Справа № 75/2009р
23 лютого 2009 року м. Миколаїв
Центральний районний суд м. Миколаєва у складі:
головуючого судді - Подзігун Г.В.
при секретарі - Майстренко О.М.
за участю позивачки ОСОБА_1
представника відповідача ОСОБА_2
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Миколаєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Колективного Підприємства “Полюс» про стягнення заробітної плати та моральної шкоди, -
Позивачка звернулася до суду із позовом до відповідача, в якому просить стягнути заборгованість по заробітній платі за період з лютого по серпень 2007 в розмірі 38400грн. та компенсацію моральної шкоду в розмірі 15000 грн.
В судовому засіданні позивачка підтримала позовні вимоги та суду пояснила, що з 28.03.2005 року знаходилась в трудових відносинах з відповідачем та займала посаду головного бухгалтера, з якої була звільнена 28.08.2007 року. 19.09.2007 року їй були виплачені заборгованість по заробітній платі та компенсація за невикористану відпустку, розмір яких визначений відповідачем виходячи із середнього заробітку в розмірі 1525 грн., що не відповідає дійсності, оскільки розмір її зарплати складає 4800 грн. При цьому просила стягнути моральну шкоду в розмірі 15000 грн., яка завдана їй діями відповідача.
Представник відповідача вимоги позову не визнав та суду пояснив, що заробітна плата позивачки за період з березня по серпень 2007 року складала 1525 грн., виходячи з даного розміру 19.09.2007 року підприємство провело виплати належних позивачці при звільненні сум, заборгованість підприємства перед ОСОБА_1 не має місця, у зв'язку з чим вимоги про стягнення моральної шкоди необґрунтовані.
Вислухавши пояснення сторін, допитавши свідка та дослідивши письмові докази, суд встановив наступне.
Як вбачається із матеріалів справи, КП «Полюс» зареєстровано виконкомом Миколаївської міської ради з 25.09.1992 року.(а.с.86)
Позивачка знаходилася в трудових відносинах з відповідачем з 17.06.2005 року та займала посаду головного бухгалтера, 23.05.2006 року переведена на посаду заступника директора по економіці, що підтверджується наказом №8-к від 17.06.2005 року про прийом на роботу, наказом №7 від 23.05.2006 року про переведення та наказом №17 від 11.09.2006 року про звільнення.(а.с.53,54,63,64,113). Наказом №3 від 09.01.2007 року ОСОБА_1 . знов була прийнята на роботу на посаду головного бухгалтера.(а.с.66,67)
Однак в трудовій книжці ОСОБА_1 , яка знаходилась у неї на відповідальному зберіганні (а.с.30 том 2), містіться відомості про прийняття позивачки на роботу наказом №14-к від 28.03.2005 року та відсутні відомості про її перевід 23.05.2006 року, звільнення 11.09.2006 року та прийом на роботу 09.01.2007 року (а.с.28).
Наказом №14-к 20.08.2007 року ОСОБА_1 . звільнена із займаної посади на підставі п.1 ст.36 КЗпП України. (а.с.78,79)
Як вбачається із штатного розпису на 2007 рік, заробітна плата головного бухгалтера за період з березня по липень 2007 року складала 1525 грн. (а.с.78 том 2) Крім того, розмір зарплати позивачки підтверджується наданою відповідачем довідкою (а.с.65) та довідкою про перевірку КП «Полюс», що була проведена Департаментом праці та соціального захисту населення 30.11.2007 року (а.с.146-148).
Виходячи із вищезазначеного розміру заробітної плати, 19.09.2007 року відповідач виплатив позивачці заробітну плату за період з 01.03.2007 року по 19.08.2007 року, компенсацію за невикористану відпустку та затримку видачі зарплати в загальному розмірі 7500 грн., що підтверджується видатковим касовим ордером (а.с.127,128,129,130,131,81). Факт виплати цієї суми підтвердила позивачка. При цьому заробітна плата за 14 днів серпня 2007 року виплачена не в повному обсязі, у зв'язку з чим Територіальною інспекцією праці у Миколаївській області 24.12.2008 року винесений припис щодо нарахування заробітної плати, на виконання якого підприємством був проведений перерахунок та 09.02.2009 року позивачці переказана недоплачена сума в розмірі 642 грн. 31 коп. ( а.с.57,72,73,74,75 том 2)
Посилання позивачки на отримання нею заробітної плати в розмірі 4800 грн. суд не приймає до уваги, оскільки жодного належного доказу на підтвердження такого розміру зарплати суду не надано.
Відомості нарахування зарплати за березень - липень 2007 року (а.с.32-36), згідно яких розмір заробітної плати ОСОБА_1 складає 4800 грн. суд не приймає до уваги, оскільки ці відомості не завірені в передбаченому законом порядку та не є належними доказами.
Посилання позивачки на акти перевірки територіальної Держінспекції праці в Миколаївській області від 27.04.2007 року, 28.09.2007 року та винесені нею приписи від 27.04.2007 року, 28.09.20007 року, 23.01.2008 року, (а.с.149-157) суд не приймає до уваги, оскільки вищевказані письмові докази не містять даних про розмір зарплати позивачки.
Надану позивачкою довідку, в якій вказано, що розмір зарплати ОСОБА_1 складає 4800 грн.(а.с.31), суд оцінює критично, оскільки вона містить недостовірні відомості, а саме посаду ОСОБА_1 , яка вказана заступником директора, та розмір її середнього заробітку, крім того, як встановлено в судовому засіданні, ця довідка була складена позивачкою, яка мала доступ до печатки підприємства та керівником не підписувалась.
Відомості, що містять податкові розрахунки сум доходів (а.с.132,133,134), суд не приймає до уваги, оскільки, як встановлено в судовому засіданні, вони були подані до податкової інспекції ОСОБА_1 , після звільнення якої підприємством був виявлений факт надання нею неправдивих даних, у зв'язку з чим виникла потрібність проведення коригувань та підприємством був поданий уточнюючій звіт, згідно якого заробітна плата ОСОБА_1 складає 1525 грн. з цієї ж суми були нараховані та сплачені податки. (а.с. том 2 ).
Покази щодо розміру заробітної плати ОСОБА_1 допитаного в якості свідка ОСОБА_2 суд оцінює критично, оскільки, як пояснив свідок, про розмір заробітної плати ОСОБА_1 в сумі 4800 грн. йому відомо з її слів. При цьому, як показав свідок, ОСОБА_1 . фактично отримувала зарплату близько 1500 грн.
На підставі викладеного, у відповідності зі ст. ст. 115, 116, 117, 237-1 КЗпП України, ст.23 ЦК України, суд дійшов висновку, що при звільненні позивачки відповідачем не проведена виплата належних Петруші Р.В. сум, але на час ухвалення рішення, всі належні від підприємства суми позивачці нараховані та виплачені. При цьому підприємство провело нарахування із фактичної заробітної плати позивачки, яка складала 1525 грн. Тому вимоги позивачки про стягнення заборгованості та моральної шкоди необґрунтовані та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст.ст.81, 88 ЦПК України з позивачки на користь держави слід стягнути судовий збір у розмірі 68 грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи у сумі 15 грн.
Керуючись ст. ст. 14, 209, 212-215 ЦПК України , суд -
В задоволенні позову ОСОБА_1 до Колективного Підприємства “Полюс» про стягнення заробітної плати та моральної шкоди - відмовити.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь ГУ ДКУ в Миколаївській області витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду цивільної справи в розмірі 15 грн.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в розмірі 68 грн.
Рішення може бути оскаржене через суд першої інстанції до апеляційного суду Миколаївської області шляхом подачі заяви про апеляційне оскарження протягом десяти днів з дня проголошення рішення та подачі апеляційної скарги протягом двадцяти днів після подачі заяви з надісланням особою, яка її подає, копії апеляції до апеляційної інстанції.
Суддя Подзігун Г.В.