255/3479/13-ц
№ 2/255/1295/2013
Іменем України
23 липня 2013 року Ворошиловський районний суд м. Донецька в складі:
головуючого - судді Цукурова В.П.,
при секретарі - Натеса О.І.,
за участю представника позивачки ОСОБА_1, відповідача ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Донецьку цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Калінінської районної в м. Донецьку ради, про надання дозволу на виготовлення проїзного документа для виїзду дитини за межі України та надання дозволу на тимчасову поїздку за межі України разом із дитиною, -
Позивач ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Калінінської районної в м. Донецьку ради, про надання дозволу на виготовлення проїзного документа для виїзду дитини за межі України та надання дозволу на тимчасову поїздку за межі України разом із дитиною, посилаючись на наступне.
З 16.09.2006 року по 27.05.2011 року позивачка перебувала у шлюбі з відповідачем. Шлюб розірвано на підставі рішення Будьонівського районного суду м. Донецька від 17.05.2011 року, яке набрало законної сили 28.05.2011 року. Під час шлюбу у сторін народився син - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивачка матеріально утримує та належним чином піклується про здоров'я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до висновку ЛКК №45/14 від 26.03.2013 року, виданого КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 м. Донецька», ОСОБА_4 потребує загальнооздоровчого лікування у зв'язку із наявними хворобами.
З огляду на цю обставину, позивачка має намір разом з сином виїхати за кордон. Однак, відповідач безпідставно не надає їй згоди на виїзд дитини за межі України.
Позивачка вважає, що така позиція відповідача шкодить інтересам дитини та не сприяє його всебічному та гармонійному розвитку.
Уточнивши позовні вимоги позивачка просила дозволити їй виготовлення проїзного документа для виїзду сина - ОСОБА_4, за межі України до Туреччини з 01.08.2013 року по 30.10.2013 року, без згоди батька дитини - ОСОБА_2, та дозволити їй тимчасову поїздку за межі України до Туреччини з сином без згоди відповідача, з 01.08.2013 по 30.10.2013 року.
В судовому засіданні представник позивачки позовні вимоги підтримав, надав пояснення аналогічні викладеним у заяві. Просив позов задовольнити.
Відповідач в судовому засіданні позовні вимоги не визнав. Просив відмовити у задоволенні позовних вимог.
Суд, вислухавши пояснення сторін, дослідивши докази у справі в їх сукупності, прийшов до висновку про те, що позовні вимоги необхідно задовольнити з наступних підстав.
Судом встановлені наступні обставини.
З 16.09.2006 року по 27.05.2011 року позивачка перебувала у шлюбі з відповідачем. Шлюб розірвано на підставі рішення Будьонівського районного суду м. донецька від 17.05.2011 року, яке набрало законної сили 28.05.2011 року (а.с. 7).
Від шлюбу сторони мають сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, свідоцтво про народження серії НОМЕР_1 (а.с. 6), який проживає разом із матір'ю.
Відповідно до висновку ЛКК №45/14 від 26.03.2013 року, виданого КП «Центр первинної медико-санітарної допомоги №3 м. Донецька», ОСОБА_4 потребує загальнооздоровчого лікування (а.с. 13).
Судом встановлено, що позивачка має можливість для проведення відпочинку та оздоровлення дитини за кордоном, розширення її світогляду. Однак, відповідач відмовляється давати нотаріально посвідчену згоду на виїзд дитини за кордон разом з матір'ю, що суперечить інтересам дитини, яка таким чином позбавлена вказаних можливостей. Між сторонами не досягнуто згоди стосовно цього питання.
Відповідно до ч.1, 2 ст. 155 СК України, здійснення батьками своїх прав та виконання обов'язків мають ґрунтуватися на повазі до прав дитини та її людської гідності, а також не можуть здійснюватися всупереч інтересам дитини.
Згідно п. 4 Постанови КМУ №57 від 27.01.1995 року «Про затвердження правил перетинання державного кордону громадянами України», вбачається, що виїзд за межі України громадян, які не досягли 16-річного віку, у супроводі одного з батьків або у супроводі осіб, які уповноважені одним із батьків за нотаріально посвідченою згодою, здійснюється за нотаріально посвідченою згодою другого з батьків із зазначенням держави прямування та відповідного часового проміжку перебування у цій державі, якщо другий з батьків не перебуває у пункті пропуску через державний кордон.
Ст. 141 СК України, визначена рівність обсягу прав і обов'язків батьків відносно дитини, незалежно від розірвання шлюбу чи проживання їх окремо від дитини.
У відповідності до ч. 2 ст. 150 СК України батьки зобов'язані піклуватися про здоров'я дітей, їхній фізичний, духовний та моральний розвиток.
Відповідно до ч. 3 ст. 4 Закону України «Про порядок виїзду в Україні і в'їзду в Україну громадян України» за відсутності згоди одного з батьків, виїзд неповнолітнього громадянина України за кордон може бути дозволено на підставі рішення суду.
Таким чином, бажання позивачки отримати дозвіл на виїзд дитини за кордон повністю узгоджується з правами та обов'язками покладеними на неї Сімейним кодексом України, тому суд не вбачає жодних обставин, що обмежують згідно із законодавством право виїзду дитини за кордон і вважає, що надання дозволу на виготовлення проїзного документу та виїзд за кордон без згоди батька буде відповідати її інтересам.
Згідно п. 18 «Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення» оформлення паспорта/проїзного документа за наявності заперечень одного з батьків може бути оформлено на підставі рішення суду.
Враховуючи викладене, суд приходить до висновку про необхідність задовольнити позовні вимоги ОСОБА_3 та дозволити позивачці виготовлення проїзного документа для виїзду сина - ОСОБА_4, за межі України до Туреччини з 01.08.2013 року по 30.10.2013 року, без згоди батька дитини - ОСОБА_2, дозволити позивачці тимчасову поїздку за межі України до Туреччини з сином, без згоди батька дитини, з 01.08.2013 по 30.10.2013 року.
Відповідно до ст. 88 ЦПК України підлягають стягненню з відповідача на користь позивачки судові витрати у сумі 114,70 гривень.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 141, 150, 155 СК України, п. 4 Постанови КМУ №57 від 27.01.1995 року «Про затвердження правил перетинання державного кордону громадянами України», п. 18 «Правил оформлення і видачі паспорта громадянина України для виїзду за кордон і проїзного документа дитини, їх тимчасового затримання та вилучення», ст.ст. 11, 58-60, 88 ЦПК України, суд -
Позовні вимоги ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа - орган опіки та піклування Калінінської районної в м. Донецьку ради, про надання дозволу на виготовлення проїзного документа для виїзду дитини за межі України та надання дозволу на тимчасову поїздку за межі України разом із дитиною - задовольнити.
Дозволити ОСОБА_3 виготовлення проїзного документа для виїзду сина - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, за межі України - до Туреччини з 01.08.2013 року по 30.10.2013 року, без згоди батька дитини - ОСОБА_2.
Дозволити ОСОБА_3 тимчасову поїздку за межі України - до Туреччини, з сином - ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, без згоди батька дитини - ОСОБА_2, з 01.08.2013 по 30.10.2013 року.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_3 судові витрати у сумі 114 (сто чотирнадцять) гривень 70 копійок.
Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано через Ворошиловський районний суд м. Донецька до Апеляційного суду Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення надруковано у нарадчій кімнаті у одному примірнику.
Суддя Ворошиловського районного
суду м. Донецька В.П. Цукуров