03 березня 2009 р.
№ 17/109/19
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого:
суддів:
Панової І.Ю.,
Заріцької А.О.,
Продаєвич Л.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні
касаційну скаргу
Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. С.О. Прядка, с. Перемога, Чернігівська обл.
на ухвалу
та постанову
господарського суду Чернігівської області від 01.10.2008
Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2008
у справі
№17/109
за позовом
до
треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів
про
Акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк" в особі Київської філії
1. Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Злагода+", с.Рябухи, Чернігівська обл.
2. Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. С.О. Прядка, с. Перемога, Чернігівська обл.
1. Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр нерухомості", м. Чернігів
2. Товарна біржа "Поліська", м. Чернігів
визнання недійсними протоколів проведення аукціонів і договорів купівлі-продажу
за участю представників сторін:
від позивача:
від відповідачів: І:
від ІІІ осіб: І:
Доповідач: Продаєвич Л.В.
Крук Є.В. за дов. від 19.02.2009 №54,
Миронова Л.О. за дов. від 16.01.2009 №28
не з'явилися
не з'явилися
Кейта Н.О. -директор
не з'явилися
ІІ: не з'явилися
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 05.03.2008 порушено провадження у справі за позовом Акціонерного комерційного банку "Індустріалбанк" (надалі -АКБ "Індустріалбанк") в особі Київської філії до Товариства з обмеженою відповідальністю "Агропромислова компанія "Злагода+" (надалі -ТОВ "АК "Злагода+"), Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. С.О. Прядка (надалі -СВК ім. С.О. Прядка) про визнання недійсними протоколів проведення аукціонів і договорів купівлі-продажу.
До участі в справі залучені треті особи, які не заявляють самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів -Товариство з обмеженою відповідальністю "Центр нерухомості" (надалі -ТОВ "Центр нерухомості") та Товарна біржа "Поліська".
Ухвалою господарського суду Чернігівської області від 01.10.2008 (судді: Кушнір І.В. -головуючий, Михайлюк С.І., Сидоренко А.С.) за клопотанням позивача призначено судову автотоварознавчу експертизу, проведення якої доручено Київському науково-дослідному інституту судових експертиз, та зупинено провадження у справі на підставі статті 79 Господарського процесуального кодексу України до закінчення проведення експертизи та отримання її результатів.
За апеляційною скаргою СВК ім.С.О.Прядка вказана ухвала переглянута в апеляційному порядку і постановою Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2008 (судді: Мартюк А.І. -головуючий, Лосєв А.М., Зубець Л.П.) залишена без змін.
На вказані судові акти СВК ім.С.О.Прядка подана до Вищого господарського суду України касаційна скарга про їх скасування, в якій кооператив не погоджується з мотивацією та висновком судів попередніх інстанцій про необхідність проведення експертизи з посиланням на Закон України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні".
Касаційна скарга вмотивована відсутністю у позивача суб'єктивного матеріального права, на захист якого подано позов, припиненням юридичної особи -ТОВ "АК "Злагода+" та відсутністю у господарського суду правових підстав щодо зобов'язання Фонду державного майна України проводити рецензування рецензій на звіт ТОВ "Центр нерухомості", що були проведені Всеукраїнською громадською організацією "Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів" та Приватним підприємством "Експертна фірма "АС-Експерт".
Скаржник вважає, що суд припустився помилки, яка виразилася у поставленні на вирішення експертів питання щодо визначення вартості сільгосптехніки станом на 21.12.2007, тоді як сам позивач оспорює правильність висновку про вартість техніки та об'єктивність звіту про оцінку майна, що був складений ТОВ "Центр нерухомості" станом на 30.10.2007 року.
До суду касаційної інстанції СВК ім.С.О.Прядка подано клопотання, в якому кооператив просить розглянути касаційну скаргу без участі його представника та підтримує в повному обсязі вимоги, які викладені в касаційній скарзі.
ТОВ "Центр нерухомості" у відзиві на касаційну скаргу надає пояснення по суті щодо повноти та правильності здійснення рецензії Всеукраїнською громадською організацією "Всеукраїнська спілка експертів оцінювачів" та просить суд касаційної інстанції врахувати той факт, що у звіті ТОВ "Центр нерухомості", який складений станом на 30.10.2007, була визначена початкова вартість реалізації майна; оціночна вартість майна, що визначена звітами ТОВ "Д.Ю.Консалтинг", не містить даних про початкову вартість майна, реалізованого на аукціонах.
АКБ "Індустріалбанк" у відзиві на касаційну скаргу просить оскаржувані судові акти залишити без змін, а скаргу -без задоволення, посилаючись на те, що доводи касатора виходять за межі оскарження ухвали про зупинення, оскільки стосуються розгляду справи по суті.
Відповідно до статті 1114 Господарського процесуального кодексу України учасники судового процесу належним чином повідомлені про час і місце засідання суду (ухвала Вищого господарського суду України від 04.02.2009, надіслана сторонам у справі -05.02.2009 року), проте, відповідачі та третя особа-ІІ не скористалися правом, наданим їм статтею 22 Господарського процесуального кодексу України щодо участі у засіданні суду касаційної інстанції.
Колегія суддів Вищого господарського суду України, перевіривши матеріали справи, проаналізувавши правильність застосування господарськими судами норм матеріального та процесуального права, вислухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників позивача та третьої особи-І, обговоривши доводи касаційної скарги, дійшла висновку про відсутність підстав для її задоволення з огляду на наступне.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що позовні вимоги АКБ "Індустріалбанк" в особі Київської філії про визнання недійсними протоколів проведення аукціонів обґрунтовані, зокрема, тим, що початкова вартість майна для реалізації на аукціоні, яка визначена на підставі звіту ТОВ "Центр нерухомості", була занижена та вказаний звіт не відповідає вимогам нормативно-правових актів, що регулюють оціночну діяльність.
Під час розгляду справи АКБ "Індустріалбанк" в особі Київської філії звернувся до господарського суду із клопотанням про призначення судової експертизи.
Задовольняючи клопотання позивача про призначення судової експертизи, суд першої інстанції виходив із того, що велика різниця в результатах, проведених різними оціночними компаніями, дає підстави вважати оцінку, за результатами якої було визначено початкову вартість техніки для продажу на відкритих торгах, необ'єктивною та такою, що проведена з порушенням вимог чинного законодавства.
Клопотання позивача задоволено, призначено судову експертизу та провадження у справі зупинено.
Залишаючи без змін ухвалу місцевого господарського суду, суд апеляційної інстанції правильно зазначив у своїй постанові, що господарським судом першої інстанції ухвалу про зупинення провадження у справі до отримання результатів експертизи прийнято відповідно до вимог процесуального законодавства.
Так, статтею 41 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що для роз'яснення питань, що виникають при вирішенні господарського спору і потребують спеціальних знань, господарський суд призначає судову експертизу. Учасники судового процесу мають право пропонувати господарському суду питання, які мають бути роз'яснені судовим експертом. Остаточне коло цих питань встановлюється господарським судом в ухвалі.
Згідно зі статтю 1 Закону України "Про судову експертизу" судова експертиза -це дослідження експертом на основі спеціальних знань матеріальних об'єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, що перебуває у провадженні, зокрема, суду.
Відповідно до статті 41 Господарського процесуального кодексу України ухвалою господарського суду Чернігівської області від 01.10.2008 призначено проведення експертизи у зв'язку з існуванням двох протилежних за висновком рецензій звіту про оцінку майна, неволодінням судом спеціальними знаннями по перевірці звітів про оцінку майна і рецензій на них, які є сферою економічної діяльності.
Якщо господарський спір не вирішується по суті (відкладення розгляду справи, зупинення, припинення провадження у справі, залишення позову без розгляду тощо), господарський суд виносить ухвалу (частина 1 статті 86 вказаного Кодексу).
Частиною 1 статті 106 Господарського процесуального кодексу України встановлено, що ухвали місцевого господарського суду можуть бути оскаржені в апеляційному порядку у випадках, передбачених цим Кодексом та Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".
Статтею 41 Господарського процесуального кодексу України та іншими процесуальними нормами вказаного Кодексу не передбачено оскарження ухвал про призначення судової експертизи.
Підстави зупинення провадження у справі встановлені статтею 79 Господарського процесуального кодексу України, відповідно до пункту 1 частини 2 якої господарський суд має право зупинити провадження у справі за клопотанням сторони, прокурора, який бере участь в судовому процесі, або за своєю ініціативою у випадку призначення судової експертизи.
Суд першої інстанції, з яким погодився й апеляційний господарський суд, дійшов правильного висновку про необхідність зупинення провадження у справі до отримання результатів експертизи.
Таким чином, призначаючи експертизу та зупиняючи провадження у справі, місцевий господарський суд діяв у межах наданих йому процесуальних повноважень, а відтак, передбачені законом підстави для скасування оскаржуваних судових актів відсутні.
Твердження скаржника про відсутність у позивача суб'єктивного матеріального права, на захист якого подано позов, колегія суддів не приймає до уваги, оскільки право на звернення до суду належить особі, яка має матеріально-правову зацікавленість у справі.
Згідно зі статтею 2 Господарського процесуального кодексу України господарський суд порушує провадження у справі за позовами, зокрема, підприємств та організацій, які звертаються до господарського суду за захистом своїх прав та охоронюваних законом інтересів.
Завданням суду при здійсненні правосуддя в силу статті 2 Закону України "Про судоустрій України" є, зокрема, захист гарантованих Конституцією України та законами прав і законних інтересів юридичних осіб.
За змістом положень указаних норм правом на пред'явлення позову до господарського суду наділені, зокрема, юридичні особи, а суд шляхом вчинення провадження у справах здійснює захист осіб, права і охоронювані законом інтереси яких порушені або оспорюються.
Однак, наявність права на пред'явлення позову не є безумовною підставою для здійснення судового захисту, а лише однією з необхідних умов реалізації встановленого вищевказаними нормами права. І тільки вирішуючи спір по суті, господарський суд повинен встановити наявність в особи, яка звернулася з позовом, суб'єктивного матеріального права або охоронюваного законом інтересу, на захист якого подано позов.
Інші доводи скаржника не спростовують висновків судів попередніх інстанцій та не можуть бути підставами для скасування або зміни оскаржуваних судових актів.
Відповідно до статті 1119 Господарського процесуального кодексу України касаційна інстанція за результатами розгляду касаційної скарги (подання) має право залишити рішення першої інстанції або постанову апеляційної інстанції без змін, а скаргу (подання) без задоволення.
Керуючись ст. ст. 1115, 1117, 1119, 11111 Господарського процесуального кодексу України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу Сільськогосподарського виробничого кооперативу ім. С.О. Прядка -залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Чернігівської області від 01.10.2008 та постанову Київського апеляційного господарського суду від 10.12.2008 у справі №17/109- залишити без змін.
Головуючий: І.Панова
Судді: А. Заріцька
Л. Продаєвич