"24" березня 2009 р.
Справа № 17/8-211
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрусик Н.О.
Розглянув справу
за позовом: Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж “Тернопільтеплокомуненерго», м. Тернопіль
до відповідача: Приватного малого підприємства “РАФАЕЛЬ», с. Шляхтинці Тернопільського району Тернопільської області
Представник від:
позивача: не з'явився;
відповідача: не з'явився.
Суть справи:
Позивач: Тернопільське обласне комунальне підприємство теплових мереж “Тернопільтеплокомуненерго», м. Тернопіль звернувся 06.02.09р. до господарського суду Тернопільської області з позовом до Приватного малого підприємства “РАФАЕЛЬ», с. Шляхтинці Тернопільського району Тернопільської області, про повернення 300 грн., сплачених помилково згідно платіжного доручення №1049 від 14.05.08р.
Позов обґрунтовується копією довідки про знаходження позивача в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців; копією платіжного доручення №1049 від 14.05.08р.; копією листа №1444/05 від 03.11.08р.; копією претензії №1747/01 від 26.12.08р.; іншими матеріалами.
Ухвалою господарського суду від 10.02.09р. порушено провадження у даній справі, призначено судове засідання на 24.02.2009р. та витребувано від сторін додаткові докази, зокрема від позивача: довідку статуправління про включення сторін до Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців станом на день звернення з позовом до суду; рахунок №181 від 14.05.08р.; Статут; докази надіслання претензії та листа від 03.11.08р. відповідачу у справі; докази надіслання (вручення) відповідачу копії позовної заяви і доданих до неї документів; докази існування спору між сторонами.
Окрім того, відмовлено у задоволенні клопотання про вжиття заходів до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно, що належить відповідачу на даній стадії судового процесу, як необґрунтованому.
В судовому засіданні 24.02.09р. позивач позовні вимоги підтримав повністю з підстав, викладених у позовній заяві. Разом з тим, всупереч вимог ст. ст. 43, 33 ГПК України не надав суду витребуваних доказів, зокрема щодо існування спору між сторонами та не вказав причин невиконання (неможливості виконання) вимог суду, викладених в ухвалах від 10.02.2009р. та від 24.02.2009р..
В судове засідання 24.03.09р. представники сторін не з'явилися, причини неявки суду не повідомили, хоча про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, у встановленому законом порядку, про що свідчить повідомлення про вручення поштового відправлення №2213592; про дату та час наступного судового засідання також оголошено судом в засіданні 24.02.2009р.
Відповідач документально обґрунтованого відзиву на позов не представив, його повноважний представник у судове засідання не з'явився, причини неявки суду не повідомив, клопотань про відкладення розгляду справи не заявив.
Процесуальні документи, які надсилалися господарським судом за юридичною адресою, зазначеною в позовній заяві, а саме: с. Шляхтинці Тернопільського району Тернопільської області (відповідно до довідки Головного управління статистики в Тернопільській області № 31-36 від 23.12.2008р.), повернуто відділенням поштового зв'язку с. Шляхтинці Тернопільського району із зазначенням причини невручення: «Заправка закрита».
Згідно п. 26.4.71 Роз'яснення Президії Вищого господарського суду України № 04-5/609 від 31.05.2002 р. «Про внесення змін і доповнень і про визнання таким, що втратило чинність, деяких роз'яснень президії Вищого господарського суду України», особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною в позовній заяві. Оскільки процесуальні документи надсилалася відповідачу за місцем його державної реєстрації, тобто за адресою, вказаною в позові, тому суд вважає, що відповідач був повідомлений належним чином про час, дату та місце слухання справи у відповідності до ст. 64 ГПК України.
Дослідивши подані матеріали, оцінивши зібрані по справі докази, суд залишає позов без розгляду, виходячи з наступного.
В силу приписів статті 129 Конституції України, ст. ст. 4-2, 4-3 ГПК України, судочинство здійснюється на засадах рівності всіх учасників судового процесу перед законом і судом, змагальності сторін та свободи в наданні ними суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.
Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Згідно з приписами ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права і обов'язки виникають з дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, а також із дій осіб, що не передбачені цими актами, але за аналогією породжують цивільні права та обов'язки.
Згідно із ст. 509 ЦК України зобов'язання виникають з договору або з інших підстав, зазначених у статті 11 цього Кодексу.
Як стверджує позивач, 14.05.2008р. згідно платіжного доручення №1049 Тернопільським обласним комунальним підприємством теплових мереж “Тернопільтеплокомуненерго» було помилково перераховано кошти в розмірі 300,00 грн. на рахунок Приватного малого підприємства “РАФАЕЛЬ», що підтверджується копією платіжного доручення №1049 від 14.05.2008р., котре знаходиться в матеріалах справи.
Відповідно до листа №1444/05 від 03.11.2008р. та претензії №1747/01 від 26.12.2008р. позивач звертався до відповідача з проханням повернути грошові кошти, однак підприємство відмовляється повернути зазначені кошти.
Наведені обставини стали підставою для звернення позивача до господарського суду Тернопільської області з позовом про стягнення з відповідача коштів, набутих без достатніх правових підстав, посилаючись на приписи ст.ст. 387, 1212, 1213 ЦК України.
Відповідно до ст. 387 ЦК України, власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.
Статтею 1212 ЦК України передбачено обов'язок особи, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), повернути потерпілому це майно.
Як вбачається з наданого суду платіжного доручення №1049 від 14.05.2008р., на яке посилається позивач як на підставу набуття відповідачем майна (коштів) без достатніх правових підстав, у графі доручення «призначення платежу»зазначено: «За газ згідно рах. №181 від 14.05.2008р., в тому числі ПДВ 50,00».
Отже, з наведеного випливає, що кошти в сумі 300,00 грн. перераховувалися позивачем як оплата за газ, згідно виставленого відповідачем рахунку №181 від 14.05.2008р., а тому з метою повного, об'єктивного та всебічного розгляду справи судом було витребувано від позивача рахунок №181 від 14.05.2008р., докази існування спору між сторонами, про що свідчить ухвала суду від 10.02.2009р., а пізніше - письмове пояснення з приводу неможливості надання рахунку №181 від 14.05.08р. та акт звірки взаєморозрахунків між сторонами станом на 01.02.2009р. (ухвала про відкладення розгляду справи від 24.02.2009р.).
Однак, позивач в судове засідання 24 лютого 2009 року не з'явився, витребуваних документів суду не представив, як і не вказав поважних причин їх неподання.
Відповідно до статей 4 , 4-7 , 21, 28, 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд вирішує господарські спори на підставі Конституції України, Закону України "Про господарський суд", цього Кодексу, інших законодавчих актів України, міжнародних договорів, згода на обов'язковість яких надана Верховною Радою України, та виносить рішення за результатами обговорення всіх обставин справи, на підставі оцінених доказів, що подані сторонами.
Враховуючи, що неподання позивачем доказів, на підтвердження доводів про помилковість перерахування коштів, як і доказів існування спору між сторонами унеможливлює вирішення даного господарського спору по суті, створює перешкоди для всебічного, об'єктивного та повного дослідження всіх обставин справи, а наявні у справі матеріали навпаки підтверджують факт оплати за газ та існування договірних зобов'язань, тому, беручи до уваги, що позивачем без поважних причин не подано витребуваних судом документів, суд дійшов висновку, що позов Тернопільського обласного комунального підприємства теплових мереж “Тернопільтеплокомуненерго» слід залишити без розгляду згідно п. 5 ст. 81 ГПК України.
Судові витрати, згідно ст. 49 ГПК України, поверненню не підлягають.
З огляду на вищенаведене, керуючись ст. 124 Конституції України, ст. ст. 4, 4-2, 22, 33, 43, 49, п. 5 ст. 81, ст. 86 ГПК України, господарський суд, -
Позов залишити без розгляду.
Після усунення обставин, що зумовили залишення позову без розгляду, позивач має право знову звернутися до суду в загальному порядку.
Суддя Н.О. Андрусик