10 березня 2009 р.
№ 7/123
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Козир Т.П. - головуючого, Плюшка І.А., Разводової С.С.,
за участю представника позивача -Костенка О.В. дов. №168/10 від 26.12.2008 року та представника відповідача -Любача В.В. дов. № 12-8286 від 10.11.2008 року,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві касаційну скаргу ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" на постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22 грудня 2008 року у справі господарського суду Донецької області за позовом ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" до КП "Макіївтепломережа" про стягнення суми основного боргу за поставлений природний газ, інфляційних, пені та 3% річних,
У червні 2008 року ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" звернулась до господарського суду Донецької області з позовом до КП "Макіївтепломережа" про стягнення 1832274 грн. 42 коп. боргу за поставлений природний газ, 194026 грн. 87 коп. пені, 856773 грн. 44 коп. втрати коштів від інфляції та 159 222 грн. 22 коп. -3% річних.
Рішенням господарського суду Донецької області від 30 вересня 2008 року позовні вимоги задоволені частково.
З відповідача стягнуто 1 832 274 грн. 42 грн. боргу, 856 773 грн. 44 коп. втрати коштів від інфляції, 159 222 грн. 22 коп. -3% річних та 155 176 грн. 07 коп. пені. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.
Постановою Донецького апеляційного господарського суду від 22 грудня 2008 року апеляційну скаргу КП "Макіївтепломережа" на рішення господарського суду Донецької області від 30 вересня 2008 року задоволено частково.
Рішення суду змінено. Пункт 2 резолютивної частини рішення господарського суду Донецької області від 30 вересня 2008 року викладено в наступній редакції:
"Стягнути з Комунального підприємства «Макіївтепломережа" м.Макіївка на користь Дочірньої компанії «Газ України" Національної акціонерної компанії «Нафтогаз України" борг у розмірі 1 832 274 грн. 42 коп., інфляційні у сумі 583 636грн. 81коп., 3% річних у сумі 85 668 грн.40коп., пеню в сумі 155176 грн. 07 коп., державне мито в сумі 22 389грн., плата за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 103 грн.60коп."
В іншій частині рішення господарського суду Донецької області від 30 вересня 2008 року залишено без змін.
У касаційній скарзі ДК "Газ України" НАК "Нафтогаз України" просить скасувати постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22 грудня 2008 року та залишити в силі рішення господарського суду Донецької області від 30 вересня 2008 року.
Заявник вважає, що оскаржувана постанова прийнята судом з порушенням положень ст. 625 ЦК України.
Наголошує на тому, що позивачем вірно здійснено розрахунок заявленої до стягнення суми втрат від інфляції та 3 % річних.
Вислухавши пояснення представників сторін, обговоривши доводи касаційної скарги та вивчивши матеріали справи, суд вважає, що касаційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Судами встановлено, що 29 грудня 2006 року між позивачем та відповідачем було укладено договір №419-06/06-1071БО-8 на постачання природного газу для вироблення теплової енергії для потреб установ та організацій, що фінансуються з державних та місцевих бюджетів, а також інших суб'єктів.
Пунктом 11.1 договору з урахуванням додаткових угод до нього №№1 - 3 визначено, що договір укладено на термін до 30 квітня 2007 року, а в частині проведення розрахунків за газ - до їх повного здійснення.
Відповідно до п.6.1 договору оплата за газ здійснюється шляхом попередньої оплати у розмірі 34% вартості обсягів газу запланованих місячних обсягів постачання та транспортування газу проводиться не пізніше 10 числа поточного місяця; подальші оплати проводяться плановими платежами по 33% від вартості запланованих місячних обсягів постачання та транспортування природного газу до 20 та 30 числа поточного місяця; остаточний розрахунок здійснюється на підставі акту приймання-передачі газу до 10 числа наступного за місяцем поставки газу.
Пунктом 7.2 договору встановлено, що у разі несплати або несвоєчасної сплати у строки, вказані у п. 6.1 договору, покупець сплачує на користь постачальника пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожен день прострочення платежу.
Позивачем зобов'язання за договором виконані належним чином.
Відповідно до актів приймання передачі від 31 січня 2007 року, 28 лютого 2007 року, 31 березня 2007 року та 30 квітня 2007 року, у січні-квітні 2007 року позивач поставив та протранспортував відповідачу газ на загальну суму 7718458 грн. 67 коп.
Встановлено, що відповідач визнав, що має заборгованість перед позивачем за поставлений та протранспортований газ за договором в сумі 1832274 грн. 42 коп.
Зокрема, за березень 2007року сума боргу складає 1 107 604 грн. 26 коп., а за квітень 2007року -724 870 грн. 16 коп.
Дана обставина позивачем не заперечується.
Судом також встановлено, що під час перегляду справи в апеляційному порядку відповідач платіжними дорученнями №1 від 6 листопада 2008 року та №9 від 17 листопада 2008 року сплатив суму боргу в розмірі 1832274 грн.42 коп.
Встановлено, що відповідачем було прострочено виконання за договором в частині повної та своєчасної оплати отриманого газу. Даний факт відповідачем не заперечується.
Вбачається, що позивачем та відповідачем постанова суду апеляційної інстанції в частині стягнення основної суми боргу та пені не оспорюється.
З касаційної скарги вбачається, що позивач не погоджується лише з висновком суду апеляційної інстанції в частині зменшення заявленої позивачем до стягнення суми втрат від інфляції та 3% річних.
Позивач вимагає стягнення з відповідача інфляційних у сумі 856 773 грн. 44 коп. за лютий 2007 року - травень 2008 року, 3% річних у сумі 159 222 грн. 22 коп. за період з 11 лютого 2007 року по 26 червня 2008 року, як то визначено в рішенні суду першої інстанції.
Відповідно до положень ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми…
Судом апеляційної інстанції встановлено, що позивач не надав будь-яких доказів, що свідчать про суму заборгованості у кожний період, за який позивач просить стягнути втрати від інфляції та 3% річних, з яких можна було б зробити висновок щодо дати сплати відповідачем заборгованості за кожним актом приймання-передачі.
Вбачається, що доводи викладені в касаційній скарзі доводи ніяким чином не спростовують зазначеної обставини.
З огляду на наведене, підставним є висновок суду апеляційної інстанції щодо того, що заявником не доведено факт наявності прострочення основного зобов'язання у період, на який він посилається, саме у тих сумах, на які ним нараховані інфляційні та 3% річних.
Водночас з оскаржуваної постанови вбачається, що апеляційною інстанцією було встановлено, що з квітня 2007 року по травень 2008 року та з травня 2007 року по травень 2008 року на суму боргу 1832274 грн. 42 коп. втрати коштів від інфляції складають 583 636 грн. 81 коп.; з квітня 2007року по 26 червня 2008 року 3% річних складають 85 668 грн. 40 коп.
Мотивованих доводів щодо неправильності зазначених розрахунків суду апеляційної інстанції заявник в касаційній скарзі не наводить.
Відтак, з огляду на те, що наведені в касаційній скарзі доводи свого підтвердження не знайшли, а судом, в свою чергу, було повно та всебічно досліджено всі обставини справи та правильно застосовано положення ст. 625 ЦК України, оскаржувана постанова є законною та обґрунтованою, а тому зміні чи скасуванню не підлягає.
Доводи касаційної скарги, які стосуються встановлення обставин справи та переоцінки доказів, Вищий господарський суд України не розглядає як такі. Що виходять за межі його повноважень.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117-1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, суд
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 22 грудня 2008 року -без зміни.
Головуючий Т. Козир
Судді І. Плюшко
С. Разводова