18 березня 2009 р.
№ 26/88-08-2810
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого судді
Кривди Д.С. -(доповідача у справі),
суддів:
Жаботиної Г.В.,
Уліцького А.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційну скаргу
Громадської організації "Спортивно-оздоровче товариство рибалок-аматорів "Маяк"
на постанову
Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2008
у справі
№26/88-08-2810 господарського суду Одеської області
за позовом
Громадської організації "Спортивно-оздоровче товариство рибалок-аматорів "Маяк"
до
Іллічівської міської ради Одеської області
третя особа
Акціонерна рибопромислова компанія "Антарктика" у формі ВАТ
про
визнання договору оренди укладеним,
за участю представників сторін від:
позивача:
не з'явились
відповідача:
не з'явились
третьої особи:
не з'явились
Рішенням господарського суду Одеської області від 30.10.2008р. (суддя Никифорчук М.І.) позов задоволено повністю; визнано договір оренди земельної ділянки від 09.06.2008р., по якому Іллічівська міська рада Одеської області, орендодавець, передає, а громадська організація "Спортивно-оздоровче товариство рибалок-аматорів "Маяк", орендар, приймає в строкове платне користування земельну ділянку, загальною площею 1,5549га, яка знаходиться за адресою: Одеська область, м.Іллічівськ, сс.Бурлача Балка, вул.Центральна, 19, строком на 10 років, укладеним з дня набрання рішення у справі законної сили.
Постановою Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2008р. (судді Бандура Л.І. -головуючий, Поліщук Л.В., Туренко В.Б.) рішення господарського суду Одеської області від 30.10.2008р. скасовано; в позові відмовлено.
Позивач в касаційній скарзі просить скасувати постанову апеляційного господарського суду у даній справі, а рішення місцевого господарського суду -залишити в силі, посилаючись на помилкове незастосування апеляційним судом норм матеріального права, а саме: ст.ст.181, 187 ГК України, ст.205 ЦК України та порушення норм процесуального права, а саме: ст.34 ГПК України.
Сторони не скористалися наданим процесуальним правом на участь своїх представників в судовому засіданні касаційної інстанції. Враховуючи, що явка представників сторін обов'язковою не визнавалася, додаткові документи від сторін не витребовувались, з врахуванням особливостей розгляду скарги судом касаційної інстанції, передбачених ст. 1117 ГПК України, колегія суддів дійшла висновку щодо можливості розгляду справи за відсутності представників сторін.
Колегія суддів, перевіривши наявні матеріали (фактичні обставини) справи на предмет правильності застосування судами норм матеріального та процесуального права, дійшла висновку, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Як встановлено судами попередніх інстанцій, у 2005р. з метою сприяння здійсненню аматорської спортивної, оздоровчої, екологічної діяльності, створення необхідних умов для оздоровлення і відпочинку членів організації та їх сімей заснована Громадська організація "Спортивно-оздоровче товариство рибалок-аматорів "МАЯК", статут якої зареєстровано рішенням Виконавчого комітету Іллічівської міської ради №497 від 26.05.2005р.
Члени організації збудували на причалі №423 за адресою Одеська область, м. Іллічівськ, с. Бурлача Балка, вул. Центральна, 3-П нежитлові споруди для зберігання плавзасобів і іншого майна, а також для відпочинку. Згодом на зазначені споруди БТІ м. Іллічівська Одеської області видало технічний паспорт № 2105.
Протягом 2006-2007 років позивач звертався з клопотаннями до Іллічівської міської ради про надання в оренду земельної ділянки причалу №423. Міська рада, розглянувши клопотання, повідомила, що питання про передачу в оренду земельних ділянок вирішується в порядку, передбаченому Земельним кодексом України.
З метою підготовки необхідних документів позивачем замовлено й виготовлено топогеодезичну зйомку спірної земельної ділянки з визначенням її координат та меж.
В подальшому позивач направив відповідачу клопотання про надання в оренду земельної ділянки, до якого додав проект договору оренди з посиланням на ст. 181 ГК України.
Не отримавши відповіді, позивач звернувся до суду з позовом про визнання договору оренди земельної ділянки укладеним.
Посилаючись на ст.205 ЦК України, ст.181 ГК Укрїни, суд першої інстанції дійшов висновку щодо мовчазного прийняття відповідачем запропонованого проекту договору оренди, у зв'язку з чим задовольнив позов.
Однак, суд апеляційної інстанції цілком правомірно не погодився з таким висновком місцевого господарського суду, враховуючи наступне.
Так, згідно з п."а" ч.1 ст.12 Земельного кодексу України розпорядження землями територіальної громади міста належить до повноважень сільських, селищних, міських рад у галузі земельних відносин на території сіл, селищ, міст.
За змістом ч. 1 ст. 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування шляхом укладення договору оренди земельної ділянки.
Відповідно до ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до п. 34 ст. 26, п. 2 ст. 77 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" питання регулювання земельних відносин (у тому числі надання земельної ділянки в оренду) вирішується на пленарному засіданні ради -сесії, а спори про поновлення порушених прав юридичних і фізичних осіб, що виникають в результаті рішень, дій чи бездіяльності органів або посадових осіб місцевого самоврядування, вирішуються в судовому порядку.
Отже, законодавством передбачено, що способом волевиявлення ради, яка здійснює право власності від імені відповідної територіальної громади, щодо регулювання земельних відносин є прийняття рішення сесії.
Як вбачається з рішення місцевого господарського суду, цим судом не встановлено обставини прийняття відповідачем позитивного рішення щодо укладання спірного договору оренди земельної ділянки.
При цьому суд апеляційної інстанції підтвердив, що рішення Іллічівською міською радою щодо передачі в оренду позивачеві спірної земельної ділянки не приймалось.
Зважаючи на те, що необхідною умовою укладення договору оренди земельної ділянки, яка перебуває у державній або комунальній власності, є наявність рішення відповідного органу про надання земельної ділянки, зобов'язання цього органу укласти такий договір за відсутності позитивного рішення ради з даного питання є порушенням її виключної передбаченої Конституцією України компетенції на здійснення права власності від імені українського народу та управління землями.
За таких обставин колегія погоджується з висновком апеляційного господарського суду щодо відсутності у суду першої інстанції правових підстав для визнання договору оренди земельної ділянки укладеним.
Посилання позивача в касаційній скарзі на незастосування апеляційним господарським судом положень ст.ст.181, 188 Господарського кодексу України не заслуговують на увагу, оскільки правовідносини щодо оренди земельної ділянки регулюються спеціальним законодавством, яким є Земельний кодекс України та Закон України "Про оренду землі".
Доводи касаційної скарги в іншій частині зводяться до оцінки доказів та переоцінки обставин справи, що суперечить вимогам статті 111-7 Господарського процесуального кодексу України.
За таких обставин, переглянута у справі постанова апеляційного господарського суду відповідає приписам чинного законодавства, а доводи касаційної скарги визнаються непереконливими.
Керуючись ст.ст. 111-5, 111-7, 111-8, п.1 ч.1 ст. 111-9, ст. 111-11 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
Постанову Одеського апеляційного господарського суду від 18.12.2008р. у справі №26/88-08-2810 залишити без змін, а касаційну скаргу -без задоволення.
Головуючий суддя Д.Кривда
Судді Г.Жаботина
А.Уліцький