04 березня 2009 р.
№ 03/91-92
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Коробенко Г.П. -головуючого,
Костенко Т.Ф.,
Полянського А.Г.
розглянувши матеріали касаційної скарги
Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Луцьк
на постанову
Львівського апеляційного господарського суду
від 02.12.2008р.
у справі
господарського суду Волинської області
за позовом
товариства з обмеженою відповідальністю "Нектар ЛТД", м. Луцьк
до
1. Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю, м. Луцьк
2. товариства з обмеженою відповідальністю "Офісно-торговий центр", м. Луцьк
про
визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та державного акту на право власності на земельну ділянку
за участю представників:
позивача: не з'явився,
відповідача 1: не з'явився,
відповідача 2: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Нектар ЛТД", м. Луцьк звернулось у господарський суд Волинської області з позовом до Спільного українсько-англійського підприємства "Західна нафтова група" у формі товариства з обмеженою відповідальністю та товариства з обмеженою відповідальністю "Офісно-торговий центр" про визнання недійсним договору купівлі-продажу земельної ділянки та державного акту на право власності на земельну ділянку.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 02.10.2008р. у справі №03/91-92, залишеною без змін постановою Львівського апеляційного господарського суду від 02.12.2008р., з метою забезпечення позову накладено арешт на земельну ділянку для будівництва та обслуговування багатоквартирного будинку з нежитловими приміщеннями з автостоянкою загальною площею 0,1681 га, що розташована в м. Луцьку по вул. Яровиці-Стрілецькій, та заборонено ТзОВ "Офісно-торговий центр" відчужувати, передавати в іпотеку та вносити в статутний капітал підприємства зазначену земельну ділянку.
Не погоджуючись з вказаними ухвалою та постановою, СП ТОВ "Західна нафтова група" звернулось з касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, в якій просить ухвалу та постанову скасувати, мотивуючи скаргу порушенням господарським судом першої та апеляційної інстанції норм процесуального права, а саме ст.ст. 33, 34, 66, 67 Господарського процесуального кодексу України.
Розпорядженням заступника Голови Вищого господарського суду України від 04.03.2009р. № 02.03-10/92 суддю Божок В.С. замінено на суддю Полянського А.Г.
Сторони зі справи не реалізували своє процесуальне право на участь у судовому засіданні суду касаційної інстанції.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта знаходить необхідним в задоволенні касаційної скарги відмовити, враховуючи наступне.
Як вбачається з матеріалів справи, між СП ТзОВ "Західна нафтова група" та ТзОВ "Нектар" ЛТД 15.04.2008р. укладено попередній договір купівлі-продажу земельної ділянки площею 0,1681 га кадастровий номер 0710100000:11:013:009, розташованої в м. Луцьку по вул. Яровиця-Стрілецька для будівництва та обслуговування багатоквартирного житлового будинку з нежитловими приміщеннями з автостоянкою.
Ухвалою господарського суду Волинської області від 17.06.2008р. порушено провадження у справі №2/74-88 за позовом ТзОВ "Нектар" ЛТД до СП ТзОВ "Західна нафтова група" про зобов'язання укласти договір купівлі-продажу вище вказаної земельної ділянки.
11.09.2008р. між СП ТзОВ "Західна нафтова група" та ТзОВ "Офісно-торговий центр" 11.09.2008р. укладено нотаріально посвідчений договір купівлі-продажу тієї ж самої земельної ділянки.
Відповідно до ст. 66 ГПК України господарський суд за заявою сторони, прокурора чи його заступника, який подав позов, або з своєї ініціативи має право вжити заходів до забезпечення позову. Забезпечення позову допускається в будь-якій стадії провадження у справі, якщо невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Згідно ст. 67 ГПК України позов забезпечується: накладанням арешту на майно або грошові суми, що належать відповідачеві; забороною відповідачеві вчиняти певні дії; забороною іншим особам вчиняти дії, що стосуються предмета спору; зупиненням стягнення на підставі виконавчого документа або іншого документа, за яким стягнення здійснюється у безспірному порядку.
Як встановлено господарським судом першої та апеляційної інстанції, вказану земельну ділянку, відповідач -2 має намір відчужити, що стверджується об'явою в газеті "Луцьк і Лучани" №36 від 27.09.2008р. з урахуванням чого, висновок господарського суду першої та апеляційної інстанції про задоволення заяви про забезпечення позову, колегія визнає правильним, оскільки відчуження відповідачем -2 земельної ділянки, що є предметом спору, може утруднити чи зробити неможливим виконання рішення господарського суду.
Наведене спростовує доводи касаційної скарги щодо порушення судами норм процесуального права, і не заперечує правильність та законність оскаржуваних судових актів, які відповідають чинному законодавству України і обставинам справи, підстави для скасування яких відсутні.
Керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1118, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України, -
В задоволенні касаційної скарги відмовити.
Постанову Львівського апеляційного господарського суду від 02.12.2008р. у справі № 03/91-92 залишити без змін.
Головуючий суддя Г.П. Коробенко
Судді: Т.Ф. Костенко
А.Г. Полянський