м. Луганськ, вул. Коцюбинського, 2
Іменем України
17.03.2009 року Справа № 11/256
Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Медуниці О.Є.
суддів Лазненко Л.Л.
Перлова Д.Ю.
Секретар судового засідання: Яковлева І.А.
за участю представників сторін:
від позивача Мордак І.С., юрисконсульт I категорії
юридичного відділу департаменту правової
роботи по обслуговуванню Луганських міських
електричних мереж Товариства, довіреність
№601 від 01.12.2008;
від відповідача Торубара А.О., представник за довіреністю
б/н від 31.12.2008;
від Артемівського ВДВС
Луганського МУЮ Кравець О.Л., старший державний
виконавець, довіреність №2194
від 29.08.2008;
розглянувши у відкритому
судовому засіданні
апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка», м. Луганськ
на ухвалу
господарського суду Луганської області
від 05.02.2009
винесену за результатами розгляду скарг Товариства з обмеженою відповідальністю «Донбаспромпоставка», м. Луганськ, на дії Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції
по справі №11/256 (суддя - Мінська Т.М.)
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю
«Луганське енергетичне об'єднання», м. Луганськ
до відповідача Товариства з обмеженою відповідальністю
«Донбаспромпоставка», м. Луганськ
орган виконання судового
рішення: Артемівський відділ державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції, м. Луганськ
про стягнення 4852 грн. 54 коп.
05.12.2008 Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаспромпоставка" звернулось до господарського суду Луганської області зі скаргою на дії Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції (далі - Артемівський ВДВС Луганського МУЮ), в якій просив:
- визнати незаконною постанову Артемівського ВДВС Луганського МУЮ від 30.10.2007 про стягнення з ТОВ "Донбаспромпоставка" виконавчого збору у розмірі 134 грн. 37 коп. за виконавчим провадженням № 5138177;
- скасувати постанову Артемівського ВДВС Луганського МУЮ від 30.10.2007 про стягнення з ТОВ "Донбаспромпоставка" виконавчого збору у розмірі 134 грн. 37 коп. за виконавчим провадженням № 5138177 (а.с.1;Т.2).
05.01.2009 Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаспромпоставка" звернулось до господарського суду Луганської області зі скаргою на дії Артемівського відділу державної виконавчої служби Луганського міського управління юстиції (далі - Артемівський ВДВС Луганського МУЮ), в якій просив:
- визнати незаконною постанову Артемівського ВДВС Луганського МУЮ від 15.12.2008 про стягнення з ТОВ "Донбаспромпоставка" витрат на проведення виконавчих дій у сумі 5 грн. 00 коп.;
- скасувати постанову Артемівського ВДВС Луганського МУЮ від 15.12.2008 про стягнення з ТОВ "Донбаспромпоставка" витрат на проведення виконавчих дій у сумі 5 грн. 00 коп. (а.с.24;Т.2).
Ухвалою господарського суду Луганської області від 05.02.2009 по справі №11/256 доводи товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаспромпоставка" визнано обґрунтованими частково; визнано незаконною постанову Артемівського ВДВС Луганського МУЮ від 30.10.2007 про стягнення з ТОВ "Донбаспромпоставка" виконавчого збору у розмірі 134 грн. 37 коп. за виконавчим провадженням № 5138177.
Задовольняючи частково скаргу відповідача місцевий господарський суд посилаючись на ст.ст.27, 30, 46, 76 Закону України від 21.04.1999 №606-ХІУ «Про виконавче провадження», зазначив, що орган виконавчої служби не довів, що постанову державного виконавця Артемівського ВДВС Луганського МУЮ від 30.10.2007, якою було відкрито виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду Луганської області №11/256 від 03.09.2007, отримано боржником раніше ніж 01.12.2008, тому відсутні підстави для стягнення виконавчого збору. Щодо вимоги в частині скасування зазначеної постанови, то вона не підлягає задоволенню, оскільки не відноситься до компетенції суду.
Суд першої інстанції решту вимог відхилив зазначивши, що постанова Артемівського ВДВС Луганського МУЮ від 15.12.2008 про стягнення з ТОВ "Донбаспромпоставка" витрат на проведення виконавчих дій у сумі 5 грн. 00 коп. прийнята правомірно на підставі ст.45 Закону України "Про виконавче провадження".
Не погоджуючись з даною ухвалою, ТОВ "Донбаспромпоставка звернулося до Луганського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить через порушення норм матеріального та процесуального права скасувати ухвалу господарського суду Луганської області від 05.02.2009 у частині відмови у задоволені скарги на постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій від 15.12.2008 у розмірі 5 грн. та прийняти нове рішення.
Відповідно до ст.28 Закону України “Про судоустрій України» розпорядженням голови Луганського апеляційного господарського суду від 24.02.2009 для розгляду апеляційної скарги ТОВ "Донбаспромпоставка, м. Луганськ, на ухвалу господарського суду Луганської області від 05.02.2009 по справі №11/256 призначено судову колегію у складі: головуючий суддя - Медуниця О.Є., суддя - Лазненко Л.Л., суддя - Перлов Д.Ю.
Відповідно до ст.106 Господарського процесуального кодексу України апеляційні скарги на ухвали місцевого господарського суду розглядаються у порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення місцевого господарського суду.
Відповідно до ст.101 Господарського процесуального кодексу України в процесі розгляду справи апеляційний господарський суд за наявними у справі і додатково наданими доказами повторно розглядає справу.
Апеляційний суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність та обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши представників сторін, присутніх в судовому засіданні, перевіривши юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення, дослідивши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Рішенням господарського суду Луганської області від 19.07.2007 по справі №11/256 стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаспромпоставка", м. Луганськ, на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Луганське енергетичне об'єднання", м. Луганськ, поточний рахунок із спеціальним режимом використання 260333019080 в ЛОУ ВАТ "Державний ощадний банк України", МФО 304665, п/р 2600714999 в АППБ "Райффайзен Банк Аваль" Луганської обласної дирекції, МФО 304007, код 26204065, 1021 грн. 74 коп. заборгованість за спожиту активну електричну енергію, пеню у сумі 87 грн. 08 коп., 3% річних у сумі 14 грн. 83 коп., витрати по сплаті державного мита у сумі 102 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у сумі 118 грн. (а.с.99-101;Т.1).
Постановою Луганського апеляційного господарського суду від 03.09.2007 по справі №11/256 залишено без змін рішення господарського суду Луганської області від 19.07.2007 (а.с.124-130;Т.1).
Відповідно до ст.116 Господарського процесуального кодексу України господарським судом Луганської області видано наказ від 03.09.2007 №11/256 на виконання даного рішення (а.с.132,133;Т.1).
Постановою Вищого господарського суду України від 04.12.2007 по справі №11/256 залишено без змін рішення господарського суду Луганської області від 19.07.2007 та постанову Луганського апеляційного господарського суду від 03.09.2007 (а.с.145-149;Т.).
22.10.2007 державним виконавцем Артемівського ВДВС Луганського МУЮ постановою ВП №5138177 було відкрите виконавче провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 03.09.2007 №11/256, встановлено семиденний строк для добровільного виконання (а.с.3;Т.2).
30.10.2007 Артемівським ВДВС Луганського МУЮ прийнято постанову ВП №5138177 про стягнення з боржника виконавчого збору у розмірі 134 грн. 37 коп. (а.с.4;Т.2).
15.12.2008 державним виконавцем прийнято постанову про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 5 грн. 00 коп. (а.с.25;Т.2)
Товариство з обмеженою відповідальністю "Донбаспромпоставка" з діями державної виконавчої служби не погодилось, звернулось в суд з вищезазначеними скаргами, посилаючись на те, що постанова Артемівського ВДВС Луганського МУЮ від 22.10.2007 про відкриття виконавчого провадження з примусового виконання наказу господарського суду Луганської області від 03.09.2007 №11/256 отримана 01.12.2008 і він, на наступний день, з моменту отримання постанови виконав наказ добровільно, тобто до спливу зазначеного в постанові виконавчої служби семиденного строку, що підтверджується платіжним дорученням від 02.12.2008 №281, яким перераховано на рахунок позивача суму 1343 грн. 65 коп. (а.с.2;Т.2), тому, на думку відповідача, виконавча служба не мала права приймати постанову про стягнення виконавчого збору у розмірі 134 грн. 37 коп. і постанову про стягнення витрат на проведення виконавчих дій у розмірі 5 грн. 00 коп.
Стягувач (позивач) не оскаржує ухвалу господарського суду від 05.02.2009, але вважає, що відповідач виконав наказ суду тільки на 87 грн. 08 коп., решта боргу 321 грн. 91 коп. "на користь ЛЕО не погашено". Свої доводи позивач мотивує тим, що відповідач перерахував 1323 грн. 65 коп. на поточний рахунок ЛЕО із спеціальним режимом використання, тоді як на даний рахунок слід було перерахувати тільки 87 грн. 08 коп. (борг за активну електричну енергію), а решту 321 грн. 91 коп. треба було перерахувати на поточний рахунок позивача згідно з вимогами Правил користування електричною енергією, затверджених постановою Національної комісії регулювання електроенергетики України від 31.07.1996 N28 в редакції постанови НКРЕ від 17.10.05 №910 (зареєстрованих в Міністерстві юстиції України 18.11.05 за N1399/11679).
Дані доводи стягувача судова колегія вважає необґрунтованими, оскільки відповідач перерахував 1323 грн. 65 коп. відповідно до наказу господарського суду, де рахунок стягувача був визначений судом (а.с.133;Т.1).
Позивач також зазначив, що постанова про відкриття виконавчого провадження одержана ним 06.11.2007.
Державна виконавча служба наполягає на тому, що постанову про відкриття виконавчого провадження було прийнято державним виконавцем 22.10.2007, встановлено боржнику семиденний строк для добровільного виконання рішення суду та надіслано боржнику простою кореспонденцією (дату не повідомляє - а.с.41;Т.2). 30.10.2007 державним виконавцем було прийнято постанову про стягнення виконавчого збору, оскільки рішення суду боржником в добровільному порядку не було виконано. Дану постанову було надіслано боржнику 30.10.2007. Постанову від 15.12.2008 про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій (зазначає виконавча служба) надіслано боржнику 16.12.2008.
Судова колегія враховує наступне.
Згідно ч.2 ст.24 Закону України «Про виконавче провадження» державний виконавець у 3-денний строк з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. В постанові державний виконавець встановлює строк для добровільного виконання рішення, який не може перевищувати семи днів...
Згідно ст.27 Закону України «Про виконавче провадження» - копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), які повинні бути доведені державним виконавцем до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією.
Наданий виконавчою службою Витяг з Журналу реєстрації вихідної кореспонденції Артемівського ВДВС Луганського МУЮ свідчить, що постанова про відкриття виконавчого провадження та постанова про стягнення виконавчого збору були зареєстровані, як надіслана кореспонденція, 28.11.2008 та в дужках мається помітка "вдруге" (а.с.51,52). Але докази першого надіслання виконавчою службою не представлені.
Виконавчою службою не надано суду доказів про надіслання постанови від 22.10.2007 про відкриття виконавчого провадження та від 30.10.2007 про стягнення виконавчого збору у жовтні 2007 року, тобто на наступний день після прийняття даних постанов, як вимагає ч.5 ст.24 Закону України "Про виконавче провадження".
Позивач на підтвердження своїх доводів про одержання ним і постанови про відкриття виконавчого провадження і постанови про стягнення з боржника виконавчого збору лише 01.12.2008 (а.с.1;Т.2), представив суду поштовий конверт із поштовим штемпелем від 29.11.2008 (в якому, за його словами, надійшли постанови) (а.с.5;Т.2).
Відповідно до ст.30 Закону України “Про виконавче провадження» державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк відповідно до статті 24 цього Закону.
Згідно ст.46 Закону України “Про виконавче провадження» у разі невиконання рішення у строк, установлений для добровільного його виконання, з боржника постановою державного виконавця, яка затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби, якому він безпосередньо підпорядкований, стягується виконавчий збір у розмірі 10 відсотків від фактично стягненої суми або вартості майна боржника, яке передане стягувачу за виконавчим документом.
Отже, виконавча служба має право стягувати виконавчий збір тільки після виконання нею вимог ст.30 Закону України "Про виконавчу службу", тобто вона повинна пересвідчитись чи мав боржник інформацію про відкриття виконавчого провадження та про встановлення строку для добровільного виконання рішення.
За таких обставин, враховуючи положення ст.30 Закону України "Про виконавчу службу", судова колегія вважає, що суд першої інстанції прийшов до обґрунтованого висновку про незаконність прийняття виконавчою службою постанови від 30.10.2008 про стягнення виконавчого збору, оскільки вимоги зазначеної норми закону нею не виконані.
Щодо вимог відповідача про скасування даної постанови державної виконавчої служби, то дійсно, такі повноваження надані не суду, а керівнику виконавчої служби (ст.8 Закону України "Про виконавче провадження").
Щодо оскарження дій виконавчої служби з прийняття постанови від 15.12.2008 про стягнення витрат державної виконавчої служби в сумі 5 грн. 00 коп., судова колегія вважає наступне.
Згідно ст.45 Закону України “Про виконавче провадження» витрати органів державної виконавчої служби на організацію та проведення виконавчих дій щодо забезпечення примусового виконання рішень є витратами виконавчого провадження. Витрати виконавчого провадження здійснюються за рахунок коштів Державного бюджету України та коштів виконавчого провадження, які використовуються у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.
До витрат на організацію та проведення виконавчих дій належать, в тому числі кошти, витрачені на інші необхідні витрати для забезпечення належної організації виконання рішень органами державної виконавчої служби. Про стягнення з боржника витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, державний виконавець виносить постанову, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.
До інших витрат на організацію виконавчих дій згідно ч.3 п.4.15.1 Інструкції про проведення виконавчих дій, затвердженої наказом Міністерства юстиції від 15.12.1999 №74/5 та зареєстрованої в Міністерстві юстиції 15.12.1999 за №865/4158 (в редакції від 31.10.2008) відносяться також придбання канцелярських та господарських товарів, поштові витрати, витрати на послуги зв'язку...
Згідно п.4.15.2 Інструкції про проведення виконавчих дій - про суми витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець складає акт про витрати на проведення виконавчих дій, в якому зазначаються перелік та суми витрат, пов'язаних з проведенням виконавчих дій, а також документи, якими вони підтверджуються.
Про стягнення з боржника витрат на проведення виконавчих дій державний виконавець зобов'язаний винести постанову, яка разом з актом про витрати на проведення виконавчих дій затверджується начальником відповідного органу державної виконавчої служби.
До матеріалів справи додані постанова від 15.12.2008 про стягнення з боржника (відповідача) витрат на проведення виконавчих дій (а.с.25) та акт про витрати (а.с.53), які затверджені начальником Артемівського ВДВС Луганського МУЮ.
Отже в даному випадку виконавча служба дотрималась вимог і підзаконних актів і Закону України "Про виконавчу службу".
Суд першої інстанції визнав дії виконавчої служби з прийняття постанови від 15.12.2008 обґрунтованими та зробив вірний висновок, що закон не пов'язує можливість стягнення витрат на проведення виконавчих дій з виконанням боржником рішення суду тільки шляхом застосування державним виконавцем примусових заходів, як наполягає скаржник.
Затрати на проведення виконавчих дій виникають у виконавчої служби з часу надходження виконавчого документу до органу виконавчої служби (а не тільки під час накладення арештів, продажу майна та інших примусових дій, як вважає скаржник) і покриваються, в тому числі, за рахунок коштів сторін (п.4.15.3 Інструкції про проведення виконавчих дій).
Щодо необхідності підтвердження витрат певними документами, судова колегія вважає наступне.
Згідно наданого виконавчою службою акту від 15.12.2008 про витрати на проведення виконавчих дій, такими витратами є канцелярські товари: одна обкладинка, один стержень, декілька аркушів паперу, конверти марковані та інше, на загальну суму п'ять гривень. При чому найбільша сума витрат (біля трьох гривень) це конверти.
Отже мізерна вартість та кількість канцелярських товарів витрачена державним виконавцем підтверджена актом від 15.12.2008, як документом, що складений і підписаний особою яка ці витрати здійснила. Акт затверджений керівником підрозділу виконавчої служби.
Так (за аналогією) п.27 Інструкції з обліку запасів бюджетних установ (затверджена наказом Державного казначейства України № 125 від 08.12.2000) - канцелярські приладдя ... придбані і одночасно видані на поточні потреби, можуть зразу списуватися на фактичні видатки з відображенням їх загальної вартості.
Тобто суд враховуючи вартість і кількість витрат на проведення виконавчих дій вважає, що вони підтверджуються наданими виконавчою службою документами, враховуючи також порядок визначений Інструкцією про проведення виконавчих дій (п.п.4.15,2, 4.15.3).
За таких обставин, доводи апеляційної скарги спростовуються матеріалами справи тому відхиляються апеляційною інстанцією за необґрунтованістю.
На підставі вищевикладеного, судова колегія Луганського апеляційного господарського суду дійшла висновку, що відповідно до статті 43 Господарського процесуального кодексу України ухвала місцевого господарського суду Луганської області від 05.02.2009 по справі №11/256 ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи та відповідає вимогам матеріального та процесуального права.
Підстав для скасування або зміни оскаржуваної ухвали не вбачається.
За згодою представників присутніх у судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Керуючись ст.ст.43, 49, 99, 101, п.1 ст.103, ст.ст.105, 106, 121-2 Господарського процесуального кодексу України, Луганський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів, -
1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Донбаспромпоставка", м. Луганськ, на ухвалу господарського суду Луганської області від 05.02.2009 у справі №11/256 залишити без задоволення.
2. Ухвалу господарського суду Луганської області від 05.02.2009 у справі №11/256 залишити без змін.
Відповідно ч. 3, ч. 5 ст. 105 Господарського процесуального кодексу України постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий О.Є.Медуниця
Суддя Л.Л. Лазненко
Суддя Д.Ю. Перлов