"23" березня 2009 р. Справа № 05/391
Господарський суд Черкаської області у складі: головуючого - судді Швидкого В.А., секретаря судового засідання Холодної Л.В., за участю представників:
від позивача: Якимчука Ю.В. - за довіреністю;
від відповідача: Купця М.Є. - за довіреністю;
від третьої особи: Бабака В.В. - за довіреністю;
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області
до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник", за участю третьої особи - Державного підприємства "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій"
про стягнення 201258,78 грн. та виселення, -
Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Черкаській області (далі за текстом позивач) заявлено позов до товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник" (далі за текстом відповідач), про стягнення 114135,24 грн., з яких: 62482,85грн. є заборгованість за листопад-грудень 2008 року, 3852,90 грн. пені, 47799,49грн. неустойки та виселення відповідача з орендованого приміщення.
Державне підприємство "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій", на балансі якого знаходиться орендоване приміщення ( далі за текстом третя особа, яка заявляє самостійні вимоги на предмет спору), в порядку ст. 24 ГПК України звернулось з позовом до відповідача про стягнення заборгованості по орендній платі за серпень 2008 року - лютий 2009 року та пеню за несвоєчасне внесення орендної плати, всього на загальну суму 87123,54 грн.
Виходячи із розрахунку суми позову, доданого до позовної заяви, третя особа просить стягнути з відповідача 76568,15 грн. заборгованості по орендній платі та 4382,11грн. пені, що не відповідає сумі позову, зазначеній у позовній заяві.
Матеріалами справи і в судовому засіданні встановлено.
10.06.2005 між сторонами укладено договір оренди № 260, згідно з п. 1.1 якого відповідачу передано в оренду частину нежитлових приміщень загальною площею 887,3кв.м., які розміщені в адміністративній будівлі за адресою: м. Черкаси, вул. Смілянська, 44/1. Строк дії договору до 31.05.2006.
Згідно з частиною 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" у разі відсутності заяви однієї із сторін про припинення або зміну умов договору оренди протягом одного місяця після закінчення терміну дії договору він вважається продовженим на той самий термін і на тих самих умовах, які були передбачені договором. Частиною 2 ст. 17 Закону України "Про оренду державного та комунального майна" кореспондуються і положення пункту 10.6 Договору.
Оскільки сторони не ставили питання про припинення Договору, він постійно пролонговувався на той же строк.
Згідно з п.п. 3.1-3.3 Договору орендна плата визначена у розмірі 6009,58 грн. на місяць без врахування ПДВ, перераховується відповідачем самостійно не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним, і сплачується у співвідношенні: 70 % - до державного бюджету, 30 % - на рахунок балансоутримувача, тобто третьої особи.
Додатком № 1 від 16.03.2007 внесено зміни до Договору, згідно з якими річна орендна ставка за використання державного майна становить: 12 % - для розміщення складів, 15 % - для офісних приміщень від вартості за незалежною оцінкою і застосовується з 01.01.2007.
Відповідно до внесених змін розмір місячної орендної плоти, починаючи з 01.01.2007, становить 15791,95 грн. та сплачується у відсотках, встановлених п. 3.3 Договору.
Пунктом 10.8 передбачені підстави припинення дії Договору, до яких відноситься відмова позивача у разі несплати відповідачем орендної плати на протязі трьох місяців. Листом від 28.11.2008 за № 71-04-04428 позивач направив відповідачу повідомлення про відмову від договору в зв"язку з несплатою орендної плати, починаючи з липня 2008 року. Згідно з поштовим повідомленням, зазначене повідомлення відповідачем отримано 03.12.2008, що дає підстави позивачу вважати про припинення дії Договору із вказаної дати.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, третьої особи, суд вважає, що позов підлягає до часткового задоволення.
Актом приймання-передачі від 01.07.2005 відповідач отримав орендовані приміщення. Як зазначено в акті, технічний стан переданих в оренду приміщень є незадовільним і згідно експертного висновку можуть експлуатуватись при проведенні відновлювально-ремонтних робіт та при умові забезпечення водопостачання, вентиляції, відновлення каналізації, опалення, виконання припису пожежного нагляду.
Згідно з ст. 526 ЦК України, зобов»язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Згідно з ч. 1 ст. 651 ЦК України, зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом.
Таким чином, одностороння відмова позивача від Договору відповідає вимогам чинного законодавства. Договір припинив свою дію 03.12.2008.
Заперечуючи проти позову, відповідач вказав, що після укладення Договору та підписання акту приймання-передачі, а також і на даний час, передбачені Договором площі передані частково. В підтвердження цього позивач послався на акт перевірки від 08.11.2006, яка проведена за участю представників позивача, з якого вбачається, що станом на вказану дату відповідачу не передано близько 680 кв.м. орендованих площ, та на акт від 07.08.2008, складений також за участю представників позивача, згідно з яким відповідачу на вказану дату не передано близько 622 кв.м. орендованих площ.
Заявляючи позов, позивач та третя особа здійснили розрахунок заборгованості відповідача, виходячи з того, що відповідачем використовується 887,3 кв.м. передбачених Договором. Оскільки судом в ході розгляду справи встановлено, що даний факт не відповідає дійсності, суд зобов"язав сторони та третю особу визначити конкретний розмір площ, які відповідач використовував станом на 01.07.2008, тобто на дату, з якої відповідач не вносить орендної плати.
Актом від 16.03.2009 сторони встановили, що станом на 01.07.2008 відповідач фактично використовує 339,27 кв.м., з яких: 90,99 кв.м. - площі спільного користування, 248,28 кв.м. - офісні та складські приміщення, які в свою чергу поділяються на офісні - 52,00 кв.м. та складські - 196,28 кв.м.
Позивач та третя особа стверджують, що відповідач не вносить орендної плати з 01.07.2008, проти чого також не заперечує відповідач. Договір припинив свою дію 03.12.2008. Таким чином, позивач та третя особа мають право на стягнення заборгованості по орендній платі за період з 01.07.2008 по 03.12.2008. Орендна плата підлягає стягненню
за фактично використані відповідачем площі, а саме: 248,28 кв.м.
Позивач також вважає, що відповідач повинен сплатити орендну плату за 90,99 кв.м. площ спільного користування. Позов в цій частині задоволенню не підлягає, оскільки плата за площі спільного користування Договором не передбачена.
Виходячи із розміру орендної плати, порядку її внесення, передбаченого п. 3.3. Договору, кількості площ, які відповідач використовував станом на 01.07.2008 та використовує на даний час, сума заборгованості по орендній платі перед позивачем становить 21472,06 грн., перед третьою особою - 9203,12 грн.
Згідно з п. 3.5 Договору, в разі несвоєчасного або не в повному обсязі перерахування орендної плати у порядку, визначеному п. 3.3, відповідач повинен сплатити позивачу та третій особі пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України за весь час прострочення, виходячи із суми боргу.
За прострочення сплати орендної плати відповідач повинен сплатити пеню на користь позивача у сумі 1523,79 грн., та на користь третьої особи 653,92 грн.
Згідно з ч. 6 ст. 283 ГК України, до відносин оренди застосовуються відповідно положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно з ст. 785 ЦК України, у разі припинення договору найму наймач зобов"язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана з урахуванням нормального зносу або у стані, який було обумовлено в договорі.
Якщо наймач не виконує обов"язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Позивач просить стягнути з відповідача неустойку станом на 29.01.2009. Розмір неустойки на вказану дату становить13375,26 грн.
Позивачем заявлено позов про виселення відповідача з орендованого приміщення. Суд вважає, що позов в цій частині задоволенню не підлягає з наступних підстав. Згідно з Договором відповідачу планувалось передати в оренду нежитлові приміщення загальною площею 887,3 кв.м. Відповідно до акту приймання-передачі від 01.07.2005, відповідач отримав орендовані приміщення. Як зазначено в акті, технічний стан переданих в оренду приміщень є незадовільним і згідно експертного висновку можуть експлуатуватись при проведенні відновлювально-ремонтних робіт та при умові забезпечення водопостачання, вентиляції, відновлення каналізації, опалення, виконання припису пожежного нагляду.
За час дії Договору відповідачу не було передано орендовані приміщення, передбачені Договором, у повному об"ємі. За участю представників позивача двічі - 08.11.2006 та 07.08.2008 проводились перевірки на предмет виконання умов Договору, в ході яких встановлено, що відповідач фактично використовує значно менші площі, ніж передбачено Договором, а саме: станом на 08.11.2006 йому не було передано 680 кв.м., станом на 07.08.2008 - 621,5 кв.м., про що відповідач неодноразово попереджав позивача.
28.11.2008 позивач, керуючись п. 10.8, направив відповідачу відмову від Договору.
Із змісту повідомлення вбачається, що, визначаючи заборгованість по орендній платі, позивач виходив із кількості орендованої площі 887,3 кв.м., як то передбачено Договором, що, як встановлено в судовому засіданні, не відповідає дійсності. Відповідач не заперечує наявність заборгованості по орендній платі, але в межах використовуваних ним площ, розмір яких визначено актом від 16.03.2009, які становлять 90,99 кв.м.
Відповідно до чинного законодавства, яке регулює орендні відносини сторін, обов"язок передачі орендованого майна орендарю покладається на орендодавця, тобто на позивача. Останній належним чином свої зобов"язання в цій частині не виконав.
Як встановлено в судовому засіданні, відповідачем витрачено на відновлювально-ремонтні роботи 405000 грн.
Судом встановлено конкретний розмір площ, орендованих відповідачем, що зобов"язує сторони привести свої відносини у відповідність до встановлених судом розмірів реально орендованих відповідачем.
Керуючись ст. ст. 49, 82, 85 ГПК України, суд -
Позов задовольнити частково.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю "Будівельник", м. Одеса, вул. Донського, 46, код 20972337:
- на користь Регіонального відділення Фонду державного майна України по Черкаській області, м. Черкаси, бульв. Шевченка, 185, код 21368158, з послідуючим зарахуванням до державного бюджету 21472,06 грн. боргу, 1523,79 грн. пені та 13375,26 грн. неустойки;
- на користь Державного підприємства "Український державний науково-технічний і проектний інститут промислових технологій", м. Київ, вул. Магнітогорська, 1-Б, код 13697008, 9203,12 грн. заборгованості по орендній платі, 653,92 грн. пені, 102 грн. державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу;
- в доход державного бюджету на рахунок № 31117095700002, банк -ГУДКУ в Черкаській області, МФО -854018, код бюджетної класифікації -22090200, символ звітності банку -095, отримувач УДК в м. Черкаси, код 22809222, через відповідний орган державної податкової служби України (за місцем знаходження боржника) 363,71 грн. державного мита;
- в доход державного бюджету 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
В іншій частині позову відмовити
Суддя В.А.Швидкий