ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД міста КИЄВА
01030, м.Київ, вул.Б.Хмельницького,44-Б тел.230-31-34
№ 39/65
02.03.09
За позовом Товариство з обмеженою відповідальністю “СКБ БРАЗЕРС»
до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромбанк»
про стягнення 7878,80 грн.
Суддя Гумега О.В.
Представники:
Від позивача: Чорноус Л.В. (довіреність № б/н від 19.12.2008р.)
Від відповідача: Бантюкова С.В. (довіреність № 249-ГО/08 від 27.11.2008р.)
Товариство з обмеженою відповідальністю “СКБ БРАЗЕРС» (позивач) звернулося до Господарського суду м. Києва з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю “Укрпромбанк» (відповідача) про стягнення 7878,80 грн. Зазначена сума включає в себе суму виплати авторові (позивачу) винагороди у вигляді одноразового (паушального) платежу в еквіваленті 1000 доларів США, що станом на 19.12.2008р. (дату позову) згідно офіційного курсу гривні до долара США становить 7878,80 грн. Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди щодо виплати авторові (позивачу) винагороди у вигляді одноразового (паушального) платежу в еквіваленті 1000 доларів США, проте, відповідач суму паушального платежу не сплатив, порушуючи авторські права позивача на сюжет рекламного ролику. Позивач також просить покласти на відповідача судові витрати, пов'язані з розглядом цієї справи.
Ухвалою Господарського суду м. Києва від 22.01.2009р. порушено провадження у справі № 39/65 та призначено справу до розгляду на 16.02.2009р. о 15:50 год.
В судовому засіданні, призначеному на 16.02.2009р., оголошувалася перерва до 02.03.2009р. о 15:50 год.
Відповідач у судові засідання з'явився, надав відзив на позовну заяву, яким проти заявлених позовних вимог заперечив в повному обсязі та просить суд відмовити позивачу в задоволенні позову повністю.
В судовому засіданні, призначеному на 02.03.2009р., за згодою представників позивача та відповідача оголошувалися вступна та резолютивна частини рішення.
Заслухавши пояснення представників позивача та відповідача, дослідивши наявні у матеріалах справи докази, оглянувши в судових засіданнях оригінали документів, копії яких знаходяться в матеріалах справи, Господарський суд міста Києва
Позивач зазначає, що у вересні 2008 року прийняв участь в оголошеному відповідачем конкурсі на виготовлення рекламного сюжету для “Депозитної програми “Осінній вальс» - “Вальс До, Мі, Фа». На підтвердження участі у зазначеному конкурсі позивачем надано наказ директора ТОВ “СКБ БРАЗЕРС» Мороза І.М. № 5 від 23.09.2008р. “Про призначення відповідальних осіб», яким у зв'язку з оголошенням ТОВ “Укрпромбанк» конкурсу на виготовлення рекламного сюжету та прийняттям рішення ТОВ “СКБ БРАЗЕРС» бути учасником цього конкурсу, було призначено відповідальним за виготовлення сценарію для участі у конкурсі Корзаченка Сергія Олексійовича.
Позивач стверджує, що відповідачем було надіслано позивачу бриф на виготовлення відео ролику з коротким викладенням завдання, які ставив замовник перед виконавцем. Позивач прийняв участь у конкурсі, розробив декілька сценаріїв та був визнаний переможцем зазначеного конкурсу.
Згідно тверджень позивача відповідачем було запропоновано позивачу виготовити відеосюжет за сценарієм, запропонованим позивачем, однак позивач відмовився від його виготовлення, після чого відповідач запропонував позивачу продати авторські права на оригінальний сюжет ТОВ “Укрпромбанк» для виготовлення рекламного ролику “Вальс До, Мі, Фа».
Як зазначається позивачем між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди щодо виплати авторові (позивачу) винагороди у вигляді одноразового (паушального) платежу в еквіваленті 1000 доларів США. Проте, відповідач суму паушального платежу не сплатив, а на телевізійних каналах проходить трансляція рекламного ролику “Вальс До, Мі, Фа».
Листом від 10.11.2008р. за вих. № 20 позивач направив на адресу відповідача претензію № 1 від 10.11.2008р. з вимогою сплатити паушальну суму винагороди на використання об'єкту авторського права -сценарію рекламного сюжету “Вальс До, Мі, Фа» в сумі еквіваленту 1000 доларів США, що мала бути сплачена у національній валюті по курсу НБУ на день оплати. Згідно повідомлення про вручення поштового відправлення № 4494825 відповідач отримав вказану претензію 18.11.2008р. Однак, відповідач залишив претензію без відповіді та задоволення.
Таким чином, позивач вказує на те, що використання відповідачем авторського права на сюжет рекламного ролику є незаконним та таким, що порушує авторське право позивача.
Оцінюючи подані сторонами докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, суд вважає, що вимоги позивача не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Згідно ч.1 ст.32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого права інтелектуальної власності відповідно до статті 16 цього Кодексу (ч. 1 ст. 432 ЦК України).
Відповідно до ст. 1 Закону України “Про авторське право та суміжні права» (далі -Закон) автор -фізична особа, яка своєю творчою працею створила твір.
Згідно ч. 1 ст. 11 Закону первинним суб'єктом, якому належить авторське право, є автор твору. За відсутності доказів іншого автором твору вважається особа, зазначена як автор на оригіналі або примірнику твору (презумпція авторства).
Авторське право на твір виникає внаслідок факту його створення. Для виникнення і здійснення авторського права не вимагається реєстрація твору чи будь-яке інше спеціальне його оформлення, а також виконання будь-яких інших формальностей (ч. 2 ст. 11 Закону).
Згідно ч. 1 ст. 440 Цивільного кодексу України майновими правами інтелектуальної власності на твір є: 1) право на використання твору; 2) виключне право дозволяти використання твору; 3) право перешкоджати неправомірному використанню твору, в тому числі забороняти таке використання; 4) інші майнові права інтелектуальної власності, встановлені законом.
Майнові права на твір належать його авторові, якщо інше не встановлено договором чи законом (ч. 2 ст. 440 ЦК України).
Використання твору здійснюється лише за згодою автора, крім випадків правомірного використання твору без такої згоди, встановлених цим Кодексом та іншим законом (ч. 1 ст. 443 ЦК України).
Відповідно до ч. 1 ст. 445 ЦК України автор має право на плату за використання його твору, якщо інше не встановлено цим Кодексом та іншим законом.
Позивач зазначає, що у вересні 2008 року прийняв участь у конкурсі, оголошеному відповідачем, на виготовлення рекламного сюжету для “Депозитної програми “Осінній вальс» -“Вальс До, Мі, Фа», розробив декілька сценаріїв та був визнаний переможцем зазначеного конкурсу. Проте, доказів участі у зазначеному конкурсі позивачем не надано, як і не надано доказів того, що відповідачем було запропоновано позивачу виготовити відеосюжет за сценарієм, запропонованим позивачем, а також не надано доказів того, що відповідач запропонував позивачу продати авторські права на оригінальний сюжет ТОВ “Укрпромбанк» для виготовлення рекламного ролику “Вальс До, Мі, Фа».
Відповідно до ст. 202 ЦК України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Статтею 205 ЦК України встановлено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах. Зібраними у справі доказами не підтверджується факт виникнення між сторонами цивільних прав і обов'язків відповідно до ст. 11 ЦК України.
Доказів того, що між позивачем та відповідачем було досягнуто згоди щодо виплати авторові (позивачу) винагороди у вигляді одноразового (паушального) платежу в еквіваленті 1000 доларів США, суду також не надано.
В ході судового розгляду судом встановлено, що відеосюжет на тему “Депозитна програма “Осінній вальс» був розроблений ТОВ “ВІДЕО ГРАНД» на замовлення ТОВ “Укрпромбанк» (відповідача) на підставі укладеного між ними договору № б/н від 07.10.2008р., відповідно до п. 7.1. якого виготовлений відеосюжет після підписання сторонами акту приймання-передачі є власністю замовника (відповідача) та згідно п. 7.3. зазначеного договору усі виключні авторські та/або суміжні майнові права на відеосюжет належать замовнику з дня підписання сторонами Акту здачі-приймання наданих послуг. В подальшому відповідач замовив послуги з розміщення відеосюжету, уклавши з ТОВ “361 Україна» договір № 361-03/10-08 від 15.10.2008р., за яким відповідач передав ТОВ “361 Україна» право на публічне сповіщення (телевізійний показ) зазначеного відеосюжету (п. 7.1. договору). За даним договором сторони погодили період трансляції вказаного відеосюжету на каналі ТРК Київ та в додатку № 1 до даного договору, що є невід'ємною частиною договору, визначили день, час, кількість виходу, програми та позиції.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести обставини, на які вона посилається як на підстави своїх вимог чи заперечень. Позивач не довів обставини, на які він посилається як на підставу своїх вимог.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача 7878,80 грн., є необґрунтованими та задоволенню не підлягають.
Відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті держмита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу при відмові в позові покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 49, 82-85 ГПК України, Господарський суд міста Києва
В задоволенні позову відмовити повністю.
Рішення набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня підписання рішення, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Суддя Гумега О. В.
Дата підписання
повного тексту рішення: 02.03.2009р.