79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.03.09 Справа№ 9/27
Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,
При секретарі Марочканич І.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Грей - Вест», с. Малехів, Жовківський р-н, Львівська обл.,
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «ІНТЕРМАРКЕТ», м. Львів,
Про стягнення заборгованості в сумі 85 190 грн. 06 коп., в т.ч. 80 555 грн. 07 коп. -основний борг, 3 074 грн. 34 коп. -пеня, 1 175 грн. 81 коп. -інфляційні витрати, 384 грн. 84 коп. -3% річних та стягнення судових витрат.
За участю представників:
Від позивача: Чепа А.Г. представник за довіреністю від 02.03.2009р.,
Від відповідача: не прибув.
Представнику роз»яснено права та обов»язки визначені статтею 22 ГПК України.
Представник сторони не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.
Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Грей - Вест», с. Малехів, Жовківський р-н, Львівська обл., до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «ІНТЕРМАРКЕТ», м. Львів, про стягнення заборгованості в сумі 85 190 грн. 06 коп., в т.ч. 80 555 грн. 07 коп. - основний борг, 3 074 грн. 34 коп. -пеня, 1 175 грн. 81 коп. - інфляційні витрати, 384 грн. 84 коп. -3% річних та стягнення судових витрат.
Ухвалою суду від 19.02.2009 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 05.03.2009 року, про що сторони були належним чином, під розписку: повідомлені: Позивач -25.02.09р., а Відповідач -23.02.09р., про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованими кореспонденціями відповідно № 4030631, № 4030623 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень -в матеріалах справи).
У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 05.03.2009р. та подання ним через канцелярію господарського суду Львівської області клопотання за вх. № 4246 від 05.03.09р. про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Інтермаркет» має бажання мирно врегулювати спір та укласти мирову угоду з позивачем, розгляд справи відкладався на 12.03.2009р.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, подав документи, які вимагалися судом (оригінали -для огляду, копії -у справі), просить позов задовільнити повністю.
Відповідач, в судове засідання повноважного представника не направив, відзиву на позовну заяву не надав, вимог ухвали суду - не виконав, про причини неприбуття представника в судове засідання суд, належним чином, не повідомив.
Суд, заслухав пояснення представника позивача, оглянув подані позивачем докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що у справі достатньо доказів для розгляду справи без участі представника відповідача. Справа розглядається згідно вимог статті 75 ГПК України -за наявними у ній матері.
В ході розгляду справи суд ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю « Грей - Вест» (Позивачем -у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «ІНТЕРМАРКЕТ» (Відповідачем -у справі) 17 липня 2008 року було укладено договір поставки, а саме: Договір №ТП-728.
Відповідно до Договору поставки № ТП-728, позивач зобов'язався поставити товар та передати у власність відповідача, а відповідач прийняти і оплатити товар, в асортименті та кількості відповідно до Специфікацій (Додаток № 1), затвердженого Сторонами. (докази в матеріалах справи).
Предметом постачання Договору поставки № ТП-728 є побутова хімія. Асортимент та кількість товару, що підлягає постачанню визначені Специфікацією № 1, яка є невід'ємною частиною даного Договору (докази в матеріалах справи - Додаток № 1 до позову).
Згідно з вказаним договором, Позивачем (ТзОВ «Грей - Вест») здійснено постачання товару (побутова хімія) Відповідачу (ТзОВ «Торгова компанія «ІНТЕРМАРКЕТ») в період з 12 вересня 2008 року по 01 січня 2009 року на загальну суму 80 555 грн. 07 коп., за видатковими накладними: № 62 А 0000290 від 08.08.08р. на загальну суму 1 010 грн. 80 коп.; № 62 Б 0000191 від 08.08.08р. на загальну суму 7 650 грн. 37 коп.; № 62 А 0000285 від 11.08.08р. на загальну суму 3 758 грн. 63 коп.; № 62 Б 0000332 від 15.08.08р. на загальну суму 1 845 грн. 01 коп.; № 62 Б 0000416 від 22.08.08р. на загальну суму 1 147 грн. 18 коп.; № 62 А 0000879 від 26.08.08р. на загальну суму 458 грн. 15 коп.; № 62 А 0000881 від 26.08.08р. на загальну суму 562 грн. 78 коп.; № 62 А 0000882 від 26.08.08р. на загальну суму 469 грн. 74 коп.; № 62 А 0000883 від 26.08.08р. на загальну суму 470грн. 41 коп.; № 62 А 0000884 від 26.08.08р. на загальну суму 510 грн. 11 коп.; № 62 А 0001154 від 02.09.08р. на загальну суму 996 грн. 86 коп.; № 62 А 0001155 від 02.09.08р. на загальну суму 996 грн. 86 коп.; № 62 А 0001455 від 11.09.08р. на загальну суму 1 063 грн. 26 коп.; № 62 А 0003337 від 26.11.08р. на загальну суму 8 483 грн. 08 коп.; № 62 А 0003338 від 26.11.08р. на загальну суму 14 576 грн. 66 коп.; № 62 А 0003340 від 26.11.08р. на загальну суму 11 766 грн. 98 коп.; № 62 А 0003341 від 26.11.08р. на загальну суму 9 398 грн. 25 коп.; № 62 А 0003339 від 27.11.08р. на загальну суму 80 555 грн. 07 коп., на загальну суму
(оригінали оглянуто в судовому засіданні - копії в матеріалах справи).
Відповідач зобов'язався здійснити розрахунок за поставлений товар протягом 35 календарних днів з моменту отримання товару, що підтверджується п. 3.3. Договору № ТП-728. Таким чином всі розрахунки мали бути здійсненні не пізніше 01.01.2009р. Однак, Відповідач, в порушення вищевказаних умов договору, за поставлений позивачем товар на загальну суму 80 555 грн. 07 коп. -не розрахувався.
З метою врегулювання спору у досудовому порядку, 23.09.2008 року позивач звернувся до Відповідача з претензією, якою просив сплатити свій борг в добровільному порядку.
Претензія позивача залишена відповідачем без реагування.
В судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами даної справи, основний борг відповідача перед позивачем, на час розгляду даної справи, складає 80 555 грн. 07 коп.
Отже, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 80 555 грн. 07 коп. підлягає задоволенню.
Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.
Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.
Спірне зобов»язання виникло в силу укладеного між сторонами договору, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.
Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти -юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми -юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1. ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Частиною 3 цієї ж статті, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:
потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;
сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі;
у господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.
Статтею 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.
Частиною 2 цієї статті, що у сфері господарювання застосовуються такі ви ди господарських санкцій: відшкодування збитків; штраф ні санкції; оперативно-господарські санкції.
Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
П. 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно зі статтею 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 3 074 грн. 34 коп., яка нарахована відповідно до пункту 6.2. Договору № ТП-728 у якому, передбачено, що за кожний протермінований день від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня. (Розрахунок пені приведений у тексті позовної заяви).
Правильність розрахунку пені була перевірена в судовому засіданні, розрахунок пені відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України та частині 2 статті 343 ГК України.
Крім того, позивач просить стягнути з відповідача на свою користь інфляційні витрати в сумі 1 175 грн. 81 коп. та 3% річних у сумі 384 грн. 84 коп., які нараховано відповідно до статті 625 ЦК України.
Частиною 2 статті 625 Цивільного кодексу України передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов»язання, на вимогу кредитора зобов»язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Розрахунок суми боргу з врахуванням інфляційних процесів з вересня 2008р. по грудень 2008р. складає 1 175 грн. 81 коп.
Правильність розрахунку інфляційних витрат та трьох відсотків річних була перевірена в судовому засіданні, відповідає розрахунку наведеному позивачем у тексті позовної заяви, від так позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на свою користь інфляційних витрат у розмірі 1 175 грн. 81 коп. та трьох відсотків річних у розмірі 384 грн. 84 коп. підлягає до задоволення.
Таким чином, загальний борг відповідача, враховуючи суму основного боргу, пеню, інфляційних витрат та три відсотки річних, на момент подання позовної заяви складає 85 190 грн. 06 коп., з яких: 80 555 грн. 07 коп. - сума основного боргу; 3 074 грн. 34 коп. - пеня; 1 175 грн. 81 коп. -інфляційних витрат, 384 грн. 84 коп. - 3 % річних.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, який прибув в дане судове засідання, оглянув та дослідив подані сторонами докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований та підлягає до задоволення повністю.
Судові витрати покласти на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 69, 77, 82 -85, 116 -117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовільнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «ІНТЕРМАРКЕТ» (п. і. 79040, місто Львів, вулиця Городоцька, 359, Ідентифікаційний код 138274113040) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Грей - Вест» (п. і. 80383, Львівська область, Жовківський район, с. Малехів, вулиця Нова, 20а, Ідентифікаційний код 100260990022) 80 555 грн. 07 коп. - основний борг; 3 074 грн. 34 коп. - пеня; 1 175 грн. 81 коп. -інфляційні витрати, 384 грн. 84 коп. - 3 % річних, 852 грн. 00 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Данко Л.С.