83048, м.Донецьк, вул.Артема, 157, тел.381-88-46
іменем України
26.03.09 р. Справа № 44/13пд
Господарський суд Донецької області, у складі головуючого судді Мєзєнцева Є.І., при секретарі Семенюшко Г.Р., розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали за позовною заявою Державної податкової інспекції у Пролетарському районі міста Донецька (представники Кирилюк Н.А. - довіреність від 04.12.08 року), до Пролетарсько-Будьоннівського об'єднаного районного військового комісаріату міста Донецька (представник Гришков А.О. - довіреність від 04.02.09 року) за участі військового прокурора Донецького гарнізону (заступник прокурора Каменев О.А., посвідчення № 311) та третіх осіб без самостійних вимог на предмет спору державного відкритого акціонерного товариства «Шахта імені 60-річчя Радянської України» (представник до судового засідання не з'явився) та Міністерства оборони України (представник до судового засідання не з'явився) про:
ь визнання недійсним договору оренди № 3012 від 30.12.03 року;
ь зобов'язання відповідача звільнити приміщення та повернути об'єкт оренди позивачу, -
Державна податкова інспекція у Пролетарському районі міста Донецька (далі - Інспекція) звернулася до суду з позовом до Пролетарсько-Будьоннівського об'єднаного районного військового комісаріату міста Донецька (далі - Комісаріат) стосовно визнання недійсним договору оренди № 3012 від 30.12.03 року (далі - Договір) та зобов'язання Комісаріату звільнити нежитлову будівлю площею 921,7 м2, розташовану в місті Донецьку по вулиці Робесп'єра 43 (далі - Приміщення) та повернути цей об'єкт оренди позивачу. Позовні вимоги Інспекції ґрунтуються на приписах статті 48 ЦК УРСР та статті 8.6.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» зокрема, на протизаконності передачі Приміщення наймачеві Комісаріату без обов'язкового погодження з Інспекцією, якою було введено обтяження (податкову заставу) відносно речових прав наймодавця державного відкритого акціонерного товариства «Шахта імені 60-річчя Радянської України» (далі - Шахта).
Представник Інспекції в судовому засіданні підтримав позовні вимоги.
Представник Комісаріату заперечив проти позову, вказуючи на те, що Договір був укладений правомірно, а обтяження відносно Приміщення було введене Інспекцією набагато пізніше дати укладення Договору - 23.07.07 року, тому позовні вимоги є цілком безпідставними.
Представник третьої особи без самостійних вимог на предмет спору Шахти пояснив, що Комісаріат вчасно сплачує орендну плату та належним чином виконує умови Договору.
В порядку статті 29 ГПК України військовий прокурор Донецького гарнізону вступив у справу № 44/13пд, подавши відповідне повідомлення № 313 від 02.02.09 року. Захист інтересів держави при цьому прокурор вбачає у тому, що вилучення Приміщення з користування Комісаріатом призведене до зриву весняного призову громадян на військову службу та прийняття громадян на військову службу за контрактом.
За ініціативою прокурора у порядку статті 27 ГПК України до участі у справі було залучено Міністерство оборони України, оскільки саме означений орган державної влади зобов'язаний вирішувати питання про розташування (дислокацію) військових з'єднань на кшталт Комісаріату. Представник Міністерства оборони України до судового засідання не з'явився, не зважаючи на належне повідомлення судом про час та місце судового засідання, письмових пояснень щодо суті позову не надав.
Вислухавши у судовому засіданні представників сторін, прокурора та третьої особи Шахти, дослідивши матеріали справи та оцінивши подані докази за своїм внутрішнім переконанням, суд вважає, що позов підлягає задоволенню виходячи з наступного.
Відповідно до витягів з Державного реєстру застав рухомого майна № 21-403 від 29.04.99 року та № 21-12968 від 15.06.02 року, Інспекцією було введено податкову заставу на все рухоме майно та майнові права Шахти.
Актом опису активів № 17/24-014-6 від 23.07.07 року, зареєстрованим у встановленому порядку 23.07.07 року за № 21-12968, здійснено опис та передачу у податкову заставу Приміщення, належного Шахті.
Дослідивши Договір, з якого виникли цивільні права та обов'язки Шахти та Комісаріату суд дійшов висновку, що укладена між сторонами угода за своїм змістом та своєю правовою природою є договором майнового найму (оренди) нерухомого майна, який підпадає під правове регулювання норм статей 256-276 ЦК УРСР та статей 759-786 ЦК України.
Таким чином, в силу статті 256 ЦК УРСР, статті 759 ЦК України, а також пунктів 1.1 та 7.1 Договору Шахта зобов'язалася надати, а Комісаріат - прийняти у строкове платне користування Приміщення строком з 01.01.04 року до 31.12.09 року.
Господарським судом Донецької області на теперішній час вже встановлено низку фактів, які мають істотне значення для оцінки правовідносин у поточному спорі, зокрема, рішенням господарського суду Донецької області від 03.12.07 року у справі № 34/264пн встановлено факт придбання Інспекцією Приміщення на аукціоні від 07.08.07 року, наявності у Інспекції права власності на Приміщення та зобов'язання Шахти передати Приміщення Інспекції.
Означене судове рішення набрало законної сили 14.12.07 року, причому норми статті 124 Конституції України визначають обов'язковість виконання усіма суб'єктами прав судового рішення у справі № 34/264пн.
Згідно преамбули та статті 6 параграфу 1 Конвенції про захист прав та свобод людини, згідно рішення Європейського суду з прав людини від 25.07.02 року у справі за заявою № 48553/99 «Совтрансавто-Холдинг» проти України», а також згідно рішення Європейського суду з прав людини від 28.10.99 року у справі за заявою № 28342/95 «Брумареску проти Румунії» встановлено, що існує усталена судова практика конвенційних органів щодо визначення основним елементом верховенства права принципу правової певності, який передбачає серед іншого і те, що у будь-якому спорі рішення суду, яке вступило в законну силу, не може бути поставлено під сумнів.
Оскільки в силу частини 3 статті 4 ГПК України, статті 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» згадані судові рішення та зміст самої Конвенції про захист прав та свобод людини є приоритетним джерелом права для національного суду, суд вважає безсумнівним той факт, що Інспекції належить право власності на Приміщення - причому цей факт не може ставитися судом під сумнів та є таким, який знімає необхідність додаткового доведення зазначених обставин.
Виходячи зі змісту норм статей 204, 316-317, 328 ЦК України - Інспекція з 07.08.07 року вважається є добросовісним набувачем та власником Приміщення, отриманого на підставах, що передбачені договором та не заборонені законом.
Таким чином, в порядку частини 1 статті 770 ЦК України, з 07.08.07 року Інспекція стала стороною за Договором, прийнявши на себе права та обов'язки наймодавця Приміщення.
Згідно частини 1 статті 48 ЦК УРСР та частини 1 статті 203 ЦК України, зміст правочину не може суперечити нормам закону та актам цивільного законодавства.
Право податкової застави на все рухоме майно та майнові права Шахти (у тому числі майнове право на користування Приміщенням) було зареєстроване Інспекцією 29 квітня 1998 року (до моменту укладення Договору), причому до реєстраційного запису 15.06.02 року та 23.07.07 року внесено зміни щодо обсягу податкової застави. Про означене свідчать витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна № 21-403 та № 21-12968, причому законність внесення Інспекцією обтяження на все рухоме майно та майнові права Шахти у встановленому законом порядку не оспорювалась. За даними позивача Інспекції, письмового дозволу на передачу Приміщення у оренду (тимчасове відчуження речового права на користування Приміщенням) ані Шахті, ані іншим суб'єктам - не надавалося.
Комісаріатом, Міністерством оборони України та іншими учасниками судового процесу всупереч приписів статті 33 ГПК України також не надано доказів отримання дозволу Інспекції на передачу Комісаріату прав на тимчасове користування Приміщенням.
Виходячи зі змісту статті 8.6.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» передача речових прав на користування Приміщенням, які перебували у податковій заставі, могло здійснюватися виключно за письмовою згодою Інспекції, як офіційно зареєстрованого публічного обтяжувача рухомого майна та всіх майнових прав Шахти.
Згідно рішення Конституційного суду України у справі № 1-9/2005 від 24.03.05 року, податковому органу надається законна підстава узгоджувати стосовно боржника проведення таких господарських операцій з його активами, що забезпечать виконання податкового зобов'язання та реалізацію у зв'язку з цим конституційного обов'язку боржника щодо сплати податків та зборів, до того ж, сутність податкової застави полягає у запровадженні на певний строк особливого порядку розпорядження платником податків своїми активами.
З огляду на висновки суду щодо неправомірності дій Шахти стосовно передачі Приміщення у найом Комісаріату через відсутність погодження обтяжувача Інспекції, в порядку частини 1 статті 48 ЦК УРСР Договір підлягає визнанню судом недійсним через невідповідність його змісту приписам статті 8.6.1 Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Недійсні правочини не тягнуть за собою жодних правових наслідків, окрім тих, що пов'язані з їх недійсністю, як це визначено статтею 216 ЦК України. Аналогічні висновки зроблені і в Постанові Пленуму Верховного суду України від 28.04.78 року № 3 «Про судову практику в справах про визнання угод недійсними», а також в роз'ясненні Вищого арбітражного суду України від 12.03.99 року № 02-5/111 «Про деякі питання практики вирішення спорів, пов'язаних з визнанням угод недійсними».
Втім, Договір є правочином оренди, тобто може бути визнаний судом недійсним лише на майбутнє, а частиною 2 статті 216 ЦК України встановлено, що у разі неможливості двосторонньої реституції за недійсним правочином, зокрема тоді, коли одержане полягає у користуванні майном, - сторони мають відшкодувати одне одному вартість того, що одержано, за цінами, які існують на момент відшкодування. Втім позову Комісаріату про відшкодування збитків, заподіяних незаконним укладенням Договору - суду не надавалося, а суд самостійно позбавлений можливості виходу за межі позовних вимог.
Водночас, за правилами реституції (частина 1 статті 216 ЦК України) Інспекція вправі вимагати звільнення та повернення Приміщення, через що позовні вимоги вважаються судом цілком обґрунтованими з доказової та правової точки зору.
Таким чином, причиною виникнення спору є протизаконне укладення Договору в порушення норм ЦК УРСР та Закону України «Про порядок погашення зобов'язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами».
Відповідно до статті 49 ГПК України, державне мито та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу покладаються судом на відповідача.
На підставі ст.ст.48, 59, 256-276 ЦК УРСР, ст.ст.203, 204, 215, 377, 759-786 ЦК України, ст.ст.1, 2, 4, 22, 27, 29, 30, 35, 36, 43, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд -
Задовольнити позов Державної податкової інспекції у Пролетарському районі міста Донецька до Пролетарсько-Будьоннівського об'єднаного районного військового комісаріату міста Донецька визнання недійсним договору оренди № 3012 від 30.12.03 року та про зобов'язання відповідача звільнити приміщення та повернути об'єкт оренди позивачу.
Визнати недійсним договір оренди № 3012 від 30.12.03 року, укладений між наймодавцем державним відкритим акціонерним товариством «Шахта імені 60-річчя Радянської України» та наймачем Пролетарсько-Будьоннівським об'єднаним районним військовим комісаріатом міста Донецька.
Зобов'язати Пролетарсько-Будьоннівський об'єднаний районний військовий комісаріат міста Донецька негайно звільнити та повернути Державній податковій інспекції у Пролетарському районі міста Донецька об'єкт оренди за договором оренди № 3012 від 30.12.03 року - нежитлову будівлю площею 921,7 м2, розташовану в місті Донецьку по вулиці Робесп'єра 43.
Стягнути з Пролетарсько-Будьоннівського об'єднаного районного військового комісаріату на користь Державного бюджету України державне мито у розмірі 85 грн.
Стягнути з Пролетарсько-Будьоннівського об'єднаного районного військового комісаріату на користь місцевого бюджету міста Донецька, Ворошиловський район, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у розмірі 118 грн.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його прийняття і може бути оскаржене (подане подання прокурора) через господарський суд Донецької області в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня прийняття рішення або в касаційному порядку протягом одного місяця з дня набрання рішенням законної сили.
Суддя
Надруковано у 6 примірниках:
1 -позивачу
2 -відповідачу
3-4 -третім особам
5 -військовому прокурору
6 -господарському суду Донецької області