"17" березня 2009 р.
Справа № 4/26/07
Одеський апеляційний господарський суд у складі:
Головуючого судді Ліпчанської Н.В.
Суддів Андрєєвої Е.І., Мацюри П.Ф.,
При секретарі Юзьковій А.В.
За участю представників сторін:
від позивача - Котович Т.Ю. по дов. №01/33-119 від 30.12.08р.
від відповідача - не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином.
Розглянувши апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю імені Ольшанського
на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 22.09.08р.
у справі № 4/26/07
за позовом ВАТ “Енергопостачальна компанія “Миколаївобленерго» в особі філії м. Миколаєва.
до ТОВ імені Ольшанського
про стягнення 39827,30 грн.
Встановив:
27.11.2007р. господарським судом було прийнято рішення по справі №4/26/07, відповідно до якого з ТОВ "Ольшанського" (далі - Товариство) на користь ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" був стягнутий борг у сумі 39827,30 грн.
Товариством це рішення було оскаржене до Одеського апеляційного господарського суду, який 14.02.2008р. виніс постанову про залишення рішення господарського суду без змін, а апеляційну скаргу без задоволення.
25.03.08р. Товариство звернулось до Вищого господарського суду України із касаційною скаргою в якій просило скасувати постанову ОАГС.
03.06.08р. Товариство подало до ВГСУ заяву про зупинення виконання рішення господарського суду Миколаївської області від 27.11.07р.
Ухвалами ВГСУ від 11.07.08р.; 20.10.08р. та 12.01.09р. касаційні скарги були повернуті Товариству, з підстав пропуску процесуального строку встановленого на оскарження, керуючись ст.ст. 86; п.5 ч.1 ст. 111-3 ГПК України.
22 листопада до Одеського апеляційного господарського суду надійшла апеляційна скарга від ТОВ "ім. Ольшанського" на ухвалу господарського суду Миколаївської області від 22.09.2008р. про зупинення провадження по справі.
Мотивуючи апеляційну скаргу скаржник посилається на неповне з'ясування обставин, які мали значення для справи. Крім цього, скаржник зазначає, що ним була подана касаційна скарга на вищезазначене рішення, а тому дії Корабельного відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції про відкриття виконавчого провадження суперечать нормам чинного законодавства, а саме п.4 ст.34 Закону України "Про виконавче провадження".
У відзиві на апеляційну скаргу ВАТ ЕК "Миколаївобленерго" вважає доводи скаржника безпідставними та такими що не підлягають задоволенню.
Заслухавши пояснення представника ВАТ ЕК "Миколаївобленерго", дослідивши матеріали справи, перевіривши правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права, судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Як свідчать матеріали справи, на виконання вищезазначеного рішення від 27.11.2007р. господарським судом Миколаївської області видано наказ від 11.12.2007р. (т.2 а.с.35)
25.03.2008р. державним виконавцем Іллічовим Ю.В. було відкрито виконавче провадження згідно наказу суду, Боржнику у відповідності до ст. 24 Закону України «Про виконавче провадження» було надано строк для добровільного виконання вимог виконавчого документа в строк до 31.03.2008р..
25.03.2008р. Товариство звернулось до Начальника Корабельного відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції Андрієвського Л.О. зі скаргою в якій просило зупинити виконавче провадження по виконанню наказу господарського суду.
Постановою від 24 квітня 2008р. яка була розглянута начальником Корабельного відділу ДВС Миколаївського міського управління юстиції Андрієвським Л.О. у задоволенні скарги було відмовлено.
23.05.2008р. державним виконавцем було винесено постанову про арешт коштів боржника у відповідності до ст. 5, 50 Закону України «Про виконавче провадження» та ст. 59 Закону України «Про банки та банківську діяльність», якою арештовано всі розрахункові рахунки в ВАТ "Мегабанк", які належать боржникові, в межах суми стягнення.
Відповідно до ст.18 ЗУ "Про виконавче провадження" державний виконавець відкриває виконавче провадження на підставі виконавчого документу за заявою стягувача, приймаючи, відповідно до ст.24 цього Закону постанову. Державний виконавець має право зупинити виконавче провадження у разі прийняття скарги на дії державного виконавця до розгляду питання по суті (ст.35 п.5 закону). Згідно зі ст.36 ч.1 Закону державний виконавець виносить вмотивовану постанову про зупинення виконавчого провадження з підстав, передбачених у статтях 34 і 35 цього Закону, яка затверджується начальником відповідного відділу державної виконавчої служби.
Відповідно до приписів частини п'ятої статті 36 Закону України “Про виконавче провадження» після усунення обставин, які стали підставою для зупинення виконавчого провадження, державний виконавець зобов'язаний своєю постановою поновити виконавче провадження за власною ініціативою або за заявою стягувача.
Таким чином, доводи скаржника спростовані матеріалами справи, є необґрунтованими, а ухвала господарського суду відповідає нормам чинного законодавства.
Також судовою колегією не приймається до уваги посилання скаржника на те, що Корабельним відділом Державної виконавчої служби ММУЮ неправомірно накладено арешт на його кошти.
Відповідно до ст.5, 50 Закону "Про виконавче провадження" Державний виконавець, з метою забезпечення виконання рішень про стягнення, має право накласти арешт на грошові кошти боржника у разі, коли рішення господарського суду у добровільному порядку не виконується.
Як вбачається з матеріалів справи, Вищий господарський суд України тричі відмовляв у прийнятті касаційної скарги Товариства, а тому посилання скаржника на те що Корабельним відділом ДВС ММУЮ неправомірно проводиться виконання вищезазначеного рішення є безпідставними.
Відповідно до ст.ст. 3, 4, 18, 19, 20, 24 Закону України «Про виконавче провадження» було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження №6737493, надано строк для добровільного виконання вимог виконавчого документу, надано можливість представнику відповідача ознайомитися зі всіма документами виконавчого провадження.
Тобто всі дії державного виконавця, як встановив суд першої інстанції і що на думку судової колегії не потребує додаткового правового аналізу, які були проведені в процесі виконання вищевказаного виконавчого документа було проведено згідно з вимогами Закону України «Про виконавче провадження».
За таких обставин судова колегія вважає, що ухвала господарського суду першої інстанції є такою, що відповідає нормам чинного законодавства, а апеляційна скарга є необґрунтованою та такою, що не підлягає задоволенню.
Керуючись cm.cm. 99, 101-105, 106 Господарського процесуального кодексу України, суд -
Апеляційну скаргу ТОВ "ім. Ольшанського" залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Миколаївської області від 22.09.2008 р. по справі № 4/26/07 залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена у касаційному порядку.
Головуючий суддя Н.В. Ліпчанська
Суддя Е.І. Андрєєва
Суддя П.Ф. Мацюра