83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
16.03.09 р. Справа № 39/11
Господарський суд Донецької області у складі судді Морщагіной Н.С.
при секретарі Бахрамовой А.А.
розглянув у відкритому судовому засіданні господарського суду справу
за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромінвест» м. Краматорськ
до відповідача: Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгспецснаб» м. Слов'янськ
про стягнення 12452грн.08коп.
За участю представників сторін:
від позивача: Жернова Є.В. - за довіреністю;
від відповідача: не з'явився;
Позивач, Товариство з обмеженою відповідальністю “Укрпромінвест» м. Краматорськ, звернувся до господарського суду Донецької області з позовом до відповідача, Відкритого акціонерного товариства “Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгспецснаб» м. Слов'янськ, про стягнення заборгованості в сумі 12452грн.08коп., яка складається з основного боргу в сумі 5000грн.00коп., інфляційних в сумі 6734грн.62коп., 3% річних в сумі 717грн.46коп.
В обґрунтування своїх вимог позивач посилається на договір № 046 від 18.01.2007 р., додаткову угоду від 30.12.2007 р. до договору № 046 від 18.01.2007 р., специфікації №1 від 18.01.2007 р., № 2 від 01.03.2007 р., №3 від 01.01.2008 р., видаткову накладну № -2/25.01. від 25.01.2008 р., банківські виписки, акт звірки взаємних розрахунків від 22.09.2008 р., претензію № 059/3 від 16.12.2008 р., розрахунок.
Відповідач письмового відзиву на позов не надав, заявлені позовні вимоги не спростував, витребуваних судом документів та доказів не надав.
Заявою № 31/09 від 16.02.2009 р. позивач в порядку ст. 22 ГПК України уточнив позовні вимоги, зменшивши їх розмір, у зв'язку з оплатою відповідачем суми основного боргу та просив суд стягнути з відповідача - інфляційні в сумі 6734грн.62коп., 3% річних в сумі 717грн.46коп.
Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази, господарський суд встановив.
18.01.2007 р., між позивачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Укрпромінвест» м. Краматорськ (Постачальник), та відповідачем, Товариством з обмеженою відповідальністю “Торгспецснаб» м. Слов'янськ(Покупець), укладено договір № 046, який за своїм змістом та правовою природою є договором поставки та підпадає під правове регулювання норм статті 712 ЦК України та статей 264-271 ГК України. В частині, що не суперечить Договору, до вказаного правочину також застосовуються норми ЦК України, які регулюють правила купівлі-продажу (статті 655-697 ЦК України).
Додатковою угодою від 30.12.2007 р. строк дії договору пролонгований сторонами до 31.12.2008 р.
Згідно даного Договору Постачальник зобов'язався поставити та передати у власність Покупця гранітно-щебневу продукцію, а Покупець зобов'язався прийняти цю Продукцію та своєчасно здійснити її оплату за ціною, обумовленою цим Договором.
Поставка гранітно-щебневої Продукції здійснюється залізничним транспортом на підставі письмової заявки Покупця із зазначення необхідної кількості продукції та точних відвантажувальних реквізитів.
Датою поставки є дата календарного штемпелю станції відправника на залізничній накладній.
На виконання умов Договору позивач згідно видаткової накладної № -2/25.01. від 25.01.2008 р. поставив відповідачеві визначену специфікацією №3 від 01.01.2008 р. Продукцію на загальну суму 61468грн.20коп., що також підтверджується долученими до матеріалів справи залізничними накладними № 50423688 та № 504236692.
Відповідачем Продукцію прийнято, що підтверджується підписом останнього на означеній накладній.
Представлена в обґрунтування заявлених позовних вимог видаткова накладна № -2/25.01. від 25.01.2008 р. безпосередньо не містить посилань на договір № 046 від 18.01.2007 р., проте беручи до уваги фактичну можливість ідентифікації продукції поставленої за означеною видатковою накладною та продукції, визначеної специфікаціями до договору № 046 від 18.01.2007 р., а також приймаючи до уваги той факт, що в якості підстав перерахування позивачеві грошових коштів за отриманий щебінь відповідачем зазначався саме договір № 046 від 18.01.2007 р., суд доходить висновку, що поставка продукції за видатковою накладною № -2/25.01. від 25.01.2008 р. відбулася в межах саме договору № 046 від 18.01.2007 р., на що зокрема вказує долучений до матеріалів справи акт звірки взаємних розрахунків від 05.03.2009 р. за договором № 046 від 18.01.2007 р., підписаний та скріплений печатками з боку обох сторін без зауважень та заперечень.
На підставі вищезазначеного, господарський суд робить висновок, що позивачем доведено факт передачі відповідачеві Продукції на суму 61468грн.20коп., тобто обов'язок позивача вважається виконаним у відповідності до норм статті 664 ЦК України та умов Договору.
Частиною 1 ст. 692 ЦК України встановлено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно приписів ч. 1 ст. 530 ЦК України, якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Згідно п. 3.1, 3.2 Договору Покупець здійснює оплату Продукції за цінами, що діяли у Постачальника на момент відвантаження, у відповідності з виставленим рахунком-фактурою, шляхом безготівкового переказу на поточний банківський рахунок Постачальника по факту поставки.
Згідно умов специфікації № 3 від 01.01.2008 р. оплата вартості поставленої продукції здійснюється Покупцем протягом 3 банківських днів з дати відвантаження.
Датою поставки є дата календарного штемпелю станції відправника на залізничній накладній (п. 5.2 Договору).
Проте, прийняті на себе згідно договору зобов'язання відповідач належним чином не виконував, вартість поставленої Продукції згідно вказаної видаткової накладної оплатив частково, внаслідок чого за ним утворилася заборгованість в сумі 5000грн.00коп., яка станом на момент прийняття рішення у справі сплачена відповідачем у повному обсязі, що підтверджується долученим до матеріалів справи платіжним дорученням № 9 від 23.01.2009 р., а також актом звірки взаємних розрахунків від 05.03.2009 р.
З приводу погашення відповідачем суми основного боргу позивачем були подані відповідні уточнення про зменшення розміру позовних вимог.
Позовні вимоги розглядаються судом з урахуванням поданих уточнень.
У відповідності зі ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також 3 % річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Факт прострочення виконання відповідачем грошового обов'язку з оплати вартості отриманої за видатковою накладною № -2/25.01. від 25.01.2008 р.,підтверджений матеріалами справи та відповідачем не спростований.
Перевіривши представлений позивачем розрахунок суми 3% в розмірі 717грн.46коп., нарахованих за період з моменту виникнення права вимоги по 08.01.2009 р., та суми інфляції в розмірі 6734грн.62коп. - за період з лютого по листопад 2008 р., з огляду на прострочення відповідачем виконання грошового обов'язку, вимоги позивача в цій частині, суд вважає такими, що підлягають задоволенню.
Судові витрати відповідно до ст. 49 Господарського процесуального кодексу України підлягають віднесенню на відповідача.
На підставі ст.ст.525, 526, 614, 625 та 655-697, 712 ЦК України, керуючись ст.ст.22, 33, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромінвест» м. Краматорськ - задовольнити.
Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю “Торгспецснаб» м. Слов'янськ на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромінвест» м. Краматорськ 3% річних в сумі 717грн.46коп., інфляційні в сумі 6734грн.62коп., витрати за державним митом в сумі 124грн.52коп., витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 118грн.00коп.
В судовому засіданні оголошено повний текст рішення. Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя