18 березня 2009 р.
№ 2-3/9248-2008
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Губенко Н.М.
суддів :
Барицької Т.Л.,
Подоляк О.А.
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
ТОВ "ВАЛДЕН-ЮГ 2005"
на рішення
від 02-16.12.2008 р. господарського
суду АР Крим
у справі
№ 2-3/9248-2008
за позовом
ТОВ "ВАЛДЕН-ЮГ 2005"
до
ТОВ "Аеросвіт Курорт"
про
визнання недійсною мирової угоди та стягнення 176943, 01 грн.
за участю представників:
від позивача
- Дербеньова Н.М.
від відповідача
- не з'явились
У вересні 2008 р. ТОВ "ВАЛДЕН-ЮГ 2005" звернулось до суду з позовом до ТОВ "Аеросвіт Курорт" про визнання недійсною мирової угоди від 03.10.2005 р. та стягнення з відповідача 176943,01 грн. переплати за користування орендованим майном.
Рішенням господарського суду АР Крим від 02-16.12.2008 р. (суддя Соколова І.О.) в позові відмовлено.
Не погоджуючись з рішенням, ТОВ "ВАЛДЕН-ЮГ 2005" звернулось до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою, в якій просить рішення скасувати, а справу передати на новий розгляд до місцевого господарського суду, мотивуючи скаргу порушенням і неправильним застосуванням судом норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши пояснення представника позивача, розглянувши матеріали справи, оцінивши доводи касаційної скарги, перевіривши правильність застосування судом норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Вищого господарського суду України дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню, виходячи з наступного.
Згідно положень ч. 2 ст. 1115 ГПК України касаційна інстанція перевіряє юридичну оцінку обставин справи та повноту їх встановлення у рішенні місцевого господарського суду та постанові апеляційного господарського суду.
Відповідно до роз'яснень, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями, рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Мотивувальна частина рішення повинна містити встановлені судом обставини, які мають значення для справи, їх юридичну оцінку, а також оцінку всіх доказів, розрахунки, з яких суд виходив при задоволенні грошових та інших майнових вимог. Визнаючи одні і відхиляючи інші докази, суд має це обґрунтувати. Мотивувальна частина рішення повинна мати також посилання на закон та інші нормативні акти матеріального права, на підставі яких визначено права і обов'язки сторін у спірних правовідносинах. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні. Резолютивна частина рішення повинна містити чіткі та безумовні висновки, що ґрунтуються на аналізі та оцінці фактичних обставин викладених у його мотивувальній частині, та відповідати застосованим до спірних відносин нормам права.
Відповідно до приписів ст. ст. 45, 47, 43 ГПК України судові рішення приймаються судом за результатами обговорення усіх обставин справи та за умови здійснення за своїм внутрішнім переконанням оцінки доказів, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом.
Прийняте у справі рішення вказаним вимогам не відповідає.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 06.04.2005 р. між ТОВ "Аеросвіт Курорт" (орендодавець) та ТОВ "ВАЛДЕН-ЮГ 2005" (орендар) укладено договір оренди нежитлового приміщення № 10-ар/227-п, відповідно до умов якого орендодавець передав орендарю у строкове платне користування приміщення, які знаходяться у будівлі та на території CK Форос TOB "Аеросвіт Курорт" за адресою: АРК, м. Ялта смт. Форос, Фороський узвіз № 1 для організації пунктів громадського харчування та розваг. Строк дії договору за згодою сторін був встановлений з 01.05.05 р. по 30.04.2008 р. (надалі -договір оренди).
Відповідно до п.п. 10.07.3, 10.07.5 договору оренди чинність даного договору припиняється достроково, в тому числі за взаємною згодою сторін або за рішенням господарського суду. Договір оренди може бути припинений достроково в односторонньому порядку в разі невиконання орендарем своїх обов'язків, передбачених ст. 4 договору.
Додатковою угодою № 1 до договору оренди від 22.07.2005 р. сторони встановили графік розрахунків за оренду приміщень з 09.04.2005 р. по 05.09.2005 р.
TOB "Аеросвіт Курорт" 14.07.2005 р. направило на адресу ТОВ "ВАЛДЕН-ЮГ 2005" лист № 335 вих., в якому повідомило, що укладений між сторонами договір оренди буде розірваний на підставі пунктів 7.1.3 договору, якщо в строк до 25.07.2005 р. позивач не виконає обов'язків по дотриманню строків внесення орендної плати, комунальних послуг та виконання умов страхування.
09 вересня 2005 р. відповідач листом повідомив позивача про розірвання договору оренди в односторонньому порядку з 09.09.2005 р.
Судом встановлено, що 03.10.2005 р. між TOB "Аеросвіт Курорт" та TOB "Валден-юг 2005" укладена мирова угода.
В п. 1 даної мирової угоди сторони зазначили, що договір оренди нежитлового приміщення, укладений між TOB "Аеросвіт Курорт" та TOB "Валден-юг 2005", вважається розірваним з 09.09.2005 р. в односторонньому порядку, на підставі п.10.7.5. договору оренди.
Вказаною мировою угодою TOB "Валден-юг 2005" передало у власність TOB "Аеросвіт Курорт" майно згідно додатку № 1. Того ж дня між сторонами складено акт прийому-передачі майна.
Пунктами 2, 3 даної мирової угоди встановлено, що сторони зобов'язуються не пред'являти один одному претензій та позовів, передбачених законодавством України, з моменту підписання мирової угоди.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог про визнання мирової угоди від 03.10.2005 р. недійсною суд не надав правової оцінки п.п. 2, 3 мирової угоди, в яких фактично зазначено про відмову сторін від права на звернення до суду.
Проте, право на судовий захист гарантується Конституцією України. Право на судовий захист своїх прав не може бути обмежене. Суб'єкти правовідносин, у тому числі юридичні особи, у разі виникнення спору можуть звертатись до суду за його вирішенням. Право юридичної особи на звернення до суду за вирішенням спору не може бути обмежене законом, іншими нормативно-правовими актами.
Частина 3 ст. 1 ГПК України встановлює, що угода про відмову від права на звернення до господарського суду є недійсною.
Також, при прийняті рішення господарським судом не з'ясовано правову природу спірної угоди, на виконання яких зобов'язань її було укладено, враховуючи, що договір оренди на той час було розірвано відповідачем в односторонньому порядку, а також, чи спрямований оскаржуваний правочин на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Відповідно до ч.ч. 1, 5 ст. 203 ЦК України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства. Правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Згідно ст. 215 ЦК України підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Отже, приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції не дослідив та не встановив, чи відповідає спірна мирова угода загальним вимогам, які визначені ст. 203 ЦК України та додержання яких є необхідним для чинності правочину.
Відмовляючи в задоволенні позовних вимог щодо стягнення 176943,01 грн. переплати за користування орендованим майном суд не надав належної правової оцінки доказам, наданих позивачем в обґрунтування своїх вимог, та не встановив, яку суму попередньої оплати і за скільки місяців було внесено позивачем за договором оренди, а також скільки фактично місяців користувався позивач орендованим приміщенням.
Неповне дослідження фактичних обставин справи, неналежне з'ясування дійсних прав і обов'язків сторін унеможливлює правильне застосування матеріального закону, що регулює спірні правовідносини. Відтак, судом при розгляді справи не були достатньо враховані вимоги законодавства. Як наслідок, прийняте у справі рішення не відповідає ст. 84 ГПК України та вимогам, що викладені в постанові Пленуму Верховного Суду України від 29.12.1976 р. № 11 "Про судове рішення" зі змінами та доповненнями.
У зв'язку із вищевикладеним колегія суддів вважає, що приймаючи рішення місцевий господарський суд надав неповну та невірну юридичну оцінку обставинам справи, порушив і неправильно застосував норми матеріального та процесуального права, в зв'язку з чим, враховуючи межі перегляду справи в касаційній інстанції (ст. 1117 ГПК України), оскаржуване рішення підлягає скасуванню, а справа передачі на новий розгляд місцевому господарському суду.
При новому розгляді справи місцевому господарському суду необхідно врахувати викладене, всебічно і повно з'ясувати та перевірити всі фактичні обставини справи, надати об'єктивну оцінку доказам, які мають юридичне значення для її розгляду, правильно застосувати норми матеріального та процесуального права.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110, 11111, 11112 ГПК України, суд
Касаційну скаргу ТОВ "ВАЛДЕН-ЮГ 2005" задовольнити.
Рішення господарського суду АР Крим від 02-16.12.2008 р. у справі № 2-3/9248-2008 скасувати.
Справу передати на новий розгляд господарському суду АР Крим.
Головуючий, суддя Н. Губенко
С у д д і Т. Барицька
О. Подоляк