Справа № 2-87/09
11 лютого 2009 року Ленінський районний суд м. Полтави в складі:
головуючого судді - Парахіної Є.В.
при секретарі - Салівон В.І.,
з участю адвокатів - Харченка В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Полтаві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання незаконним спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету ОСОБА_2 та поновлення на квартирному обліку, -
В провадженні суду знаходиться справа за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про визнання незаконним спільного рішення адміністрації та профспілкового комітету ОСОБА_2 від 23.12.2004 року (протокол НОМЕР_1 про зняття ОСОБА_1 . з квартирного обліку як особу середньо забезпечену житловою площею в даному населеному пункті, та зобов'язання поновити в черзі на першочергове забезпечення житлом як особу, яка потребує поліпшення житлових умов в зв'язку з наявністю в складі сім'ї особи, що страждає психічним захворюванням і потребує забезпечення житлом.
Ухвалою суду від 22.01.2009 року до участі в справі в якості відповідачів залучено ОСОБА_2 ОСОБА_2 , профспілковий комітет ОСОБА_2 , виконавчий комітет Ленінської районної у м. Полтаві ради.
В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та його представник адвокат Харченко В.І. підтримали позовні вимоги, просили задовольнити в повному обсязі з підстав вказаних в позовній заяві.
Представник відповідача ОСОБА_2 , ОСОБА_2 проти позову заперечував та пояснив, що позивач ОСОБА_1 як працівник залізниці та особа, що потребує забезпечення житлом в 1983 році був взятий на облік разом з сім'єю в складі трьох осіб, в тому числі дружина та син. В 1994 році ОСОБА_1 з сім'єю виділено окрему двокімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_1 житловою площею 23,69 кв.м, яка була приватизована ними в 2003 році. В грудні 2004 році ОСОБА_1 знятий з квартирного обліку спільним рішенням адміністрації та профспілкового комітету ОСОБА_2 , оскільки його сім'я, яка складається з трьох осіб, забезпечена житловою площею розміром 23,50 кв.м, що складає 7,83 кв.м на кожну особу і є вищим за рівень середньої забезпеченості житлом в м. Полтаві, який складає 7,8 кв.м При прийнятті вказаного рішення враховувалось також те, що на утриманні ОСОБА_1 перебуває дитина, що має психічне захворювання й потребує окремої кімнати, зважаючи на те, що виділена позивачу квартира складається з двох житлових кімнат. Просив в задоволенні позову відмовити.
Представник відповідача виконкому Ленінської районної у м. Полтаві ради заперечувала проти задоволення позову та пояснила, що відповідно до пп.. 1 п. 13 "Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР", затверджених постановою Ради Міністрів УРСР і Укрпрофради від 11.12.1984 року НОМЕР_2 такими, що потребують поліпшення житлових умов, вважаються громадяни, які забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами разом з радами профспілок. ОСОБА_1 разом з родиною в складі дружини та неповнолітнього сина має у власності 2-кімнатну квартиру загальною житловою площею 23,5 кв.м, що відповідає нормі середньої забезпеченості житлом в м. Полтаві, встановленої в розмірі 7,8 кв.м. Відповідно до п. 6 постанови виконавчого комітету Полтавської обласної ради народних депутатів та президії обласної ради професійних спілок НОМЕР_3 від 25.12.1984 року, при прийнятті на квартирний облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов встановлюється розмір житлової площі 6 кв.м на кожного члена сім'ї. Громадяни знімаються з квартирного обліку у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок чого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення. Згідно п. 13 Правил беруться на квартирну чергу громадяни, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Враховуючи те, що наявна у власності позивача та членів його сім'ї квартира не є комунальною, хвора дитина забезпечена окремою житловою кімнатою, загальний розмір житлової площі квартири відповідає вимогам чинного законодавства, підстави для перебування ОСОБА_1 на квартирній черзі відсутні, рішення адміністрації та профкому ОСОБА_2 від 23.12.2004 року є законним. Просила в задоволенні позову відмовити в повному обсязі.
Представник відповідача профспілкового комітету ОСОБА_2 ОСОБА_2 в судовому засіданні просив відмовити в задоволенні позову ОСОБА_1
Суд, заслухавши пояснення сторін, дослідивши матеріали справи, приходить до висновку, що позов не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Так, судом встановлено, що ОСОБА_1 ОСОБА_1 з 02.08.1980 року перебуває в зареєстрованому шлюбі з ОСОБА_1 ОСОБА_2 . Від шлюбу вони мають спільного сина ОСОБА_3 ІНФОРМАЦІЯ_1 року народження.
З 1981 року ОСОБА_1 перебуває в трудових відносинах з ОСОБА_2 Південної залізниці, проживав в гуртожитку та 28.02.1983 року разом з сім'єю в складі трьох осіб, в тому числі дружина та неповнолітній син, взятий підприємством на облік як особа, що потребує поліпшення житлових умов.
В 1994 році сім'ї ОСОБА_1 надано двокімнатну ізольовану квартиру АДРЕСА_1 в м. Полтаві житловою площею 23,69 кв.м.
Після того, як будинку АДРЕСА_2 надано статус житлового будинку, ОСОБА_1 з членами сім'ї приватизували квартиру. Відповідно до свідоцтва про право власності на житло від 25.03.2003 року, виданого відділом приватизації житла Полтавської дистанції цивільних споруд, квартира за адресою: АДРЕСА_2 належить на праві приватної спільної часткової власності ОСОБА_1 - 1/3, ОСОБА_1 ОСОБА_2 - 1/3, ОСОБА_3 - 1/3.
Згідно витягу з протоколу НОМЕР_1 від 23.12.2004 року засідання адміністрації та профспілкового комітету ОСОБА_2 Південної залізниці прийнято рішення зняти з квартирного обліку родину ОСОБА_1 , як осіб середньо забезпечених житловою площею в даному населеному пункті.
Як встановлено в ст. 31 ЖК України, громадяни, які потребують поліпшення житлових умов, мають право на одержання у користування жилого приміщення в будинках державного або громадського житлового фонду.
В п. 1 ч. 1 ст. 34 ЖК України передбачено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається в порядку, встановлюваному Радою Міністрів Української РСР і Українською республіканською радою професійних спілок.
Як встановлено в п. 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР НОМЕР_2 від 11.12.1984 року, на квартирний облік беруться громадяни, які потребують поліпшення житлових умов. Потребуючими поліпшення житлових умов, зокрема, визнаються громадяни, забезпечені жилою площею нижче за рівень, що визначається виконавчими комітетами обласних, Київської і Севастопольської міських Рад народних депутатів разом з радами профспілок. Цей рівень періодично переглядається вказаними органами.
Пунктом 6 Постанови виконавчого комітету Полтавської обласної ради народних депутатів та перзидії Обласної ради професійних спілок НОМЕР_4 від 25.12.1984 року встановлено, що мінімальний розмір житлової площі в області складає 6 кв.м на кожного члена сім"ї й застосовується для взяття на квартирний облік громадян, що потребують поліпшення житлових умов.
Вищевказаною постановою встановлено також, що рівень середньої забезпеченості громадян жилою площею в м. Полтаві - 7,8 кв.м на особу.
Відповідно до положень ст. 40 ЖК України, п. 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР громадяни перебувають на обліку потребуючих поліпшення житлових умов до одержання житлового приміщення, за винятком випадків, передбачених частиною другої цієї статті. Громадяни знімаються з обліку потребуючих поліпшення житлових умов, зокрема, у випадку поліпшення житлових умов, внаслідок якого відпали підстави для надання іншого жилого приміщення. Зняття з обліку потребучих поліпшення житлових умов провадиться органами, які винесли або затвердили рішення про взяття громадянина на облік. Про зняття з обліку потребуючих поліпшення житлових умов громадяни повідомляються у письмовій формі з зазначенням підстав зняття з обліку.
За змістом положень пп. 3 п. 13 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР зазначено, що потребуючими поліпшення житлових умов визнаються громадяни, які хворіють на тяжкі форми деяких хронічних захворювань, у зв'язку з чим не можуть проживати в комунальній квартирі або в одній кімнаті з членами своєї сім'ї. Перелік зазначених захворювань затверджується Міністерством охорони здоров'я за погодженням з Українською республіканською радою професійних спілок.
З медичного свідоцтва НОМЕР_5 від 21.03.2005 року, виданого Обласним психоневрологічним диспансером, вбачається, що ОСОБА_1 ОСОБА_3 страждає на психічне захворювання та за станом здоров'я не може мешкати в комунальній квартирі, не може мешкати в одній кімнаті з членами своєї родини, в тому числі в ізольованій квартирі.
Відповідно до технічного паспорту на квартиру АДРЕСА_1 в м. Полтаві, вона складається з двох житлових кімнат житловою площею 23,5 кв.м, в тому числі, 1-а кімната (2) площею 9,8 кв.м, 2-а кімната (6) площею 13,7 кв.м.
Як пояснив в судовому засіданні позивач ОСОБА_1 , квартира АДРЕСА_1 в м. Полтаві, де він проживає разом з родиною, складається з двох житлових кімнат, одну з яких площею 9,8 кв.м займає його хворий син, іншу площею 13,7 кв.м - вони з дружиною.
Таким чином, судом встановлено, що сім'я ОСОБА_1 з 2003 року є власниками та постійно проживає в квартирі, яка є ізольованою, складається з 2-х житлових кімнат, що дає можливість забезпечити хворому сину проживання в окремій кімнаті, загальна житлова площа в квартирі становить 23,5 кв.м, тобто на кожного з трьох членів сім'ї приходиться по 7,83 кв.м, що вище за рівень середньої забезпеченості житлом громадян в м. Полтаві, встановлений в 7,8 кв.м.
А тому суд приходить до переконливого висновку, що станом на грудень 2004 року, тобто на час прийняття рішення про зняття позивача з квартирного обліку, не було жодних підстав для визнання ОСОБА_1 таким, що потребує поліпшення житлових умов, в зв'язку з чим вважає, що спільне рішення адміністрації та профкому ОСОБА_2 Південної залізниці від 23.12.2004 року є законним, а позовні вимоги ОСОБА_1 є безпідставними й задоволенню не підлягають.
На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 130, 213-215 ЦПК України, ст. ст. ст. 31, 34, 40 України, ст. 150 ЖК України, п. п. 13, 26 Правил обліку громадян, які потребують поліпшення житлових умов, і надання їм жилих приміщень в Українській РСР, затверджених постановою Ради Міністрів УРСР НОМЕР_2 від 11.12.1984 року, постановою виконавчого комітету Полтавської обласної ради народних депутатів та перзидії Обласної ради професійних союзів НОМЕР_4 від 25.12.1984 року, суд, -
В задоволенні позову ОСОБА_1 - відмовити .
Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до Апеляційного суду Полтавської області через Ленінський районний суд м. Полтави шляхом подачі в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням протягом 20 днів після цього апеляційної скарги.
ВІРНО: Суддя Ленінського районного
суду м. Полтави Є.В. Парахіна