19.03.09 Г о с п о д а р с ь к и й с у д
Чернігівської області
14000, м. Чернігів , пр. Миру, 20, тел. 77-99-18
Іменем України
«19» березня 2009 р. Справа № 16/21
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро»
юридична адреса: 03038, м. Київ, вул. Ямська, 28-А,
фактична адреса: 03040, м. Київ, вул. М. Стельмаха, 3
Відповідач: Відкрите акціонерне товариство «Ічнянський завод сухого молока та масла»
16700, Чернігівська область, м. Ічня, вул. Дзержинського, 164
Про стягнення заборгованості та штрафних санкцій в розмірі 1542964,19 грн.
Суддя М.В.Фесюра
Від позивача: Грищенко О.М., Бонтлаб В.В. -представники за довіреністю.
Від відповідача: Ляшко Н.В. -представник за довіреністю.
В судовому засіданні оголошувались перерви на підставі ст.77 Господарського процесуального кодексу України.
Позивачем заявлено позов про стягнення з відповідача 1587964,19 грн. заборгованості, яка складається з 1237630,05 грн. основного боргу за поставлений товар згідно з договором №ДГ -ЧН 08/72 від 17.04.08р., 58592,46 грн. пені, 53789,89 грн. інфляційної складової та 7307,28 грн. 3% річних, 185644,51 грн. штрафу та 45000 грн. адвокатських витрат згідно договору №14/01/08 про надання правової допомоги від 26.01.09.
В ході судового розгляду справи, у відповідності до ст. 22 Господарського процесуального кодексу України, позивач надав письмову заяву про припинення провадження в частині стягнення з відповідача 855 183,66грн. заборгованості у зв»язку зі сплатою останньої.
Відповідач надав письмовий відзив, в якому визнав повністю розмір основної заборгованості без врахування в ціні курсової різниці долара США та зазначив, що вартість товару, придбаного за договором купівлі -продажу з відстроченням платежу в сумі 1 078 011,46 грн. повністю оплачена, в доказ чого надано копії платіжних доручень, інші вимоги позивача щодо стягнення штрафних санкцій та виплати курсової різниці відповідач не визнає, вказуючи на форс -мажорні обставини, які склалися внаслідок зростання фінансово -економічної кризи, за яких кожна із сторін не має права на відшкодування другою стороною можливих збитків, відповідно до п. 7.1. Договору.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши у судовому засіданні пояснення представників сторін, господарський суд,-
Клопотання про припинення провадження у справі частині стягнення з відповідача 855 183,66 грн. підлягає задоволенню у зв»язку з відсутністю предмету спору.
17.04.08р. між сторонами укладено договір купівлі-продажу на умовах відстрочення платежу №ДГ-ЧН 08/72 (надалі - Договір), умовами якого визначалися умови купівлі -продажу засобів рослин.
Згідно п. 2.1. Договору, асортимент товару, його кількість, ціна визначаються у додатках та/або накладних документах відпуску Товару, що є невід'ємною частиною цього Договору. У випадку розбіжності даних у додатках щодо найменування, кількості і ціни товару в порівнянні з даними у відповідній видатковій накладній перевагу має видаткова накладна.
Пунктом 2.2. Договору визначено, що всі рахунки та накладні документи, що виписані в період дії даного договору є його невід'ємною частиною. Згідно п. 3.1. товар може передаватися покупцю партіями. Пунктом п. 5.1 визначено, що покупець здійснює оплату партії товару за ціною, вказаною в додатках, та/або видаткових накладних, що є невід'ємною частиною цього договору. Оплата товару проводиться наступним чином: 100% від вартості товару оплачується покупцем в строк до 01.12.2008 року.
Позивачем було здійснено поставку товару на умовах наведеного вище договору на загальну суму 1078011,46 грн., що підтверджується видатковими накладними №РН-ЧН00128 від 17.04.08, №РН-ЧН00136 від 18.04.08, №РН-ЧН00156 від 21.04.08, №РН-ЧН00164 від 23.04.08, №РН-ЧН00172 від 25.04.08, №РН-ЧН00184 від 29.04.08, №РН-ЧН00191 від 30.04.08, №РН-ЧН00266 від 16.05.08, №РН-ЧН00293 від 22.05.08, №РН-ЧН00309 від 27.05.08, №РН-ЧН00334 від 05.06.08.
Згідно накладної на повернення товару №227 від 19.05.08 по прибутковій накладній №РН-ЧН00128 від 17.04.08, Відповідачем по справі було повернуто на адресу позивача товар на суму 16827,80 грн. («Гранстар про 75% в г.»).
У строк, визначений договором, відповідач оплатив товар не в повному обсязі, а саме: у розмірі 206тис. грн., що підтверджується угодою про зарахування зустрічних однорідних вимог від 03.12.08 на суму 126 тис. грн., платіжним дорученням №1657 та №1 від 05.01.09 про перерахування на рахунок позивача 80 тис. грн.
Згідно наданих до відзиву в якості додатку платіжних доручень №65 від 12.02.09, №82 від 17.02.09, №372 та №376 від 20.02.09, №384 від 23.02.09, Відповідач в рахунок погашення заборгованості за договором №ДГ-ЧН 08/72 перерахував на рахунок позивача 855 183,66 грн.
Пунктом 10.2 Договору встановлено, що всі додатки до нього є його невід'ємною частиною.
В матеріалах справи містяться додаток № 1 та додаток № 2 до договору, в яких відображені відомості щодо найменування, кількості та вартості проданого товару, а також примітка, відповідно до якої сторони домовились, що в тому випадку, якщо курс долара США на день оплати вище, ніж курс долара США на день підписання договору, сторони для визначення суми, яка підлягає оплаті , використовують наступну формулу : S=(A1/A2)*B, де S- ціна на момент оплати, B -ціна на момент підписання, A2 - курс (НБУ) долара США до гривні на день підписання договору, A1 - курс (НБУ) долара США до гривні на день перерахування грошей.
Виходячи з вищенаведеного позивачем обґрунтовано визначена сума основної заборгованості на день звернення з позовом до суду у розмірі 1 237630 грн.
Згідно п. 8.1. Договору за невиконання або неналежне виконання умов Договору, Сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.
У відповідності до п. 8.2. за прострочення виконання зобов'язання покупець зобов'язаний сплатити на користь продавця пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ від вартості неоплаченого товару за кожен день прострочення. Розмір пені, нарахованої позивачем по договору №ДГ-ЧН 08/72 від 17.04.08 становить 58592,46 грн.,
На підставі пункту 8.4. Договору, яким визначено, що за несплату або несвоєчасну оплату товару покупець сплачує штраф у розмірі 15 % від вартості неоплаченого товару та інші штрафні санкції у відповідності до чинного законодавства України, позивачем нараховано штраф у розмірі 185 644,51 грн.
У відповідності до ч. 2 статті 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. На підставі вказаної норми, позивач просить стягнути з відповідача 53789,89 грн. інфляційної складової та три проценти річних від простроченої суми у розмірі 7 307,28 грн. по договору №ДГ-ЧН 08/72 від 17.04.08.
Статтею 193 Господарського кодексу України визначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій, передбачених цим Кодексом, іншими законами або договором.
У відповідності до вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України зобов'язання повинні виконуватись належним чином, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається.
Відповідно до ст.ст. 546, 549, 625 Цивільного кодексу України виконання зобов'язання може забезпечуватись, зокрема, неустойкою (штрафом, пенею), якою є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми.
Оскільки відповідач взятих на себе зобов'язань не виконав, суд вважає, що позовні вимоги в частині сплати основної суми заборгованості за ціною, визначеною , виходячи з підвищення курсу долара США, з урахуванням сплаченої суми, є обґрунтованими і підлягають задоволенню в сумі 382446,39 грн.
Заперечення відповідача щодо врахування курсової різниці долара США під час визначення вартості товару з посиланням на п.7.1 Договору та форс -мажорні обставини у вигляді росту фінансово -економічної кризи в Україні, розвалу банківської системи, курсової нестабільності, руйнації агропромислового виробництва, газової кризи тощо судом не приймаються з підстав, передбачених ст.ст.33,34 Господарського процесуального кодексу України, оскільки відповідачем не надано висновку Торгово -промислової палати України про визнання таких обставин форс -мажорними.
Відповідно до ч. 3 статті 551 Цивільного кодексу України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.
Враховуючи те, що відповідачем під час судового розгляду значна сума основного боргу погашена, а також ті загальновідомі обставини, які стосуються фінансово -економічної кризи в Україні, суд вважає за необхідне скористатися своїм право та зменшити розмір неустойки: пені -до 3000 грн., штрафу -до 5000 грн.
Судом встановлено, що на дату , на яку позивач визначав інфляційні та 3% річних , відповідні донарахування становлять: 3% річних -7214,0 грн., а інфляційні -62635,22 грн. За таких обставин, позовні вимоги в частині стягнення 3% річних підлягають задоволенню в сумі, встановленій судом, в решті має бути відмовлено; в частині стягнення інфляційних позов підлягає задоволенню в сумі, визначеній позивачем (53789,89 грн.), оскільки суд не вправі самостійно збільшувати розмір позовних вимог.
Вирішуючи питання щодо відшкодування судових витрат суд враховує наступне.
Позивач визначаючи ціну позову у розмірі 1587964,19 грн., включив до неї 45000 грн. витрат на оплату послуг адвоката. Однак, відповідно до ст.44 Господарського процесуального кодексу України такі витрати відносяться до числа судових витрат і в силу ст.55 цього Кодексу до ціни позову не включаються.
Таким чином, ціна заявленого позову становить 1542964,19 грн. Розмір мита, яке підлягало сплаті позивачем - 15429,64 грн. Фактично сплачено 15900 грн. Отже , відповідно до ст.47 ГПК України надмірно сплачене державне мито у розмірі 470,36 грн. підлягає поверненню з державного бюджету.
Решта державного мита та витрати на інформаційно -технічне забезпечення судового процесу підлягають відшкодування позивачу за рахунок відповідача пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Стосовно стягнення з відповідача витрат на оплату послуг адвоката у розмірі 45000 грн. суд встановив наступне.
Відповідно до договору про надання правової допомоги №14/01/09 від 26.01.2009р., укладеного між товариством з обмеженою відповідальністю «Незалежна юридична компанія» та позивачем, затверджено перелік та вартість юридичних послуг, які можуть бути надані компанією. Згідно п. 3.1. та 3.2. Договору, вартість оплати послуг щодо надання правової допомоги становить 45 тис. грн. з ПДВ, вказану суму замовник повинен сплатити в строк до 11 лютого 2009 року.
Сторони домовились, що правова допомога вважається наданою з моменту підписання уповноваженими представниками акту здачі -приймання виконаних робіт.
10.02.2009р. ТОВ «Незалежна юридична компанія» та позивач склали акт здачі - приймання виконаних робіт щодо надання правової допомоги
Згідно наданого платіжного доручення №383 від 09.02.09р. позивачем було перераховано на користь ТОВ «Незалежна юридична компанія» за надання юридичних послуг згідно договору №14/01/09 від 26.01.09 45тис. грн.
В матеріалах справи міститься копія свідоцтва про зайняття адвокатською діяльністю гр. Бонтлаб В.В., довіреність, видана на ім'я останнього, від 26.01.2009р., якою позивач доручив адвокату представляти його інтереси в судах, перед іншими юридичними та фізичними особами з усіх питань, які стосуються довірителя з приводу стягнення з відповідача заборгованості та штрафних санкцій.
Крім того, до матеріалів справи надана копія наказу № 5 від 08.01.2009р., яким ТОВ «Незалежна юридична компанія» прийняло гр. Бонтлаб В.В. на посаду заступника генерального директора -директора департаменту корпоративного права за сумісництвом.
Стаття 44 Господарського процесуального кодексу України відносить до числа судових витрат суми, які підлягають сплаті за послуги адвоката.
З доказів , які надані позивачем, неможливо дійти до беззаперечного висновку щодо того, що саме адвокатом були виконані ті роботи, які зазначені в акті здачі -приймання від 10.02.2009р., що разом з фактом перерахуванням коштів на рахунок товариства , а не адвоката, унеможливлює віднесення витрат на оплату правової допомоги до судових витрат по оплаті послуг адвоката, а відтак і до їх відшкодування за рахунок відповідача.
Таким чином, позов підлягає частковому задоволенню. З відповідача має бути стягнуто на користь позивача 451450,28 грн. заборгованості, в тому числі: 382446,39 грн. основного боргу, 3000 грн. пені, 5000 грн. штрафу, 7214,0 грн. 3% річних, 53789,89 грн. інфляційних; в частині стягнення 855 183,66 грн. провадження у справі підлягає припиненню; в решті позову має бути відмовлено.
Керуючись ст.ст. 44, 47, 49, п.1-1 ч.1 ст.80, ст.ст. 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
1.Позов задовольнити частково.
2.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Ічнянський завод сухого молока та масла» (код 00448031, 16700, Чернігівська область, м. Ічня, вул. Дзержинського, 164) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро» (юридична адреса: 03038, м. Київ, вул. Ямська, 28-А, фактична адреса: 03040, м. Київ, вул. М. Стельмаха, 3, код 25591321) 451450,28 грн. заборгованості, в тому числі: 382446,39 грн. основного боргу, 3000 грн. пені, 5000 грн. штрафу, 7214,0 грн. 3% річних, 53789,89 грн. інфляційних.
3.В частині стягнення 855 183,66 грн. провадження у справі припинити.
4.В решті позову відмовити.
5.Стягнути з відкритого акціонерного товариства «Ічнянський завод сухого молока та масла» (код 00448031, 16700, Чернігівська область, м. Ічня, вул. Дзержинського, 164) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро» (юридична адреса: 03038, м. Київ, вул. Ямська, 28-А, фактична адреса: 03040, м. Київ, вул. М. Стельмаха, 3, код 25591321) 13065,82 грн. державного мита та 99,92 грн. витрат з інформаційно -технічного забезпечення судового процесу.
6.Стягнути з державного бюджету (р/р 31111095700002 УДК в Чернігівській області, МФО 853592, код 22825965) на користь товариства з обмеженою відповідальністю “Тридента Агро» (юридична адреса: 03038, м. Київ, вул. Ямська, 28-А, фактична адреса: 03040, м. Київ, вул. М. Стельмаха, 3, код 25591321) 470,36 грн. зайво сплаченого державного мита, перерахованого платіжним дорученням № 381 від 09.02.2009р. через ВАТ «Укрексімбанк».
7.Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Повний текст рішення підписаний 19 березня 2009 року.
Суддя М.В. Фесюра