Апеляційний суд Кіровоградської області
№ провадження 22-ц/781/2361/13 Головуючий у суді І-ї інстанції Березій Ю.А.
Спори, що виникають із сімейних правовідносин Доповідач Полежай В. Д.
Іменем України
23.07.2013 року колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Кіровоградської області в складі:
головуючого - Полежая В.Д.
суддів - Єгорової С.М., Дуковського О.Л.
при секретарі - Діманової Т.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Кіровограді цивільну справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про встановлення факту проживання чоловіка та жінки однією сім'єю без реєстрації шлюбу та поділ спільного майна подружжя за апеляційною скаргою адвоката ОСОБА_4 який за угодою представляє інтереси ОСОБА_2 на рішення Маловисківського районного суду від 30 травня 2013 року, -
ОСОБА_2 у лютому 2013 року звернулася в суд до ОСОБА_3 з зазначеним позовом посилаючись на те, що з 20 лютого по 03 листопада 2009 року вони проживали однією сім'єю, вели спільне господарство і мали спільний бюджет. На початку червня 2009 року разом купили квартиру АДРЕСА_1 за 50000грн. з врахуванням заборгованості по комунальним платежам. На оформлення квартири їздив відповідач. Після закінчення ремонту у спірну квартиру вони вселилися у вересні 2009 року. Заборгованість по комунальним платежам за попередніх жильців у сумі 2984,73 грн. вона сплачувала зі своїх коштів. 03.11.2009 року вони офіційно зареєстрували шлюб, 26.11.2009 року у них народився син, а 19.10.2012 року вони зареєструвалися у цій квартирі. На час пред'явлення позову вони припинили спільне проживання, але оскільки спірна квартира була придбана в період шлюбу вона повинна належати їй і відповідачу порівну.
Посилаючись на ці обставини просила встановити факт проживання її і ОСОБА_3 однією сім'єю без реєстрації шлюбу з 20 лютого 2009 року по 03 листопада 2009 року і в порядку поділу майна подружжя визнати за нею право власності на ? частину спірної квартири.
Рішенням суду в задоволенні позовних вимог відмовлено за не доведеністю.
В апеляційній скарзі ставиться питання про скасування судового рішення з ухваленням нового у зв'язку з невідповідністю висновків суду обставинам справи.
Зокрема, судом не дана належна оцінка показанням свідків які спростовують довідку Березівської сільської ради та акти депутатів сільської ради про місце постійного проживання сторін, оскільки вказані документи не містять та не можуть містити даних про триваючі сімейні відносини. Не враховано судом і те, що зачаття сина сторін який народився 26.11.2009 року, мало місце до реєстрації шлюбу між ними.
Колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає відхиленню.
За положеннями ч.ч.1,2 ст. 21 СК України шлюбом є сімейний союз жінки та чоловіка, зареєстрований у державному органі реєстрації актів цивільного стану. Проживання однією сім'єю жінки та чоловіка без шлюбу не є підставою для виникнення у них прав та обов'язків подружжя.
Відповідно до ч.1 ст.36 СК України шлюб є підставою для виникнення прав та обов'язків подружжя. Разом з тим, згідно із ст. 74 СК України якщо жінка та чоловік проживають однією сім'єю, але не перебувають у шлюбі між собою або у будь -якому іншому шлюбі, майно, набуте ними за час спільного проживання, належить їм на праві спільної сумісної власності, якщо інше не встановлено договором між ними. На майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності жінки та чоловіка, які не перебувають у шлюбі між собою або у будь-якому іншому шлюбі, поширюються положення гл.8 цього кодексу.
Зазначене свідчить, що для визначення осіб як таких, що перебувають у фактичних шлюбних відносинах, для вирішення майнового спору на підставі ст.74 СК України, суд повинен встановити факт проживання однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу в період, протягом якого було придбано спірне майно.
Згідно обставин , на які посилається позивач як на підставу своїх вимог, такий період мав місце з 20.02.2009 року, часу коли вони стали проживати однією сім'єю і до 05.06.2009 року, коли на ім'я відповідача була придбана квартира АДРЕСА_1
Кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків встановлених статтею 61 цього Кодексу (ч. ст.60 ЦПК України).
Позивачем такі обставини в судовому засіданні доведені не були.
Відповідно до ч.1 ст. 29 ЦК України місцем проживання фізичної особи є житловий будинок, квартира, інше приміщення, придатне для проживання в ньому (гуртожиток, готель тощо), у відповідному населеному пункті, в якому особа проживає постійно, переважно або тимчасово.
Згідно з вимогами ст.6 Закону України «Про свободу пересування та вільний вибір місця проживання в Україні» у разі зміни адреси житла у межах адміністративно-територіальної одиниці особа або її законний представник повинні письмово повідомити про це орган реєстрації протягом десяти днів.
З матеріалів справи видно, що період з 20 лютого по 05 червня 2009 року місце проживання сторін було зареєстровано за місцем проживання їх батьків в АДРЕСА_2 за різними адресами. Доказів того, що у цей період хтось із них і, зокрема відповідач, зверталися до органу реєстрації про зміну адреси свого житла, вели спільно господарство, проживали однією сім'єю чоловіка та жінки без шлюбу надано не було, а тому відмовляючи в задоволенні позовних вимог, суд обґрунтовано прийшов до висновку, що позивачем не було доведено факту його проживання з відповідачем однією сім'єю без реєстрації шлюбу в період, протягом якого була придбана спірна квартира в АДРЕСА_1, а тому відсутні і підстави вважати її спільною сумісною власністю сторін. Сам по собі факт народження у сторін в листопаді 2009 року дитини не може бути підставою для задоволення позову.
Зазначені в апеляційній скарзі доводи ретельно перевірялися судом і їм дана правильна оцінка.
Рішення суду відповідає нормам матеріального і процесуального права.
Керуючись ст.ст.303-304,307-308,313-315,317,319,325 ЦПК України колегія суддів,-
Апеляційну скаргу відхилити, а рішення Маловисківського районного суду від 30 травня 2013 року залишити без зміни.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: