Київський міжобласний апеляційний господарський суд
01601, м. Київ, вул. Жилянська, 58-б тел. 284-37-31
про відмову у прийнятті апеляційної скарги
12.02.09 р. № 21/351
Київський міжобласний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Міщенко П. К.
суддів:
Ільєнок Т.В.
Шевченко В. Ю.
розглянувши матеріали апеляційної скарги прокурора Карлівського району на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.12.2008 року у справі № 21/351 (суддя Тимченко Б.П.)
за позовом
Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової компанії «Укрхімекспорт»
до
Державного підприємства «Жовтневий спиртовий завод»
про
стягнення 9 885, 47 грн.
Рішенням Господарського суду Полтавської області від 01.12.2008 року по справі 21/351 позов Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової компанії «Укрхімекспорт»задоволено повністю; стягнуто з Державного підприємства «Жовтневий спиртовий завод»на користь Товариства з обмеженою відповідальністю торгівельно-промислової компанії «Укрхімекспорт» 9 985, 47 грн. - боргу, 99, 85 грн. витрат по сплаті державного мита, 118, 00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
До Київського міжобласного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою на вказане вище судове рішення звернувся прокурор Карлівського району інтересах держави України в особі Державного підприємства «Жовтневий спиртовий завод», в якій просить скасувати його і прийняти нове рішення, яким провадження у справі припинити, посилаючись на те, що при розгляді даної справи суд першої інстанції не врахував та належним чином не дослідив всіх обставин справи.
Перевіривши матеріали справи, доводи апеляційної скарги та додані до апеляційної скарги матеріали, апеляційний господарський суд прийшов до висновку про відмову у прийнятті апеляційної скарги прокурору Карлівського району, з наступних підстав.
Згідно з пунктом 2 статті 121 Конституції України на прокуратуру України покладається представництво інтересів громадян або держави в суді у випадках, визначених законом.
Зазначене конституційне положення знайшло своє відображення в ст. 5 Закону України «Про прокуратуру», де зазначено, що прокуратура виконує функцію представництва інтересів громадянина або держави в суді у випадках, визначених законом.
Статтею 361 Закону України «Про прокуратуру»визначено, що підставою представництва у суді інтересів держави є наявність порушень або загрози порушень економічних, політичних та інших державних інтересів, внаслідок протиправних дій (бездіяльності) фізичних або юридичних осіб, що вчинюються у відносинах між ними або державою.
Відповідно до частини першої та третьої статті 29 Господарського процесуального кодексу України прокурор може вступити у справу на будь-якій стадії розгляду справи для представництва інтересів громадянина або держави, подати апеляційне, касаційне подання, а також подання про перегляд рішення за нововиявленими обставинами.
Представництво прокурором інтересів держави в суді відрізняється від інших видів представництва рядом специфічних ознак: складом представників та колом суб'єктів, інтереси яких вони представляють, обсягом повноважень, формами їх реалізації.
Конституційний суд у Рішенні від 8 квітня 1999 року у справі № 3-рп/99 вказав, що інтереси держави можуть збігатися повністю, частково або не збігатися зовсім з інтересами державних органів, державних підприємств та організацій чи з інтересами господарюючих товариств з частиною державної власності у статутному фонді.
В кожному конкретному випадку прокурор чи його заступник самостійно визначає, з посиланням на законодавство, підстави подання позову, вказує в чому саме відбулося чи може відбутися порушення матеріальних або інших інтересів держави, обґрунтовує необхідність їх захисту та зазначає орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції у спірних відносинах.
Як «орган уповноважений державою здійснювати відповідні функції»відповідно до ст. ст. 6, 7 та 143 Конституції України потрібно розуміти орган державної влади чи орган місцевого самоврядування, якому законом надано повноваження органу виконавчої влади.
Наведене в апеляційній скарзі обґрунтування не містить посилань на обставини, що свідчать про порушення чи загрозу інтересам держави та визначення органу державної влади, уповноваженого здійснювати відповідні функції у спірних відносинах, апеляційну скаргу прокурором заявлено в інтересах суб'єкта господарювання, управління господарською діяльністю якого здійснюється через його органи управління (ст. 89 ГК України).
В п. 8 Роз'яснень Президія Вищого господарського суду України від 22.05.2002 року № 04-5/570 «Про деякі питання участі прокурора у розгляді справ, підвідомчих господарським судам»(зі змінами і доповненнями) зазначається, що відповідно до визначеної законом компетенції прокурор вправі внести апеляційне, касаційне подання лише у справах зі спорів про захист інтересів держави або у справах про банкрутство, де кредитором є держава в особі уповноваженого органу державної влади. У разі внесення прокурором відповідного подання у справах інших категорій господарський суд повинен відмовити у його прийнятті і винести з цього приводу ухвалу.
З огляду на вищезазначене, колегія суддів не вбачає підстав для прийняття апеляційної скарги прокурора Карлівського району до розгляду.
Керуючись ст.ст. 121, 129 Конституції України ст.ст. 86 ГПК України, Київський міжобласний апеляційний господарський суд, -
Відмовити прокурору Карлівського району у прийнятті та повернути апеляційну скаргу на рішення Господарського суду Полтавської області від 01.12.2008 року у справі № 21/351 з доданими до неї матеріалами.
Справу № 21/351 повернути Господарському суду Полтавської області.
Головуючий суддя Міщенко П. К.
Судді
Ільєнок Т.В.
Шевченко В. Ю.