Запорізької області
12.03.09 Справа № 7/84/09
Суддя
Позивач Приватного підприємства “БІК», м. Запоріжжя
Відповідач Приватного підприємства “ЄВРО ДОМ ПЛЮС», м. Запоріжжя
Суддя Кутіщева Н.С.
Представники:
Позивача Дерманська К.О., дов. б/н від 11.03.2009р.
Відповідач не з'явився.
Розглядається позовна заява про стягнення з відповідача на користь позивача 20046грн.09коп. заборгованості за договором № 09/10-10 від 10.10.2008р., яка складається з 18640 грн. 00 коп. основного боргу, 808 грн. 57 коп. суми пені, 101 грн. 08коп. 3% річних, 496 грн. 44коп. інфляційних втрат.
Позивач обґрунтував свої вимоги договором № 09/10-10 від 10.10.2008р., ст. ст. 193 ГК України, ст.ст. 526, 625, 712 ЦК України.
Ухвалою суду від 11.02.2009р. було порушено провадження по справі, розгляд призначено в судовому засіданні на 12.03.2009р.
Ухвала суду від 11.02.2009р. була направлена на адреси сторін в установлений законом строк, поштовим відділенням на адресу господарського суду не поверталась, що свідчить про належне повідомлення сторін про дату, час та місце розгляду спору.
Згідно п. 26.4.7-1 Роз'яснення президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002р. “Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого арбітражного суду України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
У відповідності із ст. 93 ЦК України, місцезнаходженням юридичної особи є адреса органу або особи, які відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступають від її імені.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про причини неявки суд не повідомив.
Відповідач по справі № 7/84/09 є юридичною особою, таким чином, згідно зі ст.28ГПК України, керівник підприємства відповідача був зобов'язаний направити компетентного представника в судове засідання, чи особисто прийняти участь в судовому засіданні.
Згідно ст. 22 ГПК України, сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їх процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
Згідно ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Докази додаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Представником позивача у судовому засіданні 12.03.2009р., надана заява про уточнення позовних вимог, якою зменшено загальний розмір ціни позову до 19354 грн. 69 коп., просить суд стягнути з відповідача, 17000 грн. 00 коп. основного боргу, 1171 грн. 27 коп. пені, 1037 грн. 00 коп. суми індексу інфляції, 146 грн. 42 коп. 3% річних.
Заява подана згідно зі ст. 22 ГПК України, судом прийняті до розгляду.
Спір розглядається в сумі 19354 грн. 69 коп., згідно зі ст. 75 ГПК України, по наявних у справі матеріалах
За усним клопотанням представника позивача судовий процес ведеться без застосування засобів технічної фіксації.
Судовий процес завершено оголошенням рішення в повному об'ємі.
Розглянувши матеріали справи та вислухавши пояснення представника позивача, суд встановив:
10 жовтня 2008р. між Приватним підприємством “БІК» (далі-позивач) та Приватного підприємства “ЄВРО ДОМ ПЛЮС» (далі-відповідач) був укладений договір постачання нафтопродуктів № 09/10-10 (далі-договір), відповідно до якого, позивач зобов'язався поставити відповідачу нафтопродукти (дизельне паливо), а відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах цього договору.
На виконання договору № 09/10-10 від 10.10.2008р., позивачем 05.12.2008р. на підставі рахунку -фактури № Б-01562 від 05.12.2008р. була здійснена поставка нафтопродуктів на загальну суму 23640 грн. 00 коп., що підтверджується видатковою накладною № Б- 051201 від 05.12.2008р.
Факт отримання відповідачем продукції підтверджується його довіреністю № 95 від 05.12.2008р.
Згідно з п. 4.2 договору, строк оплати товару-однин банківський день з моменту отримання товару покупець зобов'язаний сплатити повну ціну отриманого товару.
Відповідач взяті на себе зобов'язання по оплаті отриманої продукції належним чином не виконав.
Заборгованість відповідача перед позивачем по договору № 09/10-10 від 10.10.2008р. складає 17000 грн. 00коп.
Згідно ст. 173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформації тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Доказів оплати боргу по договору в повному відповідач суду не надав.
Таким чином, сума заборгованості відповідача перед позивачем по договору від 10.10.2008р. складає 17000грн. 00коп., підтверджена матеріалами справи, заявлена обґрунтовано та підлягає задоволенню.
Ст. 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій.
Згідно з ч. 1 ст. 230 ГК України штрафними санкціями визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (неустойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відносин зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно з п.6 ст.232 ГК України, нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання малу бути виконано.
Відповідно до п. 7.2 договору, за несплату або несвоєчасну оплату отриманого товару у строк, зазначений у п. 4.2 договору, покупець сплачує на користь постачальника, крім суми заборгованості, пеню за кожен день прострочення платежу у розмірі подвійної облікової ставки НБУ від суми неоплаченого товару.
Позивачем пред'явлена до стягнення сума пені в розмірі 1171 грн. 27 коп.
Згідно проведеного перерахунку в судовому засіданні, судом встановлено, що сума пені, яка підлягає стягненню, складає 1132 грн. 13 коп. (розрахунок долучено до матеріалів справи).
В решті пред'явленої до стягнення суми пені слід відмовити, як пред'явленій необґрунтовано та такій, що суперечить нормам діючого законодавства.
Відповідно до ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також; три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем пред'явлена до стягнення сума 3 % річних в сумі 146 грн. 42 коп. та 1037 грн.00 коп. суми індексу інфляції.
В судовому засіданні проведено перерахунок суми 3 % річних та суми індексу інфляції та встановлено, що сума 3% річних складає 141 грн. 52 коп., сума індексу інфляції складає 1037грн. 00 коп. та підлягають задоволенню.
В решті позовних вимог в частині стягнення 3% річних слід відмовити, як пред'явлених не обґрунтовано.
Судові витрати, в частині задоволених вимог, на підставі ст.ст. 44, 49 ГПК України, слід покласти на відповідача, так як спір з його вини доведено до судового розгляду.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 173, 193, 230-232 ГК України, ст.ст. 526, 625 ЦК України, ст. ст. 3, 22, 28, 33, 44, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, суд:
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Приватного підприємства “ЄВРО ДОМ ПЛЮС», 69057, м.Запоріжжя, вул. Антенна, буд 10-а (р/р № 2600530002904 в ЗФ АКБ “ФОРУМ», МФО 313913, ЕДРПОУ 33921102) на користь Приватного підприємства “БІК», юридична адреса: 69076, м. Запоріжжя, пр. Ювілейний, б. 22/2, кв. 53, фактична адреса: 69039, м.Запоріжжя, вул. Українська, б. 92, кв. 3 (п/р 26009001000133 в ВАТ “Мотор-Банк», м.Запоріжжя, МФО 313009, ЕДРПОУ 23282703) 17000 грн. 00коп. основного боргу, 1132грн. 13 коп. суми пені, 141 грн. 52 коп. суми 3% річних, 1037 грн. 00 коп. суми індексу інфляції, 193 грн. 11 коп. державного мита, 118 (сто вісімнадцять) грн. 00 коп. оплати інформаційно-технічних послуг по забезпеченню судового процесу.
Видати наказ.
В решті позову відмовити.
Видати довідку Приватному підприємству “БІК», юридична адреса: 69076, м.Запоріжжя, пр. Ювілейний, б. 22/2, кв. 53, фактична адреса: 69039, м.Запоріжжя, вул.Українська, б. 92, кв. 3 (п/р 26009001000133 в ВАТ “Мотор-Банк», м.Запоріжжя, МФО 313009, ЕДРПОУ 23282703) на повернення з державного бюджету зайве сплаченого державного мита в розмірі 9 грн. 53 коп.
Рішення вступає в законну силу через 10 днів з дня його прийняття.
Суддя Н.С. Кутіщева