провадження 2/762/840/13
справа № 762/736/13-ц
« 29» травня 2013 року м. Севастополь
Балаклавський районний суд міста Севастополя
у складі: головуючого, судді - Дибець О.М.,
при секретарі - Перчук Я.О.,
за участю:
представника позивача ОСОБА_1 на підставі довіреності від 8 січня 2013 року -ОСОБА_2,
відповідача -ОСОБА_3
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі Балаклавського районного суду міста Севастополя цивільну справу за позовною заявою ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики,
26 лютого 2013 року представник позивача за довіреністю - ОСОБА_2звернулася до Балаклавського районного суду міста Севастополя із позовною заявою порядку цивільного судочинства і просила суд:
- Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 суму боргу за договором позики від 31 травня 2012 року, в розмірі 3107 (три тисячі сто сім) гривень.
Позов обґрунтовується тим, що 31 травня 2012 року між сторонами був укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_3 грошові кошти розмірі 3107 (три тисячі сто сім) гривень, а останній зобов'язався повернути суму боргу у строк до 1 серпня 2012 року, проте цього зобов'язання досі не виконав.
У судовому засіданні представник позивача наполягала на задоволенні позову з викладених підстав.
Відповідач проти позову заперечував.
Вислухавши пояснення сторін, суд дійшов висновку про таке.
31 травня 2012 року між ОСОБА_1 і ОСОБА_3 був укладений договір позики, відповідно до якого ОСОБА_1 передав у власність ОСОБА_3 грошові кошти в розмірі 3107 (три тисячі сто сім) гривень, а останній зобов'язався повернути суму боргу у строк до 1 серпня 2012 року.
На підтвердження укладення договору позики та його умов позивачем було надано розписку позичальника від 31 травня 2012 року, водночас відповідач з підстав, передбачених статтею 1051 Цивільного кодексу України, не оспорив договір позики і не надав письмових доказів на підтвердження виконання свого зобов'язання.
Відповідно до ст. 1046 Цивільного кодексу України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні ( позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві так ж сум грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості.
Частиною 1 статті 1049 Цивільного кодексу України передбачено, що позичальник зобов'язаний повернути позикодавцеві позику( грошові кошти у такій самій сумі або речі, визначені родовими ознаками , у такій самій кількості, такого самого роду та такої самої якості, що були передані йому позикодавцем) у строк та в порядку, що встановлені договором.
Відповідач у судовому засіданні заперечував проти задоволення позовних вимог, пояснюючи, що зазначену розписку він не писав і грошові кошти від позивача не отримував, проте на підтвердження цього доказів не надав.
Згідно частини 1 статті 60 Цивільного кодексу України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Отже, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 підлягає стягненню сума боргу у розмірі 3107 (три тисячі сто сім) гривень.
Таким чином, розглянувши справу в присутності представника позивача і відповідача, з'ясувавши всі фактичні обставини справи та перевіривши їх наявними у справі доказами, суд дійшов висновку про задоволення позовної заяви.
Судові витрати суд розподіляє відповідно до вимог статті 88 Цивільного процесуального кодексу України.
На підставі викладеного і керуючись ст. ст. 1046, 1049 Цивільного кодексу України, ст. ст. 1, 3-8, 10, 11, 15, 60, 61, 158, 179, 209, 212-215, 224-226 Цивільного процесуального кодексу України, суд
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про стягнення суми боргу за договором позики - задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, гуртожиток, - на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований у АДРЕСА_2 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1), суму боргу за договором позики від 31 травня 2012 року в розмірі 3107 (три тисячі сто сім гривень) гривень.
У порядку розподілу судових витрат стягнути з ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, який зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, гуртожиток, - на користь ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_3, який зареєстрований у АДРЕСА_2 (індивідуальний ідентифікаційний номер НОМЕР_1), суму судового збору в розмірі 229 (двісті двадцять дев'ять) гривень 40 копійок.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана до Апеляційного суду міста Севастополя через Балаклавський районний суд міста Севастополя протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Суддя Дибець О.М.