83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
17.03.09 р. Справа № 29/58
Господарський суд Донецької області у складі головуючого судді Джарти В.В.
При секретарі Перекрестній О.О.
за участю:
Представників сторін:
Від позивача: Кошуба В.О., довіреність № 03-43 від 22.12.08
Від відповідача: не з'явився
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу:
За позовом: Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу» м. Донецьк (Єнакіївське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства)
До відповідача: Державного підприємства “Орджонікідзевугілля» (структурний підрозділ “Управління допоміжних виробництв і соціальної сфери») м. Єнакієве
Предмет спору: стягнення заборгованості в сумі 148122,07 грн., в тому числі 70100,82 грн. - основного боргу, 70100,82 грн. - пені, 7010,08 грн. - інфляційна складова, 910,35 грн. - 3% річних.
Комунальне підприємство «Компанія «Вода Донбасу» м. Донецьк (Єнакіївське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства) (далі-Підприємство) звернулось до господарського суду Донецької області з позовом до Державного підприємства “Орджонікідзевугілля» (структурний підрозділ “Управління допоміжних виробництв і соціальної сфери») м. Єнакієве (далі - Споживач) про стягнення заборгованості в сумі 148122,07 грн., в тому числі 70100,82 грн. - основного боргу, 70100,82 грн. - пені, 7010,08 грн. - інфляційна складова, 910,35 грн. - 3% річних.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 806/23а від 01.04.2008 р. на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення, рахунок № 7320808/1 від 16.08.08, акти № 85 від 06.08.08, 17.08.08, акт звірки станом на 01.02.09, розрахунок заборгованості.
Відповідач до судового засідання від 17.03.09 не з'явився, але через канцелярію суду надав відзив, яким визнає позовні вимоги в сумі основного боргу 70100,82 грн.
Клопотання щодо фіксації судового процесу представник позивача не заявляв, у зв'язку з чим, розгляд справи здійснювався без застосуванням засобів технічної фіксації судового процесу у відповідності до статті 81-1 ГПК України.
Вищевказані матеріали судом розглянуті та додані до матеріалів справи.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача суд встановив:
Між позивачем та відповідачем укладено договір № 806/23а від 01.04.2008 р. на надання послуг з питного водопостачання та водовідведення, строком дії до 31.12.2008 р. Договір укладено без додаткових угод та протоколів розбіжностей.
З матеріалів справи та пояснень позивача вбачається, що на момент виникнення боргу, сторони перебували у договірних відносинах.
Відповідно до п.п. 1.1 Договору позивач зобов'язується подавати відповідачу по своїм водопровідним мережам питну воду, а відповідач, в свою чергу, зобов'язується приймати узгоджений об'єм води, використовувати її та оплачувати послуги по діючим тарифам.
Пункт 2.9. Договору передбачає, що кількість наданої води оформлюється двостороннім актом, скріплений печаткою або штампом один раз на місяць, але не пізніше 24 числа розрахункового місяця. Для складання акту, абонент направляє свого представника. Якщо представник не з'явився або відмовив в підписанні акту, то акт підписується в односторонньому порядку згідно даних обліку води, одна копія якого надсилається абоненту в трьохденний строк, як підстава для сплати. Для отримання рахунка, Абонент направляє свого представника на Підприємство не пізніше 25 числа поточного місяця.
Згідно п. 5.5 Договору відповідач здійснює поточні платежі за договором рівними частками протягом місяця, кожний останній робочий день тижня поточного місяця. При цьому розмір тижневого платежу визначається виходячи із вартості об'єму споживання послуг за аналогічний період минулого місяця.
Остаточний розрахунок за поточний місяць Абонент здійснює на підставі пред'явленого рахунку за надані послуги платіжним дорученням з урахуванням поточних проплат не пізніше 26 числа поточного місяця. (п. 5.6 договору).
Наданий позивачем рахунок № 7320808/1 від 16.08.08 та акти реалізації послуг за серпень 2008 р. підписані сторонами та містяться в матеріалах справи.
Згідно зі ст. 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст.ст. 526, 527 Цивільного кодексу України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок та зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору, цього Кодексу та інших актів цивільного законодавства.
Відповідач зобов'язання за договором в частині оплати порушив, у зв'язку з чим у нього перед позивачем виникла заборгованість в розмірі 70 100,82 грн. за серпень 2008 р., яка доведена позивачем, підтверджена матеріалами справи, визнана відповідачем і підлягає стягненню в повному обсязі.
За приписами ч. 5 ст. 78 ГПК України, в разі визнання позову господарський суд приймає рішення про задоволення позову.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний уплатити суму боргу з урахуванням індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Пунктом 7.3 договору передбачено, що у випадку прострочення виконання відповідачем грошових зобов'язань, сума боргу нараховується з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочки та 3% річних.
Позивач просить стягнути з відповідача за період з 27.08.08 по 31.01.09 910,35 грн. 3% річних.
Перевіривши розрахунок 3% річних, суд вважає його арифметично невірним, оскільки позивач невірно розрахував відповідно до чинного порядку суму 3% річних.
Таким чином, суд відмовляє в задоволенні 3% річних на суму 2,00 грн., як безпідставно заявлені та задовольняє на суму 908,35 грн.
Також позивачем на суму заборгованості нараховані інфляційні в розмірі 7010,08 грн. з 01.09.2008 р. по 31.01.2009 р.
Перевіривши розрахунок інфляційної складової, суд вважає його арифметично невірним, оскільки позивач невірно розрахував відповідно до чинного порядку суму інфляції.
Таким чином, суд відмовляє в задоволенні інфляційної складової на суму 250,55 грн., як безпідставно заявлені та задовольняє на суму 6 759,53 грн.
Відповідно до ст.ст. 216 - 218 Господарського кодексу України учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за порушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій. Господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають несприятливі економічні та/або правові наслідки. Господарські санкції застосовуються в установленому законом порядку за ініціативою учасників господарських відносин. Підставою господарсько-правової відповідальності учасника господарських відносин є вчинене ним правопорушення у сфері господарювання.
Статтею 1 Закону України «Про відповідальність суб'єктів підприємницької діяльності за несвоєчасне внесення плати за спожиті комунальні послуги» № 686-ХІV від 20.05.1999 р. передбачено, що за несвоєчасні розрахунки за спожиті комунальні послуги сплачують пеню в розмірі одного відсотка від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, якщо інший розмір пені не встановлено угодою сторін, але не більше 100 відсотків загальної суми боргу.
Відповідно до п. 7.2 договору за несвоєчасну оплату (неоплату) послуг в строки, що передбачені п.п. 5.5, 5.6 цього договору відповідач сплачує пеню в розмірі 1% від суми простроченого платежу за кожний день прострочення, але не більше 100% загальної суми боргу.
Позивач просить стягнути з відповідача пеню в сумі 70 100,82 грн. за період з 27.08.08 по 13.02.09.
Пеня нарахована вірно та підлягає стягненню з відповідача в повному обсязі.
Враховуючи наведене, позовні вимоги підлягають задоволенню частково.
В судовому засіданні оголошено рішення відповідно до ст. 85 Господарського процесуального Кодексу України.
Згідно до ст. 49 ГПК України судові витрати по справі покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених вимог.
На підставі ст.ст. 526, 527, 625 Цивільного кодексу України, ст. 193, ст.ст. 216 - 218 Господарського кодексу України, керуючись ст.ст. 4-2, 4-3, 22, 33, 34, 38, 43, 49, 78, 82-85 Господарського процесуального Кодексу України, господарський суд -
В И Р I Ш И В :
Позовні вимоги Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу» м. Донецьк (Єнакіївське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства) до Державного підприємства “Орджонікідзевугілля» (структурний підрозділ “Управління допоміжних виробництв і соціальної сфери») м. Єнакієве про стягнення заборгованості в сумі 148122,07 грн., в тому числі 70100,82 грн. - основного боргу, 70100,82 грн. - пені, 7010,08 грн. - інфляційна складова, 910,35 грн. - 3% річних задовольнити частково.
Стягнути з Державного підприємства “Орджонікідзевугілля» (структурний підрозділ “Управління допоміжних виробництв і соціальної сфери») (86400, Донецької області, м. Єнакієве, вул. Трестівська, 10, ЄДРПОУ 26351719) на користь Комунального підприємства “Компанія “Вода Донбасу» м. Донецьк (Єнакіївське виробниче управління водопровідно-каналізаційного господарства) (83001, м. Донецьк, вул. Артема, 85, код ЄДРПОУ 00191678) 70 100,82 грн. - боргу, 908,35 грн. - 3% річних, 6 759,53 грн. - інфляційні нарахування, 70 100,82 грн. - пені, 1 478,69 грн. - державного мита, 117,80 грн. - плати за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
У стягненні 3% річних в розмірі 2,00 грн. та інфляційної складової в розмірі 250,55 грн. відмовити.
Видати наказ після набрання рішенням законної сили.
Рішення може бути оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду протягом 10 днів з моменту його прийняття.
Суддя Джарти В.В.