79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
12.03.09 Справа№ 9/15
Господарський суд Львівської області у складі судді Данко Л.С.,
При секретарі Марочканич І.О.
Розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом
Позивача: Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЕН-Н», м. Київ,
До відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «ІНТЕРМАРКЕТ», м. Львів,
Про стягнення заборгованості в сумі 54 620,64 грн., в т.ч. 51 414,46 грн. -за поставлені продукти харчування, 2 849,94 грн. - пеня за несвоєчасну оплату, 356,24 грн. -3 % річних та стягнення судових витрат.
За участю представників:
Від позивача: Мицик О.В. представник за довіреністю від 06.03.2009р.,
Від відповідача: не прибув.
Представнику роз»яснено права та обов»язки визначені статтею 22 ГПК України.
Представник сторони не наполягає на фіксації судового процесу технічними засобами.
Суть спору: розглядається справа за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЕН-Н, м. Київ, до Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «ІНТЕРМАРКЕТ», м. Львів, про стягнення заборгованості в сумі 54 620,64 грн., в т.ч. 51 414,46 грн. -за поставлені продукти харчування, 2 849,94 грн. -пеня за несвоєчасну оплату, 356,24 грн. -3 % річних та стягнення судових витрат.
Ухвалою суду від 09.02.2009 року порушено провадження у справі та розгляд справи призначено на 05.03.2009 року, про що сторони були належним чином, під розписку: повідомлені: Позивач -12.02.09р., а Відповідач -12.02.09р., про день, час та місце розгляду даної справи рекомендованими кореспонденціями відповідно № 04001402, № 04001399 (оригінали повідомлень про вручення поштових відправлень -в матеріалах справи).
У зв'язку з неявкою представника відповідача в судове засідання 05.03.2009р. та подання ним через канцелярію господарського суду Львівської області клопотання за вх. № 4247 від 05.03.09р. про відкладення розгляду справи, у зв'язку з тим, що Товариство з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «Інтермаркет» має бажання мирно врегулювати спір та укласти мирову угоду з позивачем, розгляд справи відкладався на 12.03.2009р.
Ухвалою суду від 05.03.2009 року за заявою вх. № П-67 від 24 лютого 2009р. позивача здійснено забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позовних вимог.
Представник позивача позовні вимоги підтримав у повному обсязі, подав документи, які вимагалися судом (оригінали -для огляду, копії -у справі), просить позов задовільнити повністю.
Відповідач, в судове засідання повноважного представника не направив, відзиву на позовну заяву не надав, вимог ухвали суду - не виконав, про причини неприбуття представника в судове засідання суд, належним чином, не повідомив.
Суд, заслухав пояснення представника позивача, оглянув подані позивачем докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що у справі достатньо доказів для розгляду справи без участі представника відповідача. Справа розглядається згідно вимог статті 75 ГПК України -за наявними у ній матеріалами.
В ході розгляду справи суд ВСТАНОВИВ:
Між Товариством з обмеженою відповідальністю «КЛЕН-Н» (Позивачем -у справі) та Товариством з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «ІНТЕРМАРКЕТ» (Відповідачем -у справі) 24.03.2008 року було укладено договір поставки, а саме: Договір № ТП-600.
Відповідно до Договору поставки № ТП-600, позивач зобов'язався поставити товар та передати у власність відповідача, а відповідач прийняти і оплатити товар, в асортименті та кількості відповідно до Специфікацій (Додаток № 1) (докази в матеріалах справи).
Предметом постачання Договору поставки № ТП-600 є продукти харчування. Асортимент та кількість товару, що підлягає постачанню визначені Специфікацією № 1, яка є невід'ємною частиною даного Договору (докази в матеріалах справи - Додаток № 1 до позову).
Згідно з вказаним договором, Позивачем (ТзОВ «КЛЕН-Н») здійснено постачання товару (продукти харчування) Відповідачу (ТзОВ «Торгова компанія «ІНТЕРМАРКЕТ») в період з 01 квітня 2008 року по 30 листопада 2008 року на загальну суму 134 763 грн. 80 коп., за видатковими накладними: № КН-0002412 від 08.04.2008р. на загальну суму 3 263 грн. 04 коп.; № КН-0002414 від 08.04.2008р. на загальну суму 3 491 грн. 34 коп.; № КН-0002415 від 08.04.2008р. на загальну суму 2 827 грн. 59 коп.; № КН-0002416 від 08.04.2008р. на загальну суму 2 827 грн. 59 коп.; № КН-0002417 від 08.04.2008р. на загальну суму 2 253 грн. 01 коп.; № КН-0002418 від 08.04.2008р. на загальну суму 2 543 грн. 31 коп.; № КН-0002419 від 08.04.2008р. на загальну суму 2 890 грн. 42 коп.; № КН-0002420 від 08.04.2008р. на загальну суму 2 253 грн. 01 коп.; № КН-0002855 від 22.04.2008р. на загальну суму 3 346 грн. 35 коп.; № КН-0002951 від 25.04.2008р. на загальну суму 2 738 грн. 89 коп.; № КН-0003082 від 06.05.2008р. на загальну суму 2 627 грн. 21 коп.; № КН-0003083 від 06.05.2008р. на загальну суму 2 774 грн. 02 коп.; № КН-0003261 від 14.05.2008р. на загальну суму 2 256 грн. 62 коп.; № КН-0003262 від 14.05.2008р. на загальну суму 2 595 грн. 89 коп.; № КН-0003407 від 19.05.2008р. на загальну суму 4 173 грн. 33 коп.; № КН-0003841 від 30.05.2008р. на загальну суму 3 142 грн. 69 коп.; № КН-0003958 від 03.06.2008р. на загальну суму 3 459 грн. 42 коп.; № КН-0003957 від04.06.2008р. на загальну суму 2 445 грн. 27 коп.; № КН-0003960 від 04.06.2008р. на загальну суму 3 064 грн. 36 коп.; № КН-0004132 від 10.06.2008р. на загальну суму 3 621 грн. 04 коп.; № КН-0004377 від 19.06.2008р. на загальну суму 1 725 грн. 38 коп.; № КН-0004380 від 19.06.2008р. на загальну суму 2 924 грн. 20 коп.; № КН-0004382 від 19.06.2008р. на загальну суму 2 784 грн. 47 коп.; № КН-0004517 від 25.06.2008р. на загальну суму 4 420 грн. 87 коп.; № КН-0004660 від 02.07.2008р. на загальну суму 2 380 грн. 21 коп.; № КН-0004964 від 11.07.2008р. на загальну суму 2 603 грн. 56 коп.; № КН-0005026 від 15.07.2008р. на загальну суму 1 805 грн. 46 коп.; № КН-0005053 від 16.07.2008р. на загальну суму 3 145 грн. 34 коп.; № КН-0005069 від 16.07.2008р. на загальну суму 3 807 грн. 20 коп.; № КН-0005140 від 18.07.2008р. на загальну суму 2 873 грн. 24 коп.; № КН-0005142 від 18.07.2008р. на загальну суму 3 270 грн. 03 коп.; № КН-0005285 від 25.07.2008р. на загальну суму 2 120 грн. 44 коп.; № КН-0005324 від 29.07.2008р. на загальну суму 2 724 грн. 62 коп.; № КН-0005347 від 29.07.2008р. на загальну суму 2 539 грн. 17 коп.; № КН-0005604 від 08.08.2008р. на загальну суму 2 011 грн. 58 коп.; № КН-0005605 від 08.08.2008р. на загальну суму 1 512 грн. 86 коп.; № КН-0005606 від 08.08.2008р. на загальну суму 3 503 грн. 95 коп.; № КН-0005680 від 13.08.2008р. на загальну суму 2 871 грн. 69 коп.; № КН-0005735 від 14.08.2008р. на загальну суму 2 959 грн. 81 коп.; № КН-0005891 від 21.08.2008р. на загальну суму 2 020 грн. 02 коп.; № КН-0006041 від 01.09.2008р. на загальну суму 1 887 грн. 11 коп.; № КН-0006341 від 11.09.2008р. на загальну суму 2 512 грн. 83 коп.; № КН-0006582 від 22.09.2008р. на загальну суму 3 121 грн. 92 коп.; № КН-0006583 від 22.09.2008р. на загальну суму 2 613 грн. 98 коп.; № КН-0006690 від 24.09.2008р. на загальну суму 4 252 грн. 98 коп.; № КН-0006862 від 01.10.2008р. на загальну суму 2 425 грн. 56 коп.; № КН-0006923 від 03.10.2008р. на загальну суму 2 363 грн. 50 коп.; № КН-0007134 від 13.10.2008р. на загальну суму 2 987 грн. 42 коп.; на загальну суму 134 763 грн. 80 коп. (оригінали оглянуто в судовому засіданні -копії в матеріалах справи).
Відповідач зобов'язався здійснити розрахунок за поставлений товар протягом 45 банківських днів з моменту отримання товару, що підтверджується п. 3.3. Договору № ТП-600. Таким чином всі розрахунки мали бути здійсненні не пізніше 28.11.2008р. Однак, Відповідач, в порушення вищевказаних умов договору, за поставлений позивачем товар розрахувався частково - на загальну суму 83 349 грн. 34 коп., що підтверджується банківськими виписками: № КН-0000119 від 04.06.2008 року на загальну суму 22 349 грн. 34 коп.; № КН-0000139 від 03.07.2008 року на загальну суму 11 000 грн. 00 коп.; № КН-0000146 від 15.07.2008 року на загальну суму 9 000 грн. 00 коп.; № КН-0000165 від 11.08.2008 року на загальну суму 20 000 грн. 00 коп.; № КН-0000191 від 17.09.2008 року на загальну суму 21 000 грн. 00 коп. (докази в матеріалах справи).
На час подання позивачем позовної заяви в суд, відповідач не сплатив кошти за поставлений товар в сумі 51 414 грн. 46 коп., не зважаючи на те, що остаточний строк оплати за поставлений товар настав 28 листопада 2008 року.
З метою врегулювання спору у досудовому порядку, 09.12.2008 року позивач направив відповідачу лист-вимогу Вих. П-332 від 08.12.2008 року, цінним листом № 3147 від 09.12.2008р.
Вимога позивача залишена відповідачем без реагування.
В судовому засіданні встановлено, підтверджується матеріалами даної справи, основний борг відповідача перед позивачем, на час розгляду даної справи, складає 51 414 грн. 46 коп.
Отже, вимоги позивача в частині стягнення з відповідача основного боргу в сумі 51 414 грн. 46 коп. підлягає задоволенню.
Статтею 173 ГК України передбачено, що господарським визнається зобов'язання, що вини кає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з під став, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зо бов'язаний вчинити певну дію господарського чи управ лінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від пе вних дій, а інший суб'єкт (управлена сторона, у тому чи слі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сто рони виконання її обов'язку.
Частиною 2 цієї статті визначено, що основними видами господарських зобов'язань є майново-господарські зобов'язання та організаційно-го сподарські зобов'язання, а частиною 3, що сторони можуть за взаємною згодою конкретизу вати або розширити зміст господарського зобов'язання в процесі його виконання, якщо законом не встановле но інше.
Спірне зобов»язання виникло в силу укладеного між сторонами договору, що відповідає вимогам частини 1 статті 174 ГК України.
Відповідно до статті 175 ГК України, майново-господарськими визнаються цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками го сподарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчи нити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управлена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодек сом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Частиною 2 цієї статті передбачено, що суб'єктами майново-господарських зобов'язань можуть бути суб'єкти господарювання, зазначені у стат ті 55 цього Кодексу, негосподарюючі суб'єкти -юри дичні особи, а також органи державної влади, органи місцевого самоврядування, наділені господарською ком петенцією. Якщо майново-господарське зобов'язання виникає між суб'єктами господарювання або між суб'єк тами господарювання і негосподарюючими суб'єкта ми -юридичними особами, зобов'язаною та управленою сторонами зобов'язання є відповідно боржник і кредитор, а частиною 4 цієї статті визначено, що суб'єкти господарювання у випадках, передбаче них цим Кодексом та іншими законами, можуть добро вільно брати на себе зобов'язання майнового характеру на користь інших учасників господарських відносин (благодійництво тощо). Такі зобов'язання не є підставою для вимог щодо їх обов'язкового виконання.
Відповідно до вимог ст. 526 ЦК України, зобов'язання має виконуватись належним чином, відповідно до умов договору, ЦК України, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Частиною 1. ст. 530 ЦК України, передбачено, що якщо у зобов»язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Статтею 216 ГК України передбачено, що учасники господарських відносин несуть гос подарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до право порушників господарських санкцій на підставах і в по рядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Частиною 2 цієї статті визначено, що застосування господарських санкцій повинно га рантувати захист прав і законних інтересів громадян, організацій та держави, в тому числі відшкодування зби тків учасникам господарських відносин, завданих внас лідок правопорушення, та забезпечувати правопорядок у сфері господарювання.
Частиною 3 цієї ж статті, що господарсько-правова відповідальність базується на принципах, згідно з якими:
потерпіла сторона має право на відшкодування зби тків незалежно від того, чи є застереження про це в до говорі; передбачена законом відповідальність виробни ка (продавця) за недоброякісність продукції застосовує ться також незалежно від того, чи є застереження про це в договорі;
сплата штрафних санкцій за порушення зобов'язан ня, а також відшкодування збитків не звільняють право порушника без згоди другої сторони від виконання прий нятих зобов'язань у натурі;
у господарському договорі неприпустимі застере ження щодо виключення або обмеження відповідально сті виробника (продавця) продукції.
Статтею 217 ГК України передбачено, що господарськими санкціями визнаються заходи впливу на правопорушника у сфері господарювання, в результаті застосування яких для нього настають не сприятливі економічні та/або правові наслідки.
Частиною 2 цієї статті, що у сфері господарювання застосовуються такі ви ди господарських санкцій: відшкодування збитків; штраф ні санкції; оперативно-господарські санкції.
Стаття 218 ГК України передбачає, що підставою господарсько-правової відповідальнос ті учасника господарських відносин є вчинене ним пра вопорушення у сфері господарювання, частиною 2 зазначеної статті встановлено, що учасник господарських відносин відповідає за не виконання або неналежне виконання господарського зобов'язання чи порушення правил здійснення госпо дарської діяльності, якщо не доведе, що ним вжито усіх залежних від нього заходів для недопущення господар ського правопорушення. У разі якщо інше не передба чено законом або договором, суб'єкт господарювання за порушення господарського зобов'язання несе госпо дарсько-правову відповідальність, якщо не доведе, що належне виконання зобов'язання виявилося неможли вим внаслідок дії непереборної сили, тобто надзвичайних і невідворотних обставин за даних умов здійснення господарської діяльності. Не вважаються такими обста винами, зокрема, порушення зобов'язань контрагентами правопорушника, відсутність на ринку потрібних для ви конання зобов'язання товарів, відсутність у боржника необхідних коштів.
Статтею 219 ГК України чітко визначено, що за невиконання або неналежне виконання госпо дарських зобов'язань чи порушення правил здійснення господарської діяльності правопорушник відповідає на лежним йому на праві власності або закріпленим за ним на праві господарського відання чи оперативного упра вління майном, якщо інше не передбачено цим Кодек сом та іншими законами.
Статтею 230 ГК України передбачено, що штрафними санкціями у цьому Кодексі визнаються господарські санкції у вигляді грошової суми (не устойка, штраф, пеня), яку учасник господарських відно син зобов'язаний сплатити у разі порушення ним правил здійснення господарської діяльності, невиконання або неналежного виконання господарського зобов'язання.
Згідно зі статтею 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
П. 3 ст. 611 ЦК України передбачено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Відповідно до статті 546 ЦК України, виконання зобов'язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов'язання.
Згідно зі статтею 549 ЦК України - неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Позивач просить стягнути з відповідача на свою користь пеню у розмірі 2 849 грн. 94 коп., яка нарахована відповідно до пункту 6.2. Договору № ТП-600 у якому, передбачено, що за кожний протермінований день від простроченої суми у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла в період за який нараховується пеня. (Розрахунок пені приведений у тексті позовної заяви).
Правильність розрахунку пені була перевірена в судовому засіданні, розрахунок пені відповідає вимогам частини 6 статті 232 ГК України та частині 2 статті 343 ГК України.
Крім того позивач просить стягнути з відповідача на свою користь три відсотка річних в сумі 356 грн. 24 коп., які нараховано відповідно до ст. 625 ЦК України (Розрахунок трьох відсотків річних приведений у тексті позовної заяви).
Правильність розрахунку трьох відсотків річних була перевірена в судовому засіданні, відповідає розрахунку наведеному позивачем у тексті позовної заяви, від так позовні вимоги позивача в частині стягнення з відповідача на свою користь трьох відсотків річних у розмірі 356 грн. 24 коп. підлягає до задоволення.
Таким чином, загальний борг відповідача, враховуючи суму основного боргу, пеню та три відсотки річних, на момент подання позовної заяви складає 54 620 грн. 64 коп., з яких: 51 414 грн. 46 коп. - сума основного боргу; 2 849 грн. 94коп. - пеня; 356 грн. 24 коп. - 3 % річних.
Суд, заслухавши пояснення представника позивача, який прибув в дане судове засідання, оглянув та дослідив подані сторонами докази, оцінив їх в сукупності, прийшов до висновку, що позов документально та нормативно обґрунтований та підлягає до задоволення повністю.
Судові витрати покласти на відповідача, відповідно до статті 49 ГПК України.
Забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позовних вимог -скасувати.
На підставі вищенаведеного та керуючись статтями 22, 32, 33, 34, 43, 44 - 49, 68, 69, 75, 77, 82 -85, 116 -117 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
1. Позов задовільнити повністю.
2. Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю «Торгова компанія «ІНТЕРМАРКЕТ» (п. і. 79040, місто Львів, вулиця Городоцька, 359, код ЄДРПОУ13827416) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «КЛЕН-Н» (п. і. 03151, місто Київ, Повітрофлотський проспект, 66, Ідентифікаційний код 32485229) 51 414 грн. 46 коп. - основний борг; 2 849 грн. 94коп. - пеня; 356 грн. 24 коп. - 3 % річних, 546 грн. 21 коп. державного мита та 118 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
3. Забезпечення позову в частині накладення арешту на грошові кошти відповідача в межах суми позовних вимог -скасувати.
4. Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя Данко Л.С.