чужого незаконного володіння,
7 березня 2013 року Прокурор Балаклавського району міста Севастополя звернувся із зазначеною позовною заявою в порядку цивільного судочинства до Балаклавського районного суду міста Севастополя і просить суд :
- Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯИ № 078309, яким посвідчується набуття права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0.1000 га, розташовану в АДРЕСА_2, виданий Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 30 квітня 2010 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державним актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088301098;
- Витребувати у комунальну власність територіальної громади міста Севастополя в особі Севастопольської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0.1000 га, розташовану в АДРЕСА_2, кадастровий номер 8536300000:58:002:1002.
Позовні вимоги обґрунтовуються тим, що всупереч положень ст. ст. 81, 116, 118 Земельного кодексу України спірну земельну ділянку було надано у власність відповідача із земель комунальної власності територіальної громади міста Севастополя Севастопольською міською державною адміністрацією, яка не має повноважень з розпорядження землями міста Севастополя, та без прийняття відповідного правового акту, тобто за сенсом за відсутності волевиявлення з розпорядження майном.
Прокурор прокуратури Балаклавського району міста Севастополя Марчук О.С. наполягав на задоволенні позову з викладених підстав.
У судове засідання відповідач не з'явився, про дату, час та місце судового розгляду повідомлений у встановленому процесуальним законом порядку, проте 17 травня 2013 року надав заяву, у який зазначив на визнання позову.
Представник позивача - Севастопольської міської ради, представники залучених до участі у справі третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, у судове засідання не прибули, про дату, час та місце судового розгляду повідомлені у встановленому процесуальним законом порядку.
Представник залученого до участі у справі з підстав частини 3 статті 45 Цивільного процесуального кодексу України Головного управління Держземагенства у м. Севастополі надала письмове клопотання у якому просила розглянути справу за її відсутності, позовну заяву прокурора підтримала в повному обсязі.
Витребувана судом з Севастопольської міської державної адміністрації на підставі ухвали від 8 квітня 2013 року копія Розпорядження, на підставі якого ОСОБА_3 30 квітня 2010 року був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯИ № 078309 - суду подана не була і про неможливість подання цього доказу з будь-яких поважних причин суд не повідомлений.
Відповідно до частини четвертої статті 174 Цивільного процесуального кодексу України у разі визнання відповідачем позову суд за наявності для того законних підстав ухвалює рішення про задоволення позову. Якщо визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, суд постановляє ухвалу про відмову у прийнятті визнання відповідачем позову і продовжує судовий розгляд.
Суд дійшов висновку про таке.
Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 30 квітня 2010 року ОСОБА_3 був виданий Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯИ № 078309, яким посвідчується набуття права власності на земельну ділянку площею 0.1000 га, розташовану в АДРЕСА_2, і який зареєстрований у Книзі записів реєстрації державним актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088301098.
Як убачається зі змісту цього Державного акту, його видано на підставі Розпорядження Севастопольської міської державної адміністрації від 2 квітня 2010 року № 956-р, утім, цей правовий акт стосується питання надання дозволу Закритому акціонерному товариству «Стівідворна компанія «АВЛІТА» на розроблення проекту землеустрою щодо передачі в оренду земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_3 для обслуговування будівель та споруд виробничого призначення (а.с. 5).
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Згідно вимог абзацу першого пункту 12 Розділу Х «Перехідні положення» Земельного кодексу України до розмежування земель державної та комунальної власності повноваження щодо розпорядження землями (крім земель, переданих у приватну власність, та земель, зазначених в абзацах другому та четвертому цього пункту) в межах населених пунктів здійснюють відповідні сільські, селищні, міські ради з урахуванням вимог абзацу третього цього пункту, а за межами населених пунктів - відповідні органи виконавчої влади.
У разі видання органом виконавчої влади або органом місцевого самоврядування акта, яким порушуються права особи щодо володіння, користування чи розпорядження належною їй земельною ділянкою, такий акт визнається недійсним (стаття 155 Земельного кодексу України).
Частиною 1 статті 360-7 ЦПК України встановлена обов'язковість для всіх судів України рішень Верховного Суду України, прийнятих за наслідками розгляду заяв про перегляд судового рішення з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах.
Так, Верховним Судом України, яким був проаналізований зміст наведених норм Конституції України і Земельного кодексу України, у постанові від 26 вересня 2012 року, прийнятої з підстав неоднакового застосування законодавства (цивільна справа № 6-103цс12 за позовною заявою прокурора Герцаївського району Чернівецьої області про визнання державних актів на право власності на земельну ділянку недійсними та повернення земельної ділянки у державну власність), зроблений правовий висновок, згідно з яким державний акт на право власності на земельну ділянку, виданий органом, який не мав на це законних повноважень, визнається недійсним; і посилання на те, що визнання державного акту на право власності на земельну ділянку не передбачено законодавством, суперечить вищенаведеним нормам закону.
Відповідно до статті 387 Цивільного кодексу України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Відповідач ОСОБА_3 позов визнав, тобто не заперечував обставин, з якими закон пов'язує визнання недійсним державного акту на право власності на земельну ділянку та витребування її з чужого незаконного володіння.
Даних про те, що визнання відповідачем позову суперечить закону або порушує права, свободи чи інтереси інших осіб, не встанолено.
Таким чином, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.
Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 16, 387 Цивільного кодексу України, ст. ст. 152, 155 Земельного кодексу України, ст. ст. 1, 3 - 8, 10, 11, 15, 60, 158, 174, 179, 209, 212 - 215 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву Прокурора Балаклавського району міста Севастополя в інтересах держави в особі позивача Севастопольської міської ради до ОСОБА_3, за участю третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, Обслуговуючого кооперативу «Дачно-будівельний кооператив «Усадьба», Севастопольської міської державної адміністрації, за участю Головного управління Держземагенства у м. Севастополі, - про визнання недійсним державного акту на право власності на земель ну ділянку та витребування її з чужого незаконного володіння - задовольнити.
Визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку Серії ЯИ № 078309, яким посвідчується набуття права власності ОСОБА_3 на земельну ділянку площею 0.1000 га, розташовану в АДРЕСА_2, виданий Головним управлінням Держкомзему у м. Севастополі 30 квітня 2010 року та зареєстрований у Книзі записів реєстрації державним актів на право власності на землю та на право постійного користування землею, договорів оренди землі за № 011088301098.
Витребувати у комунальну власність територіальної громади міста Севастополя в особі Севастопольської міської ради з незаконного володіння ОСОБА_3 земельну ділянку площею 0.1000 га, розташовану в АДРЕСА_2, кадастровий номер 8536300000:58:002:1002.
У порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований у АДРЕСА_1 (індивідуальний ідентифікаційний номер невідомий), в дохід держави 1408 (одна тисяча чотириста вісім) гривень 30 копійок.
Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Роз'яснити, що заочне рішення підлягає скасуванню, якщо судом буде встановлено, що відповідач не з'явився в судове засідання та не повідомив про причини неявки з поважних причин і докази, на які він посилається, мають істотне значення для правильного вирішення справи.
У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в загальному порядку. У цьому разі строк на апеляційне оскарження рішення починає відраховуватися з дати постановлення ухвали про залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення.
Апеляційна скарга на заочне рішення може бути подана позивачем до Апеляційного суду міста Севастополя через Балаклавський районний суд міста Севастополя протягом десяти днів з дня його проголошення. Якщо позивач не був присутнім у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, він може подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Заочне рішення набирає законної сили відповідно до загального порядку, встановленого Цивільним процесуальним кодексом України.
Суддя Дибець О.М.