83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
19.03.09 р. Справа № 13/17
Суддя господарського суду Донецької області І.Х. Темкіжев
при секретарі судового засідання Макаровій Ю.В.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь
До: Державного підприємства “Донецька залізниця» м. Донецьк
про стягнення 8'790грн. 56коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Шевелев В.Г.(за довірен. № 09/28 від 09.01.2009р.) - юрискон.;
від відповідача: Гарбузова Т.О. (за довірен. № Н-01/82 від 13.03.08р.)- юрискон.
Відкрите акціонерне товариство «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь звернулося до господарського суду з позовом до державного підприємства “Донецька залізниця» м. Донецьк про стягнення вартості втраченої продукції з урахуванням залізничного тарифу в розмірі 8790грн. 56коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на претензію № 09/3-1-34 від 15.10.2008р., комерційний акт № БН 698615/418 від 24.08.2008р., накладну № 41634667, довідку стосовно вартості продукції.
Розгляд справи здійснювався без застосування засобів технічної фіксації судового процесу відповідно до ст.. 81-1 Господарського-процесуального кодексу України.
Представник відповідача у судовому засіданні заперечив проти позовних вимог, 10.03.09р. направив суду відзив на позовну заяву, в якому просить з посиланням на ст. 24 Статуту залізниць України в позовних вимогах відмовити, оскільки вантажовідправники несуть відповідальність за всі наслідки неправильності або неповноти відомостей, вказаних ними у накладній. Вважає, що в порушення п. 27 Правил видачі вантажу, у розрахунку позивач не врахував норму природної втрати та граничного розходження визначення маси нетто яка становить 0,5% від маси нетто. Крім того, заперечує проти відшкодування провізної плати так як це не передбачено ст. 114 Статуту залізниць України. До відзиву додана копія акту загальної форми № Ч-2986, який долучений до матеріалів справи.
Представник позивача у судовому засіданні 19.03.09р. звернувся до суду з письмовим уточненням позовних вимог, у якому перерахував розмір позовних вимог з урахуванням положень п. 27 Правил видачі вантажу та просить стягнути з відповідача вартість втраченої продукції у розмірі 7'554грн. 40коп. та залізничний тариф у розмірі 149грн. Судом прийнято зазначене уточнення, отже предметом розгляду справи є стягнення вартості втраченої продукції в розмірі 7'703грн. 40коп. з урахуванням залізничного тарифу.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши та оцінивши докази за своїм внутрішнім переконанням, суд дійшов висновку, що позов з урахуванням змінених позовних вимог підлягає задоволенню частково, виходячи з наступного.
Відповідно до матеріалів справи, вантажовідправником зі станції Умань за залізничною накладною № 41634667 на адресу ВАТ «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь був відвантажений брухт сталевий збірний.
Стаття 6 Статуту залізниць України визначає, що накладна - основний перевізний документ встановленої форми, оформлений відповідно до Статуту та правил і наданий залізниці разом з вантажем. Накладна є обов'язковою двосторонньою письмовою формою угоди на перевезення вантажів, яка укладається між відправником і залізницею. Накладна супроводжує вантаж на всьому шляху перевезень до станції призначення.
За даними залізничної накладної № 41634667 на станції Умань Одеської залізниці вагон 65287567 був прийнятий з вагою нетто 60,8тн.
На підставі акту № Ч-2986 загальної форми на станції призначення Маріуполь-Сортувальний Донецької залізниці було здійснене комісійне переважування зазначеного вагону на 150тн. електронних вагах. За результатами виявилася недостача вантажу проти даних, зазначених у залізничній накладній у вагоні 65287567 у кількості 5,7тн. Це засвідчено в комерційному акті № БН 698615/418 від 24.08.2008р., який у відповідності до ст. 129 Статуту залізниць України є підставою для матеріальної відповідальності вантажовідправників.
Також комерційним актом № БН 698615/418 зафіксовано, що вантаж прибув в технічному справному вагоні з закритими люками та дверми. Поверхня вантажу покрита металевими листами, які маркіровані вапном. Крім цього, комерційним актом з посиланням на акт загальної форми № Ч-2986 від 23.08.2008р. встановлений факт відсутності у вагоні 65287567 над 5,6,7 люками листів укриття, наявність поглиблення 450см х 150х 80см.
Згідно ст. 110 Статуту та ст. 25 Закону України «Про залізничний транспорт» перевізник несе відповідальність за збереження вантажу від часу його прийняття для перевезення і до моменту видачі одержувачу.
Частиною 2 ст. 23 цього Закону передбачена відповідальність залізниць за незбереження (втрату, недостачу, псування, пошкодження) прийнятого ними до перевезення вантажу у розмірі фактично завданої шкоди, якщо останні не доведуть, що втрата, недостача, псування, пошкодження відбулось не з вини залізниці. Аналогічний припис міститься у ст. 113 Статуту.
Відповідно до ч. 1 ст. 114 Статуту залізниць України залізниця відшкодовує фактичні збитки, що виникли з її вини під час перевезення вантажу, а саме: за втрату чи недостачу - у розмірі дійсної вартості втраченого вантажу чи його недостачі. Відповідно до ч. 2 зазначеної статті недостача маси вантажу, за яку відшкодовуються збитки, в усіх випадках обчислюється з урахуванням граничного розходження визначення маси вантажу і природної втрати вантажу під час перевезення.
Норми природної втрати та граничного розходження у визначені маси нетто встановлені п.27 Правил видачі вантажу, затверджених наказом Міністерства транспорту України №644 від 21.11.2000р., зареєстрованих в Міністерстві юстиції 24.11.2000р. №862/5083.
Нестача згідно комерційного акту № БН 698615/418 складає - 5700кг. Відповідно до довідки позивача вартість 1 тонни брухту чорних металів становить 1400грн., ПДВ не оподатковується.
Згідно уточнення позовних вимог, що міститься в матеріалах справи, сума недостачі вантажу розрахована позивачем з урахуванням граничного розходження визначення маси нетто, яка складає 0,5 % маси, зазначеної в перевізних документах, та заявлена у розмірі 7'554грн. 40коп. Крім того, позивач просить суд стягнути з відповідача розмір залізничного тарифу у сумі 149грн. без ПДВ.
Частиною 4 ст. 114 Статуту залізниць України закріплено, що поряд із відшкодуванням збитків у разі втрати вантажу залізниця відшкодовує стягнуту за цей вантаж провізну плату, якщо вона не включається у вартість втраченого вантажу. Витрати і збитки, не передбачені договором перевезення і цим Статутом, не підлягають відшкодуванню.
Аналізуючи зміст положень Статуту залізниць України суд зазначає, що законодавець поділяє правові наслідки фактичних збитків у разі втрати, недостачі маси вантажу.
Виходячи з наведеного, суд дійшов висновку, що ст. 114 Статуту залізниць України передбачає відшкодування провізної плати саме за причини втрати вантажу. Відшкодування провізної плати у разі недостачі, псування або пошкодження вантажу не передбачено.
Враховуючи зазначене, суд вважає вимоги позивача про стягнення суми провізної плати у розмірі 149грн. необґрунтованими та відмовляє в задоволенні позову в цій частині.
Направлена позивачем претензія № 09/3-1-34 від 15.10.2008р. з вимогою погасити вартість недостачі відповідачем залишена без відповіді та задоволення.
Доводи відповідача, викладені у відзиві на позовну заяву судом до уваги не приймаються, оскільки посилаючись на та ст. 24 відповідач не врахував встановлені актами поглиблення над люками у спірному вагоні. Відповідно до ст..111 Статуту залізниць України залізниця звільняється від відповідальності за втрату, нестачу вантажу у разі коли вантаж прибув у непошкодженому вагоні і якщо немає ознак втрати вантажу під час перевезення. Відповідач не довів суду, що недостача вантажу відбулася не з вини залізниці.
З огляду на викладене, з урахуванням даних, зазначених в вищенаведеному комерційному акті своїх зобов'язань за договором перевезення відповідач не виконав належним чином, оскільки не забезпечив збереження довіреного йому вантажу. Факт недостачі вантажу підтверджений матеріалами справи, у зв'язку з чим суд вважає, що вимоги позивача обґрунтовані, доведені належним чином та підлягають задоволенню у розмірі 7554грн. 40коп.
Витрати по сплаті держмита та інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в у відповідності до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України покладаються на відповідача пропорційно задоволених вимог.
На підставі вищенаведеного, згідно ст. ст. 110, 113, 114, 127, 129 Статуту залізниць України, ст. ст.23, 25, 26 Закону України «Про залізничний транспорт», керуючись ст.ст. 22, 33, 43, 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд
Позовні вимоги відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» м. Маріуполь до державного підприємства “Донецька залізниця» м. Донецьк про стягнення суми втраченої продукції задовольнити у розмірі 7554грн. 40коп.
Стягнути з державного підприємства “Донецька залізниця» (83000, м. Донецьк, вул. Артема, 68, код ЄДРПОУ 01074957) на користь Відкритого акціонерного товариства «Маріупольський металургійний комбінат ім. Ілліча» (87504, м. Маріуполь, Донецька область, вул. Левченко, 1; ЄДРПОУ 00191129) суму втраченої продукції в розмірі 7554грн. 40коп, витрати по сплаті держмита у сумі 87грн.65коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 101грн.40коп.
В частині стягнення суми залізничного тарифу у розмірі 149грн. 00коп. - відмовити.
У судовому засіданні 19.03.09р. оголошена вступна та резолютивна частини рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення.
Вступну та резолютивну частину рішення оголошено 19.03.2009р.
Повний текст рішення складено і підписано 20.03.2009р.
Суддя Темкіжев І.Х.