19 березня 2009 р.
№ 15/166
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Кочерової Н.О., - головуючого,
Мамонтової О.М.,
Черкащенка М.М.,
розглянувши матеріали касаційної скарги
ТОВ "Сонар"
на постанову
та
на рішення
Донецького апеляційного господарського суду від 25.12.2008 року
господарського суду Донецької області від 23.10.2008 року
у справі господарського суду
Донецької області
за позовом
ТОВ "Сонар"
до
ВАТ "Єнакієвський металургійний завод"
про
стягнення 16 491,60 грн.,
за участю представників:
позивача:
не з"явився,
відповідача:
не з"явився,
У лютому 2008 року ТОВ "Сонар" звернулось до господарського суду з позовом до ВАТ "Єнакієвський металургійний завод" про стягнення 16491,60 грн. заборгованості за електроізоляційні матеріали.
Рішенням господарського суду Донецької області від 23.10.2008 року в задоволенні позову відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 25.12.2008 року рішення місцевого господарського суду від 23.10.2008 року залишено без змін, а апеляційну скаргу -без задоволення.
Не погоджуючись з прийнятими судовими рішенням, ТОВ "Сонар" подало касаційну скаргу, в якій просить постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.12.2008 року та рішення господарського суду Донецької області від 23.10.2008 року скасувати, прийняти нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
В обґрунтування своїх вимог скаржник посилається на порушення судами попередніх інстанцій норм матеріального та процесуального права, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
Судова колегія, розглянувши наявні матеріали, обговоривши доводи касаційної скарги, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування норм матеріального та процесуального права вважає, що касаційна скарга підлягає частковому задоволенню з наступних підстав.
Доповідач: Черкащенко М.М.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, викладених у пункті 1 постанови від 29.12.76 №11 “Про судове рішення», рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності -на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із загальних засад і змісту законодавства України.
Судова колегія вважає, що судові рішення попередніх інстанцій цим вимогам не відповідають, враховуючи наступне.
Відповідно до статті 11 Цивільного кодексу України цивільні права та обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також з дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки. Підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно зі ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судами попередніх інстанцій, ТОВ "Сонар" за видатковою накладною № РН-0003394 25.08.2004 року передало ВАТ "Єнакієвський металургійний завод" товар на загальну суму 16491,60 грн.
ТОВ "Сонар" 04.08.2008 року направило відповідачу в порядку ст. 530 ЦК України вимогу про здійснення оплати товару, отриманого за видатковою накладною від 25.08.2004 року.
Відповідач, за отриманий товар по видатковій накладній не розрахувався, у зв"язку з чим позивач подав позов до суду.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, суди попередніх інстанцій виходили з того, що оскільки у відповідача, в силу ст.692 ЦК України, обов"язок оплатити товар виник з моменту його отримання, то подаючи позов до суду -02.10.2008 року, позивач пропустив строк позовної давності для захисту свого порушеного права.
Проте, з такими висновками попередніх судових інстанцій судова колегія не може погодитись, враховуючи те, що відповідно до видаткової накладної від 25.08.2004 року сторони погодили, що умовами продажу товару є його попередня оплата.
Враховуючи, що продавцем був переданий товар без отримання від покупця попередньої оплати вартості товару, а покупцем цей товар був отриманий, то фактично своїми діями, сторони змінили порядок розрахунків за отриманий товар по накладній.
Відповідно до приписів статті 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін). Якщо строк (термін) виконання боржником обов'язку не встановлений або визначений моментом пред'явлення вимоги, кредитор має право вимагати його виконання у будь-який час. Боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги, якщо обов'язок негайного виконання не випливає із договору або актів цивільного законодавства.
Суди попередніх інстанцій, розглядаючи даний спір, на зазначені вище обставини, а також на те, що вимога в розумінні ст. 530 ЦК України була направлена відповідачу 04.08.2008 року, не звернули уваги, що призвело до прийняття незаконних судових рішень.
З урахуванням викладеного, судова колегія приходить до висновку, що судові рішення попередніх інстанцій прийняті з порушенням вимог ст.43 ГПК України, тобто без повного, всебічного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи, які мають суттєве значення для вирішення спору.
Згідно з ч.2 ст. 1117 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
Правова оцінка обставин та достовірності доказів по справі є виключна прерогатива першої та апеляційної інстанції.
Враховуючи вище наведене, судова колегія вважає, що судові рішення попередніх інстанцій підлягають скасуванню, а справа направленню на новий розгляд.
При новому розгляді суду необхідно врахувати вищевикладене, витребувати докази у відповідності з вимогами ст.36 ГПК України, повно, всебічно та об'єктивно дослідити всі обставини справи, перевірити доводи позивача та відповідача, дати їм належну юридичну оцінку і прийняти законне та обґрунтоване рішення.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119 -11112 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу задовольнити частково.
Постанову Донецького апеляційного господарського суду від 25.12.2008 року та рішення господарського суду Донецької області від 23.10.2008 року у справі №15/166 скасувати.
Справу направити на новий розгляд до господарського суду Донецької області.
Головуючий, суддя Н.О.Кочерова
Судді: О.М.Мамонтова
М.М.Черкащенко