Держпром, 8-й під'їзд, майдан Свободи, 5, м. Харків, 61022,
тел. приймальня (057) 705-14-50, тел. канцелярія 705-14-41, факс 705-14-41
"03" березня 2009 р. Справа № 49/25-09
вх. № 394/3-49
Суддя господарського суду
при секретарі судового засідання
за участю представників сторін:
позивача - Старжинська О.О., дор. від 19.06.2006 року відповідача - не з'явився
розглянувши справу за позовом СЗАТ "Охоче" с. Охоче
до ВАТ "Великобурлукський сироробний завод" смт. В.Бурлук
про стягнення 10199,04 грн.
Позивач звернувся до господарського суду з позовною заявою, в який просить суд стягнути з відповідача заборгованість за поставлену молочну продукцію у розмірі 10199,04 грн., з яких 6300,00 грн. - сума основного боргу, 3192,55 грн. - пеня, 414,23 грн. - інфляційні витрати та 292,26 грн. - три відсотки річних. Свої позовні вимоги позивач обґрунтовує тим, що відповідач не сплачує заборгованість у добровільному порядку згідно направленої вимоги від 15.12.2008 року.
Представник позивача в судовому засіданні підтримав позовні вимоги, прохав суд їх задовольнити.
Представник відповідача в призначене судове засідання не з'явився, документів, витребуваних ухвалою суду та відзиву на позов не надав, про час і місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Суд в ухвалах від 22.01.2009 року та від 10.02.2009 року попереджував сторони, що у разі неявки їх представників в призначені судові засідання суд має право розглянути справу за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до статті 33 Господарського процесуального кодексу України, обов'язок доказування та надання доказів покладений на сторони, тому суд, відповідно до статті 75 Господарського процесуального кодексу України, розглядає справу за наявними в ній матеріалами.
Суд, вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи в їх сукупності, встановив наступне.
08.01.2008 року між Сільськогосподарським ЗАТ "Охоче" (Постачальник, позивач по справі) та ВАТ "Великобурлуцький сироробний завод" (Покупець, відповідач по справі) був укладений договір поставки молока № 13-08.
Відповідно п. 1.1. договору позивач зобов'язався поставляти, а відповідач приймати у власність та своєчасно сплачувати молочну сировину на умовах цього договору (п. 3.2. договору). Згідно п. 2.1. договору ціна на молоко визначається протоколом узгодження ціни, який є невід'ємною частиною договору.
Пунктом 2.5. договору сторони передбачили, що розрахунок за надане молоко здійснюється в безготівковій (готівковій) формі на протязі 5-х банківських днів з дні надходження партії товару, згідно актів розбіжностей та діючого Протоколу узгодження цін.
Як свідчать матеріали справи, позивач здійснив поставку молочної продукції у червні 2008 року на загальну суму 117842,74 грн. відповідно накладних: № 1 від 03.06.2008 року, № 2 від 04.06.2008 року, № 3 від 05.06.2008 року, № 4 від 06.06.2008 року, № 5 від 07.06.2008 року, № 6 від 09.06.2008 року, № 7 від 10.06.2008 року, № 8 від 11.06.2008 року, № 14 від 12.06.2008 року, № 9 від 13.06.2008 року, № 10 від 14.06.2008 року, № 11 від 15.06.2008 року, № 12 від 16.06.2008 року, № 13 від 17.06.2008 року, № 14 від 18.06.2008 року, № 15 від 19.06.2008 року, № 16 від 20.06.2008 року, № 17 від 21.06.2008 року, № 18 від 22.06.2008 року, № 19 від 23.06.2008 року, № 20 від 25.06.2008 р. № 6 від 27.06.2008 року, № 21 від 28.06.2008 року, № 22 від 29.06.2008 року. Відповідач вказаний товар отримав, що підтверджується підписом уповноваженої особи та печаткою ВАТ "Великобурлукський сироробний завод" на товарно - транспортних накладних. Належним чином засвідчені копії вказаних накладних додані до матеріалів справи. При отриманні товару відповідач надав позивачеві довіреність на отримання ТМЦ.
Отже, позивач належним чином виконав свої зобов'язання за договором № 13-08 від 08.01.2008 року, передав відповідачеві визначений договором товар у відповідності до вимог, передбачених умовами договору, але відповідач не виконав належним чином свої зобов'язання, відмовився від виконання обов'язків, покладених на нього умовами договору в частині своєчасної та належної оплати, внаслідок чого утворилась заборгованість з оплати за договором в сумі 6300 грн., яка до цього часу не погашена.
До матеріалів справи доданий акт звірки взаємних розрахунків станом на 29.01.2009 року, відповідно якого відповідач має заборгованість перед позивачем у розмір 6300,00 грн. Акт підписаний обома сторонами та скріплений печатками підприємств.
Крім того, 17.12.2008 року позивач направляв відповідачеві вимогу на суму 6300,00 грн. Відповідач вказану вимогу отримав 18.12.2008 року, про що свідчить повідомлення про вручення, додане до матеріалів справи.
Отже, станом на час розгляду справи відповідач має заборгованість перед позивачем за отриману молочну сировину у розмірі 6300 грн.
обумовленому договором обсязі.
Своїми діями відповідач порушив умови договору та вимоги статті 526 ЦК України, відповідно якої зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та умов цього Кодексу.
За таких підстав суд вважає вимогу позивача про стягнення 6300 грн. основного боргу обґрунтованою та підлягаючою задоволенню.
Дослідивши матеріали справи судом встановлено, що згідно з п. 4.2. договору зобов'язання відповідача забезпечуються нарахуванням пені у розмірі 0,1 % від несплаченої суми, але не більше подвійної облікової ставки НБУ належної за кожен день прострочення.
Позивач надав обґрунтований розрахунок пені, який відповідає вимогам Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання договірних зобов'язань" від 22.11.1996р. Таким чином, позовні вимоги про стягнення пені в сумі 3192,55 грн. обґрунтовані та підлягають задоволенню.
У відповідності із ст. 625 ЦК України, боржник який прострочив виконання зобов'язання, за вимогою кредитора повинен сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3% річних з простроченої суми боргу. За таких підстав вимога позивача про стягнення з відповідача 414,23 грн. інфляційних витрат та 292,26 грн. трьох відсотків річних також обґрунтована та підлягаюча задоволенню.
Відповідно до статті 44 та статті 49 Господарського процесуального кодексу України, у разі задоволення позову, витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу покладаються на сторони, пропорційно розміру задоволених вимог. Тобто суд вважає за необхідне покласти на відповідача витрати по сплаті державного мита у розмірі 102 грн. та витрати на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн., оскільки з його вини спір було доведено до суду.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 6, 8, 19, 124, 129 Конституції України, ст.ст. 1, 4, 12, 22, 33-34, 38, 43, 47-49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України; -
Позовні вимоги задовольнити.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства "Великобурлуцький сироробний завод" (адреса: 62602, Харківська область, смт. Великий Бурлук, вул. Терешкової, 2, р/р 26001103206001 в ЗАТ "Альфа - Банк", МФО 300346, код ЄДРПОУ 05507436) на користь Сільськогосподарського закритого акціонерного товариства "Охоче" (адреса: 63262, Харківська область, Нововодолазький район, с. Охоче, вул. Пролетарська, 2, р/р 26003000236 в ХОД "Райффайзен банк "Аваль", МФО 350580, код ЄДРПОУ 00852973) - 6300 грн. основного боргу, 3192,55 грн. пені, 414,23 грн. інфляційних витрат, 292,26 грн. трьох відсотків річних, 102 грн. витрат по сплаті державного мита та 118 грн. витрат на інформаційно - технічне забезпечення судового процесу.
Видати наказ після набрання рішенням законної чинності.
Повний текст рішення підписаний 05.03.2009 року.
Суддя