01025, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
11.03.2009 № 18/216/28
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Корсака В.А.
суддів: Коршун Н.М.
при секретарі:
За участю представників:
від позивача -Качмазов Р.М., Лясківський С.М. (за довір.),
від відповідача -не з'явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного підприємства "Союз-Лідер"
на рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.01.2009
у справі № 18/216/28 (суддя
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Торгівельна група "Конкорд"
до Приватне підприємство "Союз-Лідер"
третя особа позивача
третя особа відповідача
про стягнення 177860,82 грн.
В грудні 2008 р. позивач звернувся до господарського суду із позовом про стягнення з відповідача (враховуючи заяву про зменшення розміру позовних вимог від 20.01.2009) заборгованості за поставлений товар за договором поставки № 01/035 від 04.02.2008р. в сумі 134809,37 грн., 2138,78 грн. - інфляційних збитків, 559,41 грн. - 3% річних з простроченої суми та 4475,43 грн. - нарахованої пені в зв'язку з допущеним простроченням розрахунку.
Рішенням Господарського суду Чернігівської області від 22.01.2009 р. у справі №18/216/28 позов задоволено повністю.
Відповідач, не погоджуючись з рішенням господарського суду, оскаржив його до Київського апеляційного господарського суду з підстав порушення судом норм матеріального права, просить прийняти нове рішення у справі, яким в позові відмовити.
В апеляційній скарзі відповідач вказує на помилковість висновків господарського суду, зокрема, необґрунтованість подання позову оскільки договір поставки № 01/035 від 04.02.2008р., на який позивач посилається як підставу своїх вимог, не є укладеним між сторонами в розумінні ст.ст.180-181 ГК України, з огляду на те, що на «Протоколі узгодження» (Додаток №2 до договору) від 07.02.2008 р. відсутніми є підписи уповноваженого представника позивача та відбиток печатки позивача.
Крім того, відповідач посилається на відсутність в матеріалах справи належних доказів на підтвердження факту поставки позивачем товару за договором, на який він посилається, та підтвердження факту прийняття цього товару відповідачем. Зазначає, що у видаткових накладних, на які посилається позивач в обґрунтування власної позиції, відсутнє посилання на договір поставки № 01/035 від 04.02.2008р. та наявні відтиски штампів непогоджені відповідачем для використання при центрально-кільцевих перевезеннях матцінностей, відповідні довіреності на отримання поставленого товару взагалі оформлені не були. За таких обставин відповідач вважає недоведеною заявлену до стягнення заборгованість, а тому просить відмовити в позові.
Позивач у відзиві проти заявлених доводів апеляційної скарги заперечує, вважає їх необґрунтованими, а тому просить залишити їх без задоволення. Оскаржуване рішення господарського суду вважає законним, а тому просить залишити його без змін.
Учасники спору були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання (про що свідчать наявні в матеріалах поштові повідомлення про вручення ухвали суду про порушення провадження у справі). Однак, відповідач наданими йому процесуальними правами щодо прийняття участі в судовому засіданні не скористався, та в судове засідання від 11.03.2009 р. з невідомих причин не з'явився, про причини своєї неявки суд не повідомив. Судова колегія, заслухавши думку представників позивача, приходить до висновку про можливість розгляду апеляційної скарги за відсутності представника відповідача, повідомленого належним чином.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, відзиву, дослідивши зібрані у справі докази, заслухавши пояснення представників позивача, судова колегія приходить до висновку, що суд першої інстанції дійшов правильних висновків та обґрунтовано задовольнив позов, виходячи з наступного.
Як вбачається з матеріалів справи, спір між сторонами виник з приводу порушення відповідачем умов укладеного між сторонами договору поставки № 01/035 від 04.02.2008р., в частині здійснення своєчасного та повного розрахунку за поставлений йому товар.
Як свідчать матеріали справи, 04.02.2008р. сторонами було затверджено «Умови торгівлі» (Додаток № 1), а 07.02.2008р. -«Протокол узгодження» (Додаток № 2).
Дослідивши оставини справи та зібрані докази, колегія не може прийняти до уваги доводи відповідача та визнати їх обгрунтованими щодо неукладення між сторонами договору поставки № 01/035 від 04.02.2008р., оскільки Додаток №2 до договору щодо узгодження ціни та асортименту не містить підпису та печатки позивача (згідно наявної в матеріалах справи копії), а отже за твердженням відповідача свідчить про відсутність досягнення згоди між сторонами відносно всіх істотних умов договору.
В судовому засіданні представником позивача надано суду для ознайомлення оригінал Додатку №2 до договору, в якому вбачається наявність підписів обох сторін, які скріплені відповідними печатками підприємств. Представниками позивача на запитання судової колегії також надані пояснення, згідно яких копія Додатку №2 до договору без підпису позивача була помилково надана суду, оскільки вона була зроблена не з остаточного примірника оригіналу Додатку №2 до договору, а попереднього, на підставі якого позивач узагальнював та попередньо проводив узгодження ціни та асортименту продукції, яка повинна бути поставлена відповідачу.
Колегія також звертає увагу на те, що спірний договір фактично виконувався сторонами, а саме: позивачем як постачальником здійснювалося постачання обумовленого товару відповідачу, на підтвердження чого сторонами оформлювалися відповідні накладні, довіреності з посиланням на договір, а відповідачем проводився частковий розрахунок за поставлений товар в рамках спірного договору. За таких обставин колегія не вбачає підстав вважати спірний договір неукладеним між сторонами.
У відповідності до положень п. п. 1.1, 1.3, 4.1, 4.3, 4.8 та 6.1 Договору Постачальник зобов'язався в порядку та у строки, встановлені даним Договором, передати у власність, а Покупець зобов'язався прийняти та оплатити на умовах даного Договору Товар. Сторони затверджують «Протокол узгодження» (Додаток № 2), що визначає асортимент, кількість, ціни за одиницю Товару та «Умови торгівлі» (Додаток № 1), що є невід'ємною частиною даного Договору. Поставка Товару здійснюється тільки при наявності Додатків № 1 та № 2, затверджених та скріплених печатками сторін. Поставка здійснюється транспортом та за рахунок Постачальника до місця, визначеного Покупцем у замовленні. Перехід права власності на товар та ризику випадкової загибелі товару відбувається в момент передачі товару, що підтверджується накладною, підписаною уповноваженими представниками Сторін. Розрахунок здійснюється за кожну поставлену партію товару в безготівковому порядку шляхом перерахування грошових коштів на розрахуноквий рахунок Постачальника, в строк, передбачений Додатком № 1 до даного Договору, або у вексельній формі оплати.
На виконання умов Договору, позивачем протягом липня -жовтня 2008 року, згідно видаткових накладних (а. с. 20 -121), було поставлено відповідачеві товар на загальну суму 170930,92 грн.
Відповідно до п. 13 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і використаних довіреностей на одержання цінностей, затвердженої наказом Міністерства фінансів України від 16.05.1996р. № 99, зареєстрованого в Міністерстві юстиції України 12.06.1996р. за № 293/1318, при централізовано-кільцевих перевезеннях цінностей підприємствам їх відпуск постачальниками може здійснюватися без довіреності, якщо одержувач цінностей за підписом керівника і головного бухгалтера підприємства або інших осіб, які уповноважені підписувати довіреності, повідомив постачальника про зразок печатки (штампу), якою матеріально відповідальна особа, що буде приймати цінності, завіряє на супровідних документах (накладній, акті, ордері тощо) свій підпис про одержання цінностей.
Факт отримання товару відповідачем підтверджується підписами його уповноваженої особи, а також відтиском штампу приватного підприємства «Союз -Лідер» на відповідних видаткових накладних, зразок якого затверджений сторонами в додатковій угоді № 3 від 04.02.2008р. до Договору постачання № 01/035 від 04.02.2008р.
В порушення вимог п. 1.1 «Умов торгівлі» (Додаток № 1 до Договору), згідно з якими покупець має оплачувати товар за кожну поставлену партію в безготівковому порядку через 45 календарних днів від дати поставки за умови, що постачальник вчасно надасть належним чином оформлені податкові та товарні накладні, або у вексельній формі оплати за згодою сторін, відповідач лише частково розрахувався за поставлений товар, сплативши 218,70 грн., після порушення провадження у справі відповідачем додатково сплачено 34000 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, сторони в п. п. 6.3, 7.6, 7.7 договору передбачили можливість зменшення оплати за поставлений товар на вартість товарів, повернених постачальнику, шляхом проведення заліку зустрічних вимог.
Господарським судом під час розгляду спору було встановлено, що відповідачем була повернута частина поставленого товару на загальну суму 1901,53 грн. (згідно видаткових накладних (повернення) від 15.08.2008р. № БК -0000525, від 20.08.2008р. № КН -0000696, від 01.09.2008р. № КН -0000794, № КН -0000970, № КН -0000789 та № КН -0000788, від 06.10.2008р. № КН -0001247, від 29.10.2008р. № КН -0001197 та від 31.10.2008р. № КН -0001221).
Враховуючи вищевикладене, сума заборгованості, що підлягає стягненню на час розгляду справи складає 134809,37 грн.
Судова колегія визнає необгрунтованими доводи відповідача щодо відсутності належних доказів на підтвердження фактів поставки та прийняття відповідачем товару, поставленого йому позивачем за вказаним договором, щодо неправильності оформлення первинних документів бухгалтерського обліку та відпуск товарно-матеріальних цінностей з порушенням вимог Наказу Міністерства фінансів України «Інструкція про порядок реєстрації виданих, повернутих і погашених довіреностей на одержання цінностей» №99 від 16.05.1996 р.
Враховуючи положення ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні», якою визначені обов'язкові реквізити первинних та зведених облікових документів, колегія приходить до висновку про необов'язковість під час складання первинного документу (видаткової накладної) внесення до його тексту вказівки на конкретний договір, на виконання якого складається накладна.
Згідно п.1 ст.9 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи, які фіксують факти здійснення господарських операцій. Первинні документи повинні бути складені під час господарської операції, а якщо це не можливо - безпосередньо після її закінчення.
Відповідно ч.2 п.8 Інструкції про порядок реєстрації виданих, повернутих і погашених довіреностей на одержання цінностей», затвердженої наказом Міністерства фінансів України №99 від 16.05.1996 р., довіреність на одержання цінностей, розрахунки за які здійснюються в порядку планових платежів або доставка яких здійснюється централізовано-кільцевими перевеженнями, допускається видавати на календарний місяць.
Як було з'ясовано судом під час розгляду спору, позивач здіснював постачання товарно-матеріальних цінностей в порядку централізовано-кільцевого перевезення, безпосередньо на адреси торгіельних точок відповідача, розташованих в різних містах України. Для постачання товарів позивачем було залучено транспортно-експедиційне підприємство ТОВ «Рабен-Україна», яке на підставі товарно-транспортних накладних здійснювало доставку товаро-матеріальних цінностей на адреси відповідача.
Після закінчення проведення господарських операцій за звітній місяць, відповідч на підставі видаткових накладних, товарно-транспортних накладних, у відповідності до ч.2 п.8 Інструкції видавав довіреності на отримання матеріальних цінностей з посилання на договір № 01/035 від 04.02.2008р., зокрема, довіреності ЯПМ №502847 на строк дії з 01.07.08.-31.07.08 р., ЯПМ №502848 на строк дії з 01.08.08.-31.08.08 р., ЯПМ №502849 на строк дії з 01.09.08.-31.09.08 р., ЯПМ №502850 на строк дії з 01.10.08.-31.10.08 р. (копії долучено до матеріалів справи).
Як вбачається з матеріалів справи, у оформлених видаткових накладних та товарно-транспортних накладних в підтвердження факту отримання товару, містяться відтиски штампів торгівельних магазинів відповідача, що не протирічить узгодженому сторонами порядку в укладеному Додатку №3 від 04.02.2008 р. до договору в частині використання штампу відповідача на підтвердження переходу права власності на товарно-матеріальні цінності від постачальника покупцю.
Крім того, на підтвердження факту наявності заборгованості відповідача перед позивачем в частині проведення розрахунку за договором поставки № 01/035 від 04.02.2008р. свідчить також підписаний сторонами акт звірки взаємних розрахунків за період з 01.07.2008р. по 31.10.2008р., який оформлений уповноваженими представниками сторін та скріплений їх печатками.
Відповідачем заявленої до стягнення суми боргу не спростовано, погашення заборгованості не проведено, належних доказів на підтвердження належного виконання ним як покупцем, в частині своєчасного і повного проведення розрахунку з позивачем договірних відносин, суду не надано.
Дослідивши обставини справи, колегія приходить до висновку про обґрунтоване задоволення господарським судом позову в частині стягнення основної заборгованості в сумі 134809,37 грн. у відповідності до положень укладеного між сторонами договору поставки №01/035 від 04.02.2008р. та положень ст.525, 526, 530 ЦК України.
З приводу заявлення позивачем позовних вимог в частині стягнення нарахованої пені за прострочення виконання відповідачем обов'язку проведення розрахунку, стягнення інфляційних та 3% річних, колегія вважає за необхідне зазначити наступне.
У відповідності до вимог ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Враховуючи допущене відповідачем порушення договірних зобов'язань в частині прострочення оплати поставленого йому товару, господарським судом обґрунтовано присуджено до стягнення з відповідача інфляційних втрат у розмірі 2138,78 грн., та три проценти річних в сумі 559,41 грн.
Як вбачається з матеріалів справи, в п. 8.3. договору сторонами була передбачена цивільна відповідальність у вигляді неустойки, за допущення прострочення оплати поставок. За несвоєчасну оплату вартості товарів покупець сплачує продавцю пеню розмірі 0,5 % від простроченої суми коштів за кожен день прострочення, але не більше подвійної облікової ставки Національного Банку України, що діяла в період, за який нараховується пеня.
За таких обставин, враховуючи допущення відповідачем прострочення платежів, на підставі п.8.3. договору, положень ст.ст.546, 549, 611 ЦК України, колегія визнає обґрунтованою заявлену до стягнення з відповідача пеню в розмірі 4475,43 грн., розраховану позивачем за період прострочення з 15.09.2008 р. по 04.12.2008 р.
Статтями 33, 34 ГПК України передбачено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу, господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Судова колегія, дослідивши обставини справи, приходить до висновку про обґрунтованість заявлення позовних вимог у відповідності до положень укладеного між сторонами договору поставки та положень ст. ст. 530, 546, 625 ЦК України.
Зважаючи на вищевикладене, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції цілком обґрунтовано задовольнив позовні вимоги повністю. Відповідно оскаржуване рішення відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам справи та зібраним у справі доказам на час його прийняття, підстав для його скасування або зміни не вбачається.
Оскільки скаржником доводів позову не спростовано, належних доказів у відповідності до вимог ст.ст.33-34 ГПК України в обґрунтування власної позиції суду не надано, тому апеляційна скарга визнається необгрунтованою, і задоволенню не підлягає.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Союз-Лідер» залишити без задоволення.
2. Рішення Господарського суду Чернігівської області від 22.01.2009 р. у справі №18/216/28 залишити без змін.
3. Матеріали справи №18/216/28 повернути до Господарського суду Чернігівської області.
Постанова набуває чинності з дня її прийняття і може бути оскаржена до Вищого господарського суду України протягом одного місяця.
Головуючий суддя
Судді Коршун Н.М.