79010, м.Львів, вул.Личаківська,81
05.03.09 Справа № 27/97
Львівський апеляційний господарський суд в складі колегії:
головуючого-судді
Кравчук Н.М.
суддів
Гнатюк Г.М.
Мирутенко О.Л.
розглянувши апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства «Управління будівництва Хмельницької АЕС»(надалі ВАТ «УБ Хмельницької АЕС») за № 102/2148 від 18.12.2008р.
на рішення Господарського суду Львівської області від 25.11.2008р.
у справі № 27/97
за позовом: ВАТ «УБ Хмельницької АЕС», м. Нетішин
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю «Галенергомонтаж управління будівництва Хмельницької АЕС»(надалі ТзОВ «Галенергомонтаж УБ ХАЕС»), м. Львів
про: повернення автотранспорту та стягнення неустойки,
за участю представників сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: Ізотов Я.В. -директор
Права та обов'язки, передбачені статтями 20, 22, 28, ГПК України представнику відповідача роз'яснено. Клопотання про технічну фіксацію судового процесу від сторін не поступало, заяв про відвід суддів не надходило.
Рішенням господарського суду Львівської області від 25.11.2008р. у справі № 27/97 (суддя Судова-Хомюк Н.М.) позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з ТзОВ «Галенергомонтаж УБ ХАЕС»на користь ВАТ «УБ Хмельницької АЕС»3 760,04 грн. неустойки, 79,34 грн. державного мита та 118,00 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. В частині позовних вимог про повернення транспортних засобів: ВАЗ-2108 держ. № 98-97 ХМН; ВАЗ-2109 держ.№ВХ 5814АЕ; УАЗ 396206 держ.№79-68 ХМП -в позові відмовлено.
Приймаючи рішення, місцевий господарський суд виходив з того, що відповідач безпідставно користувався орендованими автомобілями, оскільки договір оренди припинив свою дію, тому зобов'язаний сплатити неустойку. Щодо вимог про повернення транспортних засобів, суд дійшов висновку, що вони знаходять у розпорядженні відповідача на підставі договору купівлі-продажу, який станом на момент заявлення позовних вимог є дійсним, і тому у позивача відсутні правові підстави для повернення вказаних транспортних засобів.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням, ВАТ «УБ Хмельницької АЕС» подало апеляційну скаргу, в якій рішення суду першої інстанції вважає незаконним, прийнятим з порушенням норм матеріального та процесуального права, просить його скасувати та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задоволити повністю. Зокрема, скаржник зазначає, що договір оренди закінчив свою дію ще 31.01.2007р. і на новий термін не укладався, а тому користування відповідачем транспортними засобами є неправомірним.
Відповідач відзиву на апеляційну скаргу не подав, в судових засіданнях проти доводів скаржника заперечив, рішення господарського суду вважає законним та обґрунтованим, тому просить залишити його без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
В судовому засіданні 26.02.2009р. було оголошено перерву до 05.03.2009р. на 11 год. 45 хв., про що сторони були повідомлені під розписку.
В судове засідання 05.03.2009р. представник позивача не з'явився, причини неявки не повідомив, враховуючи, що останній належним чином був повідомлений про дату, час і місце розгляду справи, колегія суддів вважає за можливе слухати справу за його відсутності.
Розглянувши подану апеляційну скаргу, матеріали справи та заслухавши пояснення представників сторін, Львівський апеляційний господарський суд встановив наступне.
23.03.2006р між ВАТ «УБ Хмельницької АЕС»(орендодавець) та ТзОВ «Галенергомонтаж УБ ХАЕС»(орендар) укладено договір оренди транспортного засобу (автотранспорту) №1/06-ОрТЗ, згідно умов якого орендодавець передає, а орендар приймає в тимчасове платне користування транспортні засоби, перелік та кількість яких визначається в акті приймання-передачі.
Так, відповідно до акту приймання-передачі від 23.03.2006 р. орендодавцем було передано, а орендарем прийнято три транспортні засоби: ВАЗ-2108 держ. № 98-97 ХМН; ВАЗ-2109 держ.№ВХ 5814АЕ; УАЗ 396206 держ.№79-68 ХМП.
Термін дії договору визначено до 23.02.2007р. згідно оригіналу договору (а.с. 45-48). Сторони погодили, що орендна плата за користування транспортними засобами становить 111,91 грн. без ПДВ (а.с. 48).
Відповідно до п.2.4 договору транспортний засіб вважається повернутим орендодавцю з моменту підписання сторонами акту приймання-передачі.
Згідно платіжних доручень, відповідач повністю сплатив орендну плату по лютий 2007р. (а.с. 67, 69-73), що підтверджується також довідкою № 102/1276 від 30.07.2008р. ВАТ «УБ Хмельницької АЕС»(а.с. 12).
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з відповідача неустойки в розмірі подвійної плати за користування автомобілями після закінчення строку договору їх оренди, а саме в розмірі 4 834,50 грн. за час прострочення з 01.02.2007р. по 30.07.2008р. (а.с. 3-4, 7)
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
Відповідно до ст. 785 ЦК України у разі припинення договору найму наймач зобов'язаний негайно повернути наймодавцеві річ у стані, в якому вона була одержана, з урахуванням нормального зносу, або у стані, який було обумовлено в договорі. Якщо наймач не виконує обов'язку щодо повернення речі, наймодавець має право вимагати від наймача сплати неустойки у розмірі подвійної плати за користування річчю за час прострочення.
Як вбачається з матеріалів справи, а саме з письмових пояснень позивача, та які не заперечується відповідачем, 04.03.2008р. ТзОВ «Галенергомонтаж»звернувся до ВАТ «УБ ХАЕС»із заявою щодо продажу для власних потреб орендованих автомобілів, на що позивач надав згоду, доказом чого є договір № 13-ВМ/08-КП купівлі-продажу спірних транспортних засобів від 2008р., який укладений між сторонами, на виконання якого відповідач частково оплатив вартість автомобілів, що підтверджується платіжним дорученням № 151 від 05.06.2008р. на суму 6 336,00 грн. (а.с. 29-31).
Враховуючи наведене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду, що відповідач безпідставно користувався автомобілями з 24.02.2007р. по березень 2008р.
А відтак, колегія суддів вважає, що вимоги позивача про стягнення з відповідача неустойки в розмірі подвійної плати за користування автомобілями підлягають задоволенню в сумі 3 303,75 грн. за період з 24.02.2007р. (коли фактично автомобілі повинні бути повернуті) по 04.03.2008р. (день звернення з пропозицією). Тому рішення суду першої інстанції слід змінити в частині стягнення неустойки.
Щодо вимоги позивача про повернення спірних транспортних засобів, суд вважає їх безпідставними, оскільки між сторонами діють договірні відносини купівлі-продажу даного майна, який, як зазначалося вище, був схвалений сторонами шляхом частково перерахування коштів покупцем та отримання їх продавцем.
Відповідно до ст.41 ГПК України, судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
Статтею 32 ГПК України встановлено, що доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких грунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Таким чином, всупереч вимог ст.33 ГПК України позивачем не було надано суду доказів, які б підтвердили правомірність заявлених вимог.
З огляду на викладене, суд апеляційної інстанції вважає, що місцевий господарський суд прийняв рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, проте, його слід змінити в частині стягнення неустойки, в зв'язку з помилковим нарахування суми 3760,4 грн., замість 3 303,75 грн., а апеляційну скаргу залишити без задоволення.
Керуючись, ст. ст. 99, 101, 103, 104, 105 Господарського процесуального кодексу України, Львівський апеляційний господарський суд -
1. В задоволенні апеляційної скарги відмовити.
2. Рішення господарського суду Львівської області від 25.11.2008р. у справі № 27/97 змінити в частині стягнення неустойки. Стягнути з відповідача на користь позивача 3 303,75 грн. неустойки, 33,03 грн. держмита, 118 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. Суду першої інстанції видати відповідний наказ.
3. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена в касаційному порядку згідно з Розділом ХІІ-1 ГПК України.
4. Справу передати в місцевий господарський суд Львівської області.
Головуючий суддя Н.М. Кравчук
судді Г.М. Гнатюк
О.Л. Мирутенко