79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
17.03.09 Справа № 2/157
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
Головуючого судді Юрченка Я.О.
Суддів Якімець Г.Г.
Кордюк Г.Т.
розглянув апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Львів», м.Львів
на рішення Господарського суду Львівської області від 05.02.2009р.
у справі № 2/157
за позовом Комунального підприємства Львівської обласної ради «Архітектурна основа», м.Львів
до Відкритого акціонерного товариства «Акціонерно-комерційний банк «Львів», м.Львів
про розірвання договору про депозитний вклад та стягнення 100 000,00 грн.
За участю представників:
позивача: Потинський А.М.
відповідача: Михайлишин О.Р.
Рішенням Господарського суду Львівської області від 05.02.2009р. у справі № 2/157 (Суддя Мазовіта А.Б.) позовну заяву КП ЛОР «Архітектурна основа»до ВАТ АКБ «Львів»задоволено та вирішено розірвати Договір №147 про депозитний вклад від 13 вересня 2007 року, що укладений між Закритим акціонерним товариством «Акціонерно-комерційний банк «Львів»та Комунальним підприємством Львівської обласної ради «Архітектурна основа»і зобов'язано Відкрите акціонерне товариство Акціонерно комерційний банк «Львів»повернути Комунальному підприємству Львівської обласної ради «Архітектурна основа»депозитний вклад за Договором №147 банківського вкладу від 13 вересня 2007 року в розмірі 100000,00 грн.
Відкрите акціонерне товариство «Акціонерно-комерційний банк «Львів», не погоджуючись із вищевказаним рішенням господарського суду Львівської області, подало апеляційну скаргу від 13.02.2009р. №366/6-07 та доповнення до апеляційної скарги, в яких просить рішення суду скасувати, прийняти нове рішення, яким відмовити в задоволенні позовних вимог повністю. В обґрунтування підстав апеляційної скарги Скаржник покликається на те, що суд безпідставно прийшов до висновку, що оскільки договір №147 про депозитний вклад від 13.09.2007 року укладений на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку, відповідач був зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.
На думку Скаржника, суд необгрунтовано застосовує ст.652 ЦК України, про розірвання договору у зв'язку з істотною зміною обставин. По переконанню Скаржника судом необгрунтовано відхилено покликання Відповідача на Постанову Правління Національного банку України від 04.12.2008 №413 а також на думку останнього, суд не вірно застосував ст.ст.107 та 112 ЦК України.
Комунальне підприємство Львівської обласної ради «Архітектурна основа»у запереченні на апеляційну скаргу, рішення суду просить залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення. Зокрема в запереченні на апеляційну скаргу, Позивач зазначає, що оскільки Договір №147 про депозитний вклад від 13 травня 2007 року укладений на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку, Відповідач був зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, однак цього не зробив, чим допустив порушення прав Вкладника за Договором та ст.1060 ЦК України.
Крім того, на думку Позивача, відмова Відповідача в достроковому поверненні вкладу з покликанням на положення постанови Правління НБУ №413 від 04.12.2008 року є безпідставною з огляду на те, що вказана постанова не зареєстрована в Міністерстві юстиції України, а тому не являється нормативно правовим актом, оскільки відповідно до ч.3 ст.56 Закону України «Про Національний банк України», нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.
В процесі розгляду апеляційної скарги, судом встановлено наступне:
13 квітня 2007 року між Вкладником-Комунальним підприємством Львівської обласної Ради «Архітектурна основа»та Банком- Закритим акціонерним товариством «Акціонерно комерційний банк «Львів»було укладено Договір про депозитний вклад, згідно з п.1.1, п.1.2 якого Банк відкриває Вкладнику депозитний рахунок №26152485303 в ЗАТ АКБ «Львів», а Вкладник перераховує на цей рахунок грошові кошти в сумі 100000,00 (Сто тисяч) гривень (Депозитний вклад), на умовах визначених цим Договором. Термін дії цього договору з 13 вересня 2007 року по 17 вересня 2014 року. Згідно з п.4.3 Договору, вказаний договір діє до повного виконання Сторонами своїх зобов'язань. Пункт 2.1 даного Договору передбачає, що процентна ставка за користування коштами, розміщеними на рахунку зазначеному в п.1.1 даного Договору, складає 12 (дванадцять) відсотків річних. Відповідно до п.2.6 Договору, депозитний рахунок, вказаний в п.1.1 цього Договору, відкривається Вкладнику за умови подання ним всіх необхідних, згідно з чинним законодавством документів. Згідно з п.2.7 цього Договору, у випадку дострокового повного перерахування коштів за ініціативою Вкладника з депозитного рахунку, вказаного в п.1.1, проценти в місяці, в якому проводиться повернення коштів з депозитного рахунку, не нараховуються. Відповідно до п.3.1 вищевказаного Договору про депозитний вклад, Вкладник має право своєчасно та в повній сумі отримати суму депозиту та проценти за користування депозитом. Пунктом 3.2.2 вказаного Договору про депозитний вклад передбачено, що Вкладник зобов'язаний письмово, не пізніше ніж за сім календарних днів повідомити Банк про необхідність дострокового розірвання цього договору чи часткове зняття коштів з депозитного рахунку вказаного в п. 1.1. Договору.
Як встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, Позивач згідно з платіжним дорученням №242 від 13.09.2007р. здійснив перерахування Відповідачу коштів в розмірі 100000,00 грн. з призначенням платежу «внесення коштів на депозитний рахунок згідно договору №147 від 13.09.2007р.». Довідкою від 05.01.2009р., Відповідачем підтверджено залишок на депозитному рахунку Позивача в розмірі 100000,00 грн.
КП ЛОР «Архітектурна основа»направило на адресу ВАТ АКБ «Львів» пропозицію №91 від 09.12.2008 року про розірвання Договору №147 про депозитний вклад від 13 вересня 2007 року із проханням повернення Депозитного вкладу за Договором у розмірі 100000,00 (сто тисяч) грн. шляхом перерахунку вказаної суми з депозитного рахунку №26152485303 на поточний рахунок №2600525770 у ВАТ АКБ «Львів». Також, на адресу Відповідача було надіслано для підписання Угоду про припинення дії Договору №147 про депозитний вклад від 13 вересня 2007 року.
Листом №3254/8-07/1 від 16 грудня 2008 року Відповідач повідомив КП ЛОР «Архітектурна основа»про те, що підстав для розірвання Договору №147 про депозитний вклад у Відповідача немає. При цьому, Відповідач повідомив, що постановою правління Національного банку України від 04.12.2008 року №413 передбачено, що банки зобов'язані не допускати дострокове повернення коштів, розміщених вкладниками. Також Відповідач покликається на те, що згідно п.3.3.3 Договору №147 про депозитний вклад від 13.09.2007р. банк має право надавати згоду або відмовити у достроковому повному чи достроковому частковому знятті суми вкладу з депозитного рахунку.
Відповідно до п.5.3 Договору №147 про депозитний вклад від 13 вересня 2007 року, правовідносини Сторін, не врегульовані цим договором, регулюються чинним законодавством України.
Відповідно до ст.1058 ЦК України, за договором банківського вкладу (депозиту) одна сторона (банк), що прийняла від другої сторони (вкладника) або для неї грошову суму (вклад), що надійшла, зобов'язується виплачувати вкладникові таку суму та проценти на неї або дохід в іншій формі на умовах та в порядку, встановлених договором.
Згідно з ч.1 ст.1060 ЦК України, договір банківського вкладу укладається на умовах видачі вкладу на першу вимогу (вклад на вимогу) або на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад). Договором може бути передбачено внесення грошової суми на інших умовах її повернення.
Згідно з ч.2 ст.1060 ЦК України, за договором банківського вкладу незалежно від його виду банк зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника, крім вкладів, зроблених юридичними особами на інших умовах повернення, які встановлені договором.
Як вбачається з тексту Договору №147 про депозитний вклад від 13 вересня 2007 року (п.1.2 Договору), вказаний договір укладений на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку (строковий вклад), а саме з 13 вересня 2007 року по 17 вересня 2014 року.
Колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду погоджується з висновком суду першої інстанції, що оскільки Договір №147 про депозитний вклад від 13 травня 2007 року укладений на умовах повернення вкладу зі спливом встановленого договором строку, Відповідач був зобов'язаний видати вклад або його частину на першу вимогу вкладника.
Відповідно до ст. 1 Закону України «Про Національний банк України», банківське регулювання - одна із функцій Національного банку України, яка полягає у створенні системи норм, що регулюють діяльність банків, визначають загальні принципи банківської діяльності, порядок здійснення банківського нагляду, відповідальність за порушення банківського законодавства; банківський нагляд - система контролю та активних впорядкованих дій Національного банку України, спрямованих на забезпечення дотримання банками та іншими особами, стосовно яких Національний банк України здійснює наглядову діяльність законодавства України і встановлених нормативів, з метою забезпечення стабільності банківської системи та захисту інтересів вкладників та кредиторів банку;
Відповідно до ст.2 Закону України «Про Національний банк України», Національний банк України є центральним банком України, особливим центральним органом державного управління, юридичний статус, завдання, функції, повноваження і принципи організації якого визначаються Конституцією України, цим Законом та іншими законами України.
Відповідно до ст.55 Закону України «Про Національний банк України», головна мета банківського регулювання і нагляду - безпека та фінансова стабільність банківської системи, захист інтересів вкладників і кредиторів.
Національний банк здійснює функції банківського регулювання і нагляду за діяльністю банків в межах та порядку, передбачених законодавством України.
Згідно з ч.1-2 ст.56 Закону України «Про Національний банк України», національний банк видає нормативно-правові акти з питань, віднесених до його повноважень, які є обов'язковими для органів державної влади і органів місцевого самоврядування, банків, підприємств, організацій та установ незалежно від форм власності, а також для фізичних осіб.
Нормативно-правові акти Національного банку видаються у формі постанов Правління Національного банку, а також інструкцій, положень, правил, що затверджуються постановами Правління Національного банку. Вони не можуть суперечити законам України та іншим законодавчим актам України і не мають зворотної сили, крім випадків, коли вони згідно з законом пом'якшують або скасовують відповідальність.
Відповідно до ч.3 ст.56 Закону України «Про Національний банк України»нормативно-правові акти Національного банку підлягають обов'язковій державній реєстрації в Міністерстві юстиції України та набирають чинності відповідно до законодавства України.
Однак, як встановлено колегією суддів Львівського апеляційного господарського суду, постанова Правління НБУ №413 від 04.12.2008 року не зареєстрована в Міністерстві юстиції України у встановленому законодавством порядку, а тому не є нормативно-правовим актом і не носить обов'язкового характеру.
У листі Управління Національного банку України у Львівській області №18-10/4855 від 27.11.2008 року, який був направлений у відповідь на звернення Позивача, вказано, що банки укладають з клієнтами договори банківського вкладу та банківського рахунку згідно з вимогами Цивільного кодексу України. Тлумачення умов укладених між банками та клієнтами договорів здійснюється згідно зі ст.ст.637, 213 ЦК України, відповідно до яких зміст договору, зокрема поняття «термін дії договору»та «строк завершення зобов'язань»тлумачаться сторонами договору виходячи із змісту договірних зобов'язань. У випадку недосягнення згоди суперечки вирішуються у встановленому законодавством порядку. Національний банк України такими повноваженнями не наділений. Як і не наділений повноваженнями для втручання у договірні відносини між банком та його клієнтами, зокрема, шляхом спонукання банку до вчинення певних дій згідно з умовами відповідного договору.
Відповідно до норми ч.3 ст.67 Закону України «Про банки і банківську діяльність»від 7 грудня 2000 року №2121-III, при здійсненні банківського нагляду Національний банк України має право вимагати від банків та їх керівників усунення порушень банківського законодавства, виконання нормативно-правових актів Національного банку України для уникнення або подолання небажаних наслідків, що можуть поставити під загрозу безпеку коштів, довірених таким банкам, або завдати шкоди належному веденню банківської діяльності.
Суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, про те, що Положення вказаної норми ч.3 ст.67 Закону України «Про банки і банківську діяльність»від 7 грудня 2000 року №2121-III, не підтверджує доводів Відповідача, оскільки постанова Правління НБУ №413 від 04.12.2008 року не є нормативно-правовим актом, обов'язковість виконання якого передбачена у вищезгаданій нормі Закону. Вказане знаходить своє підтвердження в нормі ч.1 ст.56 Закону України «Про Національний банк України».
Обґрунтованим є також висновок суду першої інстанції, про те, що відмова Відповідача у поверненні Позивачу на його вимогу вищевказаного банківського вкладу в силу ст.1060 ЦК України є неправомірною.
Крім того, як вбачається з матеріалів справи, КП ЛОР «Архітектурна основа»було направлено на адресу Відповідача пропозиції №91 від 09.12.2008 року про розірвання Договору №147 про депозитний вклад від 13 вересня 2007 року, в якому Позивач повідомив Відповідача про наявність істотних обставин, які зумовлюють необхідність дострокового розірвання договору та повернення банківського вкладу.
Відповідно до ст.652 ЦК України, у разі істотної зміни обставин, якими сторони керувалися при укладенні договору, договір може бути змінений або розірваний за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або не випливає із суті зобов'язання.
Зміна обставин є істотною, якщо вони змінилися настільки, що, якби сторони могли це передбачити, вони не уклали б договір або уклали б його на інших умовах.
Якщо сторони не досягли згоди щодо приведення договору у відповідність з обставинами, які істотно змінились, або щодо його розірвання, договір може бути розірваний, а з підстав, встановлених частиною четвертою цієї статті, - змінений за рішенням суду на вимогу заінтересованої сторони за наявності одночасно таких умов:
1) в момент укладення договору сторони виходили з того, що така зміна обставин не настане;
2) зміна обставин зумовлена причинами, які заінтересована сторона не могла усунути після їх виникнення при всій турботливості та обачності, які від неї вимагалися;
3) виконання договору порушило б співвідношення майнових інтересів сторін і позбавило б заінтересовану сторону того, на що вона розраховувала при укладенні договору;
4) із суті договору або звичаїв ділового обороту не випливає, що ризик зміни обставин несе заінтересована сторона.
Рішенням Львівської обласної ради №700 від 07 жовтня 2008 року, яке було прийняте під час дії Договору №147 про депозитний вклад, КП ЛОР «Архітектурна основа», яке перебуває у спільній власності територіальних громад Львівської області, було реорганізовано шляхом приєднання до комунального підприємства Львівської обласної ради «Центр просторового розвитку».
Згідно з ст.104 Цивільного кодексу України, юридична особа припиняється в результаті передання всього свого майна, прав та обов'язків іншим юридичним особам - правонаступникам (злиття, приєднання, поділу, перетворення) або в результаті ліквідації.
Згідно з ч.2 ст.105 Цивільного кодексу України, учасники юридичної особи, суд або орган, що прийняв рішення про припинення юридичної особи, призначають комісію з припинення юридичної особи (ліквідаційну комісію, ліквідатора тощо) та встановлюють порядок і строки припинення юридичної особи відповідно до цього Кодексу.
Відповідно до ст.106 Цивільного кодексу України, злиття, приєднання, поділ та перетворення юридичної особи здійснюються за рішенням його учасників або органу юридичної особи, уповноваженого на це установчими документами, а у випадках, передбачених законом, - за рішенням суду або відповідних органів державної влади.
Згідно з ч.1 ст.107 ЦК України, кредитор юридичної особи, що припиняється, може вимагати від неї припинення або дострокового виконання зобов'язання.
Відповідно до ч.1 ст.37 Закону України «Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців» №755-IV від 15.05.2003р., для проведення державної реєстрації припинення юридичної особи в результаті злиття, приєднання, поділу або перетворення голова комісії з припинення або уповноважена ним особа після закінчення процедури припинення, яка передбачена законом, але не раніше двох місяців з дати публікації повідомлення у спеціалізованому друкованому засобі масової інформації, повинні подати особисто (надіслати рекомендованим листом з описом вкладення) державному реєстратору такі документи, зокрема: довідку відповідного органу державної податкової служби про відсутність заборгованості по податках, зборах (обов'язкових платежах); довідку відповідного органу Пенсійного фонду України про відсутність заборгованості; довідки відповідних органів фондів соціального страхування про відсутність заборгованості.
Відповідно до ст. 112 ЦК України, у разі ліквідації платоспроможної юридичної особи вимоги її кредиторів задовольняються у такій черговості:
1) у першу чергу задовольняються вимоги щодо відшкодування шкоди, завданої каліцтвом, іншим ушкодженням здоров'я або смертю, та вимоги кредиторів, забезпечені заставою чи іншим способом;
2) у другу чергу задовольняються вимоги працівників, пов'язані з трудовими відносинами, вимоги автора про плату за використання результату його інтелектуальної, творчої діяльності;
3) у третю чергу задовольняються вимоги щодо податків, зборів (обов'язкових платежів);
4) у четверту чергу задовольняються всі інші вимоги.
Припинення юридичної особи внаслідок приєднання зумовлює необхідність погашення заборгованості, в тому числі перед працівниками по заробітній платі, вихідній допомозі у зв'язку із звільненням працівників, погашенні заборгованості перед іншими кредиторами, що вимагає погашення кредиторських вимог.
Як встановлено судом першої інстанції, коштами за допомогою яких ОКП «Архітектурна основа»може здійснити всі необхідні при реорганізації підприємства розрахунки, проведення яких є вимогою чинного законодавства України, є депозитний вклад підприємства за Договором №147 про депозитний вклад від 13 вересня 2007 року в розмірі 100000,00 грн.
Суд апеляційної інстанції вважає обгрунтованими покликання Позивача про те, що на момент укладення Договору №147 про депозитний вклад від 13 травня 2007 року його сторони не могли передбачити проведення реорганізації КП ЛОР «Архітектурна основа»та виходили з того, що така зміна обставин не настане. Тому, зміна обставин, а саме проведення реорганізації КП ЛОР «Архітектурна основа»відповідно до рішення Львівської обласної ради №700 від 07 жовтня 2008 року шляхом приєднання його до КП ЛОР «Центр просторового розвитку», зумовлена причинами, які не могли бути усунені Позивачем після їх виникнення.
Як встановлено також судом першої інстанції та вбачається із суті договору №147 від 13.09.2007р. про депозитний вклад, останній не містить положень про те, що ризик зміни обставин несе сторона Позивача- КП ЛОР «Архітектурна основа».
Відповідно до ч.ч.2, 3 ст.653 ЦК України, у разі розірвання договору зобов'язання сторін припиняються. Якщо договір змінюється або розривається у судовому порядку, зобов'язання змінюється або припиняється з моменту набрання рішенням суду про зміну або розірвання договору законної сили.
Відповідно до ч.ч.4-5 ст.188 ГК України, у разі якщо сторони не досягли згоди щодо зміни (розірвання) договору або у разі неодержання відповіді у встановлений строк з урахуванням часу поштового обігу, заінтересована сторона має право передати спір на вирішення суду.
Якщо судовим рішенням договір змінено або розірвано, договір вважається зміненим або розірваним з дня набрання чинності даним рішенням, якщо іншого строку набрання чинності не встановлено за рішенням суду.
З огляду на одночасну наявність обставин визначених частиною 2 ст. 652 ЦК України та ч.2 ст.1060 ЦК України і враховуючи те, що сторони не досягли згоди щодо розірвання цього договору, вказаний договір підлягає розірванню в судовому порядку.
З огляду на викладене колегія суддів Львівського апеляційного господарського суду не вбачає підстав для скасування рішення господарського суду Львівської області від 05.02.2009р. у справі №2/157.
Враховуючи наведене та керуючись ст.ст.99, 101, 103, 105 ГПК України, Львівський апеляційний господарський суд
Рішення Господарського суду Львівської області від 05.02.2009р. у справі №2/157 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства Акціонерно комерційний банк «Львів»- без задоволення.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку.
Матеріали справи повернути в місцевий господарський суд.
Головуючий суддя Юрченко Я.О.
Суддя Якімець Г.Г.
Суддя Кордюк Г.Т.