241/874/13-а
2-а/241/34/2013
22.07.2013 року Першотравневий районний суд
Донецької області
у складі:
головуючого судді Трегубенко С.В.
при секретарі Павлічевої А.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт.Мангуш справу у порядку адміністративного судочинства за позовом
ОСОБА_1
до
ВДАІ Красноармійського МВ Донецької області
про
скасування постанови у справі про адміністративне правопорушення,
Позивач - ОСОБА_1 звернувся до суду з даним позовом, вказавши на таке.
21 червня 2013 року він був зупиненний поблизу міста Урзуф Донецької області, який був одягнутим в форму працівником ДАІ, який на прохання представитись відмовився. На питання з приводу зупинки його транспортного засобу, працівник ДАІ повідомив, що він рухався зі швидкістю 47 кілометрів на годину чим перевищив встановлену швидкість на 27 кілометрів, на що він відповів, що відповідно до показів приладів його автомобіля, який є справним, він рухався в потоці автомобілів зі швидкістю 20 км на годину і встановленої швидкості не порушував.
Також на вимогу працівника ДАІ, останьому були надані: посвідчення водія, технічний паспорт на автомобіль, та інші документи, які він перевірив, встановив підстави керування транспортним засобом та разом з ними направився до свого автомобілю, як йому стало відомо в подальшому, для складання протоколу. Крім того, слід зазначити, що на даній ділянці руху обмеження швидкості встановлено відповідно до знаку 40 км на годину. На прохання позивача пред'явити докази, щодо перевищення швидкості, працівник ДАІ вказав на прилад, що знаходився в руці та нагадував відеокамеру. Для встановлення істинності приладу та відповідності показів позивач попросив пред'явити йому сертифікат відповідності на даний прилад, на що працівник ДАІ відмовився.
Про те, як позивач пізніше з відкритого доступу до інформації з'ясував для себе, що даний вимірювальний прилад, відповідно до технічних характеристик (розділ №4) має встановлену відстань для вимірювання швидкості руху транспортного засобу, яка має такі параметри: для вимірювання швидкості руху з руки - від 15 до 80 метрів, з триноги - 15-90 метрів, а також зазначено, що для істинності вимірювання необхідні бути відповідні умови видимості об'єкту, а саме відповідна дорожня обстановка (відсутність інших транспортних засобів), наявні відповідні погодні умови (положення сонця відносно приладу, відсутність дощу, туман, снігу, темний час доби..).
Однак, не зважаючи на його доводи працівник ДАІ склав постанову АА2 №610536 від 21.06.2013 року про притягнення його до адміністративної відповідальності за ч.І ст. 122 КУаАП.
Про те, з винесеною постановою, щодо притягнення його до адміністративної відповідальності, неможливо погодитись. в зв'язку з істотним порушенням встановленої законом процедури притягнення до відповідальності, не наданням відомостей щодо посадової особи працівника ДПС ВДАІ, істотного порушення права на захист особи, яка полягає у наступному: Так, при зупинці його транспортного засобу, працівник ДАІ відмовився представитись та не пред*явив службове посвідчення працівника ДПС ВДАІ, чим порушив службову інструкцію ДПС та постанову КМУ. Співробітник ДАІ під час вимірювання тримав вимірювальний пристрій у руці, що робить можливим рух назустріч автомобілю, швидкість якого вимірюється, внаслідок чого відносна швидкість, зафіксована приладом, збільшується, а також в протоколі відсутні відомості відносно відстані на якій здійснювалась фіксація швидкості руху мого автомобіля сумнівним приладом. Як зазначалось в протоколі про адміністративне правопорушення перевищення швидкості вимірювалось приладом, про те пред'явити фіксацію перевищеної швидкості працівник ДПС відмовився, а також відмовився пред'явити сертифікат відповідності на вказаний вище прилад. Таким чином позивач не зміг впевнитися в істинності вимірюваного пристрою. Відповідно до КпАС України фіксація правопорушення здійснюється складанням протоколу, про те вищезазначена особа під час складання протоколу допустив ряд грубого порушення процесуального законодавства, що тягне визнання протоколу не дійсним, оскільки: в протоколі відсутні свідки (очевидці) правопорушення, хоча було внесене клопотання про залучення до протоколу гр. ОСОБА_2. Працівник ДАІ не забажав відібрати пояснення у ОСОБА_2,., який був присутнім під час інкримінованого правопорушення та бажав надати пояснення по суті. Інспектор ДПС порушуючи вимоги цієї статті 251 КУпАП, не встановив ніяких інших доказів, окрім показників сумнівного приладу, який не встановив (виміряв) відстань до мого автомобілю, показників які могли належати будь-якому іншому автомобілеві, що в той самий час рухались в потоці з моїм автомобілем і будь яких фактичних даних, на основі яких у визначеному законом порядку можливо встановити наявність чи відсутність адміністративного правопорушення. Ним не виконана і вимога статті 252 КУпАП щодо всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом і правосвідомістю, оскільки не опитно та не зазначено в протоколі свідка - гр.ОСОБА_2.
Окрім цього, інспектором ДПС порушено і Розпорядження Міністерства Внутрішніх справ України №466 від 21.05.2009р. пунктом 1.6. якого прямо вимагається: «виключити випадки складання відносно водіїв транспортних засобів адміністративних протоколів без доведення їхньої вини чи достатніх доказів допущення ними порушень ПДР (фото-, відеоматеріалів, показів свідків тощо).
Враховуючі вищевикладене вважає, що постанова серії АА2 № 610536 по справі про адміністративне правопорушення від 21.06.2013р.- прийнята з порушеннями його прав та чинного законодавства, є необґрунтованою, незаконною та підлягає скасуванню.
У судове засідання позивач не з*явився.
Відповідач не з'явився у судове засідання, не зважаючи на те, що про розгляд справи повідомлявся належним чином-заказною корреспонденцією, тому справа розглядається за його відсутністю на підставі наявних у справі доказів, згідно до ст.128 КАС України.
Суд, з урахуванням доказів, які були дослідженні у судовому засіданні, приходить до наступного.
Статтею 71 КАС України, передбачено, що «кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення. В адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача. якщо він заперечує проти адміністративного позову... п.4..Якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів».
Позивач надав до суду лише протокол який практично не можливо прочитати.
Оскільки відповідач, незважаючи на те, що про розгляд справи у суді повідомлений належним чином, а саме-заказною кореспонденцією, у судове засідання не з*явився і не надав суду жодних доказів(Фото- і кінозйомки, відеозапису правопорушення), які б свідчили про прорушення ОСОБА_1 правил дорожнього руху і скоєння ним правопорушення, передбаченого ст.122 ч.1 КУпАП, тому позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають задоволенню і постанову про притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності необхідно скасувати.
Керуючись ст.ст. 11, 17, 71, 158 - 163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України,ст.ст.14-1,251,252, 287,288,154,254,256,258,289,122 КУпАП, Правилами дорожнього руху України, суд-
Визнати противоправною та скасувати постанову серія АА2№610536 від 21.06.2013 року щодо притягнення ОСОБА_1 до адміністративної відповідальності, а справу про адміністративне правопорушення закрити.
Постанова остаточна та оскарженню не підлягає.
Суддя С.В.Трегубенко