17 березня 2009 р.
№ 2-6/7912-2008
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів :
головуючого судді
Овечкіна В.Е.,
суддів
Чернова Є.В.,
Цвігун В.Л.,
розглянув касаційну скаргу
Шевченко Геннадія Анатолійовича
на рішення та
на постанову
від 09.09.08 господарського суду АР Крим
від 02.12.08 Севастопольського апеляційного господарського суду
у справі
№ 2-6/7912-2008 господарського суду АР Крим
за позовом
ТзОВ "Морское бюро путешествий"
до
Морської сільської ради
за участю прокурора АР Крим
про
визнання недійсним акту ненормативного характеру
У справі взяли участь представники сторін:
від позивача: не з'явилися
від відповідача: не з'явилися
касатора: не з'явилися
Ухвалою господарського суду АР Крим від 09.09.08 (суддя Шкуро В.М.), залишеною без змін постановою Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.12.08 (колегія суддів у складі: Прокопанич Г.К., Остапової К.А., Заплава Л.М.) відмовлено у прийнятті позовних заяв громадян Шевченка Г.А. і Овчиннікова О.І. та у їх вступі у справу третіми особами, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору.
Прийняті судові акти мотивовані тим, що гр.Шевченко Г.А. не може бути стороною у справі, оскільки предмет спору у справі № 2-6/7912-2008 та в його позовній заяві різні.
Не сторона у справі - Шевченко Геннадій Анатолійович у поданій касаційній скарзі просить рішення господарського суду АР Крим від 09.09.08 та постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.12.08 скасувати та прийняти нове рішення, яким провадження у справі припинити на підставі п.1 ст. 80 ГПК України, посилаючись на порушення судами норм процесуального права. Скаржник вважає, що справа має розглядатися за правилами адміністративного судочинства, а не за правилами ГПК України. Вважає, що прийняте у справі рішення зачіпає його права.
Ознайомившись з матеріалами та обставинами справи на предмет надання їм попередніми судовими інстанціями належної юридичної оцінки та повноти встановлення обставин, дотримання норм процесуального права, згідно з вимогами ст.1115 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено наступне.
Громадяни Шевченко Г.А. і Овчинніков О.І., маючи намір вступити у справу в якості третіх осіб, які заявляють самостійні вимоги на предмет спору, звернулись до суду першої інстанції з позовами до ТОВ "Морское бюро путешествий" про визнання за ними права на складання проектів землеустрою з відведення земельних ділянок для передачі у власність орієнтовною площею 0,08 га під житлове будівництво за адресою: в південно-західної частині с. Морське, вище вул. Шевченко , м. Судак (а.с.44-46,95-97).
Пунктом 1 статті 12 ГПК України передбачено, що господарським судам підвідомчі справи у спорах, що виникають при укладанні, зміні, розірванні і виконанні господарських договорів та з інших підстав, а також у спорах про визнання недійсними актів з підстав, зазначених у законодавстві.
Аналіз вищенаведених положень ГПК України свідчить, що справа про визнання недійсним акта підвідомча господарському суду в тому випадку, коли суб'єктний склад учасників відповідає ст. 1 ГПК України, а правовідносини, які породжують, змінюють або припиняють оспорюваний акт, носять господарський характер.
Предметом позову у даній справі є визнання недійсним рішення 27 сесії 4-го скликання Морської сільської ради від 21.04.05 №302 "Про протест на рішення Морської сільської ради від 27.09.01", рішення 5-ї сесії 5-го скликання Морської сільської ради від 22.12.06 №260 "Про затвердження проекту землеустрою з відведення земельних ділянок ТОВ "Морское бюро путешествий" для реконструкції кафе "Ізабела" під центр відпочинку х готелем на 50 місць за адресою м. Судак с. Морське вул. Лазурний берег, 20" та зобов'язання розглянути на найближчій сесії ради питання про затвердження проекту землеустрою з відведення земельної ділянки.
В даному випадку сільська рада діє не як суб'єкт владних повноважень, а як господарюючий суб'єкт, тому посилання скаржника на те, що спір має розглядатися за правилами адміністративного судочинства колегією суддів до уваги не приймаються.
Частиною 1 ст. 21 ГПК України зазначено, що сторонами в судовому процесі -позивачами та відповідачами можуть бути підприємства та організації, зазначені у ст. 1 ГПК України.
Відповідно до ст. 1 ГПК України до господарського суду мають право звертатися підприємства, установи, організації, інші юридичні особи (у тому числі іноземні), громадяни, які здійснюють підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набули статусу суб'єкта підприємницької діяльності (далі - підприємства та організації).
Згідно ч.2 ст. 1 до господарського суду маю право також звертатися і фізичні особи. Чинне законодавство встановлює дві підстави для їх звернення. По-перше: коли фізична особа здійснює підприємницьку діяльність без створення юридичної особи і в установленому порядку набула статусу суб'єкта підприємницької діяльності . По друге: коли фізична особа є кредитором боржника, щодо якого порушено справу про банкрутство у відповідності із Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом". По-третє: коли фізична особа володіє корпоративними правами певної юридичної особи.
Щодо оскарження рішення господарського суду АР Крим від 09.09.08 колегія суддів зазначає наступне.
У відповідності до ст.107 ГПК України касаційну скаргу мають право подати також особи, яких не було залучено до участі у справі, якщо суд прийняв рішення чи постанову, що стосується їх прав в обов'язків. Тобто, особи, які не є сторонами у справі (ст.21 ГПК України), та треті особи (ст.ст.26, 27 ГПК України) повинні доводити той факт, що оскаржуване рішення стосується їх прав та обов'язків.
Судове рішення, оскаржуване не залученою особою, повинно безпосередньо стосуватися прав та обов'язків цієї особи, тобто судом має бути розглянуто й вирішено спір про право у правовідносинах, учасником яких на момент розгляду справи та прийняття рішення господарським судом першої інстанції є скаржник, або міститься судження про права та обов'язки цієї особи у відповідних правовідносинах. Рішення є таким, що прийняте про права та обов'язки особи, яка не була залучена до участі у справі, якщо в мотивувальній частині рішення містяться висновки суду про права та обов'язки цієї особи, або у резолютивній частині рішення суд прямо вказав про права та обов'язки таких осіб. В такому випадку рішення порушує не лише матеріальні права осіб, не залучених до участі у справі, а й їх процесуальні права, що витікають із сформульованого в пункті 1 статті 6 Європейської конвенції про захист прав людини і основних свобод положення про право кожного на справедливий судовий розгляд при визначенні його цивільних прав і обов'язків.
Будь-який інший правовий зв'язок між скаржником і сторонами спору не може братися до уваги.
Окрім того, в силу приписів статті 1117 Господарського процесуального кодексу України суд касаційної інстанції не наділений повноваженнями стосовно дослідження та оцінки правомірності доводів особи, яка не приймала участі в розгляді справи щодо наявності у неї матеріального права, яке підлягає захисту, оскільки така оцінка пов'язана з необхідністю встановлення та перевірки фактичних обставин, які не були встановлені у рішенні або постанові господарського суду, але якими скаржник обґрунтовує підставність власних вимог.
Рішенням господарського суду АР Крим від 09.09.08 позовні вимоги ТзОВ "Морское бюро путешествий" було задоволено. Визнано недійсним рішення 27-ї сесії 4-го скликання Морскої сільської ради "Про протест на рішення Морскої сільської ради від 27.09.01" від 21.04.05 №302 недійсним. Визнано рішення 5-ї сесії 5-го скликання Морскої сільскої ради "Про затвердження проекту землеустрою з відведенням земельних ділянок ТзОВ "Морское бюро путешествий" для реконструкції кафе "Ізабела" під центр відпочинку з готелем на 50 місць за адресою АР Крим, м.Судак, с.Морське, вул. Лазурний берег, 20" від 22.12.06 №260 недійсним. Забов"язано сільраду на найближчій сесії розглянути питання про затвердження проекту землеустрою з відведенням земельної ділянки ТзОВ "Морское бюро путешествий".
Скаржник наголошує на тому, що рішенням Морської сільради від 11.11.04 №194 та 193 (а.с.57,108) надані дозволи громадянам Овчиннікову О.І. та Шевченко Г.А. на складання проектів землеустрою з відведення земельних ділянок для передачі у власність під житлове будівництво. Однак це рішення не може бути підставою для відмови в розгляді поданого ТзОВ "Морское бюро путешествий" проекту відводу земельної ділянки для реконструкції кафе "Ізабела". Судом в оскаржуваному рішенні зазначено, що можливе накладання земельних ділянок, які плануються до відведення громадянам Овчиннікову О.І. та Шевченко Г.А. на земельну ділянку, що також відводиться ТзОВ "Морское бюро путешествий" має бути усунено радою безпосередньо при розгляді проектів землеустрою. Надання землі в користування є виключною компетенцією органів місцевого самоврядування, а не судів.
Спір же про право користування земельною ділянкою може розглядатися лише в окремому позовному провадженні.
Суд не приймає до розгляду доводи скаржника про неправильне застосування судом норм матеріального права, оскільки рішення не стосується його прав та обов'язків.
Таким чином колегія суддів дійшла висновку, що доводи скарги щодо необхідності залучення до участі у справі Шевченко Г.А. є необґрунтованими.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.1115,1117, 1119, 11111,11113 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України,
Касаційну скаргу Шевченко Геннадія Анатолійовича залишити без задоволення, ухвалу господарського суду АР Крим від 09.09.08 , постанову Севастопольського апеляційного господарського суду від 02.12.08 та рішення господарського суду АР Крим від 09.09.08 у справі № 2-6/7912-2008 господарського суду АР Крим -без змін.
Головуючий, суддя В. Овечкін
Судді:
Є.Чернов В.Цвігун