19 березня 2009 р.
№ 31/231(05-5-31/1554)
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючий суддя:
Ходаківська І.П.
судді
Данилова Т.Б., Костенко Т.Ф.
розглянувши матеріали касаційної скарги
державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
на постанову
Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2008р.
у справі
господарського суду
№31/231
міста Києва
за позовом
державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця"
до
третя особа
Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради
Міністерство транспорту та зв'язку України
про
за участю
представників сторін:
позивача -
відповідача -
третьої особи -
визнання права власності на будівлі-приміщення
пр. Овчаренко Ю.О. -дов. №1947-НЮ від 04.06.08р.
пр. Аляскіна О.С. -дов. №042/1/4-3708 від 28.05.08р.
не з'явився
Розпорядженням № 02.03-10/131 від 18.03.2009р. у зв'язку з відрядження судді Першикова Є.В, Муравйова О.В. та поверненням з лікарняного Ходаківської І.П. змінено склад колегії суддів у справі №31/231 призначеної до розгляду у складі: головуючий суддя Першиков Є.В., судді Данилова Т.Б., Муравйов О.В. утворено колегію суддів у наступному складі: головуючий суддя Ходаківська І.П., судді Данилова Т.Б., Костенко Т.Ф.
У лютому 2008 року державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулося до господарського суду міста Києва з позовом до Головного управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради про визнання права власності на будівлі-приміщення згідно переліку, вказаного позивачем у позовній заяві.
Ухвалою господарського суду міста Києва від 14.02.2008р. позовну заяву було повернуто без розгляду на підставі п.п.2, 4, 5 ст.63 Господарського процесуального кодексу України.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 15.04.2008р. ухвалу суду першої інстанції скасовано, а справу передано на розгляд до господарського суду міста Києва, посилаючись на помилковість висновків, на які посилався суд першої інстанції при поверненні позовної заяви.
Розглядаючи справу по суті, господарський суд міста Києва ухвалою від 18.06.2008р. до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Міністерство транспорту та зв'язку України.
Рішенням господарського суду міста Києва від 07.10.2008р. (суддя Качан Н.І.) позовні вимоги задоволено у повному обсязі, посилаючись на те, що майно є державною власністю, а позивач за власний рахунок утримує будівлі, самостійно здійснює їх обслуговування та ремонт, право господарського відання та право оперативного управління становлять основу правового режиму майна державних юридичних осіб; відповідно до ч.3 ст.136 Господарського кодексу України щодо захисту права господарського відання застосовуються положення закону, встановлені для захисту права власності, реєстратору забороняється самостійне тлумачення прав власності на майно.
Не погоджуючись з рішенням суду першої інстанції, Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації) звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило скасувати рішення суду першої інстанції та прийняти нове рішення, яким відмовити у задоволення позовних вимог у повному обсязі.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2008р. (судді Григорович О.М., Гольцова Л.А., Рябуха В.І.) рішення суду першої інстанції скасовано та прийнято нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог відмовлено, посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права при прийнятті оскаржуваного рішення, а саме, ст.ст.1, 2, 21, 27 ГПК України, ст.ст.1, 4 Закону України "Про залізничний транспорт", ст.392 ЦК України, пп.4.1 п.4, пп.28 п.7 Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва.
Не погоджуючись з постановою суду апеляційної інстанції, державне територіально-галузеве об'єднання "Південно-Західна залізниця" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить скасувати постанову Київського апеляційного господарського суду, а рішення господарського суду міста Києва залишити в силі, посилаючись на порушення судом апеляційної інстанції норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення присутніх в судовому засіданні представників сторін, перевіривши наявні матеріали справи на предмет правильності юридичної оцінки обставин справи та повноти їх встановлення в рішенні та постанові і доводи касаційної скарги, колегія суддів вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню.
Переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права.
Як встановлено судами попередніх інстанцій та вбачається з матеріалів справи, що з метою проведення державної реєстрації права державної власності на комплекси будівель згідно Переліку структурний підрозділ позивача - Київська дистанція електропостачання зверталася до районних у міста Києві державних адміністрацій (Солом'янської, Святошинської, Оболонської, Голосіївської) з проханням надати поштові адреси на будівлі, які знаходяться на її балансі; до Державного архіву міста Києва про видачу відсутніх у Південно-Західної залізниці документів для оформлення права державної власності; до Міського бюро технічної інвентаризації міста Києва з проханням провести інвентаризацію та скласти паспорти на об'єкти нерухомості згідно Переліку.
В подальшому позивач звернувся до Головного управління комунальної власності міста Києва з проханням на підставі наданих ним документів зареєструвати право державної власності на нерухоме майно згідно Переліку.
Відповідно до преамбули статуту позивача Південно-Західна залізниця - це створене згідно із ст.ст.1, 4 Закону України "Про залізничний транспорт" статутне територіально-галузеве об'єднання, засноване на державній власності, яке належить до сфери управління Міністерства транспорту України та підпорядковане Державній адміністрації залізничного транспорту України. Майно Залізниці є державною власністю і належить їй на праві повного господарського відання.
Управління об'єктами, які належать державі, покладено на Кабінет Міністрів України та уповноважені центральні і місцеві органи виконавчої влади, а тому Залізниця не є власником майна і не володіє правом управління державним майном.
Положеннями статей 1, 21, 27 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторонами у судовому процесі є позивач та відповідач, якими можуть бути підприємства та організації. Треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, можуть вступити у справу на стороні позивача або відповідача до прийняття рішення господарським судом, якщо рішення з господарського спору може вплинути на їх права або обов'язки щодо однієї з сторін.
Ухвалою Господарського суду міста Києва від 18.06.08 №31/231 до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача залучено Міністерство транспорту та зв'язку України.
Аналіз чинного процесуального законодавства свідчить, що позовні вимоги також можуть заявлятись не у власних інтересах, а в інтересах іншої особи, але у таких випадках фактичним позивачем є особа, в інтересах якої подано позов про захист її прав і законних інтересів.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач заявив позовні вимоги в інтересах Міністерства, яке в даній справі виступає в процесуальному статусі третьої особи на стороні позивача без самостійних вимог на предмет спору.
Відповідно до ч.2 ст.21 Господарського процесуального кодексу України позивачами є підприємства та організації, які подали позов або звернулись в інтересах інших суб'єктів господарювання, у випадках, передбачених законом, зокрема, органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні та юридичні особи можуть звертатися до господарського суду з позовними заявами з метою захисту прав та охоронюваних законом інтересів інших осіб. При цьому, у випадках, якщо позов подано особою не у власних інтересах, а в інтересах іншої особи, позивачем є особа, в інтересах якої подано позов про захист прав і законних інтересів.
Пунктом 1 статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обмежень" передбачено, що обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права на нерухоме майно, що знаходиться на території України, фізичних та юридичних осіб, держави, територіальних громад, іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав до яких належить і право власності на нерухоме майно, але п.4 ст.4 цього ж Закону встановлено, що державна реєстрація прав на нерухоме майно, що є у державній власності, здійснюється за заявою органу, уповноваженого в установленому порядку управляти нерухомим майном, що є у державній власності.
Статтею 19 вказаного Закону встановлено перелік документів для державної реєстрації прав на нерухоме майно, в тому числі рішення суду стосовно речових прав на нерухоме майно, обмежень цих прав, що набрали законної сили.
Також в п.1.5 Тимчасового положенням про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно встановлено, що обов'язковій реєстрації прав підлягає право власності на нерухоме майно фізичних та юридичних осіб, у тому числі іноземців та осіб без громадянства, іноземних юридичних осіб, міжнародних організацій, іноземних держав, а також територіальних громад в особі органів місцевого самоврядування та держави в особі органів, уповноважених управляти державним майном, яким в даному випадку є Міністерство транспорту та зв'язку України, а відтак, воно має бути позивачем по справі, оскільки позовні вимоги не можуть бути задоволені на користь третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, якою являється в даній справі Міністерство.
Відповідно до пп.6.1 п.6 вищевказаного Положення оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна з видачею свідоцтва про право власності провадиться місцевими органами виконавчої влади, органами місцевого самоврядування, а у п.10 Переліку правовстановлюючих документів, на підставі яких проводиться реєстрація прав власності на об'єкти нерухомого майна (додаток 1 до Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно) передбачено, що рішення судів, третейських судів про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна про встановлення факту права власності на об'єкти нерухомого майна, про передачу безхазяйного нерухомого майна до комунальної власності також можуть бути правовстановлюючими документами.
Згідно із ст.392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Судом апеляційної інстанції встановлено, що відповідач в своїй діяльності керується Положенням про порядок оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна, затверджене розпорядженням Київської міської державної адміністрації від 31.08.2001р. №1820 та зареєстроване в Київському міському управлінні юстиції 31.08.2001р. за №62/364.
Так, згідно пп.4.1 п.4 Положення Головне управління комунальної власності м. Києва Київської міської державної адміністрації здійснює оформлення права власності та видає свідоцтва про право власності фізичним та юридичним особам на об'єкти нежитлового фонду (крім нежитлових приміщень в будинках, реконструкція або будівництво яких фінансується Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації та інших об'єктів нежитлового фонду, право власності на які оформляється Головним управлінням житлового забезпечення Київської міської державної адміністрації).
Основним завданням відповідача, відповідно до ч.2 п.6 Положення про Головне управління комунальної власності м. Києва виконавчого органу Київської міської ради (Київської міської державної адміністрації), затвердженого рішенням Київської міської ради від 10.07.2003р. №584/744, є здійснення в межах своїх повноважень функцій щодо управління майном комунальної власності територіальної громади м. Києва та державним майном, що передане до сфери управління виконавчого органу Київської міської ради.
Згідно пп.28 п.7 Положення про Головне управління відповідач здійснює у встановленому порядку оформлення права власності на об'єкти нерухомого майна (нежилі будинки, споруди, приміщення) з видачею свідоцтв про право власності.
Отже, даним положенням не передбачено повноважень відповідача щодо визнання чи невизнання права власності на нежитлові приміщення за будь-якими юридичними чи фізичними особами, однак, передбачено обов'язок видати свідоцтво про право власності, в тому числі державної.
Статтею 1117 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, касаційна інстанція на підставі встановлених фактичних обставин справи перевіряє застосування судом першої чи апеляційної інстанції норм матеріального і процесуального права.
Касаційна інстанція не має права встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду чи відхилені ним, вирішувати питання про достовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими, збирати нові докази або додатково перевіряти докази.
З огляду на викладене, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку про відсутність підстав для задоволення касаційної скарги державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця", оскільки судом апеляційної інстанції було повно та всебічно з'ясовано обставини, що мають значення для справи, їм надано належну правову оцінку та прийнято постанову з дотриманням норм матеріального та процесуального права, що дає підстави залишити її без змін.
Враховуючи наведене, та керуючись ст.ст.1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу державного територіально-галузевого об'єднання "Південно-Західна залізниця" залишити без задоволення.
Постанову Київського апеляційного господарського суду від 24.11.2008р. у справі №31/231 залишити без змін.
Головуючий І. Ходаківська
Судді Т. Данилова
Т. Костенко