"12" березня 2009 р. Справа № 12/387
Господарський суд Черкаської області в складі головуючого судді Грачова В.М., при секретарях Кадусі Н.В., Луговій І.В., за участю представників сторін: позивача -Смагіній Г.Ю., Лазарєва М.О. - за довіреностями, відповідача -не з»явились, у відкритому судовому засіданні, в приміщенні суду в м. Черкаси, розглянувши справу за позовом закритого акціонерного товариства «Макрохім» до товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаський завод безалкогольних напоїв “СЕСА» про стягнення 489080 грн. 05 коп.,
Заявлено позов про стягнення з відповідача, на виконання договору поставки № 123 від 01.01.2008 року, 413592 грн. 19 коп. боргу, 41776 грн. 96 коп. пені, 6231 грн. 14 коп. 3 % річних, 27479 грн. 76 коп. інфляційних втрат, що разом складає 489080 грн. 05 коп., та відшкодування судових витрат.
У судовому засіданні представники позивача вимоги з підстав, викладених в позовній заяві, підтримали і просили суд задовольнити.
Відповідач в судове засідання 12.03.2009 року не з'явився, через канцелярію суду подав письмовий відзив на позов. Із відзиву слідує, що відповідач позов не визнав повністю і в його задоволенні просив суд позивачу відмовити з мотивів його необґрунтованості і недоведеності.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд розглянув справу за відсутності представника відповідача за наявними в ній матеріалами.
Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши наявні в справі письмові докази та оцінивши їх у сукупності, суд позовні вимоги задовольняє повністю з наступних підстав.
Між сторонами по справі 01.01.2008 року було укладено договір поставки № 123, за умовами якого позивач зобов'язався поставити, а відповідач -прийняти і оплатити хімічну продукцію (далі - продукція). Відповідно до п.п. 6.1 договору, відповідач зобов'язаний здійснити оплату продукції в строк, що не перевищує 21 банківських днів з дня поставки. Згідно п. 10.3. договору у випадку порушення строку оплати продукції, відповідач сплачує позивачу пеню у розмірі подвійної ставки НБУ, від несплаченої суми за кожен день прострочення.
На виконання умов договору по видатковим накладним № МОО14220 від 08.04.2008 року, № МОО17164 від 24.04.2008 року, № МОО19245 від 15.05.2008 року, № МОО25210 від 19.06.2008 року, № МОО30532 від 18.07.2008 року, № МОО33430 від 21.08.2008 року, № МХ000923 від 11.09.2008 року, довіреностям серії ЯПА № 849795 від 07.04.2008 року, серії ЯПА № 849838 від 22.04.2008 року, серії ЯПЕ № 373708 від 17.06.2008 року, серії ЯПЗ № 375212 від 17.07.2008 року, серії ЯПИ № 278338 від 19.08.2008 року, серії ЯПИ № 278401 від 08.09.2008 року позивач передав, а відповідач прийняв товар на загальну суму 430033 грн. 50 коп.
Відповідач товар оплатив частково в розмірі 16441 грн. 31 коп., заборгованість станом 22.01.2009 року складала 413592 грн. 19 коп., оплата товару відповідачем здійснюється з простроченням платежів.
Наявність і розмір невиконаного грошового зобов'язання по вищеназваному договору відповідачем допустимими доказами не спростовано, навпаки, підтверджено актом звіряння розрахунків станом на 15.01.2009 року.
Зазначені документи долучені до матеріалів справи в якості письмових доказів.
За змістом ст.ст. 179, 193, 202 ГК, 11, 509, 525, 526, 599 ЦК України, угода (договір) є підставою для виникнення цивільних прав та обов'язків (зобов'язань), зобов'язання повинні виконуватися належним чином та в установлений строк відповідно до умов договору, вимог законодавства, одностороння відмова від виконання зобов'язання не допускається, припиняється після його належного виконання.
Відповідно до ст.ст. 625 ч. 1 ЦК, 194 ч. 2 ГК України, неможливість виконання, неналежне виконання зобов'язання третьою особою не звільняє сторони від обов'язку виконати зобов'язання в натурі, порушення зобов'язань є підставою для застосування господарських санкцій.
Згідно ст. 625 ч. 2 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Вимога позивача про стягнення пені, інфляційних втрат і 3 % річних передбачена п. 10.3 договору, ст.ст. 1, 3 Закону України «Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань», ст.ст. 230 ч. 1, 231 ч. 6 ГК України, ст. 625 ч. 2 ЦК України, їх розрахунок судом перевірений і визнаний вірним.
З урахуванням викладеного, відповідно до умов договору та вимог законодавства позовні вимоги судом визнаються обґрунтованими, доведеними і задовольняються, заперечення відповідача проти позову -безпідставними і відхиляються.
На підставі ст. 49 ГПК України, з відповідача на користь позивача підлягають стягненню понесені позивачем судові витрати - сплачене державне мито в розмірі 4890 грн. 80 коп., 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, а всього - 5008 грн. 80 коп.
Керуючись ст.ст. 49, 82-84 ГПК України, суд -
Позов задовольнити повністю.
Стягнути з товариства з обмеженою відповідальністю “Черкаський завод безалкогольних напоїв “СЕСА», ідентифікаційний код 34338196, інд. 18030, м.Черкаси, вул..Пацаєва, 2/1, п/р 2600700013825 в Ф ВАТ «УКРЕКСІМБАНК», МФО 354789 на користь закритого акціонерного товариства «Макрохім», ідентифікаційний код 24720905, 02002, м. Київ, вул. Луначарського, 4, 7 пов., п/р 26007925 в ВАТ “Райффайзен банк Аваль», м.Київ, МФО 300335 -413592 грн. 19 коп. боргу, 41776 грн. 96 коп. пені, 6231 грн. 14 коп. 3 % річних, 27479 грн. 76 коп. інфляційних втрат, 5008 грн. 80 коп. судових витрат.
Рішення може бути оскаржене до Київського міжобласного апеляційного господарського суду через господарський суд Черкаської області протягом десяти днів з дня прийняття.
Суддя В.М. Грачов