10 березня 2009 р.
№ 41/105
Колегія суддів Вищого господарського суду України у складі:
Головуючого судді Кузьменка М.В.,
суддів Васищака І.М.,
Палій В.М.,
розглянувши касаційну скаргу Приватного підприємства "Укрреалтрейд" на постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2008р.
у справі №41/105 господарського суду м. Києва
за позовом Приватного підприємства "Укрреалтрейд"
до відповідача Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта"
про зобов'язання вчинити дії
за участю представників:
ПП "Укрреалтрейд" -не з'явилися;
ВАТ "Укрнафта" -Кисельов Є.В.
Приватне підприємство "Укрреалтрейд" звернулося до господарського суду м. Києва з позовом та просило суд зобов'язати відповідача - Відкрите акціонерне товариство "Укрнафта" виконати зобов'язання за договором №20Т/101-МТР від 19.03.2008р. купівлі-продажу, а саме відкрити на користь ПП "Укрреалтрейд" безвідкличний покритий акредитив на суму 3 661 500грн.
Вимоги позову мотивовані тим, що відповідач не виконав відповідні зобов'язання передбачені вищевказаним договором (а.с.3-5).
Відповідач у справі - ВАТ "Укрнафта" у відзиві на позов заявлені вимоги відхиляє, посилаючись на те, що виконання зобов'язання щодо відкриття безвідкличного покритого акредитиву на суму 3 661 500грн. пов'язано з фактом поставки за договором, яка позивачем не здійснена (а.с.62-63, 97-98).
Рішенням господарського суду м. Києва від 24.09.2008р. позов задоволено. Відповідно до рішення суду зобов'язано ВАТ "Укрнафта" виконати зобов'язання за договором купівлі-продажу №20Т/101-МТР від 19.03.2008р., який укладено між ПП "Укрреалтрейд" та ВАТ "Укрнафта", в частині відкриття на користь ПП "Укрреалтрейд" безвідкличного покритого акредитиву на суму 3 661 500грн. в ЗАТ "Приватбанк" м. Дніпропетровська (а.с.115-119).
Задовольняючи заявлені позовні вимоги, суд першої інстанції виходив з того, що:
- умовами договору не передбачено строк виконання зобов'язання по відкриттю безвідкличного покритого акредитиву;
- відповідач не виконав відповідне зобов'язання протягом семи днів з моменту звернення до нього позивача з відповідною вимогою;
- відкриття акредитиву і сповіщення про факт відкриття має передувати відвантаженню позивачем продукції і наданню документів, які підтверджують факт виконання поставки;
- лист про відмову від прийняття товару, поставка якого прострочена, не є підставою для припинення дії договору чи зобов'язання за ним, оскільки позивач не є таким, що прострочив виконання зобов'язання з поставки, враховуючи, що відповідачем не виконані зобов'язання з відкриття акредитиву, що має передувати поставці.
Постановою Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2008р. рішення господарського суду м. Києва від 24.09.2008р. скасовано, а у позові відмовлено (а.с.154-158).
Скасовуючи рішення суду першої інстанції та відмовляючи у задоволенні заявлених вимог, суд апеляційної інстанції виходив з того, що:
- договір №20Т/101-МТРвід 19.03.2008р., укладений за результатами проведення тендеру;
- умови такого договору не повинні відрізнятися від умов тендерної пропозиції учасника -переможця в силу ч.2 ст.34 Закону України "Про закупівлю товарів, робіт і послуг за державні кошти";
- тендерною пропозицією не передбачено відкриття акредитиву до поставки товару, як і умовами договору.
При цьому, суд апеляційної інстанції також виходив з того, що задовольняючи заявлені вимоги, суд першої інстанції фактично зобов'язав ВАТ "Приватбанк", який не є стороною у даній справі та стороною договору №20Т/101-МТР від 19.03.2008р. здійснити фінансову операцію -відкрити акредитив.
Не погоджуючись з постановою апеляційної інстанції, ПП "Укрреалтрейд" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою та просить її скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду м. Києва від 24.09.2008р.
Вимоги касаційної скарги мотивовані неправильним застосуванням норм матеріального права (а.с.162-163).
Відповідач у справі - ВАТ "Укрнафта" у відзиві на касаційну скаргу, вважаючи її доводи безпідставними, просить постанову Київського апеляційного госпоадрського суду від 18.11.2008р. залишити без змін.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи у касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального і процесуального права при винесенні оспорюваного судового акта, знаходить касаційну скаргу такою, що підлягає задоволенню з наступних підстав.
Під час вирішення спору у даній справі по суті заявлених вимог, суд першої інстанції та, переглядаючи прийняте рішення в апеляційному порядку, апеляційна інстанція встановили наступні обставини.
19.03.2008р., за результатами тендеру, між сторонами у справі - ПП "Укрреалтрейд" та ВАТ "Укрнафта" укладено договір №20Т/101-МТР купівлі-продажу, за умовами якого позивач взяв на себе зобов'язання поставити продукцію відповідно до додатку до договору, а відповідач -прийняти її та оплатити на умовах, визначених договором.
Зазначений договір є підставою для виникнення у сторін у справі господарських зобов'язань, а саме майново-господарських зобов'язань.
Так, ст.173 ГК України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання, згідно ст.174 ГК України, є господарський договір.
При цьому, відповідно до ч.1 ст.175 ГК України, майново-господарські зобов'язання, які є одним із видів господарських зобов'язань, - це цивільно-правові зобов'язання, що виникають між учасниками господарських відносин при здійсненні господарської діяльності, в силу яких зобов'язана сторона повинна вчинити певну господарську дію на користь другої сторони або утриматися від певної дії, а управнена сторона має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Умовами укладеного сторонами договору, а саме його додатку визначено, що оплата за поставлений товар проводиться у формі безвідкличного покритого акредитиву, за якими дозволяється часткове використання по поставці кожної окремої партії обладнання по НГВУ: НГВУ "Охтирканафтогаз", НГВУ "Полтаванафтогаз", НГВУ "Долинанафтогаз", НГВУ "Чернігівнафтогаз", НГВУ "Бориславнафтогаз", НГВУ "Надвірнанафтогаз",. При цьому, акредитив відкривається банком відповідача -ВАТ "Приватбанк" м. Дніпропетровськ; сума покриття акредитиву повинна бути депонована в банк покупця; акредитив має бути відкритий на повну суму додатку. Також додатком до договору визначено, що він виконується банком покупця -відповідача шляхом платежу за пред'явленням проти надання продавцем - позивачем наступних документів: рахунок на оплату - 1 копія; додаток до договору -1 копія; акт прийому-передачі товару між продавцем та покупцем -1 оригінал; сертифікат якості -1 копія. Акредитив авізується в банк продавця Київське ГРУ "Приватбанк" в м. Київ, р/р 26004434741001 МФО 321842; термін дії акредитиву -90 банківських днів з моменту відкриття.
Предметом спору у даній справі є обов'язок відповідача відкрити відповідний покритий безвідкличний акредитив на суму 3 661 500грн.
Визнаючи заявлені позовні вимоги обґрунтованими, суд першої інстанції виходив з того, що відповідне зобов'язання відповідача ним не виконано протягом 7 днів з моменту звернення до нього позивача з відповідною вимогою
При цьому, відповідний висновок суду першої інстанції помилково визнаний хибним апеляційною інстанцією з наступних підстав.
Фактично у даній справі сторони спорять про порядок виконання зобов'язань.
Майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України, що визначено ст.175 ГК України.
Відповідно до п.1 ст.193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. При цьому, до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення ЦК України з урахуванням особливостей, передбачених ГК України.
В силу ч.1 ст.538 ЦК України, виконання свого обов'язку однією із сторін, яке відповідно до договору обумовлене виконанням другою стороною свого обов'язку, є зустрічним виконанням зобов'язання.
Фактично зобов'язання відповідача з відкриття акредитиву, визначене умовами договору (його додатком), та зобов'язання позивача з поставки товару є зустрічними.
Згідно ч.2 ст.538 ЦК України, при зустрічному виконанні зобов'язання сторони повинні виконувати свої обов'язки одночасно, якщо інше не встановлено договором, актами цивільного законодавства, не випливає із суті зобов'язання або звичаїв ділового обороту.
При цьому є правильним висновок суду першої інстанції про те, що відкриття відповідачем акредитиву має передувати здійсненню поставки позивачем.
Так, в силу ст.1088 ЦК України, при здійсненні безготівкових розрахунків допускаються розрахунки із застосування, зокрема, акредитивів. При цьому, відповідно до ст.1093 ЦК України, яка визначає суть акредитиву, у разі розрахунків за акредитивом банк (банк-емітент) за дорученням клієнта (платника) - заявника акредитива і відповідно до його вказівок або від свого імені зобов'язується провести платіж на умовах, визначених акредитивом, або доручає іншому (виконуючому) банку здійснити цей платіж на користь одержувача грошових коштів або визначеної ним особи - бенефіціара.
Згідно ч.2 ст.1088 ЦК України, у разі відкриття покритого акредитива при його відкритті бронюються грошові кошти платника на окремому рахунку в банку-емітенті або виконуючому банку. При цьому, безвідкличний акредитив, за змістом ст.1095 ЦК України, може бути анульований або його умови можуть бути змінені лише за згодою на це одержувача грошових коштів.
Отже, за своєю суттю відкриття безвідкличного покритого акредитиву на суму поставки на користь відповідача як одержувача грошових коштів по суті є гарантією виконання зобов'язання з оплати у разі здійснення поставки.
При цьому, відкриття акредитиву і виконання акредитиву є різними подіями, які не співпадають у часі. Підставою виконання акредитиву, за змістом ст.1096 ЦК України є надання до виконуючого банку документів, які передбачені умовами акредитиву, що підтверджують виконання всіх умов акредитиву; у разі порушення хоча б однієї з цих умов виконання акредитива не провадиться.
Таким чином, суд першої інстанції дійшов правильного висновку, що відкриття безвідкличного покритого акредитиву на відповідну суму має передувати поставці, а висновку про те,що відповідного обов'язку у відповідача не виникає до здійснення поставки суд апеляційної інстанції дійшов не взявши до уваги ст.538 ЦК України, яка визначає порядок виконання зустрічних зобов'язань.
Висновок суду апеляційної інстанції про те, що відкриття акредитиву пов'язано з фактом здійснення поставки суперечить умовам договору, відповідно до яких в силу ст.526 ЦК України мають виконуватись зобов'язання. Так, додатком до договору фактично визначено, що виконання такого акредитиву здійснюється після поставки продукції, враховуючи, що для виконання акредитиву необхідно надати, зокрема, акт прийому-передачі товару. Отже, виконання акредитиву пов'язано з фактом поставки, а не його відкриття.
Також є необґрунтованими висновки суду апеляційної інстанції про те, що прийняте рішення стосується прав та обов'язків ВАТ "Приватбанк", оскільки суд не зобов'язував його відкривати акредитив.
За таких обставин, постанова Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2008р. підлягає скасуванню, а рішення господарського суду м. Києва від 24.09.2008р. залишенню в силі.
Згідно ст.49 ГПК України, позивачу підлягають відшкодування судові витрати, понесені ним у зв'язку з оплатою касаційної скарги державним митом у розмірі 42,50грн.
Також, згідно ст.47 ГПК України та ст.8 Декрету Кабінету Міністрів України "Про державне мито", ПП "Укрреалтрейд" підлягає поверненню з державного бюджету 0,50грн. державного мита, сплаченого з касаційної скарги, понад встановлений розмір.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст.47,49,1115, 1117, 1119- 11111 ГПК України, колегія суддів
1. Касаційну скаргу Приватного підприємства "Укрреалтрейд" задовольнити.
2. Постанову Київського апеляційного господарського суду від 18.11.2008р. у справі №41/105 господарського суду м. Києва скасувати, залишивши в силі рішення господарського суду м. Києва від 24.09.2008р.
3.Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Укрнафта" на користь Приватного підприємства "Укрреалтрейд" 42,50грн. в рахунок відшкодування судових витрат, понесених у зв'язку з оплатою касаційної скарги державним митом.
4.Повернути Приватному підприємству "Укрреалтрейд" з державного бюджету 0,50грн. державного мита, сплаченого з касаційної скарги.
5.Доручити видати наказ на виконання п.3 та довідку на виконання п.4 резолютивної частини даної постанови господарському суду м. Києва.
Головуючий суддя Кузьменко М.В.
Судді Васищак І.М.
Палій В.М.