91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
17.03.09 Справа № 9/78.
Суддя Ворожцов А.Г., розглянувши матеріали справи за позовом
Відкритого акціонерного товариства "Державна енергогенеруюча компанія "Центренерго" в особі структурного підрозділу Вуглегірської ТЕС, м. Світлодарськ Донецької області
до Державного підприємства "Луганськвугілля" в особі відокремленого підрозділу "Луганськвуглепоставка", м. Луганськ
про стягнення 5 795 грн. 40 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача - Колесник С.В., юрисконсульт, дов. № 1666/22 від 10.03.09,
від відповідача - Зоріна О.М., пров. юрисконсульт, дов. № 03/5-623 від 31.12.08
суть спору: позивач, ВАТ "ДЕК "Центренерго", звернувся з позовною заявою, в якій просить стягнути з відповідача суму недопоставленої продукції у розмірі 5795,40 грн. за договором № 15-443/1Уг-03 від 22.10.02 та судові витрати.
Відповідач, ДП "Луганськвугілля, відзивом на позовну заяву, наданим у судовому засіданні, проти позову заперечує, посилаючись на відсутність заявленої заборгованості перед позивачем та пропуск строку позовної давності.
В обгрунтування позовних вимог позивач посилається на вказаний вище договір № 15-443/1Уг-03 від 22.10.02, за яким відповідач (постачальник) зобов'язався поставити, а позивач (споживач) -прийняти та оплатити продукцію на умовах укладеного договору.
Договір був пролонгований додатковою угодою № 7 від 27.02.04 до 3 березня 2004 року.
Відповідно до договору у березні 2004 року на адресу Вуглегірської ТЕС прибули вагони з вугіллям від вантажовідправників ЦЗФ "Криворізька" та ДОФ "Слов'яносербська", власність ДП "Луганськвугілля" в особі ВП "Луганськвуглепоставка".
Посилаючись на п. 2 Інструкції про порядок приймання продукції виробничо-технічного призначення і товарів народного споживання з якості № П-7 від 25.04.66, позивач зазначив, що відповідачем не було виконано умови щодо забезпечення своєчасного надсилання документів, які підтверджують якість та комплектність продукції, вантажоотримувачу. Зазначені документи були отримані позивачем через декілька днів після прийняття вугілля за кількістю та якістю.
Оскільки продукція відповідала якісним показникам, представник відповідача не викликався для складання акту приймання вугілля, однак після отримання свідоцтва про якість та відповідних залізничних накладних споживач дізнавався про те, що мають місце розбіжності отриманої продукції за якісними показниками.
За результатами перевірки продукції за кількістю виявились факти невідповідності отриманого вугілля за кількістю.
Так, за даними Вуглегірської ТЕС було прийнято вугілля на суму 1340836,66 грн., а за даними постачальника -на суму 1346632,06 грн., тобто різниця у 5795,40 грн. є сумою недопоставленої продукції, яку просить стягнути позивач.
Оцінивши обставини справи, вислухавши представників сторін, суд вважає позов таким, що не підлягає задоволенню з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 2 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.
Інтерес позивача у спірних правовідносинах полягає в отриманні від відповідача заборгованості за недопоставлену продукцію у розмірі 5795,40 грн., яка виникла у березні 2004 року.
Як вбачається з матеріалів справи, у березні 2004 року на адресу Вуглегірської ТЕС прибули вагони з вугіллям від вантажовідправників ЦЗФ "Криворізька" та ДОФ "Слов'яносербська", власність ДП "Луганськвугілля" в особі ВП "Луганськвуглепоставка".
Відповідачем не було виконано умови щодо забезпечення своєчасного надсилання документів, які підтверджують якість та комплектність продукції, вантажоотримувачу. Зазначені документи були отримані позивачем через декілька днів після прийняття вугілля за кількістю та якістю.
За результатами перевірки продукції за кількістю виявились факти невідповідності отриманого вугілля за кількістю.
Так, за даними Вуглегірської ТЕС було прийнято вугілля на суму 1340836,66 грн., а за даними постачальника -на суму 1346632,06 грн., тобто різниця у 5795,40 грн. є сумою недопоставленої продукції, яку просить стягнути позивач.
Однак, відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до ч. 1 ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Позивач, ВАТ "ДЕК "Центренерго", як юридична особа, повинен був дізнатися про порушення свого права у березні 2004 року, однак звернувся до суду лише у лютому 2009 року.
Відповідно до ч. 4 ст. 267 ЦК України сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
За таких підстав позов не підлягає задоволенню.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 49, 82, 84, 85 ГПК України, суд
1. У задоволенні позовних вимог - відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Рішення підписане 18.03.09.
Суддя А. Г. Ворожцов