91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
16.03.09 Справа № 6/57.
Суддя Василенко Т.А., розглянувши матеріали справи за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю “Луганське енергетичне об'єднання»
в особі Станично-Луганського району електричних мереж, смт. Станиця Луганська, Луганської області
до Відкритого акціонерного товариства «Луганське обласне виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство», с. Валуйське Станично-Луганського району Луганської області
про стягнення 17 473 грн. 96 коп.
в присутності представників сторін:
від позивача -Склярова М.П., дов. №36 від 01.01.09;
від відповідача -Новиков Д.А. -голова правління; Жежеря С.О., дов. №2 від 05.01.09;
В судовому засіданні 26.02.09 було оголошено перерву до 16.03.09
Суть спору: позивачем заявлені вимоги про стягнення з відповідача 17 473 грн. 96 коп., в тому числі: заборгованість за використану активну електроенергію. -10 564 грн. 44 коп., заборгованість за реактивну електроенергію. -4 256 грн. 20 коп., пеня -809 грн. 40 коп., 3% річних -385 грн. 15 коп., інфляційні -1 458 грн. 77 коп.
Відповідач надав до суду відзив на позовну заяву, за яким проти позову заперечує, посилаючись на те, що ухвалою господарського суду Луганської області від 20.10.08 порушено провадження у справі № 20/78б про банкрутство ВАТ «Луганське
обласне виробниче сільськогосподарське рибоводне підприємство», та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Згідно ст. 14 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ініціюючим кредитором по справі про банкрутство було здійснено відповідну публікацію у газеті «Голос України»№232 від 04.12.08.
Відповідно до ст. 1 Закону про банкрутство вимоги позивача є конкурсними і тому відповідно до ст.14 Закону повинен був звернутися до відповідача з відповідними вимогами протягом 30 днів з дня опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство відповідача, що позивачем здійснено не було.
Окрім цього, ухвалою господарського суду Луганської області від 12.02.09 у справі № 20/78б було затверджено реєстр грошових вимог кредиторів та зазначено, що вимоги заявлені після встановленого строку або не заявлені зовсім вважаються погашеними.
В даному випадку, вимоги позивача є конкурсними, але останній у вказаний строк з вимогами до відповідача не звернувся, у зв'язку з чим вимоги останнього вважаються погашеними.
З огляду на викладене відповідач просить у задоволені позову відмовити.
Представник позивача проти доводів відповідача заперечив та надав суду усні пояснення з цього приводу.
Дослідивши матеріали справи та вислухавши представників сторін суд прийшов до наступного.
Між ТОВ “Луганське енергетичне об'єднання» (позивач у справі) та ВАТ «Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство»(відповідач у справі) був укладений договір № 47 від 01.08.2005. про постачання електричної енергії.
Згідно п.1.1 вищезазначеного договору позивач зобов'язався постачати електроенергію відповідачу, а останній - своєчасно оплачувати одержану електроенергію її вартість та здійснювати інші платежі згідно з умовами договору та додатками до нього, які є невід'ємною частиною договору.
Згідно з п.9 Додатку до договору «Порядок розрахунків»розрахунок за спожиту у розрахунковому періоді активну електроенергію, оплату за недораховану електроенергію, за перевищення договірних величин споживання електричної енергії та потужності споживач здійснює на підставі наданих постачальником електричної енергії рахунків протягом у 5-ти денний термін з дня їх отримання.
Позивач виконував свої зобов'язання по договору № 47 від 01.08.2005, про що свідчать дані звітів про використану електроенергію та рахунки позивача, але відповідач за спожиту ним електроенергію своєчасно та в повному обсязі не розрахувався.
У зв'язку з чим, за розрахунком позивача, за відповідачем за період жовтень-грудень 2006 року, січень-грудень 2007 року, січень-травень 2008 року утворилась заборгованість за використану активну електроенергію у сумі 10 564 грн. 44 коп. В той же час, за період липень-грудень 2007 року, січень-травень 2008 року за відповідачем утворилась заборгованість за реактивну електроенергію в сумі 4 256 грн. 20 коп. У зв'язку з тим, що відповідач в добровільному порядку вказані суми не сплатив, позивач звернувся до суду із даним позовом, за яким окрім основного боргу просить стягнути з відповідача 3% річних за період з 08.11.06 по 30.11.08 у сумі 385 грн. 15 коп., інфляційні за період січень - жовтень 2008 року в сумі 1 458 грн. 77 коп., пеню за період з 12.01.08 по 26.06.08 в сумі 809 грн. 40 коп.
Відповідач проти позову заперечив з підстав, вказаних вище та наведених вище.
Оцінивши доводи сторін у їх сукупності суд вважає позовні вимоги такими, що не підлягають до задоволення з наступних підстав.
Керуючись ст. 43 ГПК України, господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності, керуючись законом.
Відповідно до ст.ст. 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести певними засобами доказування ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Правовідносини сторін встановлені договором № 47 від 01.08.2005 регулюються Законом України “Про електроенергетику», Правилами користування електричною енергією та іншими законодавчими актами.
Із тексту позовної заяви та матеріалів справи, в тому числі і розрахунку позивача вбачається, що останнім до стягнення заявлена заборгованість яка виникла у відповідача за використану електроенергію в період жовтень 2006 року -травень 2008 року.
Разом з цим, ухвалою господарського суду Луганської області від 20.10.08. судом визнано обґрунтованими вимоги ініціюючих кредиторів та порушено справу про банкрутство ВАТ «Луганське обласне виробниче сільськогосподарсько-рибоводне підприємство», та введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
В той же час, 04.12.08 в офіційному друкованому органі Верховної Ради України -газеті «Голос України»№ 232 (4482) було опубліковано оголошення про порушення справи про банкрутство боржник.
Відповідно до ч.1 ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» (далі за текстом -Закон) конкурсні кредитори, за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
З урахуванням наведених вище обставин, встановлений законом строк для звернення з грошовими вимогами до боржника сплинув 04.01.09.
Згідно ст. 1 Закону конкурсні кредитори, це кредитори по вимогам до боржника, які виникли до порушення провадження по справі про банкрутство і вимоги що не забезпечені заставою.
Відповідно до ч.15 ст. 11 Закону, після опублікування оголошення про порушення справи про банкрутство в офіційному друкованому органі, всі кредитори незалежно від настання строку виконання зобов'язань мають право подавати заяви з грошовими вимогами до боржника згідно ст. 14 Закону.
Із викладеного вище слідує, що позивач є саме конкурсним кредитором.
Ухвалою від 12.02.09 судом затверджено реєстр грошових вимог кредиторів, до якого вимоги позивача включені не були.
Разом з цим, в ухвалі суд зазначив, що вимоги конкурсних кредиторів, які заявлені після закінчення строку встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними.
Наслідки щодо грошових вимог незаявлених у процесі справи про банкрутство боржника, визначені в п.5 ст. 31 Закону -вимоги, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання або не заявлені взагалі -не розглядаються і вважаються погашеними.
З огляду на викладене у задоволенні позовних вимог слід відмовити з віднесенням судових витрат на позивача.
На підставі викладеного, ст. 14 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та керуючись ст.ст.44,49, 82,84,85 ГПК України , суд
1. У задоволенні позову відмовити.
2. Судові витрати покласти на позивача.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання.
Дата підписання рішення : 17.03.09.
Суддя Т.А.Василенко
Помічник судді Т.В.Шкуть