Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 11-кп/781/73/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Шаєнко Ю.В.
Категорія - Крадіжка Доповідач у суді ІІ-ї інстанції Осєтров В. І.
25.07.2013 року. Колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Кіровоградської області у складі:
головуючого - судді Осєтрова В.І.,
суддів - Петрової І.М., Лещенка Р.М.,
при секретарі - Берневек О.А.,
за участю прокурора - Волошина Є.М.,
захисника - адвоката - ОСОБА_3,
обвинувачених - ОСОБА_4 та ОСОБА_5,
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Кіровограді матеріали кримінального провадження № 12012120260000067 стосовно неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні кримінального правопорушення передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України за апеляційною скаргою прокурора на вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 20.02.2013 року яким,
н/л ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця та мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, учня 9 класу Ізмайлівської ЗОШ I-III ступеню, раніше судимого: 23.10.2012 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України від призначеного покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,
та
н/л ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_4, уродженця та мешканця АДРЕСА_3, українця, громадянина України, з неповною середньою освітою, не одруженого, не працюючого, учня 11 класу Ізмайлівської ЗОШ I-III ступеню, раніше судимого: 23.10.2012 року Олександрійським міськрайонним судом Кіровоградської області за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки, на підставі ст.ст. 75, 104 КК України від призначеного покарання звільнений з випробуванням з іспитовим строком на 1 рік,
визнано винними та засуджено за ч. 3 ст. 185 КК України до покарання у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 71 КК України, за сукупністю вироків, до призначеного покарання частково приєднано не відбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно визначено покарання у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки кожному.
На підставі ст.ст. 75, 76 КК України ОСОБА_4 та ОСОБА_5 звільнено від відбування покарання з випробуванням з іспитовим строком на 3 (три) роки, з покладенням обов'язку повідомляти органи кримінально-виконавчої інспекції про зміну місця проживання та навчання та періодично з'являтись на реєстрацію в органи кримінально-виконавчої інспекції.
Вироком суду ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнані винними та засуджені за таємне викрадення чужого майна (крадіжку), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднане з проникненням у приміщення. Кримінальне правопорушення вчинено за таких обставин.
21.11.2012 року близько 15 год. 00 хв. неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5, за попередньою змовою між собою, маючи намір на вчинення крадіжки чужого майна з метою особистого збагачення, проникли на територію домоволодіння ОСОБА_6, яке розташоване по АДРЕСА_2, де діючи умисно, з приміщення сараю таємно викрали: електродвигун потужністю 4 кВт, вартістю 702 гривні. З місця вчинення кримінального правопорушення обвинувачені зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд.
Крім того, 25.11.2012 року близько 17 год. 00 хв. неповнолітні ОСОБА_4 та ОСОБА_5, за попередньою змовою між собою, маючи намір на вчинення крадіжки чужого майна з метою особистого збагачення, проникли на територію домоволодіння ОСОБА_7, яке розташоване по АДРЕСА_4, де діючи умисно, з приміщення літньої кухні таємно викрали майно потерпілої на загальну суму 536 гривень 80 копійок. З місця вчинення кримінального правопорушення обвинувачені зникли, викраденим розпорядились на власний розсуд.
В своїй апеляції на вказаний вирок суду прокурор просить оскаржуваний вирок скасувати через невідповідність призначеного судом покарання ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особам обвинувачених через м'якість та ухвалити новий вирок, яким ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнати винними у вчинені кримінального правопорушення, передбаченого ч. 3 ст. 185 КК України, та призначити покарання у виді позбавлення волі строком на 3 роки кожному. На підставі ст. 71 КК України до призначеного покарання частково приєднати невідбуту частину покарання за попереднім вироком та остаточно визначити покарання обвинуваченим у виді позбавлення волі строком на 4 роки. Своє прохання мотивує тим, що суд безпідставно застосував до обвинувачених положення ст. 75 КК України, при цьому не врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, а також те, що правопорушення було вчинено під час іспитового строку, що на переконання апелянта свідчить про те, що обвинувачені не зробили для себе належних висновків, на шлях виправлення не стали та знову вчинили кримінальне правопорушення.
Заслухавши доповідь судді, прокурора, який підтримав свою апеляційну скаргу, неповнолітніх обвинувачених ОСОБА_4, ОСОБА_5 та в їх інтересах захисника - адвоката ОСОБА_3, які в судових дебатах, а обвинувачені і в останньому слові просили вирок суду залишити без змін та не позбавляти їх волі, дослідивши матеріали кримінального провадження та проаналізувавши доводи апеляційної скарги, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга прокурора підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Висновок суду про доведеність вини обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у вчиненні інкримінованого кримінального правопорушення ґрунтується на достовірних та узгоджуваних між собою доказах, які зібрані у передбаченому кримінально-процесуальним законом порядку, належно оцінені судом і наведені у вироку, та ніким з учасників судового провадження не оскаржуються.
Дії ОСОБА_4 та ОСОБА_5 правильно кваліфіковані районним судом за ч. 3 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка), вчинене за попередньою змовою групою осіб, повторно, поєднане з проникненням у приміщення.
Призначаючи обвинуваченим покарання, районний суд в повній мірі дотримався загальних засад призначення покарання, які передбачені ст. 65 КК України, належним чином врахував тяжкість вчиненого кримінального правопорушення, особи винних, обставини, які пом'якшують покарання і відсутність обставин, які обтяжують покарання та обґрунтовано призначив покарання обвинуваченим у виді позбавлення волі в межах санкції ч. 3 ст. 185 КК України.
При цьому, на переконання колегії, суд першої інстанції прийшов до помилкового висновку про можливість виправлення ОСОБА_4 та ОСОБА_5 без ізоляції їх від суспільства, та безпідставно застосував до них положення ст. 75 КК України, виходячи з такого.
Пунктом 10 роз'яснень Постанови Пленуму ВСУ України від 24.10.2003 року № 7 «Про практику призначення судами кримінального покарання», у разі вчинення особою під час іспитового строку нового злочину суди мають розцінювати це як порушення умов застосування статті 75 КК України про звільнення від відбування покарання з випробуванням і призначати покарання за сукупністю вироків на підставі статті 71 КК України. У таких випадках повторне звільнення від відбування покарання з випробуванням є неприпустимим.
Таким чином, оскільки обвинувачені за попереднім вироком були звільнені від відбування покарання з випробуванням та в період іспитового строку вчинили нове кримінальне правопорушення, колегія суддів вважає за необхідне, призначити покарання за сукупністю вироків, частково приєднавши до призначеного покарання не відбуту частину покарання за попереднім вироком.
Підстави, які б давали можливість застосувати до обвинувачених ОСОБА_4 та ОСОБА_5 положення ст. 75 КК України, у матеріалах кримінального провадження відсутні.
Відповідно до п. 4 ч. 1 ст. 420 КПК України суд апеляційної інстанції скасовує вирок суду першої інстанції і ухвалює свій вирок у разі неправильного звільнення обвинуваченого від відбування покарання.
За вказаних обставин, доводи, викладені в апеляційній скарзі прокурора, знайшли своє підтвердження, в зв'язку з чим, вказана апеляційна скарга підлягає задоволенню, а вирок районного суду скасуванню в частині призначеного покарання з постановленням нового вироку по справі.
Керуючись ст.ст. 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів,
Апеляційну скаргу прокурора - задовольнити.
Вирок Петрівського районного суду Кіровоградської області від 20.02.2013 року стосовно неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 за ч. 3 ст. 185 КК України - скасувати в частині призначеного покарання.
Неповнолітніх ОСОБА_4 та ОСОБА_5 визнати винними та призначити покарання за ч. 3 ст. 185 КК України у виді позбавлення волі строком на 3 (три) роки.
На підставі ст. 71 КК України за сукупністю вироків, частково приєднати до призначеного покарання не відбуту частину покарання за вироком Олександрійського міськрайонного суду Кіровоградської області від 23.10.2012 року та остаточно визначити покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 у виді позбавлення волі строком на 4 (чотири) роки кожному.
На касаційний період обвинуваченим ОСОБА_4 та ОСОБА_5 міру запобіжного заходу залишити попередню - тримання під вартою.
Строк відбуття покарання ОСОБА_4 та ОСОБА_5 обчислювати з моменту їх затримання, тобто з 19 червня 2013 року.
В решті вирок суду залишити без змін.
Вирок апеляційного суду може бути оскаржений до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня його проголошення, а засудженими, які тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення їм копії судового рішення.
Судді: Осєтров В.І. Лещенко Р.М. Петрова І.М.
підпис підпис підпис
Згідно оригіналу:
Суддя апеляційного суду
Кіровоградської області В.І. Осєтров