19 березня 2009 р.
№ 6/396
Вищий господарський суд України в складі колегії
суддів:
Грейц К.В. -головуючого,
Бакуліної С.В.,
Мачульського Г.М.,
розглянувши касаційну скаргу
ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Іванівського району електричних мереж
на постанову
від 19.11.2008
Київського апеляційного господарського суду
у справі господарського суду міста Києва № 6/396
за позовом
ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Іванівського району електричних мереж
до
Міністерства оборони України
про
стягнення 63899,47 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 17.01.2006 (суддя Ковтун С.А.) позовні вимоги ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Іванівського району електричних мереж до Міністерства оборони України про визнання Міністерства оборони України правонаступником Будинкоуправління № 3 КЕВ міста Одеси та стягнення 63899,47 грн. боргів останнього за рішенням господарського суду Одеської області від 17.10.2003 у справі № 5/239-03-7097 залишені без задоволення.
Рішення мотивовано тим, що відсутні підстави покладення на Міністерство оборони України в порядку ст. 5 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних силах України" відповідальності за зобов'язаннями Будинкоуправління № 3 КЕВ міста Одеси, яке згідно з Директивою Міністерства оборони України № 312/1/014 від 18.06.2004 ліквідовано без правонаступника.
В травні 2008 року ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Іванівського району електричних мереж звернулося до господарського суду міста Києва з заявою про перегляд даного рішення за нововиявленими обставинами.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 10.07.2008 (суддя Ковтун С.А.), залишеною без змін постановою Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2008 (колегія суддів у складі головуючого судді Корсака В.А., суддів Авдеєва П.В., Коршун Н.М.), в задоволенні зазначеної заяви ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Іванівського району електричних мереж відмовлено.
Ухвала та постанова у справі мотивовані відсутністю нововиявлених обставин, які могли б бути підставою для перегляду рішення за правилами розділу ХІІІ ГПК України.
ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Іванівського району електричних мереж з ухвалою та постановою у справі не згодне, в поданій касаційній скарзі просить їх скасувати, прийнявши нове рішення про задоволення позовних вимог на суму 31713,71 грн.
Свої вимоги скаржник обґрунтовує тим, що лише під час вирішення в господарському суді Одеської області справи № 4/526-06-13336А його адміністративного позову про визнання недійсною директиви Міністерства оборони України № 312/1/014 від 18.06.2004 йому стало відомо, що майно Будинкоуправління № 3 було передано Петрівській селищній раді без боргів. На підтвердження даного факту позивач посилається на Директиву Міністерства оборони України Д-36 від 11.09.2004 і лист Петровської селищної ради від 19.05.2008, відповідно до яких остання прийняла до комунальної власності лише житловий фонд, отже, всі борги Будинкоуправління № 3 залишились за Міністерством оборони України, яке і має відповідати згідно ст. 5 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних силах України".
Представники сторін своїм процесуальним правом на участь в судовому засіданні касаційної інстанції не скористались.
Відповідно до розпорядження Заступника голови Вищого господарського суду України від 19.09.2009 № 02.03-10/133 розгляд касаційної скарги у даній справі здійснюється колегією суддів у складі головуючого судді Грейц К.В., суддів Бакуліної С.В., Мачульського Г.М.
Перевіривши у відкритому судовому засіданні повноту встановлення обставин справи та правильність їх юридичної оцінки в постанові апеляційного та рішенні місцевого господарських судів, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач, звертаючись з даним позовом до Міністерства оборони України про визнання його правонаступником Будинкоуправління № 3 КЕВ міста Одеси та стягнення 63899,47 грн. боргів останнього за рішенням господарського суду Одеської області від 17.10.2003 у справі № 5/239-03-7097, послався на неможливість виконання цього рішення суду з огляду на ліквідацію боржника з 01.12.2003 згідно постанови Кабінету Міністрів України від 29.08.2002 № 1282 і передачу його майна у комунальну власність Петрівської селищної ради, на підтвердження чого надав акт від 10.11.2003 приймання-передачі від КЕВ м. Одеси до комунальної власності територіальної громади житлового фонду і об'єктів побутового призначення, комунальних споруд і обладнання, об'єктів упорядження, земельних ділянок військових містечок №№ 1, 2, 3, 4 смт. Петрівка.
При цьому, колегія суддів зазначає, що хоча, як встановлено судом першої інстанції, Міністерство оборони України не є правонаступником ліквідованого Будинкоуправління № 3, втім, відповідальність Міністерства оборони України у даній справі не ґрунтується на положеннях процесуального правонаступництва в порядку ст. 25 ГПК України, а випливає з приписів норми ст. 5 Закону України "Про господарську діяльність у Збройних силах України".
Разом з тим, відмова в позові пов'язана саме з відсутністю процесуальних підстав для визнання Міністерства оборони України правонаступником ліквідованого Будинкоуправління № 3, однак, позивач рішення суду від 17.01.2006 в апеляційному та касаційному порядку не оскаржував, натомість, посилаючись на те, що йому не було відомо під час розгляду справи про неприйняття Петрівською селищною радою боргів Будинкоуправління № 3, а, відтак, їх залишення за Міністерством оборони України, звернувся до суду з заявою про перегляд рішення суду за нововиявленими обставинами.
Відмовляючи в задоволенні цієї заяви позивача, суди попередніх інстанцій виходили з того, що заявник вважає у якості нововиявлених обставин Директиву Міністерства оборони України Д-36 від 11.09.2004, відповідь Міністерства оборони України від 27.03.2008, лист Петрівської селищної ради від 19.05.2008 та акт від 10.11.2003 приймання-передачі житлового фонду Будинкоуправління № 3, які за своїм змістом не вказують на обставини, які б свідчили про нововиявлені обставини, що вплинули б на рішення господарського суду м. Києва від 17.01.2006 та були б підставою для його скасування та стягнення боргу саме з Міністерства оборони України.
Колегія суддів констатує, що відповідно до статті 112 ГПК України господарський суд може переглянути прийняте ним судове рішення, яке набрало законної сили, за нововиявленими обставинами, що мають істотне значення для справи і не могли бути відомі заявникові.
До нововиявлених обставин відносяться матеріально-правові факти, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші факти, які мають значення для правильного вирішення спору. Нововиявлені обставини за своєю юридичною суттю є фактичними даними, що в установленому порядку спростовують факти, які було покладено в основу судового рішення. Не можуть вважатись нововиявленими обставини, що встановлюються на підставі доказів, які не були своєчасно подані сторонами у справі.
Необхідними ознаками нововиявлених обставин є, по-перше, їх наявність на час розгляду справи, по-друге, те, що ці обставини не були і не могли бути відомі ні заявникові, ані суду на час розгляду справи.
Виникнення нових або зміна обставин після вирішення спору не можуть бути підставою для зміни або скасування судового рішення за правилами розділу XIII ГПК України.
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновками судів першої та апеляційної інстанцій про те, що заява про перегляд рішення за нововиявленими обставинами містить посилання на обставини, які могли бути і фактично були відомі позивачеві під час розгляду справи і які свідчать про непогодження з висновками суду при прийнятті рішення від 17.01.2006 у справі, отже, могли б бути покладені в основу апеляційного або касаційного оскарження, однак, не можуть бути віднесені до підстав здійснення перегляду рішення за нововиявленими обставинами, оскільки, як зазначалось вище, пред'явлення позову до Міністерства оборони України ґрунтується на встановленій законом його відповідальності за зобов'язаннями військових частин (закладів, установ та організацій), які входять в його структуру, в разі недостатності коштів у останніх, втім, не пов'язано з його правонаступництвом щодо боргів ліквідованого Будинкоуправління № 3, а, отже, встановлення, з'ясування, виявлення таких обставин не може впливати на результат вирішення спору.
Викладене свідчить про те, що під час прийняття ухвали та постанови у справі суди попередніх інстанцій не припустились порушення або неправильного застосування норм чинного матеріального та процесуального законодавства, а, отже, підстави для їх скасування або зміни відсутні.
Керуючись статтями 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 19.11.2008 у справі господарського суду міста Києва № 6/396 залишити без змін.
Касаційну скаргу ВАТ "Енергопостачальна компанія "Одесаобленерго" в особі Іванівського району електричних мереж залишити без задоволення.
Головуючий суддя К.В.Грейц
Судді С.В.Бакуліна
Г.М.Мачульський