18 березня 2009 р.
№ 4/100-40
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого
Кравчука Г.А.,
суддів:
Мачульського Г.М., Шаргала В.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні касаційне подання
заступника Військового прокурора Центрального регіону України
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2008 р.
у справі
№ 4/100-40
господарського суду
Волинської області
за позовом
заступника Військового прокурора Центрального регіону України в інтересах держави в особі Міністерства оборони України
до
Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Континіум Галичина"
про
стягнення 5 050 800,00 грн.
в судовому засіданні взяли участь представники:
прокуратури:
Стояновський Є.О., прокурор відділу Військової прокуратури Центрального регіону України, посв. № 576 від 15.08.2005 р.;
позивача:
Гомон О.О., дов. № 220/1151д від 29.12.2008 р.;
відповідача:
Комар С.І., дов. № 402 від 16.02.2009 р.;
У серпні 2008 р. заступник Військового прокурора Центрального регіону України звернувся в інтересах держави в особі Міністерства оборони України (далі -Міністерство) до господарського суду Волинської області з позовною заявою, у якій просив стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "Континіум Галичина" (далі -Товариство) на користь Міністерства у якості відшкодування збитків 5 050 800,00 грн.
Позовні вимоги заступник Військового прокурора Центрального регіону України обґрунтовував, посилаючись на норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України, тим, що Товариство в порушення умов укладеного з Міністерством договору № 246/1/07/10 від 23.07.2007 р. не у повному обсязі здійснило поставку пального, у зв'язку з чим Міністерство змушено були здійснювати закупівлю пального в іншої особи, витративши на це 5 050 800,00 грн., які є збитками та підлягають стягненню з Товариства.
Рішенням господарського суду Волинської області від 06.10.2008 р. (суддя Слободян П.Р.) у задоволенні позовних вимог заступника Військового прокурора Центрального регіону України відмовлено.
Постановою Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2008 р. (колегія суддів: Мельник Г.І., Новосад Д.Ф., Михалюк О.В.) рішення господарського суду Волинської області від 06.10.2008 р. залишено без змін.
Вказані рішення та постанова прийняті з посиланням на частину третю ст. 612 Цивільного кодексу України та мотивовані відсутністю причинного зв'язку між діями Товариства з недопоставки Міністерству пального за договором № 246/1/07/10 від 23.07.2007 р. та понесенням Міністерством додаткових витрат.
Заступник Військового прокурора Центрального регіону України звернувся до Вищого господарського суду України з касаційним поданням, у якому просить постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2008 р. і рішення господарського суду Волинської області від 06.10.2008 р. скасувати та прийняти нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Викладені у касаційному поданні вимоги заступник Військового прокурора Центрального регіону України обґрунтовує посиланням на ст. ст. 193 та 231 Господарського кодексу України, ст. ст. 611 та 614 Цивільного кодексу України, ст. 4 Господарського процесуального кодексу України та посиланням на обставини справи.
Товариство скористалось правом, наданим ст. 1112 Господарського процесуального кодексу України, та надіслало до Вищого господарського суду України відзив на касаційне подання заступника Військового прокурора Центрального регіону України, у якому просить залишити його без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2008 р. і рішення господарського суду Волинської області від 06.10.2008 р. -без змін. Викладені у відзиві вимоги Товариство обґрунтовує тим, що воно не спричиняло Міністерству збитків, про які йдеться у позовній заяві заступника Військового прокурора Центрального регіону України.
Розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи, перевіривши правильність юридичної оцінки встановлених фактичних обставини справи, застосування господарськими судами першої та другої інстанцій норм матеріального та процесуального права при прийнятті рішення та постанови, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що касаційне подання заступника Військового прокурора Центрального регіону України не підлягає задоволенню, враховуючи наступне.
Місцевим та апеляційним господарськими судами на підставі матеріалів справи встановлено, що:
- між Міністерством та Товариством було укладено договір № 246/1/07/10 від 23.07.2007 р. про постачання для державних потреб пально-мастильних матеріалів для техніки спеціального призначення та підготовки миротворчих підрозділів (за кошти Державного бюджету України), за умовами якого Товариство зобов'язувалось поставити для потреб Міністерства пально-мастильні матеріали, а Міністерство -забезпечити приймання продукції та її оплату за номенклатурою, у кількості, строки і за цінами згідно із специфікацією, а саме -на суму 15 596 553,65 грн. до 01.09.2007 р.;
- в порушення умов договору № 246/1/07/10 від 23.07.2007 р. Товариство недопоставило Міністерству дизельне пальне у кількості 1200 тонн на загальну суму 5 086 800,00 грн. (вартість однієї тонни становила 4 239,00 грн.);
- Міністерство відповідно до рішення Міжвідомчої комісії з питань державних закупівель уклало з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Ойл" договір № 246/1/08/6 від 31.03.2008 р. на закупівлю пального, але за ціною 8 448,00 грн. за тонну, яка на 4 209,00 грн. більша від ціни, встановленої договором № 246/1/07/10 від 23.07.2007 р., укладеним з Товариством.
Зазначене, на думку заступника Військового прокурора Центрального регіону України та Міністерства, свідчить про те, що Міністерство понесло збитки через невиконання Товариством умов договору № 246/1/07/10 від 23.07.2007 р., які виникли через різницю між ціною дизельного пального, яке мало поставити, але не поставило Товариство за договором № 246/1/07/10 від 23.07.2007 р., та ціною дизельного пального, придбаного Міністерством за укладеним з Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Ойл" договором № 246/1/08/6 від 31.03.2008 р.
Між тим, господарськими судами попередніх інстанцій встановлено та матеріалами справи підтверджується, що:
- Товариство листом № 1960 від 14.11.2007 р. звернулось до Міністерства з пропозицією провести поставку дизельного палива у кількості 1200 тонн по збільшеній ціні, у зв'язку зі зміною цін на ринку нафтопродуктів (вартістю 6 200,00 грн. за одну тонну);
- Міністерство залишило пропозицію Товариства, викладену у листі № 1960 від 14.11.2007 р., без задоволення, та відмовилось від прийняття виконання зобов'язання Товариства за договором № 246/1/07/10 від 23.07.2007 р., підписавши 14.11.2007 р. акт звіряння розрахунків, у якому зазначено, що з моменту підписання цього акту, який є невід'ємною частиною договору № 246/1/07/10 від 23.07.2007 р., Товариство втрачає право на поставку продукції.
Відповідно до частин другої та третьої ст. 612 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання зобов'язання, відповідає перед кредитором за завдані простроченням збитки і за неможливість виконання, що випадково настала після прострочення. Якщо внаслідок прострочення боржника виконання зобов'язання втратило інтерес для кредитора, він може відмовитися від прийняття виконання і вимагати відшкодування збитків.
Між тим, як зазначалось вище, пропозиція Товариства поставити Міністерству дизельне паливо за ціною, нижчою від ціни, встановленою укладеним між Міністерством та Товариством з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Ойл" договором № 246/1/08/6 від 31.03.2008 р., залишилась Міністерством без задоволення, при цьому Міністерство взагалі відмовилось від подальших поставок дизельного пального від Товариства за договором № 246/1/07/10 від 23.07.2007 р., а договір № 246/1/08/6 було укладено майже через півроку після припинення зобов'язань між Міністерством і Товариством за договором № 246/1/07/10 від 23.07.2007 р.
Зазначене свідчить, що господарські суди першої та другої інстанції обґрунтовано прийшли до висновку про відсутність причинного зв'язку між діями Товариства з недопоставки Міністерству дизельного пального за договором № 246/1/07/10 від 23.07.2007 р. та понесенням Міністерством додаткових витрат у зв'язку з придбанням дизельного пального у Товариства з обмеженою відповідальністю "Інтертрейд Ойл" за договором № 246/1/08/6 від 31.03.2008 р.
На підставі викладеного колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що відповідно до вимог ст. 43 Господарського процесуального кодексу України постанова Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2008 р. ґрунтується на всебічному, повному та об'єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи касаційного подання заступника Військового прокурора Центрального регіону України не спростовують висновків господарського суду другої інстанції, у зв'язку з чим підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11110 та 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційне подання заступника Військового прокурора Центрального регіону України залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного господарського суду від 25.11.2008 р. у справі № 4/100-40 господарського суду Волинської області -без змін.
Головуючий суддя Г.А. Кравчук
Суддя Г.М. Мачульський
Суддя В.І. Шаргало