79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
18.03.09 Справа № 11/22
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді Кордюк Г.Т.
суддів Кравчук Н.М.
Мурська Х.В.
розглянувши апеляційну скаргу ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», м.Київ.
на рішення господарського суду Рівненської області від 04.02.2009 р.
у справі № 11/22
за позовом: ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», м.Київ.
до: КП «Сарнитеплосервіс» Сарненської міської ради, м.Сарни.
про стягнення 77699,12 грн. пені, втрат від інфляції та річних.
Представники:
від позивача: Працьовита С.М.- головний ю\к.
від відповідача: Мозоль Л.К.- ю\к.
Роз»яснено права й обов»язки, передбачені ст.22 ГПК України.
Клопотань по суті розгляду апеляційної скарги не заявлено.В судовому засіданні заявлено клопотання про відмову від здійснення технічної фіксації судового процесу.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 04.02.2009 р. (суддя Грязнов В.В.) у справі № 11/22 позовні вимоги ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», м.Київ задоволено частково, а саме стягнуто з КП «Сарнитеплосервіс»Сарненської міської ради, м.Сарни 2 948,28 грн. пені за період з 14.07.2008р. по 03.11.2008р., 40 945,62 грн. втрат від інфляції за період з 01.11.2007р. по 31.10.2008р., 7 270,75грн.-3%річних за період з 01.11.2007р. по 02.11.2008р., 511, 66 грн. витрат по сплаті державного мита та 118грн. пла ти за послуги по інформаційно-технічному забезпеченню судового процесу. В частині стягнення 26 534, 27 грн. пені - в задоволенні позову відмовлено.
Суд мотивував рішення тим, що позовні вимоги стверджується договором, додатковими угодами, рішеннями викон кому Сарненської міської ради, Актами передачі-приймання природного газу, висновками Держінспекції цін, планом використання бюджетних коштів, платіжними документами відповідача і підлягають задоволенню на підставі ст.ст. 173, 174, 193, 230 Господарського кодексу України та ст.ст. 11, 16, 509, 526, 549, 625, 655, 714, ч.1. ст.692 Цивільного кодексу України. В частині стягнення 26 534 грн. 27 коп. пені - в задоволенні позову відмовлено на підставі ст.233 ГК України, ст. ЗЗ, п.З ст.83 ГПК України.
Не погоджуючись з рішенням місцевого господарського суду, вважаючи його таким, що прийнято з порушенням норм матеріального, ст.233 ГК України, ст.ст. 549-552 ЦК України, та процесуального, ст.ст.4-2,43,83,84 ГПК України, права, без дослідження усіх істотних обставин справи, а саме щодо часткового задоволення позовних вимог в частині пені, зменшення її до 2948,28 грн., відповідач подав апеляційну скаргу, в якій просить рішення суду в частині зменшення пені скасувати, прийняти нове рішення, яким позовні вимоги в частині стягнення пені задоволити.
Вимоги апеляційної скарги обґрунтовуються тим, що:
-Відповідачем не надано належних доказів щодо важкого фінансового стану та неможливості виконання судового рішення;
-Господарський суд при вирішення питання щодо зменшення пені повинен був об»єктивно оцінити, чи є дані випадки винятковими, виходячи з інтересів сторін,
причини неналежного виконання або невиконання зобов»язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення зобов»язання. Господарський суд не мотивовано скористався приписами статті 233 Господарського кодексу України і не встановив обставин з якими законодавець пов»язує право суду на зменшення штрафних санкцій.
-Судове рішення не може ґрунтуватися на доводах однієї сторони та припущеннях.Обгрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Відповідач у відзиві на апеляційну скаргу, представник в судовому засіданні, доводи апеляційної скарги відхилив, покликаючись, що судом належно оцінені подані відповідачем докази по справі, зокрема, щодо важкого фінансового стану підприємства - на основі поданих копій звітності, враховано повне погашення основного боргу - на основі акту звірки розрахунків, про здійснення перерахунків за газ в сторону збільшення - на основі заключених додаткових угод, врахована тривалість у часі процедури внесення коригування до діючих тарифів - на основі нормативних актів (Постанова КМУ від 10 липня 2006 року № 955, ЗУ «Про порядок висвітлення діяльності органів державних органів влади та місцевого самоврядування в україні засобами масової інформації").Оцінивши подані докази, врахувавши інші інтереси відповідача, які заслуговують на увагу, суд керуючись п.З ст.83 ГПК України при винесені рішення визначив дані обставини по справі є винятковими і зменшив розмір пені на 90%, що є законним та обгрунтованим і стверджується доказами по справі.
Львівським апеляційним господарським судом встановлено:
01 жовтня 2007р між ДчК «Газ України»НАК «Нафтогаз України»(постачальник) та КП «Сарнитеплосервіс»(покупець) укладено договір на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ і організацій, що фінансуються з державного та місцевого бюджетів №06/07- 1505БО-28.
Згідно пп. 1.1, 1.2, 2.1, 2.3, 3.1, 4, 5.1, 6.1 договору постачальник зобов'язувався передати у власність покупцю в 2007 році природний газ виключно для вироблення теплової енергії для потреб установ і організацій, що фінансуються здержавного та місцевого бюджетів, а покупець зобов'язувався прийняти природний газ та щомісячно оплачувати його вартість до 10 числа нас тупного за звітним місяця.
Даним договором передбачено поставку 120 тис.м3 газу протягом 01.10.2007р.-31.10. 2007р.
П.11.1 договору встановлено строк дії договору, а саме до повного виконання сторонами своїх обов'язків.
Протягом жовтня 2007р. - квітня 2008р. позивач поставив 1433535,0 м3 природного газу на загаль ну суму 1 669 776,71 грн., а відповідач прийняв, спожив та протягом жовтня 2007р.- березня 2008р., в серпні та листопаді 2008р. оплатив його повну вартість, що стверджується актами прийому-передачі природного газу від 29.10.2007р., 27.11.2007р., 24.03.2008р., 27.03.2008р., платіжними дорученнями відповідача.
Згідно довідки №112 про стан розрахунків за послуги теплопостачання та енергоносії загальна заборгованість споживачів станом на 01.12.2008р. стано вить
624430 грн. Тариф на послуги теплопостачання для населення на опалювальний сезон жовтень 2007р. - березень 2008р. був незмінним і при зростанні цін на енергоносії (газ, електороенергію, воду) не збільшувався.
Відповідно до п.5.3. договору, у разі зміни ціни на газ та тарифу на транспортування, сторонами здійснюється перерахунок за спожитий газ за новими цінами та тарифами. У зв'язку з укладенням додаткової угоди від 24 березня 2008р. №3 до договору ціна на газ з 01 січня 2008 року збільшилася до 1 282,07 грн. за 1 000 м3 з урахуванням ПДВ.
У зв'язку з ростом ціни на газ та інші енергоносії, КП«Сарнитеплосервіс»подало до Державної інспекції з контролю за цінами в Рівненській області документи для коригування змін тарифів з теплопостачання, відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 10 липня 2006р. №955 "Про затвердження Порядку формування тарифів на виробництво, транспортування, постачання теплової енергії та послуги з централізованого опалення і постачання гаря чої води" зі змінами, внесеними постановою Кабінету Міністрів України від 24 жовтня 2007р. №1267.
Державна інспекція з контролю за цінами в Рівненській області 20 лютого 2008р. надала висновки № 44, 45 про економічну обгрунтованість скоригованих тарифів
Рішенням виконавчого комітету Сарненської міської ради від 29 лютого 2008р. №165 затверджені нові тарифи на послуги теплопостачання, якими враховано ціну газу за додатковою угодою №3 від 24 березня 2008р. Дане рішення набрало чинності з моменту його оприлюднення через місцеву газету "Сарненські новини" від 04 березня 2008р., відповідно до ст.22 Закону України "Про порядок висвітлення діяльності органів державної влади та органів місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформаціі".
27 березня 2008 року сторонами укладена додаткова угода №4 до договору, згідно з якою ціна за 1 000 м3 природного газу збільшилася до 1 326, 93 грн. з урахуванням ПДВ.
За рахунок виділеної міським бюджетом субсидії в сумі 398 600 грн. для погашення боргів за спожитий газ, відповідач погасив заборгованість перед позивачем в повному обсязі, що підтверджується платіжним дорученням №3 від 03 листопада 2008р.
На час звернення з позовом заборгованість у відповідача перед позивачем була відстуня, що стверджується матеріалами справи.
На підставі ст.231 ГК України, стст. 258, 549-551 ЦК України та п.7.2 договору позивач нарахував на вказану суму пеню в розмірі подвійної облікової ставки Нацбанку України за кожен день прострочення платежу. Сума пені, яку нараховано за період з 14.07.2008р. по 03.11.2008р. - складає 29 482 ,75грн.
Відповідно до ст.625 ЦК України позивачем нараховано 3% річних за користування коштами протягом 11.11. 2007р. - 02.11.2008р., що складає суму 7270,75 грн. та 40 945,62 грн. втрат, завданих знеціненням коштів внас лідок інфляції за листопад 2007р.- жовтень 2008р.
Заслухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи апеляційної скарги та заперечення на неї, перевіривши матеріали справи та правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права Львівський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга до задоволення не підлягає, виходячи з наступного:
Згідно ст.175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Відповідно до ст.509 ЦК України - зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов' язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматись від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Відповідно до ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Згідно ст.229 ГК України, учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Судом встановлено, що предметом договору від 01 жовтня 2007р. N06/07- 1505БО-28, на якому ґрунтуються позовні вимоги, є постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб бюджетних установ і організацій.
Відповідно до частини 2 статті 193, частини 1 статті 216 Господарського кодексу України, порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим кодексом, іншими законами або договором.
За правилами статті 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три відсотки річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Господарським судом встановлено та підтверджено матеріалами справи прострочка сплати відповідачем взятих на себе зобов'язань щодо оплати отриманого газу, а тому враховуючи вимоги закону та укладеного між сторонами договору щодо обов»язкового виконання сторонами своїх зобов»язань, недопущення односторонньої відмови від умов договору, відповідальності сторін за порушення виконання зобов»язання та відсутності підстав від звільнення відповідальності за неможливість виконання зобов»язань, місцевий господарський суд прийшов до вірного та обґрунтованого висновку щодо часткового задоволення позову, підставно стягнув з відповідача втрати від інфляції, річні та пеню.
Відповідно до ст.233 ГК України, у разі якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора, суд має право зменшити розмір санкцій. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.
П. 2.4 роз'яснення ВАСУ N 02-5/293 від 29.04.94 р. "Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за невиконання чи неналежне виконання грошових зобов'язань" зазначено, що вирішуючи питання про зменшення розміру пені, яка підлягає стягненню зі сторони, що порушила зобов'язання (п. 3 ст. 83 ГПК України), господарський суд повинен об'єктивно оцінити, чи є даний випадок винятковим, виходячи з інтересів сторін, які заслуговують на увагу, ступеня виконання зобов'язань, причини неналежного виконання або невиконання зобов'язання, незначності прострочення у виконанні зобов'язання, невідповідності розміру пені наслідкам порушення, негайного добровільного усунення винною стороною порушення та його наслідків.
Слід зазначити, що законодавчо не врегульований розмір (відсоткове співвідношення) можливого зменшення штрафних санкцій.
З матеріалів справи вбачається та встановлено апеляційним судом, що спірна заборгованість виникла у зв'язку з неналежною оплатою споживачами послуг теплопостачання, збитковістю тарифів на теплопостачання і необхідністю оформлення субсидій з місцевого бюджету.
Зокрема, господарським судом було взято до уваги, що на момент звернення апелянта з позовом про примусове стягнення штрафних санкцій, відповідачем було повністю виконане основне зобов'язання по сплаті боргу за договором. Суду представлений акт звірки розрахунків за період з 01.11.2008 р по 30.11.2008 року, з якого вбачається, що заборгованість була погашена 03.11.2008 року. У відзиві на позовну заяву відповідачем наведено обгрунтування щодо несвоєчасної сплати заборгованості за поставлений природний газ, а саме у зв»язку з тривалістю у часі процедури внесення коригування до діючих тарифів - на основі нормативних актів (Постанова КМУ від 10 липня 2006 року № 955, ЗУ «Про порядок висвітлення діяльності органів державних органів влади та місцевого самоврядування в Україні засобами масової інформації").
Крім того, судом при винесенні рішення було враховано фінансово - збитковий стан підприємства, в підтвердження якого відповідачем було надано копію фінансового звіту (баланс на 01.01.08р.) та копію звітності (форма ІС-теплопостачання). Відповідачем станом на 20 лютого 2009 року складений фінансовий звіт за 2008 рік (баланс на 01 січня 2009 року), який є основним фінансовим документом підприємства та підтверджує збитковий стан підприємства в поточному 2008 році та те, що порушення зобов»язання не завдало збитків іншим учасникам господарських відносин.
Враховуючи наведене, господарський суд при винесенні оскаржуваного рішення повно і всебічно з'ясував фактичні обставини справи, дослідив та надав оцінку, як доводам позивача так і запереченням відповідача, взято до уваги фінансовий стан відповідача і обгрунтовано на підставі ст.33 ГПК України, п. 3 ст. 83 ГПК України та ст.233 ГК України зменшено розмір пені на 90 % та стягнуто з відповідача 2948,28 грн. пені.
Львівський апеляційний господарський суд вважає, що висновки господарського суду відповідають обставинам справи, оскаржуване рішення є законним і обгрунтованим, а також таким, що прийнято господарським судом за результатами всебічного, повного та об'єктивного розгляду справи, зазначені в апеляційній скарзі доводи скаржника не відповідають матеріалам справи, не спростовують висновків суду, а тому не визнаються такими, що можуть бути підставою згідно ст.104 ГПК України для скасування чи змін оскаржуваного рішення.
Керуючись ст.ст.101,103,105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
1. Рішення господарського суду Рівненської області від 04.02.2009 р.
у справі № 11/22 залишити без змін, апеляційну скаргу ДК «Газ України»НАК «Нафтогаз України», м.Київ без задоволення.
2.Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку
3.Матеріали справи повернути в господарський суд Рівненської області.
Головуючий-суддя Кордюк Г.Т.
Суддя Кравчук Н.М.
Суддя Мурська Х.В.